КНИГИ ПРО ВІЙНУ В УКРАЇНІ

Київ. Жінки. Війна

Війна завжди має багато облич. Та одне з найсильніших – це обличчя жінки.

Жінки, яка чекає. Жінки, яка тримає. Жінки, яка не здається.

Київ у час війни – це не лише місто сирен і тривог. Це місто голосів, історій і тихих подвигів. І серед них – тисячі жіночих доль, сплетених із тривоги, любові, втрат і надії.

Вони різні.

Хтось залишився вдома і навчився жити між повітряними тривогами.

Хтось узяв до рук зброю.

Хтось рятує, лікує, вчить, волонтерить, пише, мовчить.

Але всіх їх об’єднує одне – внутрішня сила, яку неможливо виміряти.

Київ. Жінки. Війна : збірка / упор. і передм. М. Іванцова. – Київ : Креативна агенція «Артіль», 2023. – 225 с.

Це збірка спогадів двадцяти жінок про Київ у війні. Документальна фіксація подій, що відбувалися й відбуваються навколо, рефлексії, емоції. Щоденникові записи й фрагменти спогадів.

Про Київ від 2014 року і особливо після 24 лютого 2022-го. Від киянок, кримчанок, мешканок інших міст, змушених переїхати до столиці з окупованих росією територій. Безцінний приватний досвід переживання непростого періоду нашої історії.

Збірку спогадів і роздумів жінок про життя в столиці у період повномасштабного вторгнення довелось редагувати та впорядковувати Мілі Іванцовій. Вона розповіла, що залишилась у Києві з вагітною донькою. І саме у час оборони столиці стала бабусею.

Тональність книги вийшла напрочуд сильною, вона не несе депресивності.

«Я хотіла, щоб історії були перекладені багатьма мовами. І щоб світ дізнався, що і як ми тут переживали й переживаємо. З перших вуст жінок-берегинь», – поділилась метою своєї роботи пані Іванцова.

«Перед вами збірка правдивих і щирих історій від різних мешканок Києва, відомих широкому загалу й не дуже, які трепетно люблять і бережуть наше місто, наче члена своєї родини. Підтримують і своїх, і незнайомих, тому що чужих тут немає, волонтерять, плетуть сітки й збирають передачі на фронт, в’яжуть шкарпетки, ховаються від ракетних обстрілів та атак дронів, проводжають в останню путь героїв, а також співають, пишуть вірші, малюють, грають на театральній сцені, розповідають світові про Україну. Вони плачуть і сміються, втішають і підбадьорюють, народжують і ростять дітей і не мають сумніву в нашій Перемозі. Із розповідей двадцяти жінок про пережите склалася ця книжка нашої сили» – Іванцова.

Війна змінила життя чоловіків, жінок, дітей. Мільйонам довелось покинути свою оселю, рідне місто чи село і шукати опору та вибудовувати долю на новому місці.

Вона для книги дала цілий щоденник, де розповідала, як день за днем звикала після окупації до київського життя. Оксана знайшла тут роботу, звикає до нових маршрутів для прогулянок і зізнається, що кияни допомогли їх пережити відчуття втрати дому, який не замінить ніщо.

Варто зазначити, що презентація книжки «Київ. Жінки. Війна» зібрала повний зал. Після дискусії відбулась і автограф-сесія, під час якої жінки спілкувались з авторками оповідань, говорили одна одній слова вдячності та підтримки.

«Життя триває. Київ бачив багато на своєму віку. Переживе і це. І ми йому допоможемо, як і він допомагає нам», – так упорядниця видання Міла Іванцова написала про те, як саме усвідомлення, що ти знаходишся у Києві, давало сили тримати стрій у найскладніші дні оборони столиці.

Книга є в фондах нашої бібліотеки! Запрошуємо до читання!

АННА ЮТЧЕНКО

Анна Ютченко (1996, Полтава) – поетка, фотографка та режисерка документального кіно.

Закінчила Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка за спеціальністю вчитель української та літератури, магістерську програму Школи журналістики УКУ.

Фіналістка «Молодої Республіки Поетів» (2014, 2015 рік) та поетичного конкурсу «Гайвороння» (2015, 2016 рік). Учасниця низки фестивалів, серед яких «BookForum», «Artgnosis», «CodaFest», «Cyclop», «Трикутник», «Книжковий Арсенал», «Зелена хвиля». У 2016-ому році стала однією з двох кандидатів від України, яких національний «PEN-клуб» подав на міжнародний конкурс «Нові голоси». Координувала перший конкурс відеопоезії «Видимість» в рамках BookForum (2019). Випускниця лабораторії для молодих режисерів документального кіно IndieLab (2020). Співавторка короткометражних документальних фільмів «Живі та Нескорені» (2016), «Так мут співати» (2020).

Публікувалась у журналах «ШО», «Дзвін», на онлайн-платформі «Litcenter».

Полтавка Анна Ютченко видала свою видану поетичну збірку. Книга Анни Ютченко «Про неможливість приручити каміння» – це історія пошуку гармонії з природою та собою. У чотирьох розділах авторка проводить читача крізь метафоричну подорож від дому до світу, де вперше відкривається біль і народжується потреба трансформації через слово.

Камінь – наскрізний символ збірки й уособлює ідеальну форму буття, до якої людина прагне, то приручаючи його, то стаючи схожою на нього. До книги увійшли вірші, написані у 2016-2025 роках.

100 ПЕРЕКЛАДІВ УКРАЇНСЬКИХ КНИЖОК

Українське слово в світі

Україна підтримає видання 100 перекладів українських книжок у 33 країнах.

 

Такими стали результати конкурсу перекладацьких проєктів у межах програми Translate Ukraine, який проводить Український інститут книги за підтримки Міністерства культури України.

Відбір відбувався у два етапи. Спочатку фахівці Українського інституту книги прийняли й перевірили заявки видавців на участь у програмі. Потім проєкти оцінила Експертна рада.

Цього року на конкурс надійшло 179 заявок від видавців з усього світу — фахівці Українського інституту книги отримали на 18 запитів більше, ніж торік. Технічний відбір пройшли 176 проєктів, які подали 119 видавців із 44 країн.

За результатами оцінювання Експерта рада підтримала 100 проєктів перекладів. За планом, усі вони вийдуть вийдуть протягом цього року.

Географія та мови: де читатимуть українське?

Загалом твори наших авторів перекладуть 30 мовами. Лідерами за кількістю запланованих видань стали:

• Польща — 9 видань;
• Англомовні країни — 8 видань;
• Сербія — 7 видань;
• Чехія та Німеччина — по 6 видань;
• Франція, Італія та арабські країни — по 5 видань.

Загалом українські книжки перекладуть 30 мовами. Крім названих, у переліку ще словацька, іспанська, литовська, латвійська та македонська — по 4 книжки,

• грецька, хорватська, болгарська і картвельська — по 3,
• шведська, азербайджанська, португальська, бенгалі — по 2.
• По одній книзі видадуть фінською, румунською, івритом, японською, естонською, угорською, данською, албанською і боснійською.

До речі, видання в рамках програми Translate Ukraine побачать світ не лише в Європі, а й на інших континентах.

У Лівані читачі зможуть зануритися в атмосферу Карпат у «Тінях забутих предків» Михайла Коцюбинського, там же вийдуть «Гайдамаки» Тараса Шевченка. А єгипетські дітлахи матимуть нагоду дізнатися, як гратися в хованки з українською прабабцею: «Це я така у бабу Устю» Наталі Місюк надрукують арабською.

У Бразилії португальською видадуть «Погляд Медузи» Любка Дереша і «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня. В Індії мовою бенгалі опублікують переклади українських поетів-класиків.

Найбільш завзято іноземні видавці взялися за книжку-свідчення сучасної війни «Гемінґвей нічого не знає»: її видадуть шведською, польською, литовською, англійською, словацькою, грузинською, французькою і, як йшлося вище, португальською. Містичний детектив «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка зможуть прочитати фінські, чеські, польські, румунські й азербайджанські читачі. «Амадоку» Софії Андрухович беруться видати французькою, іспанською, литовською та азербайджанською. Програма Translate Ukraine спрямована на підвищення видимості української літератури у світі, підтримку перекладачів і видавців. Вона допомагає зробити твори українських авторів доступнішими у світі.