Головна
- Головна сторінка
- Реклама
- Сторінка Олеся Гончара
- Бібліотечні уроки
- Веб-сервіси
- Видавнича діяльність
- Видатні люди краю
- Вікторини
- Віртуальні виставки
- Електронний каталог
- Е-урядування
- Інтерактивні плакати
- Квести
- Книги
- Краєзнавство
- Кросворди
- Мандруємо з нами
- Ми в соціальних мережах
- Огляди літератури
- Патріотичне виховання
- Проєкти
- Письменники
- Поезія
- Презентації
- Радіоархів
- Сайт бібліотеки
- Туризм
- УДК
- Цитата тижня
БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА
четвер, 26 грудня 2019 р.
вівторок, 24 грудня 2019 р.
неділя, 22 грудня 2019 р.
ОНЛАЙН-РЕСУРСИ
Пропонуємо Вашій увазі перелік корисних онлайн-ресурсів
(всі сайти звірено на 22.12.2019).
Сайт Президента України:
Сайт містить останні політичні новини, графік роботи Президента, офіційні документи, промови, радіозвернення, фото, відео та багато іншого.
Офіційний веб-портал містить розділи: законотворчість, законодавство, очищення влади, міжнародна діяльність, інформація, контакти, ресурси, новини.
Єдиний веб-портал органів виконавчої влади, що містить усі відомості про роботу Кабміну, нормативно-правову базу документів, послуги, рішення Уряду, виступи та коментарії, інфографіку, анонси та багато іншого.
пʼятниця, 20 грудня 2019 р.
"ТРЕБА ЛИШ ТАК ЛЮБИТИ УКРАЇНУ!"
(громадський діяч, історик, політик, перший міністр закордонних справ УНР О. Я. Шульгин)
Цей чоловік не дав себе зламати…, він відстоював українську справу з великою гідністю та наполегливо вимагав свободи своєму народові.
Ф. Конню, дипломат
Народився Олександр Якович 30 липня 1889 року у с. Сохвине Хорольського повіту Полтавської губернії, родинному селі своєї матері, у дворянській сім'ї, яка мала козацько-старшинське коріння. По материнській лінії був нащадком давнього шляхетського роду Устимовичів, кровно спорідненого з Полуботками і Апостолами.
Виріс хлопчик в оточенні материної родини, яка благотворно вплинула на його виховання.
Його дід – М. А. Устимович (1832–1891) був першим українським патріотом у сім'ї, "українофілом", дуже щиро ставився до селян, яскравою постаттю була і бабуся Єфросинія Іллівна, яка прищепила малому Сашкові любов до всього національного: традицій, пісень, казок.
Мати, Любов Миколаївна Устимович (1965–1945), – "жила Україною і для України", добре знала і любила українську мову. Після закінчення Вищих жіночих курсів, навчання на історико-філологічному факультеті Київського університету, працювала вчителькою на Полтавщині, займалася громадською роботою.
Батько, Яків Миколайович Шульгин (1851–1911), за оцінкою М. С. Грушевського, "був нащадком щирого українського роду, в якім живо заховалися етнографічні й українофільські традиції" – історик, педагог, учень В. Антоновича і М. Драгоманова, разом з однодумцями творив українське національне відродження у другій половині XIX – початку XX століття.
Яків і Любов Шульгини виховали національно свідомих дітей: усі троє синів – Олександр, Микола й Володимир – із перших днів підтримали Центральну Раду, УНР.
Оцінюючи вплив батьків на формування своєї особистості, Олександр Якович писав: "Я виріс у родині незабутніх батьків. Те велике зусилля, яке треба було зробити людині з національно байдужого середовища, щоб дійти до українства, мені не було потрібне. Було майже неможливо не наслідувати мого батька, було б дивним, щоб патріотизм моєї матері не відбився на моєму житті і праці".
Першою вчителькою Олександра була мати, яка три роки навчала його початковій грамоті. Завдяки цьому, хлопчикові вдалося уникнути русифікації тогочасної офіційної школи.
Потім були роки навчання у Першій Київській гімназії. Під впливом революційних подій 1905 року, 16-річний юнак відкрито висловив свої національні почуття, подавши директорові вимогу про вивчення в ній української мови, "мови тієї країни, в якій ми народилися і живемо".
То був перший його публічний виступ на захист української мови і культури. Закінчивши гімназію зі срібною медаллю, Олександр вступив на природничий, а через два роки перевівся на історико-філологічний факультет Петербурзького університету.
По закінченню вузу Шульгин був залишений на кафедрі для підготовки до професорського звання. В університеті розпочалася його активна політична і громадська діяльність. Олександр належав до Київського земляцтва, був активним членом гуртка українознавства, молодіжної громади ТУП, співробітничав з журналом "Українське життя".
1917 року українські громадські організації Петрограду делегували Олександра Шульгина до Києва, де він потрапив у політичний вир. У сформованому В. Винниченком уряді, 28-річний Олександр Якович отримав посаду генерального секретаря міжнаціональних справ, став співавтором I Універсалу та Статуту вищого управління України, а з вересня 1917 року – став генеральним секретарем міжнародних справ.
З Полтавщини були родом і його найближчі соратники в уряді: С. Петлюра, І. Косенко, А. Лівицький, І. Рудичів, П. Чижевський та інші.
(До речі, під час Української революції відбувся розкол в українських родинах. Близький родич Олександра Яковича, В. В. Шульгин, відомий українофоб, антисеміт, редактор газети "Киевлянин" став головним ідеологом Білого руху, в той же час рідний брат Олександра – Володимир загинув у бою під Крутами, захищаючи Київ від більшовиків).
Найпершим завданням часу було визнання самостійної України в Європі. Проте Брестський мирний договір (лютий, 1918 рік) перекреслив ці прагнення. На знак незгоди з курсом керівництва УНР Шульгин подав у відставку.
КНИГА РОКУ ВВС
Давно відомо, що читання тренує аналітичне мислення та може допомогти краще розуміти поведінку і мотиви як інших людей, так і самого себе. А особливо художня література вчить нас соціальним стосункам та співчуттю. І знову традиційно у Вип. 3 покажчика продовжуємо знайомити Вас з письменниками, які є переможцями конкурсу Книга року ВВС. Видання розраховано на учнів, студентів, викладачів навчальних закладів, колег, які працюють з молоддю, та всіх небайдужих, хто цікавиться новинками в літературі та якісним чтивом.
Книга року ВВС : біобібліограф. покажч. / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара ; уклад. О. В. Пошибайло. – Полтава, 2019. – Вип. 3. – 28 с.
вівторок, 17 грудня 2019 р.
ОНЛАЙН-РЕСУРСИ
Пропонуємо Вашій увазі перелік корисних онлайн-ресурсів, офіційні сайти органів державної влади України. (всі сайти звірено на 17.12.2019).
Міністерства:
понеділок, 16 грудня 2019 р.
ПОДАРОВАНА КНИГА
Книга була, є і завжди буде найкращим подарунком. За кожною обкладинкою живе цілий світ. Кожна сторінка – знайомства, зустрічі, переживання. Багато нового та цікавого для себе почерпнуть наші користувачі з книги "Роман із присмаком моралі" Людмили Ольховської, наукового співробітника Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка, літературознавця, музеєзнавця з 40-річним стажем, лауреатки трьох регіональних премій: імені В. Г. Короленка, Володимира Малика, Самійла Величка.
Книга розкриває заборонену донедавна тему особистих стосунків видатного письменника класика кінця ХІХ – початку ХХ ст. Володимира Галактіоновича Короленка з Тетяною Олександрівною Богданович, журналісткою, письменницею, автором історичних романів для юнацтва. Читачам надається можливість простежити історію дружби, любові і знову дружби двох непересічних особистостей довжиною в 40 років. У книзі репрезентовано унікальні матеріали, що ґрунтуються на першоджерелах – особистих листах героїв оповіді з наукового архіву музею.
Тож ми щиро вдячні пані Людмилі за шану до нашої книгозбірні та за подаровану книгу.
пʼятниця, 13 грудня 2019 р.
ІЗ НАМИ КОТЛЯРЕВСЬКИЙ НА ВІКИ…
Нещодавно у полтавському видавництві "АСМІ" побачив світ збірник матеріалів краєзнавчих читань "Будеш, батьку панувати", присвячених 250-й річниці від дня народження І. П. Котляревського, які були оприлюднені 4-5 вересня 2019 року в Полтавській обласній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського.
У збірнику вміщено більше тридцяти розвідок, статей, повідомлень науковців, співробітників музеїв, вчителів, бібліотечних працівників, серед яких і матеріал провідного бібліографа сектору краєзнавчої літератури та бібліографії Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені О. Гончара Надії Требіної під назвою "Коли кого любиш, того не забудеш…".
У ньому відхиляється завіса над деякими романтичними сторінками в житті та творах І. П. Котляревського, у творах наших земляків-полтавців. До надрукованого матеріалу подається список бібліографічних посилань з сімнадцяти джерел.
четвер, 12 грудня 2019 р.
БАГАТОГРАННІСТЬ І БЛАГОРОДНІСТЬ ДУШІ ВОЛОДИМИРА КОРОЛЕНКА
12 грудня гості бібліотеки, вчителі світової літератури області, які проходять проблемне навчання у Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського, завітали на представлення книги провідного наукового співробітника літературно-меморіального музею В. Г. Короленка Людмили Ольховської "Роман з присмаком моралі" – однієї з переможниць обласного конкурсу "Краща книга Полтавщини" у номінації "Краще прозаїчне видання".
Книга-дослідження вийшла на замовлення департаменту інформаційної політики та комунікацій з громадськістю обласної державної адміністрації за планом випуску соціально значущих видань у полтавському видавництві "Дивосвіт".
Тривалий час Володимир Короленко поставав перед нами як ідеальна людина, сім'янин, громадянин. Замовчувалося те, що письменник був не іконою, а живою людиною, мав власні почуття, життєві помилки і слабкості.
У книзі йдеться про заборонену донедавна тему особистих стосунків видатного письменника, який прожив у м. Полтаві більше двадцяти років, з Т. О. Богданович, журналісткою, письменницею, автором історичних романів для юнацтва.
Вчителів дуже зацікавили фотографії, унікальні матеріали, що ґрунтуються на першоджерелах – особистих листах В. Короленка і Т. Богданович з наукового архіву музею, раритетні книги столітньої давності з бібліотеки письменника, представлені на відкритому перегляді.
Авторка подарувала для бібліотеки книгу зі своїм автографом.
БЛАГОСЛОВЕННІ ВИ, СЛІДИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
Ім'я Григорія Сковороди для кожного українця - це не просто ім'я одного з діячів української культури, це - своєрідна легенда чи, скоріше, життєстверджуючий міф. Можна без перебільшення сказати, що Сковороду більше знають, ніж читають, і це зовсім не парадокс, бо навколо цієї постаті створено своєрідний ореол, - ніби німб над персонажем із милої казки про мандрівника, котрий відрікся світських благ чинів, не мав власного даху над головою, а награючи на сопілці, блукав собі дорогами України і навчав людей вічним істинам. Як сказав Григорій Савич Сковорода: "Треба дивитися, побачити і прозріти, обмацати і подумати, вглядітися і здогадатися". Тож хто він був? Чому за життя його вважали святим? Чому його портрети висіли в хатах простих українських селян поряд з іконами? Чому за життя не вийшло жодного його твору, а останній його ювілей відзначався в 126 країнах світу? Чим пояснити такий великий інтерес і попит на його твори нині? На ці запитання було знайдено відповіді на Дні краєзнавства "Благословенні ви, сліди Григорія Сковороди".
Учні 9-х класів ПЗШ І-ІІІ ступенів № 29 "подорожували" сторінками біографії мислителя, поринали у таїни його байок, поезій, філософських висловлювань та цитат. Ознайомилися з виставкою літератури, присвяченою життю й творчості мислителя.
А щоб узагальнити знання біографії філософа, які учні набули на уроках української літератури та протягом нашого заходу, було запропоновано їм відповісти на питання літературної вікторини.
Нехай світлою і невмирущою буде пам'ять великого філософа України!
КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ТА ЇХ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
12 грудня в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара до Всеукраїнського тижня права в межах Дня бібліографії був проведений правовий мікрофон «Кримінальні правопорушення неповнолітніх та їх відповідальність», на який завітали старшокласники ЗОШ № 34.
Працівники відділу інформаційно-бібліографічного обслуговування озвучили проблеми молоді в сучасному світі, що впливають на їх дозвілля, поведінку, врешті решт, на дитячу злочинність.
Зустріч була проведена в формі правового мікрофону до якого була запрошена прокурор Полтавської місцевої прокуратури Данилюк Тетяна Миколаївна. Вона розповіла про особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх, про призначення та відбування покарання. Також Тетяна Миколаївна проінформувала учасників заходу і наголосила, що головною метою є не тільки ознайомлення молоді з їх правами, але й донести знання про кримінальне законодавство, про те, у яких випадках неповнолітню особу можуть засудити до позбавлення волі. Відповідаючи на запитання старшокласників, на конкретних фактах розказала про відповідальність перед законом за скоєні правопорушення.
До уваги користувачів була представлена книжкова виставка «Знати, щоб не оступитися», що містила інформацію про захист прав молоді, їх обов'язки і відповідальність за неправомірні вчинки.
Також був представлений перегляд тематичних відеоматеріалів, які дали змогу школярам поліпшити знання кримінального законодавства.
З метою популяризації бібліотечно-бібліографічних знань були проведені практичні заняття, на яких старшокласники вдосконалювали навички пошуку інформації за темою, використовуючи ДБА бібліотеки, електронний каталог, блог «Світ бібліографа», друковану бібліографічну продукцію на правову тематику, а також інтернет-ресурси.
Наприкінці заходу учні отримали інформаційні буклети.
День бібліографії пройшов в цікавому та незвичайному форматі.
вівторок, 10 грудня 2019 р.
ДО ПРАВІКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ
(Вадим Пепа – номінант на Національну
премію України імені Т. Г. Шевченка 2020 року у
галузі літератури )
Пепа В. І. Віч-на-віч з вічністю : книга прози. – Вінниця: вид-во"ТОВ "Меркьюрі-Поділля", 2019.
Національна спілка письменників України висунула на здобуття Національної премії України імені Т. Г. Шевченка 2020 року у номінації "Література" книгу прози В. І. Пепи "Віч-на-віч з вічністю".
Вадим Іванович Пепа народився 9 січня 1936 року у селищі Драбів (історична Полтавщина). Закінчив факультет журналістики Київського Національного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював кореспондентом редакції газети "Літературна Україна", завідуючим відділом художньої літератури газети "Друг читача".
Письменник – автор книжок для дітей "Найкращий трамвай" ("Веселка", 1979), "Прилетів лелека з вирію" ("Веселка", 1986), художньо-документальної повісті "Не підведи, брате" ("Веселка", 1981), поетичної книжки за народними мотивами "Скажи мені, соколе", сценаріїв художньо-документальних фільмів "Петро Панч", "Андрій Головко", "Квіти Черлятки", "Право на мрію", "В кінці літа", "Клятва перед прапором", історичної розвідки "Україна в дзеркалі тисячоліть".
З польської переклав поезії Бартоломея Зиморовича, підбірку творів анонімних авторів XVI століття, зокрема "Epicedion".
Член Спілки письменників України з 1988 року.
Лауреат премії імені Івана Нечуя-Левицького за 2007 рік за книгу "Ключі од вирію".
Лауреат премії ім. Олеся Гончара за книгу: "Пам'ять української душі" (2014).
У новій книзі "Віч-на-віч з вічністю" В. Пепа заглиблюється в українську історію на двадцять і більше тисяч років, у ті часи, з якими асоціюється Мізинська археологічна культура, відома у всьому світі і маловідома в Україні.
Великого значення Вадим Пепа надав такій обставині. 1907 року один із небагатьох археологів козацького роду – доцент антропології Петербурзького університету, уродженець Полтавщини, Федір Кіндратович Вовк відкрив найдавнішу в Європі пізньопалеолітичну стоянку мисливців на мамонтів, носорогів, північних оленів, диких коней та іншу крупну звірину.
Наш земляк на глибині 1,5-3 метри виявив цілий господарсько-побутовий комплекс на площі понад тисяча квадратних метрів – стаціонарні житла з мамонтових кісток, ями-сховища, виробничі центри й вогнища.
1912 року на ХІV Міжнародному конгресі з антропології та доісторичної археології вчений-полтавець доповів про дослідження Мізинської археологічної культури на березі річки Десни, притоки Дніпра. Удостоївся
за унікальне відкриття престижної Міжнародної премії.
За часів СРСР,визнане в усьому світі ім’я археолога, антрополога, кавалера Ордена Почесного Легіону, замовчувалося.
Вадим Пепа у книжці "Віч-на-віч з вічністю" не раз звертається до теми Мізина, стверджуючи, що від появи людини там, де дотепер етнічні українські землі, безперервно і незнищенно, всупереч лихим напастям, розвивається український етнос, а з ним невіддільно й невідривно – перші державні утворення українців та їхня мова.
Вчені відзначають, що кожна деталь має значення. Мізинські орнаменти на кістках мамонтів для історії української нації мають величезне значення –вони одне із свідчень буття українського етносу, того, що на наших теренах від покоління до покоління передавалися традиції, звичаї, культура.
Вадиме Івановичу! Полтавські бібліотекарі щиро вітають Вас, уродженця історичної Полтавщини, з номінацією нової книги на високу літературну нагороду. Ваші твори відкривають для молодих читачів маловідомі пласти історії України, виховують юних у дусі патріотизму.
З роси і води Вам, шановний земляче!
пʼятниця, 6 грудня 2019 р.
середа, 4 грудня 2019 р.
ГЕРОЇЗМ І ТРАГЕДІЯ ОСТАННІХ ГАЙДАМАКІВ ЧОРНУХИНЩИНИ
Пугач О. Отаман Гонта 1920 року (героїзм і трагедія останніх гайдамаків Чорнухинщини) / О. Пугач. – Полтава: Полтавський літератор, 2018. – 376 с.
Книга розповідає про національно-визвольну боротьбу полтавських козаків і селян під проводом Володимира Греся (отамана Гонти) у 1920 році проти московських більшовицьких поневолювачів. Вона грунтується на спогадах учасників тих подій, документах та матеріалах архівів.
Основним гаслом їх боротьби була вільна Україна, а символом — малиновий козацький прапор. Він і зображений в центрі обкладинки книги.
Головний герой книги Олекси Пугача Гонта провів в ув’язненні 10 років – з 1929 по 1939-й рр.
Автор – історик, краєзнавець, юрист Олекса Пугач розповідає, що вся викладена в книзі інформація достовірна. Факти він брав у архіві Управління СБУ та Державному архіві Полтавської області.
понеділок, 2 грудня 2019 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)