Працював в Українському НДІ ортопедії та травматології ім. М. І. Ситенка (з 1951, з 2000 – Інститут патології хребта та суглобів), директор Інституту (1965-1996). Доктор медичних наук (1962), професор (1964). Викладав у Харківському інституті удосконалення лікарів (1955-1998), завідуючий кафедрою (з 1966). Головний редактор журналу "Ортопедия, травматология и протезирование" (з 1967-2004).
Відомий як в Україні, так і за кордоном ортопед-травматолог. Основні напрями наукової діяльності: травми, дитяча ортопедія і ортопедія дорослих, патологія суглобів і хребта, ортопедична онкологія, регенерація кісткової тканини; трансплантація суглобів і кісток, в тому числі керамопластика кісткових дефектів; протезування і ортезування , в тому числі експреспротезування кінцівок (зокрема протезування невідкладне – на операційному столі зараз же після ампутації). Є одним із засновників вітчизняної вертебрології і концепції регіональної інтенсивної терапії функціонального лікування переломів кісток.
Автор понад 600 наукових праць, з них 19 монографій, 48 авторських свідоцтві патентів. Підготував 35 докторів та 24 кандидатів медичних наук.
Голова Харківського медичного товариства (1972 -2002).
Член-кореспондент (з 1967) та дійсний член (з 1988) Академії медичних наук СРСР, академік Національної академії наук України (з 1992) та Академії медичних наук України (з 1993). Член Міжнародної асоціації ортопедів-травматологів (1969-2000). Лауреат Державної премії СРСР (1977), заслужений діяч науки УРСР (1982). Президент Харківського медичного товариства (1972-2002), почесний член ряду іноземних наукових товариств (Польщі, Молдови, Узбекистану), Академії наукового прогресу України.
Нагороджений:
- орденом Леніна, орденом "Знак почета",
- орденом "Отечественной войны" 11 ст.,
- відзнакою Президента України "За мужність" 111 ступеня та рядом медалей державного рівня..
Основні наукові праці:
- "Восстановление опорности нижних конечностей" (1984 р.);
- "Хирургическое лечение заболеваний таза" (1985 р.);
- "Диспластический коксартроз" (1986 р.);
- "Керамопластика в ортопедии и травматологии" (1992 р.);
- "Повреждение костей и суставов у детей" (1994 р.);
- "Остео-пороз" (1996 р.);
- "Вертебрология – новая ветвь медицинской науки" (2000 р.);
- "Теоретико-методическое обоснование концепции "Ортопедическая артрология"(2005 р);
- "Регенерация кости" (2006 р.);
- "Про роль фундаментальних досліджень в сучасній медицині" (2006 р.).
Помер у Харкові 1 листопада 2010 р.
Дошку на честь О. О. Коржа відкрито 6 жовтня 2011 року за адресою Пушкінська вулиця, 80 на фасаді Інституту патології хребта і суглобів ім. М. І. Ситенка.
"У цьому інституті в 1951 – 2010 рр. працював видатний вчений ортопед-травматолог академік Корж Олексій Олександрович".
Немає коментарів:
Дописати коментар