БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.
Показ дописів із міткою Українська мова. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Українська мова. Показати всі дописи

неділя, 9 листопада 2025 р.

УКРАЇНСЬКА МОВА

Засвоєння правил іноземної чи рідної мови, вдосконалення мовних навичок потребує часу. Проте з правильними книжками опановувати нове стає легше. У цій статті базові запропоновані книги для розвитку мовлення, написані філологами, поліглотами, справжніми майстрами слова, які пропонують різні підходи та методики навчання.
Частина цих книжок присвячена темі вдосконалення української мови, її особливостей.
Цікавинки української мови: про них варто дізнатися
Наступні книги у добірці розкривають красу української мови, сприяють збагаченню словникового запасу, допомагають засвоїти базові правила граматики й вдосконалити свої ораторські навички. Вони принесуть практичну користь усім читачам, які щиро зацікавленні у цій темі.
«Новий український правопис в ілюстраціях. Правила – легко та швидко», Марина Коновалова.
Потрібно швидко зорієнтуватися у новому правописі й тримати базові правила «під рукою»? Використовуйте «Новий український правопис в ілюстраціях. Правила – легко та швидко». Цей посібник містить лише найважливішу інформацію, а запам’ятовуванню посприяють чудові ілюстрації та комікси. Такий формат чудово підходить учням та студентам, але стане у пригоді й на робочому місці, вдома при написанні будь-яких текстів.

«Моя українська вільна. Спілкуймося легко!», Юлія Данчук.
Для збільшення словникового запасу з української мови та покращення мовних навичок можна використати змістовний посібник Юлії Данчук «Моя українська вільна. Спілкуймося легко!». Він допоможе позбутися найпоширеніших помилок, користуватися питомими словами й висловами, щоб не вдаватися до суржику та кальки. Ви також дізнаєтесь про складні випадки вживання окремих слів, аби вільно й доречно вживати їх щодня.

Демська О. М. Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга / О. М. Демська. – Харків : Vivat, 2024. – 304 с.
1876 року у Страсбурзі ухвалили Емський указ, він забороняв друкувати книги українською мовою. У Бад-Емсі 2022 року українська отримала статус офіційної мови Європейського Союзу.
Книжку «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга» радимо читачам, які прагнуть знати історію української мови на глибшому рівні, дослідити її історію. Авторка, авторитетна українська мовознавиця Орися Демська, розповідає про українську мову від її витоків аж до нашого часу, зокрема, про розвиток всупереч численним перешкодам з боку російської імперії, взаємодію з іншими мовами. А ще про формування національної ідентичності через мову.
У цьому виданні також містяться посилання на праці провідних українських філологів. Шукаєте, які книги читати, щоб гарно говорити? Можливо, таке детальне мовне дослідження провідних фахівців стане корисним і натхненним у цій справі.

А як кажуть у Вас? : словник мовного розмаїття / Т. Береза. – Львів : Апріорі, 2021. – 304 с.
«А як кажуть у Вас? Словник мовного розмаїття» – цікаве видання для тих, хто прагне дослідити українську мовну культуру. Чому рідну мову неможливо ідеально вивчити до кінця? Бо вона настільки багата й різнобарвна, що досліджуючи різні частинки України, ви будете щоразу дізнаватися нові слова й вислови. Такі приклади мовного розмаїття зібрав у цьому виданні Тарас Береза.

«Українська мова для іноземців», Іван Ющук, Юлія Бондарчук, Олександра Мушкудіані.
Українська мова для іноземців» – видання для тих, хто добре знає англійську мову й прагне вивчити українську. Це корисне джерело для поповнення словникового запасу, вивчення граматики та фонетики української мови. До слів і фраз наведено переклад англійською мовою й навпаки, правила доповнені прикладами, дібрані вправи для кращого засвоєння матеріалу.

четвер, 20 лютого 2025 р.

УКРАЇНСЬКА МОВА

Мовна стійкість
Мовна стійкість – намір і поведінка особистості чи групи людей, спрямовані на послідовне й неухильне користування в щоденному спілкуванні певною мовою, незалежно від того, якою мовою послуговується співрозмовник.
Джерела мовної стійкості
З-поміж основних джерел мовної стійкості варто виділити:
  • культура
  • культурна традиція
  • національна свідомість
  • відсутність агресивного впливу інших культур
  • мир
  • незалежність
  • самостійність країни у якій ця мова функціонує.
Мовна стійкість є набутою рисою. Актуальність цієї теми пожвавилася зі здобуттям України незалежності, адже за часів СРСР національні питання здебільшого ігнорували.
Щоб врегулювати використання української мови, було ухвалено спеціальний Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.



Мовна стійкість базується на:
  • національній традиції.
  • національній свідомості і солідарності.
  • національній культурі (духовній і матеріальній).
  • національному мирі й співпраці з іншими етносами, які живуть на території відповідного народу.
Мовна стійкість є важливою, оскільки вона є ознакою національної ідентичності, культури, історії. Кожну націю можна ідентифікувати за допомогою мовної стійкості. Українці використовують мовну стійкість, для того, щоб українська мова розвивалася, щоб не відбулося її зникнення. Ми повинні вільно розмовляти рідною солов’їною мовою, щоб вона лунала по всій Україні, щоб вона процвітала і була нашою ідентичністю.

вівторок, 15 жовтня 2024 р.

ТИЖДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

У Вікіпедії розпочинається Тиждень української мови


З нагоди Дня української писемності з 15 жовтня до 5 листопада триватиме «Тиждень української мови у Вікіпедії».
Про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Мета проєкту, ініційованого МКСК та громадською організацією «Вікімедіа Україна», – створити та вдосконалити якнайбільше статей на тему української мови й літератури в україномовному розділі Вікіпедії.
Українська мова є основою національної ідентичності та важливим фактором безпеки в умовах російської агресії. Підтримка та розвиток української мови зміцнюють єдність суспільства, підсилюють культурний суверенітет та сприяють консолідації навколо українських цінностей. Завдяки цьому українська мова є своєрідним «щитом», що захищає культурну ідентичність від зовнішніх загроз.
За словами міністра культури та стратегічних комунікацій України Миколи Точицького, мова - це більше, ніж засіб спілкування. Це історія, цінності й спільна пам’ять.
Сьогодні важливо не лише говорити українською, але й робити все можливе для поширення її в інформаційному просторі, і цей проєкт – чудова можливість зробити внесок у її розвиток. Ця ініціатива, допоможе зберегти і примножити українську мову на глобальному рівні, – зауважив міністр культури.
Тиждень української мови у Вікіпедії дозволяє розширити вплив української культури в інформаційному просторі. Зокрема, через створення якісного україномовного контенту, який доступний на глобальному рівні. Залучення громадськості до таких ініціатив не лише сприяє популяризації мови, але й дозволяє кожному зробити свій внесок у зміцнення мовної спільноти.
Така робота з платформою Вікіпедія забезпечує неоціненний інструмент для поширення української культури, підвищуючи обізнаність про українську мову, літературу та історію в усьому світі.
До кампанії можуть долучитися усі охочі. Для цього потрібно зареєструватися у Вікіпедії та створити чи поліпшити принаймні одну статтю на тему української мови або літератури. Для найактивніших учасників та учасниць, а також для авторів найкращих статей передбачені сувеніри та призи.
За словами голови Правління ГО «Вікімедіа Україна» Іллі Корнійка, Вікіпедію створюють і розвивають волонтери – будь-хто може започаткувати нову або покращити будь-яку існуючу статтю.
Організатори сподіваються, що Тижденьукраїнської мови стане хорошою мотивацією для експертів та експерток у галузі – науковців, учителів, викладачів, студентів, бібліотекарів – долучитися до розбудови найбільшої вільної енциклопедії, якою користуються мільйони людей.
У Вікіпедії немає формальних обмежень щодо того, хто може долучитися до роботи над тією чи іншою темою. Достатньо лише трохи часу й мотивації, щоб опрацювати авторитетні зовнішні джерела і створити або поліпшити на їхній основі енциклопедичну статтю, – зазначив Корнійко.

понеділок, 1 липня 2024 р.

УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС

Новий український правопис повноцінно набув чинності

В травні 2024 року в Україні повноцінно набув чинності новий правопис. Він був затверджений Кабінетом Міністрів ще 2019 року, проте отримав п’ятирічний перехідний період для адаптації.
НОВИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС –  ЩО ВІДОМО
Як відомо, його намагалися неодноразово оскаржити через суд. Причиною стала низка спірних норм.
Разом з тим новий український правопис «виграв» усі судові справи, які проти нього порушували противники декомунізації та дерусифікації, а також і деякі прихильники правопису 1993 року. Віднині старі норми вважатимуться нечинними та помилковими.
Чинні норми вважають схожими на правила так званого Харківського правопису, затвердженого Миколою Скрипником 6 вересня 1928 року у Харкові. Він поєднує правила двох головних писемних традицій України – галицької (західноукраїнської) та наддніпрянської (великоукраїнської), правопис проіснував лише до 1933 року. Радянська влада його таврувала як «націоналістичний», а усі норми максимально русифікували.
ГОЛОВНІ ЗМІНИ НОВОГО ПРАВОПИСУ
Директивна норма (та, що без варіантів):
  • Латинський корінь -ject- передаємо з є: проєкт, проєкція, проєктор (як траєкторія).
  • Пишемо без й слова Ісая, Мая, Гоя, Соєр, Хаям, Феєрбах; секвоя, фоє, єті й подібні.
  • Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом бліц-, екстра-, максі-, міді-, міні-, преміум-, топ-, флеш-; віце-, екс-; арт-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, економ-, поп-, прес-, смарт- та ін.: бліцновини, мінісукня, преміумклас, флешпам’ять, віцепрезидент, ексміністр; артгалерея, бодибалет, бодіарт, вебсторінка, економклас, етногурт, попмузика, прессекретар, масмедіа, токшоу, смартгодинник, дрескод, топменеджер (але «топ» не поєднується з числівниками).
  • Числівник пів з іменниками пишемо окремо: пів року, пів яблука, пів Європи, але півзахисник, півмісяць, півострів.
  • За допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі: директорка, верстальниця, філологиня, патронеса тощо.
  • Священник пишемо з подвоєнням, як письменник.
  • Пишемо двотижневий, тривідсотковий, чотириярусний, але двохсотий, трьохтисячний, чотирьохмільйонний, чотирьохмільярдний.
  • Дробові числівники: дві третіх, три четвертих (замість дві треті, три четверті).
  • Російські прізвища, що в мові оригіналу закінчуються на -ой, пишемо з -ий: Донський, Трубецький, Крутий. Але Лев Толстой.
  • До мʼякої групи іменників належать імена Ігор, Лазар (Ігоря, Ігорю, Ігорьович; Лазаря, Лазарю, Лазарьович), а також слово хабар (хабаря, а не хабара).
  • У звертаннях форму кличного відмінка набувають обидва слова: пане лейтенанте, брате Петре, лікарю Ігорю, побратиме Іване.
  • Сер, сір, гер у кличному відмінку мають таку саму форму, що й у називному.
  • Назви віртуальних (соціальних та ін.) мереж у родовому відмінку мають закінчення -у: інстаграму, телеграму, фейсбуку, ютубу.
  • Звук [h] передаємо буквою г: госпіс, гостел, Гарвард, Гельсінкі, окрім деяких європейських слів (хобі, хокей, хол, холдинг) та всіх слів східного походження (брахман, джихад, моджахед, харакірі).
  • Англійське буквосполучення ck відтворюємо українською буквою к без подвоєння: Дікенс, Текерей, Бекі, Букінгем.
  • Німецьке буквосполучення ei передаємо як ай (яй): Віттгенштайн, Фляйшер; буквосполучення eu – як ой: фройляйн, Нойбауер. У давніших запозиченнях німецьке буквосполучення еі передаємо в транслітерованому вигляді через ей: крейцер, гросмейстер, Гейне, Лейпциг.
  • Сватове, Синельникове відмінюються, як Рівне (Сватового, Синельникового, Рівного), а Косово, Мукачево – як Дубно (Косова, Мукачева, Дубна).
  • У назвах свят та історичних подій з великої пишемо тільки першу літеру (День пам’яті та примирення), а в назвах державних українських свят – усі слова (День Незалежності України).
  • З великої букви пишемо займенники Ви, Ваш як форму ввічливості у звертанні до однієї конкретної особи в листах, офіційних документах тощо: Повідомляємо Вам…, Вітаємо Вас…, у відповідь на Ваш запит...
  • Ставимо відступи обабіч скісної риски: синтетизм / аналітизм (окрім та/або, і/або, словосполучень (с/г, р/р тощо) та одиниць виміру (км/год)).

четвер, 4 січня 2024 р.

ЄДИНА У СВОЄМУ РОЗМАЇТТІ

4 січня на зустрічі студії "Розмова про мову" у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара говорили про принципи українського правопису, а також занурилися у теплі, дитячі спогади святкування Нового року, Різдва, Маланки у родинному колі. Треба зазначити, що збережені традиції у кожній сім’ї часто відрізняються, і саме таким розмаїттям славиться на всі світи наша Україна.
Приєднуйтесь, адже знання мови – це найкоштовніший камінь, який потрібно шліфувати повсякчас.

вівторок, 24 жовтня 2023 р.

УКРАЇНСЬКА - МОВА ВІЛЬНИХ ЛЮДЕЙ

Головну мету бібліодайджесту визначають слова Пантелеймона Куліша: "Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас громада буде шанована і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить". Багато нового й несподіваного для себе знайде читач тут про витоки мови, про древній спосіб наших пращурів передавати таємну інформацію на відстані, про філософію українського слова, про числа, літери, імена, молитву, пісню. Рекомендовано старшокласникам, студентам, викладачам та всім, хто цікавиться українською мовою.

"Українська – мова вільних людей" : до 100-річчя від початку політики "українізації" (заходів на підтримку розвитку української мови) : бібліограф. дайджест / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара ; уклад. Н. Карпінська. – Полтава, 2023. – 36 с.

вівторок, 10 жовтня 2023 р.

ЕКСПРЕС-УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ОЛЕКСАНДРА АВРАМЕНКА

Експрес-уроки української мови в "Сніданку з 1+1". Вивчайте мову легко й цікаво! Приєднуйтеся!

Урок 215. Що означає вислів НА РУКУ КОВІНЬКА?
Урок 214. Що таке ГАЙ і ДІБРОВА?
Урок 213. Одягати чи надівати?
Урок 212. Уїхав до моря чи ПОїхав?
Урок 211. Бігборд чи білборд?
Урок 210. Один і той самий? Ні!
Урок 209. Вмикач чи вимикач?
Урок 208. Купляти чи купувати?
Урок 207. Ріка чи річка?
Урок 206. Наступним чином… Яка помилка в цій сполуці слів?
Урок 205. ФенОмен чи феномЕн?
Урок 204. Слово "дунай" можна писати з малої літери… Коли?
Урок 203. ОДНОФАМІЛЕЦЬ?
Урок 202. Ревіти білугою… У чому помилка?
Урок 201. МУШУ чи МАЮ працювати?
Урок 200. Сир чи творог? І що таке НАБІЛ?
Урок 199. КілОметр чи кіломЕтр?
Урок 198. Адрес чи адреса?
Урок 197. ЛікАрський чи лІкарський?
Урок 196. Цигарки курять чи палять?
Урок 195. Світлано, Ви щаслива (чи щасливі)?
Урок 194. Хто такий БРОВАР?
Урок 193. Префікс З- чи С-?
Урок 192. Історія вислову ГРОШІ НЕ ПАХНУТЬ
Урок 191. Прізвище, а потім ім’я чи навпаки?
Урок 190. Хто придумав слово ПРОМІНЬ?
Урок 189. Згодний чи згІдний?
Урок 188. Що означає НАРАЗІ?
Урок 187. Хто такий ЦАП-ВІДБУВАЙЛО?
Урок 186. Хто такий БОНДАР?
Урок 185. НЕ переходьте дорогУ чи дорогИ?
Урок 184. Хто такий СТЕЛЬМАХ?
Урок 183. Сьоме лютЕ чи сьоме лютОГО? І як іще називають високосний рік?
Урок 182. Хакер чи гакер?
Урок 181. ЩО – ЯКИЙ – КОТРИЙ
Урок 180. Зал чи зала?
Урок 179. 5 гривень чи 5 гривнів?
Урок 178. Удача чи вдача?
Урок 177. Як правильно вимовляти ЗНО?
Урок 176. Поні, шимпанзе, кенгуру… – він, вона чи воно?
Урок 175. КатАлог чи каталог?
Урок 174. Як пишеться (ПІВ)’ЯБЛУКА?
Урок 173. Півтора місяцІ чи місяцЯ?
Урок 172. Приводити чи призводити?
Урок 171. Не забуваймо колоритних українських слів!
Урок 170. Пододеяльник… Як сказати українською?
Урок 169. Чим цифра відрізняється від числа?
Урок 168. Навчаймося мови на помилках Олександра Авраменка!
Урок 167. Розтікатися мислю по древу… Що то за "мисль" така?
Урок 166. Пилососю чи пилосошу?
Урок 165. Квартира со всеми удобствами… Як сказати українською?
Урок 164. Заступник чи замісник?
Урок 163. Беушний, секонд хенд… Як сказати українською?
Урок 163. Спасибі чи дякую?
Урок 162. КомпостЕрувати, компостИрувати чи компостувАти?
Урок 161. Яйцо всмятку, глазунья… Як українською?
Урок 160. Зателефонуй батькУ чи батькОві?
Урок 159. Малюнок чи рисунок?
Урок 158. Бегущая строка… Як сказати українською?
Урок 157. Залиште мене в спокої… Як сказати правильно?
Урок 156. Турція чи Туреччина?
Урок 155. Яка помилка в приказці "На тобі, Боже, що мені негоже"?
Урок 154. Нежить – він чи вона?
Урок 153. Хто такий ШВЕЦЬ?
Урок 152. КвАртал чи квартАл?
Урок 151. Я знаходжуся в Чернігові чи перебуваю?
Урок 150. Поліцейський чи поліціянт?
Урок 149. 4 науковцЯ чи 4 науковці?
Урок 148. Р/революція Г/гідності, Є/євромайдан – з великої чи малої літери?
Урок 147. Да чи так?
Урок 146. Охоронець чи охоронник?
Урок 145. Усмішка Джоконди таємна чи таємнича?
Урок 144. Хто придумав слово МРІЯ?
Урок 143. Джоконда Усміхається чи ПОсміхається?
Урок 142. Що означає вислів "просто неба"?
Урок 141. Чи можна кимось ЯВЛЯТИСЯ?
Урок 140. Квиток проїзний чи проїзДний?
Урок 139. Білет чи квиток?
Урок 138. Свят/вечір – через дефіс чи разом?
Урок 137. Атошник чи атовець?
Урок 136. Пробка, затор чи корок на дорозі?
Урок 135. Шановний Ігоре чи Ігорю?
Урок 134. Що таке пантофлі й закаблуки?
Урок 133. Пішли в кіно чи ходімо в кіно?
Урок 132. Анна чи Ганна?
Урок 131. Як українською називається девичник і мальчишник?
Урок 130. Кіт і собака – домашні чи свійські тварини?
Урок 129. Голь на выдумки хитра – як сказати українською?
Урок 128. Вона балерина, а він – балерун?
Урок 127. ЛистОпад чи листопАд?
Урок 126. Чепурний – це красивий чи охайний?
Урок 125. Дніпро – він чи воно?
Урок 124. Жителі чи мешканці?
Урок 123. Лохина, журавлина, глід…
Урок 122. Паралімпіада чи параОлімпіада?
Урок 121. Зачекай кілька хвилин чи пару хвилин?
Урок 120. Пеняй на себя – як сказати українською?
Урок 119. Піца чи піцца?
Урок 118. Потерять дар речи – як сказати українською?
Урок 117. Що таке звитяга?
Урок 116. Хороший фільм чи гарний?
Урок 115. Насильно мил не будешь – як сказати українською?
Урок 114. Вулиця Івана ФранкО чи ФранкА?
Урок 113. Лавка чи крамниця?
Урок 112. З днем народження! – з великої чи з малої літери?
Урок 111. Чи може вулиця НОСИТИ ім’я?
Урок 110. У місті Харків чи в місті Харкові?
Урок 109. Їздять в авто чи в авті?
Урок 108. Сукня від кутюр чи от-кутюр?
Урок 107. Дніпровці чи дніпряни?
Урок 106. Що означає "у чорта на куличках"?
Урок 105. Хто крайній чи хто останній у черзі?
Урок 104. Холостяк чи парубок?
Урок 103. фаховИй чи фАховий?
Урок 102. Копія вірна чи згідно з оригіналом?
Урок 101. Звук і буква Ґ
Урок 100. З другого боку чи з іншого боку?
Урок 99. По четвергаМ чи по четвергаХ?
Урок 98. Чому не можна сміятися НАД друзями?
Урок 97. Свято відмічають чи відзначають?
Урок 96. Навчаємося мови чи мові?
Урок 95. З Парижу чи з Парижа?
Урок 94. Рівень високий чи великий?
Урок 93. Вірогідний, достовірний, імовірний – чи одне й те саме?
Урок 92. Вибирати чи обирати?
Урок 91. Українською, по-українськи чи по-українському?
Урок 90. Входить во вкус – як сказати українською?
Урок 89. Чи треба ставити крапку після заголовка?
Урок 88. Чи українське слово ЖДАТИ?
Урок 87. Чи є в Україні "губернатори"?
Урок 86. Мати чи матір – як правильно сказати?
Урок 85. Паска, Пасха чи Великдень?
Урок 84. Сто грам чи сто грамів?
Урок 83. ІгорЕвич чи ІгорОвич?
Урок 82. Продавчиня чи продавщиця?
Урок 81. Не бачимо ОДИН одного чи ОДНЕ одного?
Урок 80. Поверхневі знання чи поверхові?
Урок 79. Взгрустнулось – як сказати українською?
Урок 78. Горяща путівка – як правильно сказати?
Урок 77. Нехай буде гречка, аби не суперечка
Урок 76. Бути правим чи мати рацію?
Урок 75. Жилий чи житловий будинок?
Урок 74. ЇХ речі чи ЇХНІ речі?
Урок 73. ВишИваний чи вишивАний?
Урок 72. Щиро Ваш … Віталій Кличко (кома чи тире?)
Урок 71. Процент чи відсоток?
Урок 70. Ціни дешеві чи низькі?
Урок 69. Не у двОХ тисяч третьому році!
Урок 68. У степу і хрущ – м’ясо!
Урок 67. Слова сКУРпульозний у нашій мові немає!
Урок 66. Брюки чи штани?
Урок 65. Плітки поширюють чи розповсюджують?
Урок 64. 5 копІйок чи 5 копійОк?
Урок 63. Встречают по одежке… – як сказати українською?
Урок 62. Піцерія, начинка, піала – як правильно наголошувати ці слова?
Урок 61. Брезгливый, курносый, мнительный, коренастый – як сказати українською?
Урок 60. Стати в нагоді чи стати в пригоді?
Урок 59. БутИк чи бутІк?
Урок 58. З якого віку треба звертатися на ви до незнайомців?
Урок 57. ТоргОвельний чи торгІвельний центр?
Урок 56. Завдяки чи дякуючи старанню?
Урок 55. Типовий суржик у виконанні письменниці…
Урок 54. Коли ми любимо, а коли кохаємо?
Урок 53. Ходять у пальтО чи в пальтІ?
Урок 52. Будь ласка чи прОшу – який варіант правильний?
Урок 51. Востребованный, косноязычный, томный – які ж українські відповідники?
Урок 50. Чому не варто "поступати" до вузу?
Урок 49. Питання чи ЗАпитання?
Урок 48. Сходи ЗА хлібом чи ПО хліб?
Урок 47. Не лягайте "біля" 11-ої ночі спати!
Урок 46. Ви добре виглядаєте – чи правильно так сказати?
Урок 45. Як звернутися до незнайомої людини?
Урок 44. Грати можна у футбол, а ґрати чіпляють на вікна!
Урок 43. ХоБі чи хоББі?
Урок 42. Піти ЗА хлібом чи ПО хліб?
Урок 41. День відкритих дверей чи відчинених?
Урок 40. ВипАдок чи вИпадок, зрУчний чи зручнИй?
Урок 39. Чим відрізняються слова "ложа, ложе, лоджія"?
Урок 38. Три фахівця чи три фахівці?
Урок 37. Змерзнути й замерзнути – одне й те саме?
Урок 36. Чим відрізняються рукавиці від рукавичок?
Урок 35. У Фейсбуку чи у Фейсбуці?
Урок 34. Забудьте слова "оточуючий" і "природнІЙ"!
Урок 33. Ніколи нікому не “задавайте” питань!
Урок 32. "Лєснічна площадка" й "замочна скважина" – суржик, а як правильно сказати?
Урок 31. Приймати участь чи брати?
Урок 30. Як правильно – у 2016 році чи 2016 року?
Урок 29. Чи можна вітати з "наступаючим" святом?
Урок 28. “ЛімузІн” О.Пономарьова, або Ще раз про "правило дев’ятки".
Урок 27. Чим литка відрізняється від гомілки?
Урок 26. Що ж насправді означає слово "відтак"?
Урок 25. Звертаючись, я кАжу Олег чи кажУ Олегу?
Урок 24. Що таке "вилиці", "скроні" й "повіки"?
Урок 23. Чому не треба святкувати саме "п’ятидесятиліття"?
Урок 22. Чому не варто "обезжирювати" молоко?
Урок 21. Кидатися в очі може тільки люте кошеня
Урок 20. Голосують чи галасують у Верховній Раді?
Урок 19. Цілуйте тата в коліщата! Що означає ця приказка?
Урок 18. Картини пишуть маслом чи олією?
Урок 17. Ніколи не треба "вибачатися"!
Урок 16. ГривнА чи гривнЯ?
Урок 15. Повістка дня чи порядок денний?
Урок 14. Посадка на поїзд (чи потяг?) продовжується чи триває?
Урок 13. Чому відповідь не може бути "вірною", а дітей не можна "наказувати"?
Урок 12. Одержувати чи отримувати?
Урок 11. Відмінити урок чи скасувати?
Урок 10. Не розкидайтеся грішми чи грошима?
Урок 9. Коли рахуємо, коли гадаємо і коли ворожимо
Урок 8. Тільки не дивіться в нижню частину екранУ
Урок 7. Уживаємо ліки після їди чи після їжї?
Урок 6. На виплат і на протязі
Урок 5. Чи правильно ви називаєте час?
Урок 4. Заставляти й примушувати
Урок 3. Відкривати й закривати
Урок 2. В Україні чи на Україні?
Урок 1. Префікс най-.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...