вівторок, 30 серпня 2022 р.

РОГОЗНИЙ Олександр Іванович

Знай наших
(1938 – 2020)
Художник. Лауреат літературномистецької премії імені Василя Симоненка. Член громадської організації "Художників Лубенщини "Пектораль"".
Народився в 1938 році в м. Лубни Полтавської обл. Навчався в школі № 8. Відвідував Лубенську художню студію (директор – художник В. І. Семенюта). Закінчив Миргородський керамічний технікум (художній відділ). Працював інженером по естетиці на заводі лічильних машин.
В 1974 р. виїхав у Магадан, де жив, працював, виставлявся на районних та обласних виставках. В 1990 р. переїздить до м. Мурманськ. Вступив до художнього об’єднання "Северная палитра". Декілька робіт знаходяться в Атомному Центрі в м. Токіо (Японія).
В 2001 р. повернувся в рідні Лубни. Учасник Полтавського обласного фестивалю художників-аматорів імені Г. Ксьонза (2014).
У видавництві "Інтер парк" побачив світ каталог Олександра Рогозного із підзаголовком: "Мої мандри в живописі: 50 років творчості".
Помер 30 серпня 2020 року.

пʼятниця, 19 серпня 2022 р.

ЯБЛУЧНИЙ СПАС

У серпні відзначають Преображення Господнє, або Яблучний Спас – другий у черзі трьох спасів. Він припадає на 19-е число. У цей день, за біблійними переказами, Ісус явив апостолам свою божественну силу. Він повів їх на гору Фавор і там преобразився: його обличчя засяяло, а одяг став білим, як світло. 
Другий Спас: коли Яблучний Спас - неперехідне свято, тому відзначається щороку в один і той же день - 19 серпня. Яблучний Спас: традиції свята Вранці у цей день, 19 серпня, йдуть у церкву й освячують яблука та інші фрукти нового врожаю. Цими плодами заведено пригощати жебраків, рідних і близьких людей. При цьому нарвати плоди, які потім освятять у церкві, зазвичай просили дітей: "Дитяча рука ще не согрішила, тому Ісусикові вона мила". 
Вважається, що в день Другого Спаса потрібно з'їсти освячене яблуко: відкушуючи перший шматочок, загадайте бажання, яке, згідно з повір'ям, обов'язково здійсниться. Крім того, вважається гріхом забути в цей день про душі покійних: після церкви потрібно сходити на цвинтар і пом'янути покійних. 
Що святять у церкві на Яблучний Спас:
  • яблука та інші фрукти - символ урожаю, а також випічку з фруктами; 
  • хліб - символ сім'ї;
  • сіль; 
  • хрін; 
  • мед; 
  • квіти; 
  • колосся пшениці. 
При цьому в жодному разі не можна класти у кошик для освячення в церкві алкоголь і м'ясні продукти. 
Що не можна робити на це свято:
  • виконувати будь-яку хатню роботу;
  • проганяти комах і вбивати їх; 
  • лаятися і сваритися; 
  • бажати комусь зла, адже воно може повернутися до вас;
  • до Другого Спаса не можна їсти яблука: інакше, якщо в сім'ї померла дитина, на тому світі вона у цей день залишиться без гостинця; 
  • їсти непісні страви, адже Яблучний Спас припадає на Успенський піст. 
Прикмети в цей день:
  •  Пройшов Спас - пішло літо від нас;
  •  Який Яблучний Спас - таким буде і січень; 
  • Якщо на руку сядуть дві мухи одночасно - на людину чекає везіння,
  • Сухий день - восени теж буде мало опадів;
  • Ясна погода - зима буде холодною; 
  • Якщо не їсти яблук до Другого Спаса, а потім 19 серпня у свято скуштувати яблуко з медом і загадати бажання, то воно обов'язково збудеться; 
  • Якщо фрукти в саду виявилися гнилими й не достояли до Яблучного Спаса, то наступний рік буде складним і важким.

неділя, 14 серпня 2022 р.

КОЗЮРА Валерій Миколайович

(14.08.1950-02.05.2019)
Краєзнавець. Історик. Лауреат Лубенської районної літературно-мистецької премії ім. В. А. Симоненка. Лауреат премії імені А. С. Макаренка. Лауреат премії імені Павла Охріменка. Лауреат премії імені Івана Котляревського. Лауреат премії імені Панаса Мирного. Лауреат премії імені Самійла Величка. Лауреат премії імені Олексія Дмитренка.
Відомий лубенський краєзнавець. Народився у родині вчителів. У 1967 році закінчив Решетилівську середню школу із срібною медаллю. Далі – навчання на історичному факультеті Харківського державного університету. Працював учителем у Хорольському та Лубенському районах, згодом на комсомольських і партійних посадах. 
У 1986 році брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У 1990 р. – лектор Лубенського міському Компартії України. Із 1991 року – викладач історії України в Лубенському лісотехнічному коледжі. Був засновником і багаторічним очільником Лубенської міської організації "Союз Чорнобиль". Член Національної спілки журналістів України. Обирався депутатом Лубенської міської та районної рад. Нагороджений орденом "За мужність і відвагу" та медаллю "Захисник Вітчизни". Автор багатьох книг з історії рідного краю, цілої низки підручників та методичних розробок з історичного краєзнавства. Окрім того, він зарекомендував себе як гарний журналіст та літератор. За плідні здобутки на науково-краєзнавчому поприщі та в царині літературної діяльності відзначений журналістською премією імені письменника-земляка Олексія Шевченка. Працював разом із сином І. В. Козюрою. Валерій Миколайович – неодноразовий учасник науково-практичних конференцій із питань історичного краєзнавства в Україні та близькому зарубіжжі. 
Помер 2 травня 2019 року.
ЛІТЕРАТУРА
Бірюкова Л. З доброю пам’яттю про Валерія Козюру / Л. Бірюкова // Вісник. – 2019. – 19 черв. – С. 2. 
Демченко М. Дві номінації премії імені Панаса Мирного у представників Лубенщини / М. Демченко // Вечірня Полтава. – 2011. – 18 трав. – С. 2. 
Кісіль Ю. Валерій Козюра – літописець рідного краю: [до 70-річчя від дня народження історика, громадського діяча В. М. Козюри ] / Ю. Кісіль // Решетилівщина UA. – 2020. – 20 серп. – С. 6.

вівторок, 9 серпня 2022 р.

Інший: харизматичний Юрій Іздрик

Сучасність у її творчому вимірі народжує поетів стрімких, відвертих, немилосердних. Юрій Іздрик – представник постмодерної генерації, код якої вкорінений у вічному пошуку себе, самості, паралельно з відкиданням первинних сенсів і занадто прозорих прочитань. Юрка Іздрика більше знають як письменника чи музиканта. Але цей усесторонній митець також полюбляє й образну творчість – малювати, колажувати, створювати інсталяції або робити перформанси. Дане досьє присвячене ювілею митця та відкриває широкому загалу деякі невідомі сторони неординарної особистості. Видання розраховане на широке коло користувачів: колег, викладачів, музикантів та усіх хто є прихильником творчості поета.
Інший: харизматичний Юрій Іздрик : біобібліографічне досьє / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара ; уклад. О. Пошибайло. – Полтава, 2022. – 36 с.

«Визначний майстер оповідання» (90 років пам’яті С. В. Васильченка, українського письменника, видатного майстра прози)

 

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...