МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я

Поговоріть із кимось. Поговоріть із кимось, кому довіряєте. Підтримка і співчуття можуть допомогти зняти напругу та відновити почуття спокою. Майте на увазі: інша людина не повинна вирішувати ваші проблеми, їй просто потрібно побути хорошим слухачем.
Піклуйтеся про себе. Якщо ви надто зосереджені на роботі, легко нехтувати своїм фізичним здоров’ям. Але саме тоді, коли ви підтримуєте своє здоров’я збалансованим харчуванням і фізичними вправами, ви стаєте сильнішими і більш стійкими до стресу. Коли стрес на роботі підсилюється, спробуйте зробити швидку перерву і прогулятися за межами робочого місця, якщо це можливо. Фізичний рух допоможе вам відновити баланс.
Позбудьтеся шкідливих звичок, які провокують робочий стрес. Багато хто посилює свій стрес негативними думками та поведінкою. Коли ви зміните цю звичку, то побачите, що справлятися зі стресом стане легше. Опирайтеся перфекціонізму. Коли ви ставите собі нереалістичні цілі, ви налаштовуєте себе на відставання. Прагніть зробити все можливе – ніхто не може попросити вас про більше.
Не жертвуйте сном. Часто ми намагаємося зробити більше справ за рахунок часу на сон. Такий підхід насправді тільки шкодить вашій продуктивності. Вимикайте гаджети за годину до сну або використовуйте нічний режим.
Визначте пріоритети та організуйте робочий час. Намагайтеся знайти баланс між роботою та сімейним життям, соціальною діяльністю, щоденними обов’язками та часом для себе.
Плануйте регулярні перерви. Переконайтеся що протягом дня у вас є час для короткого відпочинку. Також спробуйте виходити за межі свого робочого місця на обід.
Встановіть здорові особисті межі. Багато хто відчуває себе зобов’язаним бути доступним 24 години на добу і перевіряти все, пов’язане з роботою. Але дуже важливо мати періоди, коли ви зовсім не працюєте й не думаєте про роботу.
І пам’ятайте: піклуватися про себе не означає повністю змінювати спосіб життя. Навіть дрібниці можуть підняти вам настрій, додати енергії і дозволити вам відчути, що ви знову.
Резілієнс – це здатність відновлюватися після психологічних проблем, повертатися до початкової форми після всіх челенджів життя. Цю якість можна розвивати так само, як ми вчимо мову чи опановуємо спорт.
Як розвивати свій резілієнс?
1. Вчіться розуміти себе та свої емоції
Для цього потрібно звернути увагу на те, як ми думаємо. Зазвичай на певну подію ми реагуємо так: ситуація – емоція – поведінка. Тобто ми з початку емоційно реагуємо, а потім швидко діємо. Так швидко, що забуваємо проаналізувати ситуацію. Більшість думок у такі моменти не є правдивими та продуктивними.
Наприклад, вам запропонували підвищення. Перша реакція – страх, адже вам здається, що ви не впораєтесь, ви недостатньо компетентні.
Але якщо не панікувати, а трохи подумати, виявиться, що зі схожими задачами ви вже стикалися. Отже, заниження власних здібностей не є правдивим. Вам потрібно на лякатися, а радіти, що є нагода проявити свої здібності, розвинути навички.
Головне, чому вам потрібно навчитися – додати в ланцюжок реагування на подію обмірковування.
Ваша реакція повинна виглядати приблизно так:
ситуація – думка – емоція – поведінка.
2. Вчиться надавати підтримку, проявляти емпатію, встановлювати контакт.
Людина стає сильнішою, допомогаючи іншим. Це може бути будь-яка волонтерська робота.
3. Вчіться дивитися на подію цілісно. Та завжди питайте себе, як ви можете вплинути на ситуацію.
4. Зрозумійте, що зміни – природна річ.
Фокусуйтеся на тому, що можете змінити, а не на тому, що не можете. Будь-які зміни є частиною життя, немає нічого жахливого у тому, щоб змінювати свої цілі, адаптувати їх до нових обставин. Зосередьтеся на речах, які ви можете контролювати і змінювати.
Важкі часи – це періоди, коли людина дізнається про себе найбільше. Але коли ви добре знаєте себе і знаєте, що вам допомагає відновитися, кризові моменти можуть проходити швидше та легше. Навіть коли обставини складаються не найкращим чином. Рано чи пізно будь-які чорні смуги закінчуються. Шукайте можливості для вивчення себе. Нагадуйте собі про те, як раніше вибиралися з поганих обставин і скільки хорошого траплялося потім.

СТРЕСОСТІЙКІСТЬ

 МОЗ опублікувало результати дослідження уявлень українців про психічне здоровʼя та психологічну підтримку крізь призму стійкості. Кожен третій (36 %) відчуває зараз підвищений рівень стресу. 11 % респондентів мають високий рівень стресу, 40 % – помірний, 13 % – низький. Дослідження також засвідчило, що 73 % українців мають чималий ресурс стійкості. 35 % є стійкими, ще 38 % – радше стійкими.

Стресостійкість можна підтримати. Стійкість – це здатність проживати випробування. Водночас зберігаючи, відновлюючи та плекаючи ментальне здоров’я, особистісну цілісність і соціальні зв’язки.

«Важливо розуміти, що стійкість – це не завжди про те, щоб незламно стояти посеред бурі та бути героєм. Навпаки, стійкість людини проявляється через гнучкість та спроможність не здаватися попри труднощі. Стійкість означає жити. Діяти, піклуватися, підтримувати, любити. Формула стійкості – не про те, як стиснути зуби та перетерпіти події, які від тебе наче не залежать. Формула стійкості – це про те, як знайти рішення, щоб перемогти», – зазначають у МОЗ.

Чинниками стресостійкості та адаптації можуть бути бізнес, робота, родина, наявність дітей у родині. Стати стійкішим можуть допомогти:

• розмови про почуття та переживання з близькими;
• обмін досвідом подолання стресів;
• спільна робота;
• наявність хобі, включно зі спільними хобі у батьків та дітей;
• ресурсні заняття (спорт, туризм, подорожі, прогулянки, догляд за тваринами, музика, танці, риболовля, захоплення технікою, автомобілями тощо);
• щоденні рутинні практики, медитації та інше.

Фахівці радять у тригерних ситуаціях, коли почуваєтесь зле і потребуєте підтримки:

• поговорити з кимось про це;
• обійнятися з близькою людиною;
• зануритися в роботу або активно щось робити;
• дбати про себе;
• бути фізично активними.

ҐАДЖЕТОЗАЛЕЖНІСТЬ

Зустріч з коханою людиною, сімейна вечеря, контрольна в школі стають не такими, як раніше. Якщо ви неодноразово чули фрази на кшталт: “Я з тобою розмовляю?”, “Ти можеш залишити телефон у спокої та поговори зі мною?”, “Ти що з телефону взагалі не вилазиш?”, то у вас характерні ознаки залежності.

Заледве розібрались з термінами “ґаджет” та “залежність”, як вони об’єдналися в одну, вибухову суміш. Численні соціологічні опитування на тему ґаджетозалежності показують, що проблема стає дедалі глобальнішою. Більшість населення, яке має доступ до мережі, не може прожити навіть доби без смартфону, планшету чи інших пристроїв.

Згідно з даними американських соціологічних досліджень, людина відкриває ґаджети понад 150 разів на день. Багато з нас не приховують того, що проводять забагато часу за гортанням стрічки новин, лайканням незнайомих людей та читанням пабліків.

Так, наші смартфони багато в чому полегшують наші повсякденні справи: онлайнові покупки, записи на прийом до лікаря, перегляд новин, прочитання книг, переказ коштів тощо. Проте, з нашестям смартфонів почастішали нещасні випадки, ДТП тощо. Скільки ж проведеного нами часу в Інтернеті ми проводимо з користю? Важливо, щоб ми могли дати собі чесну відповідь.

Компанії збагачуються через наші слабкості. Люди завантажують собі програми аналізу часу, який вони витрачають на соціальні мережі. Ці програми викликають досить суперечливі думки. З одного боку добре, що можна вирахувати час, який ти витрачаєш на тому чи іншому ресурсі, зробити відповідні висновки. З іншого – людина може зависати більше години у цій же програмі. Тобто, анекдоти про ґаджетозалежність стали реальністю та перестали бути смішними.

Цю хворобу можна прирівнювати до алкоголізму, тютюнопаління, адже від неї так само виникає залежність, депресія. Найнебезпечніше, що від ґаджетозалежності не застрахований ніхто. Упевнений бізнесмен, пані поважного віку, юний школярик чи досвідчений лікар – усі ми в зоні ризику. Якщо дорослі спроможні виявити в собі тривожні ознаки, то діти піддаються впливу Інтернету та не можуть чітко вирізняти свої залежності.

Допомогти дитині та підтримати її можна власним прикладом. Чим менше часу витрачено вами на смартфон, тим більше часу буде приділено дитині.

Також допоможе обмеження часу для сидіння в ґаджетах. Оберіть гурток, захоплення, але обов’язково порадьтеся з дитиною. Слідкуйте, щоб друзі існували в реальному житті.

Також допомагає зменшити симптоми ґаджетозалежності:

• заборона використання смартфонів під час прийому їжі;
• контроль часу на вихідні та ввечері;
• правила безпеки.

Встановіть додатки батьківського контролю на ґаджетах та відслідковування перебування дитини. Якщо ваша дитина старшого віку, поясніть, що саме варто оминати в мережі. Але найголовніше, коли батьки та діти довіряють один одному.

Вберегти вас від залежності допоможе кілька порад:

• Вирішіть для чого вам потрібен смартфон.
• Порівняйте час, який ви проводите в ґаджетах із часом, який хотіли б.
• Якщо губитесь у годинах, то ставте нагадування або просіть рідних казати про проведений вами час у смартфоні.
• Розділяйте роботу та відпочинок.
• Багато людей тримає в руках телефон, бо чекає на повідомлення з роботи. Тоді варто блокувати непотрібні застосунки на час очікування важливих дзвінків або смс.
• На вихідні плануєте відпочити від всього, але ґаджети забирають забагато часу? Тоді обираючи між електронною книгою та паперовою, обирайте друге.
• Тримайте телефон якнайдалі. Це допоможе, як працювати, так і відпочивати. Перегляд фільму та розмова з подругою перестануть уриватись на клацання телефону.

Ґаджет, як спосіб втекти від реальності. Як підлітки, так і дорослі намагаються відволікатися від особистих проблем беручи до рук смартфони, найчастіше – перед сном. Тому розділяйте необхідність та залежність.

Приберіть яскраві кольори з іконок на телефоні. Нейтральність та сірість буде відштовхувати на підсвідомому рівні.

Вставайте під будильник, а не смартфон. Так ви заощадите час ранкових зборів.

Книга “Як порвати зі смартфоном”. Написала її випускниця Єльського університету та школи журналістики в Берклі – журналістка Кетрін Прайс. Кетрін – лавреатка кількох нагород у сфері журналістики за науково-популярні тексти. За її словами, книгу писала спираючись на дослідження нейропластичності. Це зміни в нервових ланцюжках, які проявляються після зміни середовища, поведінки, нервових процесів і змін унаслідок ушкодження тіла. Цей термін та сфера досліджень змінила теорію, що мозок та його діяльність є статичним.

Ми всі ковалі свого щастя. Тому намагайтеся проводити свій час не лише із задоволенням, а й з користю. А залежними будьте лише від позитивних емоцій, близьких людей та свіжого повітря.

ВОЛОНТЕРСЬКИЙ ПРОЄКТ

«Як ти брате»: посібники для комунікації та підтримки

Як розмовляти під час війни

«Як ти, брате?» – це волонтерський проєкт. Він покликаний зібрати найкращі практики того, як зберігати стосунки, відновлювати контакт та надавати підтримку одне одному під час війни, та поширити ці практики серед всіх українців, як військових, так і цивільних.

Для цього ми розробляємо і поширюємо посібники, які містять прості та дієві алгоритми взаємодії в різних ситуаціях, та розповідаємо про алгоритми спілкування в лекціях.

Посібники і лекції безкоштовні. Посібники ви можете завантажити на сайті або ж замовити у друкованому вигляді (ви тільки сплачуєте за доставку), а лекції можете замовити нижче на цієї сторінці. Також ви можете приєднатися до нашої волонтерської спільноти і взяти участь у нашій справі.

Засновник проєкту – психотерапевт і соціальний психолог Антон Семенов. До створення посібників долучені військові, психотерапевти, освітяни, медики, підприємці. Прості та дієві алгоритми взаємодії, допомоги та комунікації у різних ситуаціях зібрали в одинадцяти посібниках. Це невеличкі книжечки кишенькового формату.

Книги можна завантажити в електронній версії, завітавши на сайт проєкту. https://yakty.com.ua/#about

Або ж замовити друковані примірники. Посібники надають безплатно всім охочим, треба лише сплатити за доставлення.

Як ти, ветеране?

Як розмовляти з тим, хто намагається повернутися до цивільного життя

Людині на війні завжди важко, вона змінюється, проте завжди думає про повернення: до свого дому, рідних і близьких, друзів, старої чи нової роботи у цивільному житті. Повернення – це часто виклик, не тільки для того, хто повертається, а й для тих, до кого.

Посібник Як ти, ветеране? призначений для тих, хто хоче зрозуміти та полегшити адаптацію військових до цивільного життя. В ньому є поради, які знадобляться, не лише родинам військовослужбовців, а і їхнім друзям, знайомим чи колегам по роботі. Тут зібрані поради щодо спілкування – які теми є чутливими для ветерана, а які – безпечні, приклади розмов з близькими чи між колегами. Є також поради, щодо дій, якщо раптом когось із ваших близьких чи знайомих ветеранів «накриє». А також роз’яснення особливостей працевлаштування людей з бойовим досвідом у цивільному житті.

Як ти, кохана(ий)?

Як розмовляти, якщо ви на відстані

Стосунки на відстані, можуть розтягнутися в часі на дуже довго. Для багатьох пар – це справжнє випробування. Коли кохана людина не поряд, то все по-іншому. Іноді здається, що ви віддаляєтеся один від одного, можуть виникати непорозуміння.

Посібник Як ти, кохана(ий)? адресований українцям, які попри відстань хочуть підтримувати стосунки із близькими. Він буде корисним як військовим, так і цивільним. Тут зібрані поради та алгоритми щодо якісного спілкування на відстані, важливості підтримки та підготовки до возз’єднання.

Як ти, сонечко?

Як розмовляти з дітьми під час війни

Діти та війна – це надскладна і дуже чутлива тема. Розмовляти з дитиною про війну в час війни – для батьків нелегке завдання, а іноді навіть випробування. Діти дуже спостережливі та вразливі, вони бачать і часто повторюють поведінку батьків, вловлюють їхній психологічний стан. Саме приклад батьків зазвичай є тим самим фундаментом, який свідомо чи несвідомо закладається в особистості дитини. Коли батьки добрі один до одного, підтримують та довіряють один одному, то й дитина це переймає.

Посібник Як ти, сонечко? містить прості алгоритми, за допомогою яких ви зможете підтримувати ваших дітей навіть тоді, коли вам самим буває складно. Тут є застереження щодо помилок, які можуть допускати батьки, поради щодо реакції на зміни в поведінці дитини – наприклад, у випадках, коли помітна апатія, агресія, бунт або ж нічні жахи. тут ви знайдете приклади принципів і шаблонів щодо побудови стосунків із дітьми, коли навколо війна.

Як ти…

Як розмовляти з тими, хто втратив близьких

З посібника ви дізнаєтеся, як підтримати тих, хто втратив близьку людину. За яким алгоритмом вести розмову, що варто і що не варто говорити.

В посібнику розбираються конкретні ситуації розмов з родинами та дітьми, які переживають втрату, а також наведені поради з самодопомоги, якщо близьку людину втратили ви.

Посібник Як ти, брате/сестро? писали насамперед як інструкцію з психологічної взаємодопомоги. Тут даються універсальні та дієві механізми у спілкуванні між побратимами і посестрами, а також між цивільними, які зазнали травматичного досвіду.

З посібника ви дізнаєтеся, як правильно вести розмову, щоб вона допомогла людині проговорити й осмислити її складний досвід. Тут подаються чіткі інструкції та пояснення при комунікації: етапи розмови, про що варто й не варто говорити/питати, які вживати слова, а коли варто помовчати. Є приклади вже готових фраз.

Поговори зі мною

Як надавати базову психологічну допомогу

«Поговори зі мною» – посібник волонтерського проєкту «Як ти, брате?», покликаного розвивати взаємну допомогу під час війни

Він для всіх, хто хоче допомогти тим, хто поруч, через добру розмову. Така розмова допомагає вашому співрозмовнику знизити напругу та тривогу, відновити віру в себе та свої сили, осмислювати травматичний досвід та адаптуватися до нових обставин. Усе те, над чим ми працюємо у проєкті «Як ти, брате?», тільки ще глибше.

З посібника ви дізнаєтеся:

● що говорити;

● як слухати;

● як витримувати напругу в розмові;

● що робити, якщо розповідь йде по колу, якщо людина всіх звинувачує та в інших випадках;

● як і коли завершати розмову.

Групи підтримки

Як прийняти людей у коло «своїх»

Посібник волонтерського проєкту «Як ти, брате?», покликаного розвивати взаємну допомогу під час війни.

Після отримання травматичного досвіду людині потрібно не лише прийняти власні зміни – також важливо, щоб їх прийняли та підтримали інші люди.

Групою підтримки може стати будь-яка група людей – і компанія незнайомців, що зігрівається у пункті незламності або знаходиться у бомбосховищі під час повітряної тривоги, і військові, які разом йдуть до найближчого села, і родина, що зібралася повечеряти.

Мета цього посібника – пояснити, як ви можете допомогти своїй групі стати ефективною групою підтримки для тих, хто цього потребує.

Мета волонтерської спільноти «Як ти, брате?» – зберігати єдність українців та посилювати взаємодопомогу. Для цього треба адаптуватися до умов тривалої повномасштабної війни, зберігати особисті стосунки, покращувати якість спілкування та вчитися надавати одне одному допомогу. Зокрема – психологічну, бо без цього іншими видами допомоги людина часто просто не може скористатися.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДОНОРА

Кожного року згідно рішення 58-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я в Женеві (2005 р.) відзначається 14 червня Всесвітній день донора крові.

Традиційно Всесвітній день донора крові проводиться у всьому світі і координується Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Міжнародною федерацією товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародним товариством з переливання крові та Міжнародною федерацією організацій донорів крові.

Щорічно в Україні стають донорами крові близько 500 тисяч людей. У цей день привертається увага українців до необхідності регулярного добровільного та безоплатного донорства крові та її компонентів, так як завдяки донорству рятуються мільйони життів.

Потреба в донорській крові в умовах сьогодення виникає як у цивільного населення так і у наших захисників та захисниць. Здаючи кров, донор надає шанс на життя, робить свій безцінний внесок у добру справу.

Відносини щодо захисту прав донорів крові та компонентів крові та їх законних інтересів врегульовано Закон України від 30 вересня 2020 p. № 931-ІХ «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові», який було введений в дію 25 січня 2021 року.

Цим Законом держава гарантує донорам низку пільг та соціальних гарантій: встановлено надбавку до пенсії; зберігається середній заробіток у дні медичного обстеження; надається день відпочинку із збереженням середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця після кожного дня донації крові та/або компонентів крові.

Також донору протягом року виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку із захворюванням у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи, якщо він протягом року безоплатно здійснив донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює чотирьом разовим максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або тромбоцитів у двох разових донаціях методом аферезу.

Секретаріатом Уповноваженого здійснюється моніторинг щодо додержання прав громадян України у забезпеченні їх доступними, якісними та безпечними компонентами донорської крові в умовах воєнного стану.

Цікаво, що в багатьох країнах світу стати донором – це звичайна справа. Не за гроші!

Наприклад у Швеції знайшли вдалу мотивацію для донорів – подяку. Щоразу, коли кров донора була використана для переливання, йому автоматично надсилається смс-повідомлення. Людина радіє, що її кров врятувала комусь життя, адже переливання використовуються в екстрених випадках.

В Японії вже традиційно групу крові відносять до індикаторів особистості. Традиція настільки развинулася, що в японській версії Facebook при реєстрації профілю зазвичай вимагають вказати свою групу крові.

Пам’ятаймо, що лише півлітра донорської крові може врятувати життя трьох пацієнтів! Можливо, саме Ваша кров подарує життя людині, яка зазнала лиха!

МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ'Я

Ментальне здоров’я – це непомітний, але водночас головний двигун людини, що дозволяє не лише повноцінно жити, а й ефективно функціонувати у суспільстві. Регулярне піклування про власний стан може наштовхнути на відкриття внутрішнього джерела сили, що допоможе пройти крізь складні часи. Тому дбати про своє ментальне здоров’я – така ж базова необхідність кожної людини, як і дбати про здоров’я фізичне. Ментальне та фізичне здоров'я – нерозривне ціле.

Матеріали щодо самодопомоги та підтримки інших включають в себе:

• Базові навички турботи про себе та інших. Розроблений на матеріалах ВООЗ довідник, який пропонує техніки з допомоги іншим і собі насамперед, адже за будь-яких обставин «кисневу маску спершу надягаємо на себе».
• Розділ «Етика взаємодії у період стресу» у «Довіднику Безбар’єрності» – вчить, як виявити стрес у себе, близьких і в робочому колективі, як підтримати, контролювати і допомогти собі та іншим людям.
• Техніки з підтримки себе та інших від українських зірок. Швидкі техніки, які допомагають зіркам справлятися зі стресом – фаворити сцени, улюбленці глядачів та лідери думок діляться порадами з власного досвіду.
• Відеоролики про те, як перемогти стрес. Зрозумілими образами і простою мовою відповідають на питання «як ти почуваєшся», а також дають рекомендації з психологічної самопідтримки і допомоги тим, хто поруч.
• Важливі навички у періоди стресу. Ілюстроване керівництво ВООЗ із техніками самодопомоги у часи переживання стресових подій.
• Додаток BetterMe: Mental Health, де доступний курс «Важливі навички у періоди стресу», розроблений за експертної підтримки ВООЗ. У легкій інтерактивній формі надає поради, як убезпечити себе від розвитку стресового кризового стану.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВ'Я

7 квітня щороку відзначається Всесвітній день здоров’я, адже саме у цей день у 1948 році було створено Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВООЗ). Щорічно святкувати цей день почали з 1950 року. Нині 7 квітня по всьому світу відбуваються заходи, покликані підкреслити важливість здорового способу життя.

Щороку Всесвітній день здоров’я проходить під знаком однієї, важливої для суспільства теми. Наприклад, у 2015 році це була безпечність харчових продуктів, у 2016 році – боротьба з діабетом, у 2017 році – подолання депресії. Цього року темою компанії з проведення Всесвітнього дня здоров’я стане – загальне охоплення послугами охорони здоров’я: для всіх і всюди, а гасло – «Здоров’я для всіх».

Здоров’я – це природний динамічний стан організму, який характеризується високим енергетичним потенціалом, оптимальними адаптаційними реакціями на зміни умов довкілля, що забезпечує гармонійний фізичний, духовний і соціальний розвиток особистості, її добре самопочуття, ефективну протидію захворюванням, повноцінне життя та активне довголіття. Проголошений статут Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), затверджений у 1949 р., дає таке визначення «здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних вад».

Тож як запобігти хворобам? Звичайно, ніхто від них не застрахований, проте є універсальні методи профілактики, які допоможуть залишатися здоровою, повною сил людиною. Ось найбільш важливі з них:

1. Корегування способу життя. Як би банально це не звучало, слід старатися уникати стресів, перенавантажень на роботі, приділяти більше уваги особистому життю. Важливо гуляти на свіжому повітрі, робити регулярні перерви в роботі, правильно та повноцінно відпочивати. Тоді імунітет буде сильним, а хвороби відступлять.

2. Помірні фізичні навантаження. Заняття спортом дуже важливе для здоров’я, проте в усьому треба дотримуватися міри. Не варто перенавантажувати себе на тренуваннях та робити спортивні досягнення самоціллю, бо так недалеко і до травм та інших проблем зі здоров’ям. Проте навантажувати м’язи треба. Тому рекомендована ранкова зарядка, відвідування спортивного залу чи майданчику, заняття на кардіо-тренажерах, плавання в басейні, біг. Іноді корисно просто пройтися, погуляти в парку чи лісі, розім’ятися після сидячої роботи.

3. Харчування. Те, що ми їмо, має величезний вплив на наше здоров’я. Їжа повинна бути збалансованою, містити білки, жири та вуглеводи у необхідній кількості, бути помірно калорійною. Слід уникати занадто гострих, кислих, смажених страв, віддавати перевагу овочам та фруктам, їжі, приготованій на пару.

4. Відмова від шкідливих звичок. Здається, що це елементарно, але далеко не всі розуміють, що куріння, зловживання алкоголем та інші шкідливі звички надзвичайно негативно впливають на здоров’я. Прийшла пора позбутися них.

5. Вакцинація – кращий метод профілактики багатьох хвороб. Сьогодні у світі існують хвороби, які дуже важко піддаються лікуванню, і наслідки яких можуть бути катастрофічними для здоров’я та навіть життя людини. Тому найкращий засіб боротьби з ними – своєчасна вакцинація та ревакцинація. Не варто нехтувати таким способом захисту.

6. Розумне вживання ліків. Неконтрольоване вживання деяких препаратів, зокрема антибіотиків, призводить до того, що бактерії виробляють до них резистентність (стійкість), і ліки стають неефективними у разі реальної потреби. Тому варто правильно лікуватися, не займатися самолікуванням та вживати медичні препарати лише за призначенням лікаря.

7. Створення належних умов праці, навчання та виховання у відповідності до гігієнічних нормативів.

Всесвітній день здоров’я – це зайвий привід згадати про себе та своїх рідних, скорегувати спосіб життя та замислитися про можливі наслідки своїх дій. Будьте здоровими!

НЕ СЛІПИЙ, А НЕЗРЯЧИЙ

Інвалідність – зовсім не вирок. Про це знають тисячі неймовірних людей. Попри певні негаразди зі здоров’ям, вони досягають нечуваного успіху. До Дня незрячих ми підготували для вас розповіді про людей з вадами зору, для яких це лише незручність, але не перешкода втілювати мрії! Давайте розпочнемо з самого дня, чому його відзначають саме 13 листопада? Все дуже просто, у цей день (1745 року) народився педагог, завдяки якому відкрилися декілька шкіл і підприємств для незрячих. Йдеться про Валентина Гаюї. До нього незрячі люди не могли отримати освіту. Саме він розробив спеціальний шрифт для незрячих – унціал. Він же й видав перші книги для незрячих. Пізніше Всесвітня організація охорони здоров’я вирішила відзначати Міжнародний день незрячих саме у день народження Гаюї. Адже його вклад важко переоцінити!

ЗДОРОВІШІ РАЗОМ

29 жовтня світ відзначає Всесвітній день боротьби з інсультом. На жаль, інсульти стали не просто часто зустрічатися у повсякденні, щороку понад 100 тисяч українців, третина з яких – молодше 65 років, стають його жертвами. Це щорічний день інформування, який проводиться з метою підвищення обізнаності, профілактики та лікування інсульту. День організований Всесвітньою організацією з лікування інсульту (WSO) і спрямований на підвищення розуміння громадськістю причин, симптомів і факторів ризику, а також важливості раннього виявлення та лікування. WSO також заохочує людей вжити заходів для зниження ризику шляхом зміни способу життя та управління факторами ризику. У Всесвітній день боротьби у всьому світі проводяться заходи, спрямовані на підвищення обізнаності та інформування населення про цю хворобу. Це можуть бути публічні лекції, ярмарки здоров’я та громадські покази. Багато організацій, включаючи лікарні, клініки та місцеві відділи охорони здоров’я, також беруть участь у заході, надаючи інформацію та ресурси про профілактику та лікування хвороби. Інсульт є одним з найпоширеніших захворювань у всьому світі, зокрема, у нашій країні. Цей стан займає 2 місце серед найтяжчих захворювань України. Що таке інсульт і чому ми приділяємо йому таку увагу? Інсульт – гостре порушення мозкового кровообігу, через раптове припинення кровопостачання мозку. Наслідком захворювання може бути інвалідність, яка змінює якість життя та праці людини. Це дуже актуальна проблема у нашій країні і вона займає одне з найважливіших місць у медицині. Через війну в Україні середній вік пацієнтів з діагностованим інсультом, ймовірно, може знизитися орієнтовно на 10-15 років. За даними МОЗ у 2023 році кількість пацієнтів з інсультом збільшилася на 16%. Нині в Україні діє 229 медичних закладів, які надають послуги за пакетом «Медична допомога при гострому мозковому інсульті». «МОЗ продовжує працювати над створенням мережі медичних закладів, в яких є все необхідне для надання якісної медичної допомоги пацієнтам з інсультом, та впровадженням нових ефективних методик для діагностики та лікування інсульту», – додають в міністерстві. Наразі запрацювали оновлені маршрути для пацієнтів з інсультами. Це сприяє зниженню летальності та інвалідизації. Кожен громадянин та громадянка мають право на безкоштовне лікування гострого інсульту в закладах охорони здоров’я.

НЕДУГА ЗА ШИРМОЮ

"МИ МОЖЕМО. Я МОЖУ" Інформаційний бюлетень № 4

Всесвітній день боротьби проти раку проголошений «Міжнародним союзом з боротьби з онкологічними захворюваннями» – Міжнародним союзом проти раку або UICC та відзначається щорічно 4 лютого.

"Не сліпий, а незрячий" (до Міжнародного дня незрячих)

Інвалідність зовсім не вирок. Про це знають тисячі неймовірних людей. Попри певні негаразди зі здоров’ям, вони досягають нечуваного успіху . До Дня незрячих ми підготували для вас розповіді про людей з вадами зору, для яких це лише незручність, але не перешкода втілювати мрії! 

Давайте розпочнемо з самого дня, чому його відзначають саме 13 листопада? Все дуже просто, у цей день (1745 року) нар одився педагог, завдяки якому відкрилися декілька шкіл і підприємств для незрячих. Йдеться про Валентина Гаюї. До нього незрячі люди не могли отримати освіту. Саме він розробив спеціальний шрифт для незрячих унціал. Він же й видав перші книги для незрячи х. Пізніше Всесвітня організація охорони здоров’я вирішила відзначати Міжнародний день незрячих саме у день народження Гаюї. Адже його вклад важко переоцінити!

Серія "Соціальна взаємодія"  

"Не сліпий, а незрячий" Інформаційний бюлетень № 3      

Укладач: Ольга Пошибайло 

ШАНС НА ЖИТТЯ БЕЗ БОЛЮ

ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ ПРО ТУБЕРКУЛЬОЗ

• Бесіда "Туберкульоз - інфекційне захворювання" // Збереження здоров'я молодших школярів. Система роботи класного керівника. - Харків, 2012. - С. 21-23. -- (Б-ка журн. "Початкове навчання та виховання"; Вип. 6 (102))
• Близнюк Н. Захворювання органів дихання, їх профілактика / Н. Близнюк // Біологія. Шкільний світ. - 2013. - серп. (№ 15). - С. 7-11
• Зубкова Т. Туберкулёз: возбудитель, условия инфицирования и развитие заболевание. Профилактика туберкулёза у подростков / Т. Зубкова // Основи здоров'я. - 2014. - берез. (№ 3). - С. 38-43
• Зятьєв С. У групі ризику - і безхатченки, і заможні / С. Зятьєв // Народна армія. - 2012. - 24 берез. - С. 6
• Косинська Ю. Не чхайте на здоров'я / Ю. Косинська // Україна молода. - 2012. - 7 черв. - С. 14
• Николішина О. Засідання круглого столу "Профілактика туберкульозу" / О. Николішина // Основи здоров'я. - 2016. - № 9. - С. 35-38

ДРУЗІ НЕ РАХУЮТЬ ХРОМОСОМ (до Міжнародного дня людей з синдромом Дауна)

В Україні і світі щорічно відзначається Всесвітній день людей з синдромом Дауна. Цей день був визначений у 2006 році, його ініціаторами стали Європейська асоціація Даун-синдром (EDSA) та Всесвітня асоціація Даун-синдром (ІDSA).

20 грудня 2007 року ВООЗ визнала 21 березня Всесвітнім днем людей із синдромом Дауна. Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй визнала цю ж дату 19 грудня 2011 року. Чому саме 21 березня? Тому що день і місяць символічно відображають природу виникнення патології. Березень обраний тому, що синдром Дауна являє собою трисомію (березень – третій місяць року) за 21 хромосомою (тому і 21 березня). Синдром Дауна – це генетична аномалія, якій притаманна додаткова хромосома 21. Люди з синдромом Дауна мають 47 хромосом у каріотипі замість звичних 46. Синдром відомий ще з 1866 року й названий за ім’ям англійського лікаря, який його відкрив і описав, але причини виникнення патології були відкриті вченими-генетиками лише у ХХ столітті.

В УКРАЇНІ ЗАПУСТИЛИ ПРОФЕСІЙНИЙ СЕРВІС З НАДАННЯ ДОПОМОГИ ТИМ, ХТО ХОЧЕ КИНУТИ ПАЛИТИ

В Україні запустили професійний сервіс з надання допомоги тим, хто хоче кинути палити.

Сервіс складається з "гарячої" телефонної лінії та веб-сайту. "Гаряча" телефонна лінія: 0-800-50-55-60 безкоштовна для дзвінків зі стаціонарних та мобільних телефонів з території України.

На веб-сайті: http://stopsmoking.org.ua/ можна ознайомитися з інформацією щодо відмови від куріння, яка може стати у нагоді як самим курцям, так і їхнім близьким.

Також на сайті можна отримати консультацію, поставивши запитання через онлайн-чат або надіславши запит через електронну пошту. 

Сервіс було розроблено в межах ініціативи, яка впроваджується громадською організацією "Життя" у рамках спільного проєкту Міністерства охорони здоров’я України та Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я, за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва "Неінфекційні захворювання (НІЗ): профілактика та зміцнення здоров’я в Україні".

ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА

Інклюзивна освіта покликана забезпечити реалізацію права на освіту кожного і, зокрема, людей з особливими потребами. Бібліографічний покажчик розкриває поняття інклюзії, впровадження інклюзивної освіти в Україні, на Полтавщині і в деяких зарубіжних країнах, подає юридичні та методичні матеріали з названої теми. Покажчик адресується широкому колу читачів, а особливо вчителям, педагогам, батькам, чиї діти потребують відповідної допомоги в навчанні та адаптації до навколишнього середовища та хто допомагає їм у цьому. Література для покажчика взята з фондів обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Гончара, але вона не є вичерпною.

Коли важливий кожен… (інклюзивна освіта) : бібліограф. покажчик / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара ; уклад. Л. І. Картальова. – Полтава, 2020. – 24 с.