БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

пʼятницю, 17 вересня 2021 р.

СЕРВІС - LANGUAGETOOL

Перевірка граматичних та стилістичних норм - LanguageTool
Вставте ваш текст у поле нижче. Натисніть кнопку "Перевірити текст", щоб знайти можливі помилки. 
На жаль, цей інструмент працює не зовсім досконало, але більшість орфографічних, граматичних помилок він допоможе виявити.

пʼятницю, 10 вересня 2021 р.

Лауреати Полтавської обласної премії імені Панаса Мирного – 2020

У бюлетені подається інформація про історію заснування премії, про лауреатів: літератора, журналістку, професора-літературознавця, майстра художньої кераміки, які 2020 року отримали Полтавську обласну премію імені Панаса Мирного. Троє з них уродженці Полтавщини, професор Фелікс Штейнбук – уродженець Волині. Користувачі можуть ознайомитися з короткими біографіями лауреатів, творами, які удостоєні високої нагороди, літературою про їхнє життя і творчість, електронними ресурсами. Інформаційний бюлетень адресований, насамперед, бібліотекарям, вчителям, студентам, старшокласникам.

Лауреати Полтавської обласної премії імені Панаса Мирного – 2020 : інформаційний бюлетень / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара; упорядник Н. Требіна. – Полтава, 2021. – 14 c.

ВІКТОРИНА "ПОЛТАВЦІ НА ВІТРАХ ІСТОРІЇ"

четвер, 9 вересня 2021 р.

100 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СТАНІСЛАВА ЛЕМА

Станіслав Лем
– письменник-фантаст єврейського походження, яскравий представник польської наукової фантастики, філософ, футуролог, есеїст, автор реалістичної прози і сатиричних текстів. Почесний доктор декількох університетів. Входив до Польської асоціації письменників та Пен-клубу. Мав безліч національних та міжнародних літературних нагород, зокрема був лауреатом державних премій Польщі та Австрії в галузі культури і літератури.
Народився у Львові 12 вересня 1921 року у полонізованій єврейській родині. Батько – лікар – ларинголог Самуель Лем.
Дитячі та юнацькі роки Станіслава Лема минули у Львові, про що він розповів в автобіографічній книжці "Високий Замок" (1966).
"Жили ми на вулиці Браєровській [зараз вул. Лепкого], в будинку номер чотири, на третьому поверсі. На прогулянку зазвичай ходили – батько і я – в Єзуїтський сад або вгору по алеї Міцкевича, у бік церкви святого Юра. Не знаю, навіщо батько носив ціпка: у той час він ним ще не користувався. Зимовими днями, коли в саду було ще занадто багато снігу, ми прогулювалися по Маршалковській перед Університетом Яна Казимира, де, задерши голову, я міг розглядати величезні напівголі кам’яні фігури в дивних, теж кам’яних, капелюхах. Ці фігури нерухомо виконували свої незрозумілі функції: одна сиділа, інша тримала розкриту книгу, оперши її об коліно. Постійне задирання голови було болісним, тому в основному я розглядав батька, що крокував поруч".
Навчався майбутній фантаст в ІІ гімназій ім. Шайнохи (зараз Львівська середня школа № 8 на Підвальній).
Зв’язки батька допомогли йому вступити до медичного інституту, навчання в якому був змушений перервати під час німецької окупації. Паралельно працював механіком і зварником. Навчання Лем продовжив уже після війни, але випускні іспити не склав, щоб уникнути призову в армію. У 1946 році, не бажаючи приймати радянське громадянство, вся його сім’я переїхала до Кракова.
Писати Станіслав почав ще в студентські роки. Літературна кар’єра розпочалася зі співробітництва з журналами. Перший його твір "Людина з Марса" було опубліковано в маловідомому тижневику "Новий світ пригод". А вже після виходу роману "Астронавти" Лем став по-справжньому відомим.
Творчість Лема не зводиться лише до наукової фантастики, хоча цей жанр, до якого входить багато романів та цикл оповідань про пілота Піркса, переважає. Не менш цікавим у творчості Лема є фантастично-науковий гротеск – сюди входять "Казки роботів", "Кіберіада" та цикл творів про Ійона Тихого. Крім того, Лем є автором книг, жанр яких визначається на межі між філософською есеїстикою й художньою літературою ("Досконала порожнеча", "Провокація", "Бібліотека ХХI століття"), а також – у ранній творчості – сучасного реалістичного роману.
В старості Лем писав есе на філософські теми, він став песимістом і агностиком. "Люди не хочуть жити вічно. Люди просто не хочуть помирати". Станіслав Лем довго хворів діабетом і помер 27 березня 2006 року в Кракові.
З-під пера Станіслава Лема вийшло близько 200 художніх творів. Його твори найпопулярніші за кількістю мов, якими їх перекладено, а таких понад сорок, загальним накладом 35 млн примірників.

РЕКОМЕНДУЄМО
Лем С. Соляріс : роман / С. Лем ; пер. з пол. Д. Андрухова. – Львів : Кальварія, 2007. – 200 с.
"Соляріс" – найвідоміший роман письменника-фантаста.
Роман присвячено пошуку контакту з мислячим Океаном екзопланети Соляріс. У ньому порушуються філософсько-етичні проблеми пізнання світу, антропоцентризму, людяності та, власне, відповідальності за все, що робить людина – як на Землі, так і за її межами.
Дія роману "Соляріс" відбувається в далекому майбутньому. Розповідь ведеться від першої особи – доктора Кріса Кельвіна, який прибув на планету для розв’язання проблем із психологічним станом членів експедиції. У романі представлено дві сюжетні лінії: перебування Кельвіна на дослідницькій станції "Соляріс" і документальне викладення історії відкриття та дослідження планети в формі знайомства Кельвіна з науковою бібліотекою на борту станції.
Лем С. Повернення з зірок : фантаст. роман / С. Лем. - Львів : Каменяр, 1965. – 220 с.
Роман оповідає історію астронавта Халя Брега. Він повернувся з космічної експедиції на Фомальгаут, котра через релятивістське уповільнення часу тривала близько 10 років. А на Землі за цей час минуло 127 років. Халь виявляє, що поки він подорожував на Землі склалось утопічне, незвичне для астронавта з минулого суспільство, без насильства і воєн.
Незабаром Халь дізнається, що в основі нової цивілізації лежить процедура бетризації, яка нейтралізує всі агресивні імпульси в мозку людини й підсилює інстинкт самозбереження. Однак у цієї процедури є і побічні ефекти, принаймні з точки зору Халя. Людство не схильне до ризику, зокрема, космічні польоти розглядаються як невиправданий авантюризм. Він та інші космонавти стають для суспільства чужими і навіть небезпечними, оскільки не були бетризовані. Перед головним героєм постає вибір: прийняти цінності нового суспільства чи стати вигнанцем...
Лем С. Кіберіада : фантастичні твори / С. Лем ; пер. з пол. – Київ : Дніпро, 1990. – 815 с. – (Фантастика. Пригоди. Детектив).
Цикл фантастичних оповідань, дотепно названий "Кіберіадою", був написаний ще у далеких 60-х роках минулого століття, проте свого чару він не втратив і досі. Всесвіт "Кіберіади" – казковий, часів царя Гороха, якщо послуговуватися людською мовою. І хоча там є королівства, лицарі і принцеси (трапляються навіть дракони), але населяють його роботи, які навдивовижу схожі на людей. Вони також люблять і ненавидять, втішаються і горюють, а деякі з них навіть умирають. З-поміж того населеного роботами всесвіту на особливий пошанівок заслуговують Трурль і Кляпавцій – геніальні конструктори і винахідники, які, намагаючись перевершити один одного, можуть створити все – від машини для сповнення бажань до Демона Другого Порядку. На жаль, найчастіше ті винаходи викликають лише усмішку. Чому? На це питання, як сказав один із Лемових мудреців, кожен повинен відповісти особисто.

ЗБІРКА ВІРШІВ БІБЛІОТЕКАРІВ ПОБАЧИЛА СВІТ

Збірка «Без масок Бібліоpoetry» унікальна тим, що об’єднала талановитих авторів з різних регіонів України. 24 бібліотекарі з Волині, Сумщини, Чернігівщини, Херсонщини, Львівщини, а також Києва, Миколаєва та Полтави представили в ній свої поетичні доробки. Кожен з учасників пише те, що хвилює його, що зачіпає струни його серця, а відповідно зачіпатиме й серце читачів. Це і кохання, і любов до рідної землі, вічні пошуки сенсу життя, громадянська лірика, а ще у творчості відображена улюблена бібліотечна справа і сама бібліотека.
Збірка зовсім нещодавно побачила світ у Львові, у видавництві «СПОЛОМ». Серед авторів є і працівниця сектору краєзнавчої літератури та бібліографії Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара – Юлії Манойленко (Новоселецької).

середу, 8 вересня 2021 р.

БУТЕНКО ЄВГЕН ПАВЛОВИЧ

 

понеділок, 6 вересня 2021 р.

ПРЕМІЯ ІМЕНІ Г. Х. АНДЕРСЕНА

Премія імені Г. Х. Андерсена у світі дитячої літератури вважається найпрестижнішою. І хоч за цю премію ніякої грошової нагороди не дають, призи напрочуд своєрідні, у своєму дитячому стилі. До речі, серед українських дитячих письменників премію пощастило здобути Всеволоду Нестайку за його чудовий пригодницький роман "Тореадори з Васюківки".
Важко знайти в українській літературі щось настільки веселе, талановите й дотепне, як ця неперевершена книга Всеволода Нестайка, якого часто називають Гоголем сучасної української дитячої літератури. Недаремно "Тореадори з Васюківки" перекладено двадцятьма мовами і внесено до Особливо Почесного списку Андерсена як один з найвидатніших творів світової літератури для дітей.
Нестайко В. З. Тореадори з Васюківки : трилогія про пригоди двох друзів / В. З. Нестайко. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. – 540 с.
Читаючи майже детективні історії щоденних клопотів Яви з Павлушею, дивуєшся не лише їх вмінню з гумором ставитися до життя, щирості, здатності на високі й напрочуд інтенсивні переживання, а й "непрактичності" щодо пошуку вигод для себе особисто, "страху" за власне добре ім’я (щодо якого вони не мають жодних сумнівів!) та спрямованості на потреби й очікування оточуючих. Вони не бояться помилятися й виправляють власні й чужі промахи з такою ж завзятістю й наполегливістю, як і беруться за нові справи...
Книга чекає на свого читача у бібліотеці!!!

неділю, 5 вересня 2021 р.

2021 - МІЖНАРОДНИЙ РІК ОВОЧІВ ТА ФРУКТІВ

 

Синьо-жовтий день календаря

У бібліографічному матеріалі прослідковується еволюція українського прапора та згадані історичні події XX століття, завдяки яким синьо-жовтий стяг здобув народне визнання та юридичне оформлення, став державним символом Незалежної України. Література для пам’ятки взята з фондів обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара. Матеріал не є вичерпним, але ним можуть скористатися бібліотекарі, вчителі, старшокласники, школярі, а також всі, кому цікава історія України та, зокрема, історія державних символів країни.

Синьо-жовтий день календаря (до 30-річчя підняття українського прапора над будівлею Верховної Ради України та 25-річчя Дня Державного Прапора України) : пам’ятка читачу / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара ; уклад. Л. Картальова. – Полтава, 2021. – 20 с.

Україна на тернистому шляху до Незалежності (30 років Незалежності України)

Як свідчить історія, із тисяч народів і народностей світу лише приблизно 200 виросли в нації, створили свої держави й домоглися визнання світовою спільнотою. Серед цих країн – і країна Україна. Мета бібліографічного дайджесту – показати непростий шлях становлення української державності. Матеріал не є вичерпним, але його можуть використати бібліотекарі, учителі і старшокласники, всі, хто цікавиться історією і сьогоденням України. Література для дайджеста взята з фондів Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара.

Україна на тернистому шляху до Незалежності (30 років Незалежності України) : бібліографічний дайджест ; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара ; упоряд. Л. Картальова. – Полтава, 2021. – 24 с.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...