четвер, 20 січня 2022 р.

МУЗЕЙНИЙ ПОРТАЛ

ЦІКАВО
Проєкт «Музейний портал» націлений на популяризацію культури, науки та музейної справи. Портал надає інформацію та актуальні новини з музейного життя України та світу та доступ до бази даних з інформацією про музеї зі зручним інтерфейсом користувача. 
Також на цьому ресурсі https://museum-portal.com/ua/museum/poltavska-gravimetrychna-observatoriya Ви зможете знайти унікальні віртуальні тури найкращими музеями України та Світу!

https://museum-portal.com/ua/museum/poltavska-gravimetrychna-observatoriya

пʼятниця, 7 січня 2022 р.

СИМОНЕНКО - ПОЕТИЧНА ЛЕГЕНДА

Василь Симоненко народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині. Виростав без батька. За словами Олеся Гончара, "його дитинство чуло ридання матерів, що божеволіли від горя на фронтових похоронках, воно брело за ним скородити повоєнні поля, тяжко добувати хліб насущний. Скупе на ласку було, мінами й снарядами бавилося його дитинство, коли від запізнілих вибухів десь біля степового вогнища ставали інвалідами діти — ці найбезневинніші жертви війни".
Після закінчення сільської школи Симоненко вступає на факультет журналістики Київського державного університету імені Шевченка. Після отримання диплома працює в редакціях газет "Молодь Черкащини", "Черкаська правда", "Робітнича газета". Якраз на цей час припадає початок «відлиги», а за тим і пожвавлення культурного та громадського життя. Навесні 1960 року в Києві було засновано Клуб творчої молоді, учасниками якого були Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Євген Сверстюк та інші.
Поетична легенда «шістдесятництва» як суспільно-мистецького руху. Його вірші не пропускала до друку радянська цензура, тому їх поширювали у самвидавних списках і переписували від руки - вчителі, професори і хлібороби. Рядки поета промовляли з Шевченковою силою..
Його ще називають найбільш романтичним поетом минулого століття, а віршами надихаються сотні українців. Ось і Kozak System знайшли натхнення у поезії Василя Симоненка. Музиканти перетворили вірш "Ну скажи, хіба не фантастично" на пісню, додавши лірику друга та колеги Kozak System Олександра Положинського.
Цей вірш Василь Симоненко написав за рік до своєї смерті. Того ж літа 1962-го поета жорстоко побили працівники міліції на залізничній станції. На думку друзів поета, це побиття було невипадковим.
Відтоді поет почав хворіти, і невдовзі лікарі виявили рак нирок. Операція не допомогла Симоненку. Він помер у ніч проти 14 грудня. 

середа, 5 січня 2022 р.

В ІМ’Я УКРАЇНИ ЖИВ. ДО 145-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ УРОДЖЕНЦЯ ПОЛТАВЩИНИ, ДІЯЧА УНР, МАЛЯРА, ВЧЕНОГО ПЕТРА ХОЛОДНОГО

«Ми не бачили, які ми є, але бачили, що ми відмінні від москалів, та що дальші наші шляхи підуть нарізно, і це нас підбадьорювало»
Петро Холодний
Вчений і самобутній маляр
Народився Петро Іванович 18 грудня 1876 року в Полтавській губернії — старовинному місті козацької слави — Переяславі: «Українська стихія панувала у місті безподільно...», — згадував він пізніше. Родина свято берегла народні традиції, була органічно пов’язана з рідним краєм. Петрів дід у свій час займав посаду переяславського бургомістра, а батько — міського голови. З малих літ Петро тягнувся до малярства, хист до якого успадкував від іконописців із роду матері, на прізвище Забіяки, які «були добрими майстрами, малювали в західно-європейській манері, якої навчилися, копіюючи картини французьких та італійських малярів по різних великопанських галєріях». Про його родича Забіяку, який «мешкав у м. Переяславі у кінці 18—поч.19 ст., виконував численні зображення Божої Матері, одна з робіт («Богоматір з дитям») 1879 року передана у Київську духовну академію», — йдеться у «Полтавіці. Полтавській енциклопедії». — Т. 9. — Кн. 1).
У спогадах Петра Холодного читаємо: «Велику втіху мені давали зображення «Мамай», «Козак — душа правдивая»... А декілька речей з їх роботи [малярів Забіяк] зосталося вдома. На цьому матеріялові ступнево підростала моя свідомість... Я знав ясно, чого мені треба. Сам для себе напівжартом сформулював це так: мушу знайти курант моїх предків (камінь, яким на великій плиті розтирають фарби»). Правильно зауважив український історик, мистецтвознавець, краєзнавець Микола Голубець (1891–1942), — «Петро Холодний не починав з нічого й не творив у порожні». Навчаючись у Київській класичній гімназії, юнак два останні роки відвідував вечорами рисувальну школу М. І. Мурашка (1844–1909), атмосферу якої завжди згадував із великою любов’ю. Не полишав Холодний малювання, й будучи студентом природничого і фізико-математичного факультетів Київського університету Святого Володимира. Вражений роботами Петра Івановича, дослідник українського мистецтва М. Д. Драган (1899–1952) написав: «Краєвидні етюди Петра Холодного овіяні чаром...».
Після однієї з виставок, оцінив його художній талант і український історик мистецтва Д. В. Антонович (1877–1945): «Художник має дар торкати інтимні струни людського серця; може з незвичайною щирістю і безпосередністю віддавати сценки глухого передмістя; Холодний з діточною свіжістю відчуває настрій казки — його «Івасик і відьма»» прекрасна, коли не одинока справді художня ілюстрація української казки».
А ще приваблювала хімія. «Терпеливий відкривач таємниць хімічних сполук», так називали його друзі. Молодий учений займався інтенсивною науковою працею в галузі колоїдного стану речовин і скоро мав солідні успіхи в науці — за його способом у Німеччині виробляли вживане у медицині колоїдне срібло. Під час Першої світової війни Петро Іванович працював над поліпшенням протигаза для захисту від отруйного газу хлору. Наукові пошуки він проводив на кафедрі фізики Київського політехнічного інституту, пройшовши шлях від асистента до професора.
Скоро новоспечений професор одружився з Марією Петрівною Івановою (1878–1959), наймолодшою дочкою в багатодітній сім’ї морського офіцера. Проживала молода пара в п’ятиповерховому цегляному будинку (бульвар Тараса Шевченка, 46). У них народилося п’ятеро дітей (двоє синів і три дочки), перші — отримали імена батька і матері. До речі, дочку Марію (Мусю) він увічнив на полотні «Дівчинка і пава» (1915).
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...