ЮЛІЯ ПАЄВСЬКА

Жінка, яка пройшла полон – і змогла записати вірші з того боку вічності.

Відома українська військовослужбовиця, парамедикиня та волонтерка Юлія «Тайра» Паєвська анонсувала вихід друком збірки поезій під назвою «Наживо», написаних нею після полону.

«Читайте. Якщо не боїтесь дізнатись, як звучить біль і любов», – 

закликала «Тайра».

Юлія Паєвська (псевдо: «Тайра», «Габрієл») народилася 19 грудня 1968 року в Київі – військовослужбовиця, парамедикиня, психолог, волонтерка та доброволиця; командирка підрозділу «Янголи Тайри» та евакуаційного відділення 61-го військового мобільного госпіталю (2018-2020, офіцерка корпусу НГУ «Хартія».

Юлію виховували бабуся та дідусь – ветеран Другої світової війни Костянтин Чубуков. З 1-го класу у школі вчилася робити перев'язки і накладати джгути: її вчила шкільна медсестра, яка була санінструктором під час Другої світової. З шести років займалася спортом.

Закінчила Національний університет фізичного виховання і спорту України (НУФВІСУ). Є дружиною Вадима Пузанова, мають дочку Анну-Софію. До 2014 року професійно займалася дизайном (книжкова графіка, реклама) та художньою керамікою. Займається спортом, має 5-й дан айкідо. Очолює федерацію айкідо «Мутокукай Україна» та викладала айкідо понад 20 років.

Початок російського вторгнення 2022 року зустріла у Маріуполі. Надала допомогу сотням поранених бійців та цивільних : доставляла людей у шпиталь і направляла їх до лікарів залежно від пошкоджень та ступеня ураження. 16 березня Юлію та водія реанімобіля Сергія, з яким вона працювала, затримали на блокпості в селищі Мангуш неподалік Маріуполя. Вони потрапили в полон до російських окупантів, коли їхали так званим зеленим коридором, організованим для виїзду цивільних до Запоріжжя.

17 червня 2022 року Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Юлію звільнили після трьох місяців полону: «Вдалося звільнити з полону «Тайру», українського парамедика Юлію Паєвську.

На червень 2025 року займає посаду в відділі морально психологічного забезпечення 13 БрОП.

Паєвська Ю. (Тайра) Ю. Наживо : поезії / Юлія Паєвська (Тайра). – Чернівці : Меридіан Черновіц, 2025. – 144 с.

«Наживо» – це дебютна поетична збірка, що виникла як осмислення пережитого досвіду: одинадцяти років війни, полону та випробувань особистості. Тут не стільки про пошук балансу, більше про стійкість і незламну людяність, яка набирає сили попри будь-які виклики. Ця історія – шлях волі (в усіх сенсах), що проходить до сяйва крізь найтемнішу імперію в стані руйнації.

«Я не збиралась видавати вірші. Але деякі речі – оживають і існують ніби самі по собі. «Наживо» – це тексти, які не питали дозволу бути. Вони не лагідні. І не милі. Вони про виживання всупереч», – ідеться в дописі. Тайра пише, щоби пам’ятати, щоби не пробачити забуттю, щоби зберегти справжнє обличчя війни – жіноче, сильне, вистраждане.

Як розповіла авторка, після полону, аби зібрати до купи розідрану душу і вирівняти психіку, вона вибрала однією з терапій поезію. «...Тим більше, що вірші я писала завжди, але тільки тепер, здобувши неймовірно важкий досвід війни, полону та тортур мені є що сказати світу», – додала вона.

«Навіть в підвалах Донецька я писала уламками вапна вірші та псалми на обідраних стінах вкритих підозрілими плямами грибка і страждань. Ті рядки лишились в Донецькому СІЗО. І я їх не запам’ятала. Нічого. Я написала нові...», – зауважила Паєвська.

У цій збірці – війна. Полон. Тортури. Госпіталь у вогні і крові Маріуполя. Живі й мертві.

Це тексти, написані між евакуацією поранених, любов’ю і катівнями та перельотами між континентами. Поезія, яка не просить співчуття. Вона – дух епохи.

Тайра попри все каже не «досить», а «далі буде».

Це – «Наживо». Як голка, що стягує краї рани та реальності.

«А ненависть стане любов'ю,

а ти дочекаєшся мене

із цього полону…»

Для кого ця книжка?

• Для всіх, хто хоче відчути, чим живе Україна в момент історичного болю і боротьби.
• Для тих, хто цінує поезію, написану не про війну, а зсередини війни.
• Для читачів, яким близька збірка «Воєнний стан», твори Артема Чеха, Бориса Гуменюка, Олени Гусейнової.
• Для молоді, яка хоче розуміти не заголовки, а справжні людські історії війни.
• Для усіх, хто шукає книжки українською мовою – чесні, глибокі, емоційні.

Народ, що не пам'ятає своєї історії, не готовий зустріти своє майбутнє, саме тому ворог великі сили і ресурси втрачає саме на фальшування історії як минулого, так і сучасності. Але скільки не називай темряву світлом – сенс явищ від того не зміниться.

Юлія Паєвська

ВОЛОНТЕРСЬКИЙ ПРОЄКТ

«Як ти брате»: посібники для комунікації та підтримки

Як розмовляти під час війни

«Як ти, брате?» – це волонтерський проєкт. Він покликаний зібрати найкращі практики того, як зберігати стосунки, відновлювати контакт та надавати підтримку одне одному під час війни, та поширити ці практики серед всіх українців, як військових, так і цивільних.

Для цього ми розробляємо і поширюємо посібники, які містять прості та дієві алгоритми взаємодії в різних ситуаціях, та розповідаємо про алгоритми спілкування в лекціях.

Посібники і лекції безкоштовні. Посібники ви можете завантажити на сайті або ж замовити у друкованому вигляді (ви тільки сплачуєте за доставку), а лекції можете замовити нижче на цієї сторінці. Також ви можете приєднатися до нашої волонтерської спільноти і взяти участь у нашій справі.

Засновник проєкту – психотерапевт і соціальний психолог Антон Семенов. До створення посібників долучені військові, психотерапевти, освітяни, медики, підприємці. Прості та дієві алгоритми взаємодії, допомоги та комунікації у різних ситуаціях зібрали в одинадцяти посібниках. Це невеличкі книжечки кишенькового формату.

Книги можна завантажити в електронній версії, завітавши на сайт проєкту. https://yakty.com.ua/#about

Або ж замовити друковані примірники. Посібники надають безплатно всім охочим, треба лише сплатити за доставлення.

Як ти, ветеране?

Як розмовляти з тим, хто намагається повернутися до цивільного життя

Людині на війні завжди важко, вона змінюється, проте завжди думає про повернення: до свого дому, рідних і близьких, друзів, старої чи нової роботи у цивільному житті. Повернення – це часто виклик, не тільки для того, хто повертається, а й для тих, до кого.

Посібник Як ти, ветеране? призначений для тих, хто хоче зрозуміти та полегшити адаптацію військових до цивільного життя. В ньому є поради, які знадобляться, не лише родинам військовослужбовців, а і їхнім друзям, знайомим чи колегам по роботі. Тут зібрані поради щодо спілкування – які теми є чутливими для ветерана, а які – безпечні, приклади розмов з близькими чи між колегами. Є також поради, щодо дій, якщо раптом когось із ваших близьких чи знайомих ветеранів «накриє». А також роз’яснення особливостей працевлаштування людей з бойовим досвідом у цивільному житті.

Як ти, кохана(ий)?

Як розмовляти, якщо ви на відстані

Стосунки на відстані, можуть розтягнутися в часі на дуже довго. Для багатьох пар – це справжнє випробування. Коли кохана людина не поряд, то все по-іншому. Іноді здається, що ви віддаляєтеся один від одного, можуть виникати непорозуміння.

Посібник Як ти, кохана(ий)? адресований українцям, які попри відстань хочуть підтримувати стосунки із близькими. Він буде корисним як військовим, так і цивільним. Тут зібрані поради та алгоритми щодо якісного спілкування на відстані, важливості підтримки та підготовки до возз’єднання.

Як ти, сонечко?

Як розмовляти з дітьми під час війни

Діти та війна – це надскладна і дуже чутлива тема. Розмовляти з дитиною про війну в час війни – для батьків нелегке завдання, а іноді навіть випробування. Діти дуже спостережливі та вразливі, вони бачать і часто повторюють поведінку батьків, вловлюють їхній психологічний стан. Саме приклад батьків зазвичай є тим самим фундаментом, який свідомо чи несвідомо закладається в особистості дитини. Коли батьки добрі один до одного, підтримують та довіряють один одному, то й дитина це переймає.

Посібник Як ти, сонечко? містить прості алгоритми, за допомогою яких ви зможете підтримувати ваших дітей навіть тоді, коли вам самим буває складно. Тут є застереження щодо помилок, які можуть допускати батьки, поради щодо реакції на зміни в поведінці дитини – наприклад, у випадках, коли помітна апатія, агресія, бунт або ж нічні жахи. тут ви знайдете приклади принципів і шаблонів щодо побудови стосунків із дітьми, коли навколо війна.

Як ти…

Як розмовляти з тими, хто втратив близьких

З посібника ви дізнаєтеся, як підтримати тих, хто втратив близьку людину. За яким алгоритмом вести розмову, що варто і що не варто говорити.

В посібнику розбираються конкретні ситуації розмов з родинами та дітьми, які переживають втрату, а також наведені поради з самодопомоги, якщо близьку людину втратили ви.

Посібник Як ти, брате/сестро? писали насамперед як інструкцію з психологічної взаємодопомоги. Тут даються універсальні та дієві механізми у спілкуванні між побратимами і посестрами, а також між цивільними, які зазнали травматичного досвіду.

З посібника ви дізнаєтеся, як правильно вести розмову, щоб вона допомогла людині проговорити й осмислити її складний досвід. Тут подаються чіткі інструкції та пояснення при комунікації: етапи розмови, про що варто й не варто говорити/питати, які вживати слова, а коли варто помовчати. Є приклади вже готових фраз.

Поговори зі мною

Як надавати базову психологічну допомогу

«Поговори зі мною» – посібник волонтерського проєкту «Як ти, брате?», покликаного розвивати взаємну допомогу під час війни

Він для всіх, хто хоче допомогти тим, хто поруч, через добру розмову. Така розмова допомагає вашому співрозмовнику знизити напругу та тривогу, відновити віру в себе та свої сили, осмислювати травматичний досвід та адаптуватися до нових обставин. Усе те, над чим ми працюємо у проєкті «Як ти, брате?», тільки ще глибше.

З посібника ви дізнаєтеся:

● що говорити;

● як слухати;

● як витримувати напругу в розмові;

● що робити, якщо розповідь йде по колу, якщо людина всіх звинувачує та в інших випадках;

● як і коли завершати розмову.

Групи підтримки

Як прийняти людей у коло «своїх»

Посібник волонтерського проєкту «Як ти, брате?», покликаного розвивати взаємну допомогу під час війни.

Після отримання травматичного досвіду людині потрібно не лише прийняти власні зміни – також важливо, щоб їх прийняли та підтримали інші люди.

Групою підтримки може стати будь-яка група людей – і компанія незнайомців, що зігрівається у пункті незламності або знаходиться у бомбосховищі під час повітряної тривоги, і військові, які разом йдуть до найближчого села, і родина, що зібралася повечеряти.

Мета цього посібника – пояснити, як ви можете допомогти своїй групі стати ефективною групою підтримки для тих, хто цього потребує.

Мета волонтерської спільноти «Як ти, брате?» – зберігати єдність українців та посилювати взаємодопомогу. Для цього треба адаптуватися до умов тривалої повномасштабної війни, зберігати особисті стосунки, покращувати якість спілкування та вчитися надавати одне одному допомогу. Зокрема – психологічну, бо без цього іншими видами допомоги людина часто просто не може скористатися.