Корнієнко, О. М. Нариси військової історії України. Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр. : історична література / О. М. Корнієнко. – К. : Наш час, 2008. – 488 с. – (Невідома Україна).
Книгу присвячено малодослідженій сторінці одного з п’яти слобідських полків. Утворені на засадах полково-сотенного устрою та козацького самоврядування, слобідські полки були автономними формуваннями у складі Московської держави, що беспосередньо підпорядковувалися царському уряду. Видання приурочено до 350-річчя утворення Сумського козацького полку (1659 – 1765). Розраховано на істориків, студентів і всіх шанувальників військової історії.
Кагамлик, С. Світло духовності і культури : (з історії Києво-Печерської лаври ХVІІ-XVIII cт.) / С. Кагамлик. – К. : Наш час, 2008. – 327 с. – (Невідома Україна).
Києво-Печерська лавра… Що ми вкладаємо у це поняття? Найбільша українська святиня, пам’ятка давньої архітектури і мистецтва, колиска української старовини. Але у чому святість Київської Лаври, її висока духовність, велич культурних здобутків, які впродовж віків служили символом і славою українців — на ці питань далеко не кожен знайде відповідь. Більшість переконана, що найбільший розквіт Печерського монастиря і його вплив на суспільство припадає саме на часи Київської Русі. Проте не усім відомо, що саме період XVII–XVIII ст. склав "золотий вік" в історії Лаври, коли вона досягла свого найбільшого духовного авторитету і найвищого злету культурно-просвітницької діяльності. У цьому і унікальність Києво-Печерської лаври XVII–XVIII ст. — силами її церковної еліти, передусім із вихованців Києво-Могилянської академії, які пройшли лаврську чернечу школу, у ній творився особливий внутрішній світ, силу і глибину впливів якого на тогочасне суспільство важко переоцінити. Саме завдяки їм з чудотворних Печерських гір лилося світло духовності і ширилися ідейні й культурні впливи на всі народи Православного Світу.
Єльников, М. В. Золотоординські часи на українських землях / М. В. Єльников. – К. : Наш час, 2008. – 192 с. – (Невідома Україна).
Книжка розповідає про часи монгольського нашестя та державу Золота Орда, вплив яких на долю населення Київської Русі і Половецького степу, на жаль, й на сьогодні не має усталеної оцінки. Незважаючи на багаторічні дослідження, питання про золотоординську епоху лишається "білою плямою", з’ясування якого мало би неабияке значення для середньовічної історії України. У книзі розглядаються контакти слов’янського населення з тюркомовними кочівниками, що позначилось на етнографічних особливостях української культури. Книжка розбиває усталений погляд на степовий регіон як "Дике поле", де проживала не тільки осіла і кочова людність, але й існували значні ординські міста.
Глушко, Ю. Омріяна країна дітей Одина / Ю. Глушко. – К. : Наш час, 2008. – 208 с. – (Невідома Україна).
Коротка історія заселення теренів України готами II-IV ст. н.е., коли формувався ранній слов’янський етнос. Згідно з давніми джерелами, на території сучасної України, в районі Дніпропетровської та Запорізької областей остготи побудували свою столицю Данпарстат (біля сучасного поселення Башмачка), на території Криму остготи створили своє королівство, яке включало такі фортеці, як Мангуп, Чуфут-Кале, Бакла. Черняхівська культура стала археологічним відображенням імперії Германаріха. В її матеріалах сполучаються готські витоки вельбарської культури, місцеве ранньослов’янське населення зарубинецької культури, а також нащадки кочових імперій скіфів і сарматів. За 200 років готської історії вони перетворюють свою державу в римську провінцію, відіграють ключову роль в історії пізньої Римської імперії. Готи розчинились в місцевому скіфо-сарматському населенні, що пізніше дасть поштовх формуванню культури ранніх слов’ян.
Відейко, М. Ю. Шляхами трипільського світу / М. Ю. Відейко. – К. : Наш час, 2007. – 296 с. – (Невідома Україна).
Що таке трипільська культура, трипільська цивілізація? Звідки походять її творці та як вони виглядали? Якими були їхні житла й поселення? Чи мали вони письменність? Якою мовою спілкувались? чи існувала трипільська держава? Чому саме трипільська культура привертає нині увагу не лише науковців, а й політиків, митців, бізнесменів? Яке відношення вона має до сучасної України? Де можна побачити трипільські старожитності й у яких книжках про них можна прочитати? Чи відомо вам, що плавити метал на території України почали понад 6 000 років тому? Відповіді на ці та багато інших запитань пропонує книга "Шляхами трипільського світу", який є частиною невідомої України, історія котрої прихована в імлі тисячоліть. Це історія нашого краю тих часів, коли між Карпатами та Дніпром існувала квітуча культура – складова найрозвиненішої у Старій Європі цивілізації.
Вечерський, В. Українські дерев’яні храми / В. Вечерський. – К. : Наш час, 2008. – 271 с. – (Невідома Україна).
Українські дерев’яні храми — ця книжка розповідає про історико-мистецький феномен всесвітньо-історичного значення, який, на жаль, невблаганно відходить у минуле просто на очах нашого покоління, — українську дерев’яну архітектуру — та про її найвище досягнення — український дерев’яний храм. За висновками авторитетних учених із різних країн (Баністер Флетчер (en:Banister Fletcher), Девід Бакстон, Йозеф Стржиґовський та інші), наше дерев’яне церковне зодчество не має аналогів у народів світу. Не схоже воно, зокрема, й на те, що є в сусідів — поляків, словаків, росіян. У розвідці йдеться про найзнаменитіші дерев’яні храми України, про цікаві події минувшини та видатних людей, пов’язаних із цими шедеврами, про збереження та реставрацію останніх, про наші вітчизняні музеї просто
