середа, 23 вересня 2020 р.

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ "СЛАВНА МОЯ ПОЛТАВО"

23 вересня в секторі краєзнавчої літератури та бібліографії Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара відбувся огляд краєзнавчої літератури «Славна моя Полтаво», присвячений Дню міста, в якому взяли участь учні 5 класу школи №5. Діти із захопленням помандрували сторінками книг, що розповідають про древню та славетну історію Полтави, познайомились з іменами видатних постатей, які стали символом нашого краю, дізнались про легенди походження назв вулиць міста.

До нових зустрічей в бібліотеці!

понеділок, 21 вересня 2020 р.

ЕКСКУРСІЯ МІСТОМ

Полтавська Торгово-Промислова Палата підтримала авторський проєкт Владлена Орлова, славного полтавця, історика та спільно презентували до Дня міста новий екскурсійно-туристичний маршрут «Полтавська Кондратюкіана». На цій презентації побували також і працівники сектору краєзнавчої літератури та бібліографії Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара.


четвер, 17 вересня 2020 р.

ТВОРЧІСТЬ ЛЮБОВ ПОНОМАРЕНКО

Любов Пономаренко народилась 25 травня 1955. Тато письменниці Петро Йосипович Кириченко викладав математику, а мама, Мотря Пилипівна, — біологію та хімію. Любов Пономаренко захопилася літературною творчістю ще в шкільні роки, починала із віршів. З дванадцяти років друкувалася в районній газеті, в шістнадцять стала учасницею республіканської наради обдарованих школярів у Києві.
Перші публікації поезій з’явилися в журналі "Дніпро" та газеті "Літературна Україна". Здобувши диплом гоголівського вузу (1978), Любов Пономаренко працювала вчителькою російської мови і літератури Горобівської та Іванківської шкіл (1979–1984), що на Срібнянщині, а також в районних газетах Чернігівської та Київської областей.
Внаслідок крутих поворотів долі талановита філологиня впродовж кількох років змушена була відкладати заняття художньою творчістю на потім. Як зізнається письменниця, для неї література була і є розкішшю тільки вихідних та відпусток, бо решта часу йшла на боротьбу за виживання. Письменство стало для неї порятунком, вічним Містом, до якого поривається впродовж усього життя.
Щасливим випадком потрапила уже через чимало літ на Ірпінський семінар молодих літераторів. За порадою Володимира Дрозда взялася за малу прозу. Першу ж добірку новел та оповідань відзначив журнал "Дніпро". У 1984 році побачила світ і перша збірка малої прози "Тільки світу". Невдовзі публікації Люби з’явилися в інших вітчизняних часописах.
Любов Пономаренко працювала в руслі як класичної української новели, оповідання, експериментувала із широкими можливостями малих прозових жанрів (символічною образністю, експресивною, сугестивною, психологічною манерою письма, синтезом мистецтв тощо).
Її вважають майстром лаконічного слова, місткого образу, художньої деталі. Перша книга прози Любові Пономаренко – збірка "Тільки світу" (1984) вийшла з передмовою В. Дрозда – "Голосом рідного краю" у головному видавництві Спілки письменників України. До неї увійшло зо два десятки оповідань і новел ("Нічия", "Свердлик", "Деревце на таловині", "Обніжок", "Невістка", "Вхідчини", "Дуболугівські музиканти" та ін.) і дві повісті "Тільки світу" й "На срібному човні".
На сторінках літературної та молодіжної преси з’явилися загалом схвальні рецензії на збірку "Тільки світу". Критики відзначали музичність, народність слова Любові Пономаренко. Але поетичність її письма на відміну від деяких спекуляцій на милозвучності української мови – внутрішня. Прозописьмо Л. Пономаренко – "принципово реалістичне, вкорінене в життя сільське", яке авторка бездоганно знала, бо жила цим життям.
Свою нову збірку оповідань, новел і повістей Дерево облич" (1999) Любов Пономаренко писала впродовж п’ятнадцяти років. За її словами, чи й не кожен твір у ній – переплаканий, і пережитий. Драматичні долі героїв – то різні періоди життєвих шляхів як самої письменниці, так і близьких їй людей – друзів, сусідів, знайомих. До збірки увійшли новели та оповідання "Гер переможений", "Вони приїдуть завтра", "І листя замітає сліди", "Дерево облич", "Обпечені", "Земляне серце", "Кохання за долар" та інші, а також повісті "Неба дістати", "З роси намисто" й "Ошалілі болотні вітри".
Однією з кращих у книзі є невелика за обсягом, але надзвичайно потужна в духовному плані новела "Гер переможений". Новелою "Обпечені", як і попереднім твором, письменниця прагне закріпити в свідомості читача біблійні істини: любов покриває багато гріхів, бо ніколи вона не перестає жити в серцях людей.
Збірка Пономаренко "Дерево облич" викликала досить гучний резонанс і в Україні, і за її межами. Думка була одностайною: відома письменниця Любов Пономаренко дала читачам незаперечно новаторські твори, вершинні не лише у її художньому доробку, а й в українській сучасній прозі загалом. За цю книжку письменниця отримала літературну премію імені Олеся Гончара.
ВІКТОРИНА на твір "Гер переможений" Любов Пономаренко 

понеділок, 14 вересня 2020 р.

МАПА "ІСТОРІЯ ПОЛТАВЩИНИ У ПАМ'ЯТНИХ ДОШКАХ"

Електронний рекомендаційний бібліографічний ресурс. Ми пропонуємо читачам знайомитись з меморіальними дошками, здійснюючи віртуальні «подорожі» Полтавською областю.

пʼятниця, 11 вересня 2020 р.

ВІКТОРИНА "СУЗІР'Я ПОЛТАВСЬКИХ ПИСЬМЕННИЦЬ"

Жінки-письменниці відіграють надзвичайно важливу роль у житті будь-якого суспільства. Їхня творчість насичує навколишній світ свіжими фарбами, інтонаціями виважених думок, нових ідей. Ми щиро захоплюємося цілеспрямованістю, наполегливістю, оригінальністю і безстрашністю цих жінок, які сміливо говорять із суспільством через свої книги.
Ці жінки своїм талантом та наполегливою працею змогли довести, що можуть бути не гірше чоловіків-письменників. 
А чи добре знаємо ми своїх письменників землячок в обличчя.
Наша вікторина познайомить Вас із маленькою частиною сузір’я полтавських письменниць.  

четвер, 10 вересня 2020 р.

КРАЄЗНАВЧИЙ ВІРТУАЛЬНИЙ МАРШРУТ

Давню, героїчну минувшину має Полтава, яка виколисала на своїх схилах та пагорбах багатьох велетів українського духу. Бо, як вже повелося, дуже далеко: «видно шляхи полтавськії і славну Полтаву». Про це вперше засвідчив і проголосив на всенький світ, один із найвидатніших полтавців – автор безсмертних «Енеїди» та «Наталки Полтавки» І. П. Котляревський.
Метою нашої віртуальної екскурсії є популяризація пам’ятних місць Полтави, імен її відомих і талановитих синів та доньок, а також цілої когорти видатних людей, чия доля тісно переплетена з нашим містом.

ІНТЕРАКТИВНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ


середа, 9 вересня 2020 р.

УПІЗНАЙ ГЕРОЯ ІВАНА ПЕТРОВИЧА КОТЛЯРЕВСЬКОГО

9 вересня 1769 року народився український письменник, основоположник сучасної української літератури та громадський діяч Іван Котляревський. Його поема "Енеїда" 1798-го стала першим в українській літературі твором, написаним народною мовою. Саме це і започаткувало новий етап формування української літературної мови. Ми підготували найцікавішу вікторину по творові "Енеїда" Івана Петровича Котляревського.

КНИГИ ВОЛОДИМИРА МАЛИКА

Твори на історичну тему мають специфічне завдання – формувати національну свідомість, розкривати і примножувати історичний духовний досвід людства, давати моральні уроки майбутнім поколінням. Серед художніх творів, у яких відображено історичне минуле українського народу, помітне місце посідають історичні романи Володимира Кириловича Малика.
Малик В. К. Журавлі-журавлики : героїчні казки-легенди / В. К. Малик. – Полтава : Полтавський літератор, 2016. – 194 с. 
У книзі подаються віршовані героїчні казки-легенди, які пробуджують у юного читача інтерес до історії нашого народу, викликають почуття гордості за лицарів-оборонців рідної землі, вчать з юних літ любити Батьківщину. Відважні сміливці ніколи не шкодували свого життя заради свободи рідного народу: тим-то вони й безсмертні в нашій уяві, в уяві поета. Адже народні герої не вмирають!.. 
Малик В. К. Посол Урус-шайтана : роман / В. К. Малик. – К. : Дніпро, 1979. – 517 с. 
В основу книги покладено реальні події російсько-турецької війни 1677–1678 років та про трагічні події в Україні після Чигиринських походів і оборону Відня. 
Цікаві та карколомні пригоди кмітливого та відчайдушного козака Арсена Звенигори та його друзів не залишать байдужим жодного читача. А самовідданість у боротьбі з ворогом за честь, свободу і людяність роблять їх справжніми героями нашого часу. 
Малик В. К. Горить свіча : роман / В. К. Малик. – К. : Український письменник, 1992. – 431 с. 
За історичний роман «Горить свіча» (1992) В. Малику було присуджено міжнародну премію ім. Г. Сковороди. У цьому романі письменник зображує трагічні події, які на цілі століття перервали політичний та культурний роз виток України, – погром Батиєвими полчищами Києва та розорення інших давньоруських земель. 
Малик В. К. Князь Кий : роман / В. К. Малик. – Харків : Фоліо, 2012. – 282 с. 
Дія роману «Князь Кий» відбувається у середині першого тисячоліття, коли після роздроблення держави легендарного гуннського вождя Аттіли його спадкоємці намагалися підкорити східнослов’янські племена. За цей роман 1983 року письменник був нагороджений літературною премію імені Лесі Українки. 
Малик В. К. Чумацький шлях : роман, оповідання / В. К. Малик. – Харків : Бібколектор, 2013. – 315 с. 
Історичному романі автор відображає цікаве й своєрідне явище в історії українського народу – чумацтво. Головний герой твору – Івась Бондар залишає в Лубнах кохану дівчину Катрю і разом зі своїм хазяїном Хуржиком та чумацькою валкою їде в Крим по сіль. Ніколи не гадалося йому, навіть не снилося, через які незвичайні, смертельно небезпечні пригоди доведеться пройти. Тут і зустріч з Потьомкіним та Катериною Другою, і татарський полон, і втеча з нього, вступ до війська чорноморських козаків, участь у складі цього війська у війні 1786-1791 pp. проти Туреччини... Не менш драматичні пригоди чекають і на Катрю, котра залишилася вдома, але наражається на ще більшу небезпеку, ніж її коханий на війні. 

понеділок, 7 вересня 2020 р.

КНЯГИНЯ ОЛЬГА

В історії Україникнягиня Ольга, в час панування у світі чоловіків, постає як мудра правителька високого дипломатичного хисту таяк реформаторка внутрішнього життя Київської державиX століття. Біобібліогрвфічна розвідка подає відомості про головні віхи життя і діяльності видатної жінки. Вони зібрані в літературі на основі літописів, переказів, легенд, тому мають розбіжності у дослідників і науковців. Матеріал для видання використаний з фондів Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Гончара. Він не є вичерпним, але зможе зацікавити молодь, бібліотекарів, читачів, кому цікава історія України і особистості, які в різні часи зміцнювали націю. 
На перехресті історичних доль: до 1130-річчя від дня народження княгині Ольги : біобібліографічна розвідка / упоряд. Л. І. Картальова ; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2020. – 24 с. – (серія «Титани, що зміцнюють націю»). 


ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА

Інклюзивна освіта покликана забезпечити реалізацію права на освіту кожного і, зокрема, людей з особливими потребами. Бібліографічний покажчик розкриває поняття інклюзії, впровадження інклюзивної освіти в Україні, на Полтавщині і в деяких зарубіжних країнах, подає юридичні та методичні матеріали з названої теми. Покажчик адресується широкому колу читачів, а особливо вчителям, педагогам, батькам, чиї діти потребують відповідної допомоги в навчанні та адаптації до навколишнього середовища та хто допомагає їм у цьому. Література для покажчика взята з фондів обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Гончара, але вона не є вичерпною.
Коли важливий кожен… (інклюзивна освіта) : бібліограф. покажчик / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара ; уклад. Л. І. Картальова. – Полтава, 2020. – 24 с.

пʼятниця, 4 вересня 2020 р.

"Я В ОСІНЬ ВВІЙШОВ ПО САМІСІНЬКІ ПЛЕЧІ..."

4 вересня в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара відбулася творча зустріч під назвою «Я в осінь ввійшов по самі плечі…» з письменником Володимиром Шкурупієм, лауреатом премій імені І. П. Котляревського та імені Ф. Рогового, а в церковному сані преосвященним Афанасієм, архієпископом Харківським і Полтавським Православної Церкви України. В минулому році вийшла в світ книга письменника"Останній поріг", до якої ввійшли оповідання і повісті, що були видані у книжках «Жива роса» (1987 р.) та «Осіння горішина» (1990 р.). Ця книга визнана кращим прозовим виданням Полтавщини за 2019 рік. В свій час творчість письменника палко підтримав Олесь Терентійович Гончар. 
Письменника словами вдячності привітала поетеса Тетяна Домашенко, присутні із захопленням доторкнулися до всесвіту творчості письменника, слухали уривки із прозових творів Володимира Шкурупія, а також поринули і в поезію майстра слова. 
Для читачів бібліотеки письменник Володимир Шкурупій подарував свою нову книгу «Останній поріг». До нових зустрічей в бібліотеці! 


ВИДИ МИСТЕЦТВА


четвер, 3 вересня 2020 р.

ВІКТОРИНА "ЗНАЙДИ ПАРУ - ГЕРОЇВ КАЗОК"

Українська народна казка – це скарбниця мудрості, яку люди набували віками. 
Споконвіку народ плекав і передавав нащадкам дивовижні мрії про непереможність добра, правди, про щасливе життя. Адже завжди, в усі часи, як писав один із перших дослідників українських казок вчений – філолог Олександр Потебня, потреба народу в щасті, достатку, благополуччі має задовольнятися хоча б у мріях. В українські казки відобразилися світогляд народу, його морально – етичні й естетичні принципи, багатовіковий досвід виховання підростаючого покоління.
Казки можна читати в будь-якому віці. Їхнє читання дуже корисне та повчальне, а також приносить велике задоволення. 
До вашої уваги вікторина по творах українських казок.

вівторок, 1 вересня 2020 р.

ДЕНЬ ЗНАНЬ

Дорогі друзі! 
 Вітаємо вас із чудовим хвилюючим святом - Днем Знань!
Це день, із якого починається дорога в майбутнє для кожного з нас. Це день, що дає можливість дорослим повернутися у свої золоті роки, а учням і студентам - до своєї другої домівки - у школи та вузи. Саме в День Знань ми з особливою теплотою згадуємо своїх вчителів й викладачів, їх неоціненну роботу розуму й серця. 
Щиро дякуємо вам, дорогі наші вчителі, - ми завжди залишаємося вашими учнями! Усім, хто в цей день прийде до навчальних закладів здобувати знання, бажаємо досягти своєї мети у житті, знайти взаєморозуміння з викладачами та батьками, зустріти добрих і надійних друзів. Нехай цьогорічний першовересень буде сонячним, несе добрий настрій у кожну школу, кожну родину!
І не забувайте про нас – заходьте до Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара, яка також є храмом знань, і ми допоможемо вам зорієнтуватися у різноманітному морі інформації!

пʼятниця, 28 серпня 2020 р.

ВРУЧЕННЯ ПРЕМІЇ ІМЕНІ ФЕОДОСІЯ РОГОВОГО

27 серпня працівники Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва долучилися до урочистої церемонії нагородження лауреатів премії Полтавської обласної ради імені Феодосія Рогового, яка відбувалася в Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського. Рішенням журі від 15 липня 2020 року дипломи лауреатів отримали: визнаний співпереможцем у номінації «Сучасна проза» Шкурупій Володимир Михайлович (Преосвященний Афанасій), архієпископ Харківський і Полтавський Харківсько-Полтавської єпархії Православної Церкви України, член Національної спілки письменників України – за книгу прози «Останній поріг», також співпереможцем премії у номінації «Сучасна проза» став Карпенко (Землянин) Володимир Пилипович, член Національної спілки письменників України – за епічний роман «Амба», ще одним лауреатом Премії в номінації «Громадська діяльність» стала Кірячок Наталія Василівна – голова Полтавської обласної організації Національної спілки письменників України, поетка, прозаїк, лідерка громадських проєктів – за вагомий особистий внесоку збереження та популяризацію літературної спадщини письменників-полтавців шляхом створення літературно-краєзнавчих туристичних маршрутів Полтавщини. Грамотами відзначені Шишацький Віктор Васильович, Черкаський Олександр Олексійович, Глінський Віталій Іванович. Вручали дипломи заступник голови Полтавської ОДА Катерина Рижеченко та депутат обласної ради Руслан Рогов. 
Дійство пройшло в натхненній атмосфері, ім’я нашого земляка, видатного письменника Феодосія Рогового об’єднало навколо себе творчу інтелігенцію та небайдужих до літератури, до рідного слова людей. 

неділя, 23 серпня 2020 р.

З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Шановні читачі блогу! Сердечно вітаємо вас з Днем Державного Прапора України та із національним святом нашої державності - Днем незалежності України!
Ця визначна дата започаткувала нову епоху в житті нашої країни, законодавчо закріпила вікові прагнення народу до національного відродження, духовної свободи та економічного зростання.
Впродовж тисячолітньої історії однією з основоположних цінностей українців було прагнення свободи. Саме це спонукало їх в усі часи боротися за незалежність.
На початку XX століття, в часи Української революції 1917-1921 років, українці змогли відродити державність, а 24 серпня 1991 року Актом проголошення незалежності України вона була відновлена.
Ці визначні дати навіки увійшли в історію нашої держави золотою сторінкою її біографії, започаткувавши нову епоху в житті українського народу, законодавчо закріпили його вікові демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи та культурного піднесення.
За роки незалежності виросло нове покоління українців. І саме вони виходили на Майдани, змінювали країну й нині ведуть її до Європи. Це нове покоління українців сьогодні захищає державу від ворога. Захищає найдорожчою ціною – ціною життя. Навіть тисячі слів буде замало, аби висловити вдячність за жертовність та подвиги українських військових, Героїв АТО, Героїв сьогодення! У день головного свята країни – низький уклін та щире спасибі всім, хто тримає мирне небо над Україною! Вічна шана тим, хто пішов на небеса заради незалежності!
Історично склалося, що напередодні Дня незалежності ми відзначаємо День Державного Прапора України. Благородні синій та жовтий кольори неба і пшениці символізують небесну блакить та працелюбність українців. Сьогодні державний стяг став для нашої нації символічним оберегом, який наповнює серце почуттям патріотизму, любові до Батьківщини та гордістю за свій народ.
Українські державні символи, як і весь державотворчий спадок, є уособленням нашою величної історії, духовними та матеріальними носіями тисячолітніх традицій, предметом національної гордості і водночас упізнавальною всюди візитівкою та знаком єднання українців усього світу.
Ми усі прагнемо, щоб у домі панували щастя і добро, у суспільстві – згуртованість, на рідній землі – мир! Тож нехай ці величні свята вселяють гордість за увесь український народ, нашу країну, об’єднують всіх українців, дарують усім нам світлі надії, щоденні звершення та впевненість у завтрашньому дні.
Бажаємо всім міцного здоров’я, щедрої долі та добра. Нехай радість та достаток будуть у кожній родині. А над Матір’ю-Україною запанує мир!
Все в Україні буде добре, бо вона багата щирими, працьовитими та відважними людьми!
Я ВІРЮ! ТАК І БУДЕ!!!...

четвер, 13 серпня 2020 р.

70 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В. М. КОЗЮРИ

Біобібліографічне досьє «Батько й син – історії славні літописці» : 70 років від дня народження В. М. Козюри. Цікаві і глибокі краєзнавчі дослідження родинного тандему – батька та сина Валерія та Ігоря Козюр, захоплюють з перших прочитаних рядків, збагачують новою інформацією про героїчне минуле Полтавщини, зокрема Лубенщини та Решетилівщини. Запропонований посібник адресується учням, молоді, бібліотекарям, краєзнавцям, та всім, хто бажає більше знати про свій рідний край. Матеріал не є вичерпним, використана література бралася з публікацій журналів та газет, довідників, збірників, книг авторів, які є в наявності Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара. 
Батько й син – історії славні літописці: біобібліографічне досьє / уклад. Ю. А. Новоселецька ; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2020. – 24 с. : іл. 

четвер, 6 серпня 2020 р.

ЛІТО З КНИГОЮ

Літо – час шкільних канікул, коли діти відкривають світ і себе в цьому світі. Це пригоди, розваги, ігри, а ще – подорожі, нові знайомства та несподівані зустрічі. З літом люди завжди пов’язують радісні сподівання. Та чи можна уявити навіть найцікавіший відпочинок без книг. 

Літо з книгою проходить змістовно та цікаво. Якщо сумуєш, не знаєш чим зайнятись у спекотний день – скоріш поспішай до Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара. Тут на вас чекають нові зустрічі з книгою, знайомство з новими авторами, книжковими виставками…
Приходьте! Чекаємо Вас у бібліотеці. Адже у книжок немає канікул. Гарного відпочинку та літнього читання!
А зараз ми підготували для наших читачів дивовижну подорож в море цікавих книг.
ЛІТЕРАТУРА
  1. Таунсенд С. Таємний щоденник Адріана Моула : роман / С. Таунсенд. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2014. – 240 с. 
  2. Положій Є. По той бік пагорба : роман / Є. Положій. – К. : Нора-Друк, 2010. – 208 с. 
  3. Потаніна І. Історія однієї істерії : роман / І. Потаніна. – [К.] : Зелений пес, [2007]. – 352 с. 
  4. Ягелло Й. Кава з кардамоном : роман / Й. Ягелло. – Львів : Урбіно, 2015. – 240 с. 
  5. Ягелло Й. Шоколад із чилі : роман / Й. Ягелло. – Львів : Урбіно, 2015. – 288 с. 
  6. Гутовська-Адамчик М. Дівчата з 13 – ї вулиці : роман / М. Гутовська-Адамчик. – Львів : Урбіно, 2015. – 240 с. 
  7. Гутовська-Адамчик М. 110 вулиць : роман / М. Гутовська-Адамчик. – Львів : Урбіно, 2015. – 280 с. 
  8. Гримич М. Летаючий сміттєвоз : роман для teen-iв, їхніх батьків та вчителів / М. Гримич. – К. : Дуліби, 2016. – 80 с. 
  9. Коба С. Хутір – 5 / С. Коба. – [К.] : [Гамазин], [2015]. – 108 с. 
  10. Сайко О. Новенька та інші історії / О. Сайко. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2015. – 185 с. 
  11. Штайнгьофель А. Середина світу / А. Штайнгьофель ; пер. з нім. І. Загладько. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. – 432 с. 
  12. Гроссман Д. З ким би побігати : роман / Д. Гроссман. – Харків : Фоліо, 2016. – 348 с. 
  13. Гутовська-Адамчик М. 220 маршрутів : роман / М. Гутовська-Адамчик. – Львів : Урбіно, 2016. – 280 с.

ЦИТАТА ТИЖНЯ. НАПОЛЕОН БОНАПАРТ


вівторок, 28 липня 2020 р.

З ДНЕМ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ - УКРАЇНИ!

1032 роки тому рівноапостольний князь Володимир Великий заклав фундамент єдності нашої держави, її подальшого розвитку та процвітання. Саме утвердження християнських цінностей – ідеалів добра, справедливості та миру – стало важливим дороговказом на шляху українського народу до здобуття незалежності. І саме ці цінності гартують наш народ у боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет України.
Прийняття християнства наблизило українців до великої родини європейських народів, заклавши глибокі традиції політичної та правової культури. 
Завдяки тому імпульсу єдності, який понад тисячу років тому дав нам князь Володимир Великий, ми побудуємо сучасну, квітучу, європейську Україну!
Боже великий, єдиний, нам Україну храни!
З Днем Хрещення Київської Русі – України!

вівторок, 14 липня 2020 р.

«А СЕРЦЕ І ДУМКА — У РІДНИХ СТЕПАХ...»


Поети з’являються не звідкись
з-за моря, а виходять зі свого народу.
М. Гоголь

І сьогодні є чимало маловідомих широкому загалу постатей в українській літературі і культурі.
До них можна віднести нашого земляка — людину широких літературних, наукових, громадських інтересів — Кесаря Білиловського, поета-лірика, перекладача, видавця, культурного діяча, доктора медицини і хірургії, дійсного статського радника.
«Кубельцем» свого «веселого, щебетливого та ясного» дитинства він вважав полтавське село Стополівку Золотоніського повіту Полтавської губернії, де народився 4 березня 1859 року у родині сільського фельдшера. Барви рідної природи, «пісень і мови дивні звуки» запали в серце і душу вразливого хлопчика, пізніше у нього з’являться рядки:
Чи є ще де така країна,
Така співоча, гожа й шатна,
Така розкішна, благодатна,
Як ти, моя свята родино!
З дев’яти років він разом з братом навчався у Полтавській гімназії. Захоплюючись красою Полтави, Кесар написав: «Хто дав землі розкошів стільки?..»:
Дрижать на Ворсклі срібні смуги,
Верба схилила віти з туги,
Мов жде світанкової миті.
Чи казка це, чи не в уяві?..
Бо, маю гадку, ці картини
Побачить можна лиш в Полтаві,
У щирім серці України.
Улюбленим предметом юного гімназиста була словесність, легко давалося вивчення іноземних мов, особливо, німецької. Диво шевченкового «Кобзаря» справило на Кесаря незабутнє враження: «І пірнув я в розкоші, як каченя у воду погожу, — писав він у листі до М. Плевако (1890–1941) — Дні і ночі читав. Ходив по саду з «Кобзарем» у руках, мов заворожений». Наслідуючи Тараса Шевченка, пробував писати вірші сам.
Упорядкувавши зшиток своїх поезій, юнак відправив його до київської цензури, надіючись, що його опублікують. Але не так сталось, як гадалось. «Для принятия мер» щодо писання Білиловським віршів «забороненою мовою», зшиток було передано директорові Полтавської гімназії. Щоб не бути виключеним з навчального закладу, після п’ятого класу Кесар виїхав до Дерпта (нині — Тарту, Естонія), де 1875 року закінчив гімназійний курс.
Кесар вступив на медичний факультет Дерптського університету, але не маючи батьківської матеріальної підтримки, змушений був виїхати до Німеччини, де став студентом Лейпцігського університету. Заробляв репетиторством, журналістикою, перекладами. За порадою німецького поета Ф. Боденштедта переклав німецькою мовою вірш Тараса Шевченка «Нащо мені чорні брови», який опублікувала 1876 року лейпцігська газета.
Молодий полтавець подорожував Європою, пізнавав світ, врешті-решт опинився у Відні, ставши студентом тамтешнього університету. Тут зійшовся зі студентами-галичанами, академічним студентським товариством «Січ».
Склалося так, що на Білиловського заводиться справа в поліції, як на людину, яка мала стосунки з політичними емігрантами. Рятуючись від переслідування, юнак виїхав у Флоренцію з рекомендаційним листом професора Віденського університету, українця Івана Пулюя, якому була до вподоби літературно-громадська діяльність нашого земляка.
Тут Кесар познайомився з видатним ученим-славістом Анджело де Губернатісом (1840–1913), якому передав багатий фактичний матеріал про розвиток української літератури для його вісімнадцятитомної «Історії всесвітньої літератури».
Італійський учений наголошував: «...першим автором українських драм був І. Котляревський, якого вважають за справжнього батька українського письменства. Дві його п’єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник»... і досі являють собою найкращу оздобу української сцени...».
За матеріальної підтримки В. Білозерського (1825–1899) Кесар повернувся до Відня: продовжив навчання, писав вірші, займався перекладами творів німецьких письменників.
1881 року Білиловський в особистій справі приїхав у Полтаву (тут жили його батьки), а в місті в цей час перебував М. Кропивницький (1840–1910), з яким вони раніше переписувались. Тепер випала нагода познайомитись особисто.

понеділок, 13 липня 2020 р.

ПОЛТАВЕЦЬ, З ДАВНЬОГО КОЗАЦЬКОГО РОДУ

В. С. Завойко
До 210-ої річниці від дня народження військового діяча, адмірала, літератора Василя Степановича Завойка

Воздасться нам за вчинки і слова,
Які за нас до світу говорили.
О. Ткачук

Полтавщина здавна славиться багатьма родинами. Як свідчить "Енциклопедія історії України", рід Завойків вписав в літопис нашого краю не одну золоту сторінку. Одним із перших був Василь Завойко, який служив військовим товаришем у Переяславському полку (XVII ст.). Його правнук Степан Йосипович Завойко став моряком, штаб-лікарем Миколаївського морського порту. Він прищепив любов до моря і своїм синам, які всі стали морськими офіцерами.
Звернемось до автобіографії середульшого Степанового сина — Василя: "Народився я 28 липня 1810 року в Малоросії Полтавської губернії, у селі Прохорівка. Батько мій був дуже суворо-строгий, а мати ніжно-лагідна... Я з малих літ знав, що таке нужда...".
Він виріс біля сивого Дніпра, але мріяв про далекі моря:
У Прохорівці — сни, мов ріки
напровесні: об груди б’ють,
як об пороги. Думи йдуть,
неначе дзвони. І великі
тумани в головах ростуть.
Семирічного хлопчика спочатку віддали на навчання до Макарівської монастирської семінарії, а далі — Чорноморські юнкерські класи. Після їх закінчення гардемарина Василя Завойка направили на бриг "Мінгрелія".
Кар’єра майбутнього адмірала могла закінчитися, ледве розпочавшись. Під час першого ж шторму Василько через хитавицю не зміг вийти на вахту. Коли про це дізнався капітан — наказав негайно вивести юного моряка нагору, прив’язати до щогли і тримати до тих пір, поки хлопець не дасть слово, що не боятиметься високих і грізних валів, які кидали бриг, як тріску.
"Я знемагав, блював кров’ю, тремтів від холоду. Не знаю, скільки часу минуло. Зрештою, зібравшись із силами, пропищав рідною мовою: "Ой лишенько, їсти хочу, розв’яжіть...". Та на цьому посвята у "морські вовки" не закінчилася. Василька нагодували і знову прив’язали в носовій частині корабля, де хвилі перекочувалися через палубу...
Згодом шістнадцятирічний мічман потрапив на Балтику. За проявлений героїзм у знаменитому чотиригодинному Наваринському морському бою (1827) Василь був нагороджений першим бойовим орденом святої Анни третього ступеня з бантом. У 1834-36 рр. на кораблі "Америка" — уже в чині лейтенанта — вперше здійснив навколосвітню подорож із заходом на Камчатку. Ще через рік, вдруге побував на Камчатці і Алясці.
1840 року Василь Степанович у Санкт-Петербурзі опублікував книгу у двох випусках "Враження моряка після двох навколосвітніх мандрівок", де у формі листів до брата розповів про ці подорожі та, як вперше побачив засніжені гори Камчатки, осяяні сонячним промінням. Мешканці півострова дуже зраділи мандрівникам, адже в цей край, забутий Богом і людьми, транспорти прибували раз на три роки.
На честь моряків камчадали (корінні жителі півострова) влаштували навіть бал. Лейтенант Завойко із захопленням розповідав, як на камчатському березі браві моряки танцювали французьку кадриль з місцевими панночками. Сувора природа краю зачарувала моряків: високі трави, кришталево-прозорі озера, гейзери...
І коли 1849 року капітанові першого рангу Завойку запропонували перейти на урядову службу на Камчатку, він радо погодився. Так, 39-річний полтавець став військовим губернатором землі на краю світу (така посада вводилась вперше) та командиром Петропавловського порту.
Разом з Василем Степановичем на Камчатку прибула і його молода дружина Юлія, високоосвічена баронеса із роду Врангелів. Далекий Схід став і тривалою весільною подорожжю, і запорукою того, що родову справу буде збережено. Народила Юлія одинадцятеро дітей (вижило — десятеро). Завойко дуже любив дружину і довіряв — навіть прапор, відбитий у бою, доручив зберігати саме їй, стоїчній і непереборній Юлії.
Сімнадцять років перебувала родина Завойків на Далекому Сході, "добровільні вигнанці з освіченого кола" суспільства, як їх називали. Дружина пізніше згадувала: "Досі не можу збагнути, звідки в мене бралися сили витерпіти все це... Бог і ці маленькі діти, що плачуть, завжди підтримували мене". Василь Степанович надзвичайно пишався власними нащадками: "Бог нагородив мене щедро — маю красивих і розумних дітей", — хвалився він.
Новий губернатор по-господарському взявся за облаштування Петропавловського порту. За його сприяння збудували велику пристань, а набережну закували у камінь. Звели численні склади, гостиний двір для заморських гостей, купців, китобоїв. На Паратунських гарячих джерелах збудували будівлі і відкрили курорт. Про кипучу діяльність практичного, мудрого, стійкого губернатора свідчили збудовані млин, пекарня, ливарний завод, цегельня, лікарня, магазини, пошта, молочна ферма на триста корів.
Василь Степанович зобов’язав кожну родину висаджувати овочі, які рятували б від важких недуг. Багато хто скептично поставився до задуму полтавського "хлібороба", не вірив в успіх справи. Адже споконвіку Камчатка була краєм риби і хутряного звіра, мала грунти непридатні для землеробства. Але невгамовний Завойко восени 1851 року влаштував виставку сільськогосподарської продукції.

пʼятниця, 10 липня 2020 р.

УКРАЇНСЬКИЙ ЕРУДИТ

Цікавий  сайт "Український Ерудит".
Платформа містить професійно створені тести з різних предметів, зручно оформлені, проста навігація на сайті. 
Для молодших школярів - категорія "Для дітей". 

неділя, 5 липня 2020 р.

ОСІНИНКА

Книга Ірини Гарець "Осінинка" побачила світ у видавництві "Дивосвіт". За жанром це пригодницька навчальна казка де авторка піднімає проблеми охорони довкілля і через фабулу казки показує, у який спосіб потрібно це робити.
Головна героїня Катруся вирушає з батьками до лісу, де знайомиться з чарівною істотою Осінинкою, яка допомагає природі підготуватися до зими.
Головне завдання автора у казковій формі виховати у дітей екологічну свідомість. Крізь призму пригод головної героїні діти зможуть познайомитися з проблемами забруднення навколишнього середовища. Дізнаються навіщо птахи відлітають у вирій, навіщо деревам необхідно обов’язково восени скидати листя, чому взимку ведмедям потрібно спати і т.д. Зокрема, авторка порушує тему доцільності зоопарків, де дикі тварини утримуються у незвичних для них умовах і страждають через людський егоїзм.
Така книга наразі дуже актуальна й допоможе батькам та вчителям виховати у дітей шанобливе ставлення до природи та тварин, навчать любити й берегти їх.
Книга вийшла тиражем 300 примірників на замовлення Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської облдержадміністрації за планом випуску соціально значущих видань.
ЧИТАТИ КНИГУ

субота, 4 липня 2020 р.

МУЗЕЇ СВІТУ

Ви можете провести своїх дітей кращими музеями світу, не виходячи з дому. Карантин змусив всіх нас не тільки працювати з дому, а і знаходити собі в чотирьох стінах різні способи розваги та дозвілля. На щастя, в епоху інтернету можна відвідувати найбільші музеї світу, не виходячи на вулицю. Тому для вас кращі віртуальні музеїв світу.
https://britishmuseum.withgoogle.com (екскурсія Британським музеєм)
https://artsandculture.google.com (художні колекції з усього світу)
https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/ (подорож українськими музеями просто неба)

НЕЗВИЧАЙНІ БІБЛІОТЕКИ СВІТУ

Дивна річ! Незважаючи на наявність інтернету в кожному будинку і десятки мільйонів електронних книг, по продаваних світу щорічно, все ще є люди, які ходять до бібліотеки! Причому, для цих ретроградів будуються всі нові і нові бібліотечні будівлі, деякі з яких стають справжніми шедеврами архітектури! Ось лише десять з цих самих незвичайних бібліотек світу.
Топ - 10 запозичені тут.

четвер, 25 червня 2020 р.

КНИГА ПРО ІСТОРІЮ КРАЮ

Жук В. Н. Із сивої давнини: нариси з історії України та Полтавщини (VII ст. до н.е. – XVI ст. н.е.) / В. Н. Жук. – Полтава: Тов "АСМІ", 2015. – 384 с.
Дослідження присвячене тривалому процесові формування української народності, маловідомим сторінкам вітчизняної історії, особливо періоду до Київської Русі. Авторка книги - кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України Віра Никанорівна Жук розпочинає своє дослідження з раннього залізного віку, коли почали формуватися сучасні народи, розповідає про перебування українських земель, у тому числі й території Полтавщини, у сиву давнину в складі Великої Скіфії, Сарматії, під владою готів, гуннів, Аварського каганату, Великої та Чорної Булгарії, під ігом Золотої Орди, у складі Великого князівства Литовського; показує роль протоболгар, торків, половців та інших етносів у формуванні українського етносу; досліджує історичні корені різних племен, народів, які переходили через наші землі або осідали на них, їхні взаємозв'язки. Окремі нариси присвячено питанням про час заснування та перші згадки про Полтаву, про Кия і Київ та ін. На підставі аналізу багатьох історичних джерел ряд трактувань, міркувань у книзі висловлено вперше. 
Після виходу в світ першого видання книги авторка мала змогу ознайомитися з багатьма новими та не відомими їй раніше дослідженнями вітчизняних і зарубіжних вчених, внести до своєї праці ряд істотних змін і доповнень.

середа, 17 червня 2020 р.

ПРОЕКТ "МЕДІАГРАМОТНІСТЬ"

Проект дає можливість дорослим перевірити свої знання та навички з медіаграмотності та критичного мислення, а також покращити їх в ігровій формі. 

неділя, 14 червня 2020 р.

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА "НЕ ВІДІБРАТИ З СЕРЦЯ ВОЛІ"

(Революція гідності і антитерористична операція в творчості письменників)
Пам’ятаймо щомиті сьогодні,
пересічні, а чи діячі:
на Майдані – загинули сотні,
а в АТО – полягли тисячі…
Надія Гринь «Оборонців пам’ятаймо»
Пропонуємо до вашої уваги віртуальну виставку літературних творів, до яких увійшли події Майдану, про героїв АТО. Пропоновані видання не залишать байдужим нікого! У книгах досліджується і документується Майдан і війна: як історичні події, набір спільних цінностей, приклад самоорганізації, як художнє явище. Зазвичай, коли говорять гармати, музи мовчать. В Україні ж події Майдану стали революцією духу, тому музи мовчати не могли. Вони породили хвилю нової «революційної» і «військової» української літератури.
Запропоновані анотовані видання знаходяться у фондах Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара. 
Тож читайте. Згадуйте. Аналізуйте. Робіть висновки. Пам’ятайте …

субота, 13 червня 2020 р.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО - ПОЕЗІЯ

Вся Шевченкова поезія пронизана, як наша блакитна атмосфера сонцем, почуттям державності, болем і тривогою за майбутнє України саме через бездержавність її…. 
Ціною героїв Майдану – Небесної сотні – воїнів АТО  які поклали свої життя за нашу свободу, ми тепер виборюємо справжню Незалежність, про яку мріяв великий кобзар Т.Г. Шевченко і про яку вже ніхто не зможе сказати, що воля і свобода далися Україні надто легко.
Шевченко ставить Україну, її незалежність, вище над усе. Тож вчімося у нього любові до України!
Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти, які посилав він синам і дочкам свого народу. І серед них – найперший і найголовніший:
Для кого я пишу? Для чого?
За що я Вкраїну люблю?
Чи варт вона огня святого?
А все-таки люблю її,
Мою Україну широку.
Свою Україну любіть,
Любіть її во время люте,
В останню тяжку минуту
За неї Господа моліть….

четвер, 11 червня 2020 р.

ВІРШ У КАДРІ

З 27 травня по 22 червня 2020 року у соціальних мережах проходить конкурс #Вірш_у_кадрі, головною метою якого є популяризація найкращих надбань української класичної та сучасної поезії, збільшення україномовного контенту у популярних соціальних мережах. 
Працівники сектору краєзнавчої літератури та бібліографії Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Олеся Гончара долучаються до Всеукраїнського конкурсу #Вірш_у_кадрі. 
Власний вірш декламує Юлія Манойленко – поетеса, член НСПУ. 

середа, 10 червня 2020 р.

ОНЛАЙН-ГРА "ПРИГОДИ ЛІТЕРАТУСА"

Перед вами медіаосвітня гра "Пригоди Літератуса", яку створив Центр медіаіціатив (Вірменія), а українську версію — Академія української преси.
Гра розроблена для підлітків. Вона допомагає розвивати навички пошуку інформації, її аналізу та перевірки, а також розрізнення фейкових і правдивих новин. Вона навчає, як краще ухвалювати рішення в інформаційному середовищі.

пʼятниця, 5 червня 2020 р.

ВОЇН СВІТЛА - АРТЕМ ЧЕХ

ОЛЕСЯ УЛЬЯНЕНКА ЧИТАЮТЬ АНГЛІЙСЬКОЮ

Роман полтавця Олеся Ульяненка "Cталінка" перекладений англійською мовою і надрукований у часописі "Українська література", що видається в Університеті Торонто.
Текст вийшов у 5-му числі часопису. Одночасно із друкованим виданням, твори, вміщені у антології, доступні онлайн на сайті видання.
Переклала роман Ольга Рудакевич – відома насамперед своїми перекладами на англійську творів Валерія Шевчука.
"Сталінка" написана 1994 року, у 1997-му за неї автор отримав малу Шевченківську премію. Перше книжкове видання здійснила "Кальварія" 2000 року. Олесь Ульяненко спільно із кінорежисером Володимиром Тихим написали за "Сталінкою" сценарій. Тихий дав його для ознайомлення російському продюсеру Сергію Сельянову. Той похвалив роботу, але сказав, що тема застаріла. За якийсь час вийшов російський фільм "Піжмурки", спродюсований Сельяновим, який, за словами Ульяненка, був плагіатом їхнього з Тихим сценарію.
Було повідомлення, що про Олеся Ульяненка знімуть документальний фільм "Ульяненко: без цензури". Режисером стрічки є Юлія Шашкова, автором сценарію – Мирослав Слабошпицький. Продюсери: Ігор Савиченко, Володимир Тихий та Мирослав Слабошпицький.
Шановні користувачі!
Пропонуємо Вам для вдумливого читання взяти цей роман у нашій бібліотеці. У відділі міського абонементу та книгосховищі наявні шість екземплярів:
  • Ульяненко О. Сталінка; Дофін Сатани: романи / О. Ульяненко. – Харків: Бібколектор, 2015. – 507 с.

четвер, 4 червня 2020 р.

СЕЛО ЖУКИ - БАТЬКІВЩИНА ЛІТОПИСЦЯ САМІЙЛА ВЕЛИЧКА

Село Жуки – батьківщина літописця Самійла Величка: збірник матеріалів Другої наукової конференції / Ред. кол.: Л. В. Бабенко, М. М. Кононенко (голова), А. Г. Логвиненко та ін.; О. Б. Супруненко (відп. ред.) / ЦП НАН України і УТОПІК; ДКіТ ПОДА; ПКМ імені Василя Кричевського; Полтав. район. рада. — Київ; Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК, 2018. — 160 с.
Вміщені наукові статті, публікації і матеріали доповідей та повідомлень Другої наукової конференції "Село Жуки — батьківщина літописця козацької доби Самійла Величка" (м. Полтава, 1 березня 2018 р.), проведеної обласним краєзнавчим музеєм разом із Полтавською районною радою. Висвітлюються проблеми вивчення спадщини визначного земляка-літописця, козацької історії Полтавщини і безпосередньо села Жуків та його околиць від найдавніших часів до сьогодення, джерелознавчі і музеєзнавчі аспекти в історії краю, питання історичного краєзнавства мікрорегіону. Для істориків, краєзнавців, працівників музеїв, вчителів загальноосвітніх шкіл, широкого загалу шанувальників історії Полтавщини, учнівської молоді.

середа, 3 червня 2020 р.

ОНЛАЙН-ГРА "МЕДІАЗНАЙКО"

Гра, адаптована Академією української преси. Гра розрахована на дітей шкільного віку та дає можливість в цікавій ігровій формі дізнатися якомога більше про інформаційне (медійне) поле та стати медіазнайком.
Суть гри полягає у тому, що потрібно пройти 9 рівнів, відповісти на запропоновані запитання, стати журналістом, створити телепрограму, сайт і газету. При цьому діти дізнаються, як працюють медіа і як вони впливають на тебе — споживача інформації. Під час гри діти закріплюють знання з тем: "Що таке інформація", "Історія ЗМІ", "Аналізуємо ЗМІ", "Свобода слова та її обмеження", "Всередині ЗМІ", "Друковані ЗМІ", "Телебачення", "Радіо", "Інтернет".

вівторок, 2 червня 2020 р.

УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІК

Перевальський В. Є. 
Перевальський Василь Євдокимович - український графік, народний художник України, член-кореспондент Академії мистецтв України, член НСХУ, лауреат літературно-мистецької премії імені І. С. Нечуя-Левицького, доцент національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.
Народився 13 червня 1938 року в селі Бубнові Золотоніського району Полтавської області (нині - Черкаської). Здобував освіту спочатку у Художньо-ремісничому училищі №14, а згодом - у Київському державному художньму інституті на графічному факультеті, де вивчав книжкову графіку у Василя Касіяна. 
З 1963 року співпрацював із провідними видавництвами України, виконував оформлення та ілюстрації до книжкових видань, також є автором багатьох екслібрисів.‎
‎Закінчивши інститут у 1965 році, навчався у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у Михайла Дерегуса до 1967 року.
1967-1969 - викладав у Київському художньо-промисловому технікумі.‎
‎1970-1975 - обіймав посаду художнього редактора у видавництві "Мистецтво" та головного художника видавництва "Радянська школа" (тепер - "Освіта").
‎1987-1991 - працював секретарем Національної спілки художників України.
‎З 1991 - викладав у Національному технічному університеті України "Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського", де обімав посаду завідуючого кафедри графіки, видавничо-поліграфічного факультету.
‎З 1997 по 1998 рік - був заступником голови Київського відділу Національної спілки художників України (НСХУ).
‎2000-2005 - заступник голови НСХУ.
‎З 2003 - викладає у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури.
‎ 2004 став завідувачем кафедри графічних мистецтв.
Творчість Василя Перевальського - це відтворення українських народних сюжетів у неповторному символічному світі графічного мистецтва. Серед робіт художника можна виділити наступні:
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...