АПОЛЛОН МОКРИЦЬКИЙ

Аполлон Миколайович Мокрицький народився 12 (за іншими джерелами 9) серпня 1810 р. в місті Пирятин Полтавської губернії.

Батько Аполлона, дворянин Микола Таволга-Мокрицький, нащадок козака Таволги, який жив на річці Мокриці: працював поштмейстером і частенько брав на роботу й синів. Одного разу під Аполлоном кінь здибив, від чого хлопчик став заїкою та відлюдьком.

Мати майбутнього художника, Уляна Данилівна, захоплювалася малюванням і художнім рукоділлям, і від неї син, мабуть, і сприйняв інтерес до образотворчого мистецтва. Родина, хоча і дворянська, була небагата, проте дітям прагнули дати гарну освіту. Її родичем був Іван Мартос, ректор Петербурзької АМ.

У 1819-1824 роках хлопчик виховувався в Полтавському будинку для дітей бідних дворян. Доля подарувала Аполлону найкращих учителів. Перші шість років навчання Аполлон був улюбленим учнем Івана Котляревського і став таким же компанійським, як улюблений вихователь.

Освіту отримав у Ніжинській гімназії вищих наук князя О. Безбородька (закінчив у 1830 р.), де вивчав малювання під керів­ництвом К. Павлова. Його однокласниками і шкільними товаришами були М. В. Гоголь і М. В. Кукольник. Разом із Нестором Кукольником, хрещеником імператора Олександра I, Мокрицький не мав конкурентів у здійсненні успішних рейдів осінніми садами сусідів. Закінчивши Ніжинську гімназію, юнак переїжджає до Петербурга.

Своєю метою він ставив вивчення медицини. Але зазнавши невдачі, Мокрицький влаштовується на державну службу, в департамент гірничих і соляних справ, де працює писарем і займається перекладами.

Академічну освіту здобував у Петербур­зькій Академії Мистецтв як вільнослухач. Навчався в О. Венеціанова та К. Брюллова.

Через матеріальні нестатки молодий художник наприкінці 1833 року змушений залишити навчання. Він повертається на батьківщину, де на замовлення місцевих поміщиків створює цілу галерею портретів, тим самим заробляючи собі на навчання.

У листопаді 1834 року знову повертається до Петербурга, щоб продовжити навчання і остаточно присвятити себе живопису. Значну роль у подальшій долі художника відіграло його близьке знайомство з конференц-секретарем Академії мистецтв Василем Григоровичем, який був земляком А. Мокрицького.

Завдяки підтримці В. Григоровича, А. Мокрицький стає учнем портретного та історичного класу Академії під керівництвом К. Брюллова, який у травні 1836 року (після багаторічного перебування в Італії) повернувся в Росію.

Навчання в Академії було досить успішним. 2 жовтня 1838 року його нагородили великою срібною медаллю за картину "Святий Себастьян" та "Портрет, писаний з натури", а 24 вересня 1839 року художнику присудили малу золоту медаль за картину "Римлянка, що годує грудьми батька". Мокрицький закінчив Академію зі званням "вільного художника", не отримавши поїздки за кордон.

У кінці 1839 року художник повертається до рідного Пирятина, звідки 2 серпня 1841 року на власні кошти, виручені за написані портрети та одержані від лотереї (в якій було розіграно його конкурсну картину), вирушив до Італії, де потім жив і працював протягом восьми років. В Італії митець вивчав пам’ятки мистецтва, багато писав з натури, працював портретистом та пейзажистом.

У 1849 р. отримав звання академіка Петербурзької Академії Мистецтв.

У 1851-1870 рр. – професор Мос­ковського училища живопису, скульптури та архітектури. Серед учнів були й такі митці, як Іван Шишкін, К. Трутовський, І. Прянишніков.

Його роботам властивий чіткий реаліс­тичний малюнок та міцна композиційна побудова. Картини: "Портрет Є. Гребінки" (1840 р.), "Автопортрет" (1840 р.), "Італій­ка кидає квіти на карнавалі" (1845 р.), "Італійський пейзаж" (1847 р.), "Портрет невідомої" (1853 р.), ін.

Залишив "Щоденник", з розповідями про О. Венеціанова, К. Брюллова та дружбу з Т. Шевченком, у викупі з кріпосної залеж­ності якого брав участь.

Мрійник пензля Аполлон Мокрицький прожив 60 років, викладав до останнього дня. Помер від пневмонії 26 лютого 1870 р. у Москві.

 

 ЛІТЕРАТУРА

• Аполлон Мокрицький, художник з Пирятина : [про нього та уривки з "Щоденника] // Чумацький шлях. – 2014. – № 1. – С. 14-15.
• Білоусько О. Мокрицький Аполлон Миколайович / О. Білоусько // Нова історія Полтавщини: кінець XVІІІ - початок ХХ століття. – Полтава: Оріяна, 2003. – С. 126.
• Волосков В. Художник Аполлон Мокрицький (1810–1870) / В. Волосков // Волосков В. Найзнаменитіша в Україні. – Полтава: АСМІ, 2013. – С. 153-155.
• Друзі і знайомі М. В. Гоголя – наші земляки і не тільки // Край. – 2007. – №40 (серп.). – С. 21-22.
• Малик М. Мокрицький Аполлон Михайлович (1810-1870) : [художник, уродженець м. Пирятин] / М. Малик // Родина і оточення Миколи Гоголя / М. Малик. – Полтава: [Динамік], 2016. – С. 78-80.