БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

середу, 24 квітня 2024 р.

МІСТИЧНА СИЛА ГОЛОСУ КВІТКИ ЦІСИК

Назву вулиці «Червонофлотська» в Полтаві декомунізаційна хвиля змила ще у 2016 році. Тоді згідно з розпорядженням облдержадміністрації вулицю перейменовано на честь оперної та блюзової співачки, виконавиці українських народних і популярних пісень Квітки Цісик. А торік, у 2022 році у межах процесів деколонізації у Лубнах пішла у небуття й назва вулиці Надєжди Курчєнко. Депутати громади схвалили ініціативу секретаря міської ради Маргарити Комарової перейменувати на пошану видатної співачки, тож рішенням сесії міської ради у Лубнах теж з’явилася вулиця Квітки Цісик. Так на Полтавщині увічнили пам’ять співачки з українським корінням. 4 квітня виповнюється 70 років від дня народження Квітослави-Орисі Цісик, так звучить її повне ім’я.
Саме ім’я Квітка вже викликає в пересічної людини позитивні емоції, а коли ще почуєш у її виконанні «Два кольори», то серце завмирає, наче малесеньке пташеня, йому хочеться щосили злетіти у піднебесся та й зостатися там назавжди.
Цікаве, яскраве, неординарне, але й коротке життя подарувала доля. Відома всьому світові українка мала рідкісний тембр голосу – колоратурне сопрано, найвищий співочий жіночий голос. Вона з легкістю експериментувала зі стилями – від джазу до класики, співпрацювала із Вітні Ґ’юстон і Майклом Джексоном. Мала великий успіх як у виконанні попсових пісень, так і в оперному співі. В Америці її голос лунав у кожному домі, вона була затребуваною виконавицею коротеньких джинґлів. Квітка також вміла співати «білим голосом» – це техніка фольклорного співу, поширена в Карпатах. Українці називають ще такий голос внутрішнім, що лине із глибини душі. Неповторне поєднання робило голос вокалістки воістину унікальною знахідкою для оперної сцени, але доля розпорядилася інакше.
Народилася майбутня виконавиця 1953 року в Нью-Йорському районі Квінзу у сім’ї Іванни та Володимира Цісиків – післявоєнних емігрантів із Західної України. У чотири роки талановита дівчинка взяла до рук скрипку, а її знаменитий батько, співзасновник Українського Музичного Інституту (УМІ) у Нью-Йорку навчав доньку. Хоча Квітка мала безліч талантів: грала в театрі, танцювала, прекрасно співала, врешті-решт обрала для себе спів.
У родині Цісиків музично обдарованими були обидві доньки. З дитинства батьки навчали Квітку і її старшу сестру Марію грі на скрипці і на фортепіано. Марія стала відомою піаністкою, була директором консерваторії у Сан-Франциско.
Квітка ж, крім гри на скрипці, опановувала сценічне мистецтво в балетній школі відомої балерини Роми Прийми-Богачевської (головна роль у балет-казці «Попелюшка», 1967 рік; балетна сцена опери «Анна Ярославна» в Карнегі-Холі, 1969 рік), співала в хорі, займалася вокалом. У хорі Квітка часто співала з маленьким Майклом Джексоном.
У будні Квітка Цісик навчалася у звичайній американській школі, а по суботах прямувала до «Школи українознавства» (Озон-Парк), куди її записали батьки. Окрім того, більшість української емігрантської юні перебувала в рядах пластунів, де їхні наставники продовжували виховувати та спрямовувати підопічних в любові до України. Незалежно від того, які заробітки мала українська родина в еміграції, справою честі було відкласти кошти на літній табір для дитини. З 7 до 16 років пластунка Квітка відвідувала ці тритижневі табори, там всі жили в наметах, щовечора збиралися довкола великого вогнища, вчили українські пісні, пізнавали обряди та звичаї рідного народу.
1967 року організувала з дівчат 30-го куреня імені «Софії Галечко» в Нью-Йорку співочий гурт «Соловейки», яким керувала протягом трьох років. Квітка Цісик виступала з гуртом на пластових таборах, різноманітних великих культурних заходах української громади. Але через свою постійну зайнятість Цісик поступово залишає «Пласт». Та все це в зрілому віці принесло свої плоди, бо відіграло чималу роль у формуванні творчої натури співачки.
Після закінчення 1970 року Вищої школи музики і мистецтва у Нью-Йорку Квітка Цісик навчалася протягом одного року в Харпер-коледжі – складовій частині Університету штату Нью-Йорку у Бінгемтоні, де в той час викладала гру на фортепіано її старша сестра. Тоді вона вже мала декілька записаних власних пісень.
У січні 1971 року ініціативним комітетом, який складався переважно зі студентів Харпер-коледжу, до Дня соборності України створено телевізійну програму «Думки про Україну», яка ввечері 22 січня вийшла в ефірі WINR-TV. В ній також прозвучали пісні у виконанні Квітки Цісик, під гітарний супровід Богдана Соханя (студента з Нью-Йорка) та Юрія Турчина (студента Ратгерського університету).
Липень-серпень 1971 року Цісик провела в Бельгії на шеститижневому семінарі «Європейська опера», вигравши стипендію SUNNY на стажування в Гентськійконсерваторії за ролі в студентських оперних постановках.
Повернувшись з Бельгії, продовжила навчання в Маннес-коледжі в Нью-Йорку по класу скрипки. Та пісня перемогла. Через рік Цісик покинувши скрипку, почала навчатися академічному співу. Пізніше Квітка Цісик в одному з інтерв’ю так коментуватиме свій вчинок, віддаючи шану своєму батькові: «Я мала його пальці й техніку, але мріяла співати, і досі почуваюся винною, що покинула скрипку…». Вчилась у відомого хранителя та популяризатора віденської оперної традиції Себастьяна Енгельберга, 1974 року закінчила Маннес-коледж.
1971 року, після смерті батька від інсульту, потреба заробляти гроші на життя спрямувала сімнадцятирічну оперну співачку у світ джинґлу. За допомогою її витонченого співу свій імідж створювали корпорації ABC, NBC, CBS, Burger King, McDonald`s, Airlines Delta та Air Lines, Coca-Cola, Pepsi Cola та інші. З початку 1980-х років Цісик стала однією з найдорожчих і найпопулярніших виконавиць джинґлів у США – рекламних мотивів для радіо та телебачення.1981 року записала для компанії «FordMotor» джинґл «Have You Driven a Ford Lately?». Відтоді й аж до смерті залишалася єдиним голосом цієї автомобільної компанії. 1987 року «Ford» підрахували, що загальна кількість прослуховувань рекламної продукції Цісик склала понад 20 мільярдів слухачів – майже в чотири рази більше, ніж населення Землі на той час. Це світовий рекорд для корпоративного соліста. Компанія «Ford» ще ні з ким із вокалістів не працювала так тісно і так довго, як з Квіткою, тож щорічно дарувала їй нову модель авто. Але Цісик, поціновувачка швидкої їзди, любила тільки свій червоний «Ягуар», вона також виконувала джинґли для Chevrolet, Cadillac, Toyota.
Ще студенткою, взявши псевдонім Кейсі – за першими літерами її прізвища та імені, дівчина не відчувала жодних труднощів у різних музичних стилях. Її почали запрошувати джазові, поп- і рок-зірки. Цісик допомагала Роберті Флек, Бобу Джеймсу, Дейвіду Сенборну, Майклу Болтону, Карлі Саймон, Лінді Ронстадт, а також Квінсі Джонсу, котрий відкрив феномен Майкла Джексона. Працювала над записом саундтреків до художніх фільмів та брала в них участь як акторка.
Цікаво, що пісня «Ти осяюєш моє життя», яку виконала Квітка Цісик в однойменному фільмі у 1978 році, отримала «Оскар» і «Золотий глобус». Пісня також була номінована на «Греммі» у категорії «Пісня року», але ім’я Квітки було безжально вирізане з титрів через конфлікт із режисером.
На зламі десятиліть у 1969-1970 роках була записана та видана перша вінілова платівка «Ivanku», на якій можна почути голос Квітки Цісик. Повна назва — «Іванку та інші улюблені пісні молодих українців». Збірка українських народних і популярних пісень записана оркестром і співаками Ірени Біскуп за участю Квітки Цісик і Валдіміра – Володимира Старосольського.
1983 року разом з матір’ю відвідала Україну – була у Львові та інших містах Західної України. Це був не афішований і перший (і останній) раз, коли Квітка побувала на історичній батьківщині. Тоді ще її пісні перебували під забороною в Україні. Візит обмежився гостюванням у приватних помешканнях, про концерти не могло бути й мови.Перший диск з українськими піснями «Kvitka» або «Songs of Ukraine» («Пісні України») записаний 1980 року, другий «Two colors» («Два кольори») – 1989 року. У період між записами Цісик розлучається з першим чоловіком композитором-аранжувальником Джеком Кортнером і одружується 11 червня 1983 року з інженером звукозапису Едвардом Раковічем, народжує сина. Однак і колишній, і новий чоловіки разом працювали над обома українськими альбомами, у створенні яких особливо посприяв Раковіч. Завдяки своїй професійності, душевній натурі та щедрості (на запис обох альбомів витратила 200 тисяч доларів) Цісик зібрала для їх запису 40 найкращих студійних інструменталістів Нью-Йорка, тих, кого собі не могли дозволити відомі поп-зірки США. Партію рояля виконувала старша сестра Марічка. Як наслідок – два альбоми легкої української музики. За словами самої Цісик, ці альбоми не були бізнес-проєктами, а скоріше родинною справою, це був подарунок для всіх українців, хоч би в якій частині світу вони не жили, музика для душі і пам’ять про свою батьківщину. Віктор Мішалов (австралієць українського походження), з яким Квітка навчалася в консерваторії, приїжджаючи до України привіз перший диск з українськими піснями, альбом ходив на касетах, бобінах, люди переписували, слухали, захоплювалися і дуже хотіли побачити саму Квітку. Свого часу Олександр Горностай запрошував Цісик до України взяти участь у фестивалі «Червона Рута» в 1989 році, а 1992 року в концерті з нагоди першої річниці незалежності України. На жаль, з концертом вона жодного разу не змогла приїхати, хоча дуже цього прагла, навіть всупереч своєму страху перед великою аудиторією, адже вона завжди залишалася камерною, студійною співачкою або співачкою бек-вокалу. Та цьому прагненню не судилося втілитися в життя, спочатку через велику зайнятість, згодом через хворобу. Співачка та її перший диск зібрали 1988 року багато нагород на фестивалі в Канаді, а 1990 року обидва альбоми номіновані на премію «Греммі» в категорії «Contemporaryfolk».
Квітка планувала випустити третій альбом з колисковими або сучасними піснями, але її життя передчасно обірвалося. 1992 року у Квітки діагностували рак молочної залози. Почався болючий семирічний шлях терапії. Всупереч хворобі Цісик продовжувала наполегливо працювати: останній професійний джинґл наспівала за кілька місяців до смерті.
Єдине відеоінтерв’ю з Цісик українською мовою записав на той час керівник музичного ансамблю «Червона рута» Олександр Горностай. У 1992 році під час візиту до США йому випала нагода зустрітися з нею.
«Ще ніхто і ніде так не заспівав пісні мого друга Володимира Івасюка, як це зробила Квітка», – так скаже потім Назарій Яремчук.
29 березня 1998 року в Нью-Йорку, не доживши 5 днів до 45-річчя, Квітка Цісик померла вдома в оточенні родини.
Останньою піснею, котру записала співачка стали «Журавлі» на слова Богдана Лепкого, вони наче означила трагічну долю Квітки.
Від раку молочної залози померли також її близькі: 1994 року  Іванна, а 2003 року – старша сестра Марія.
Навесні 2009 року Міністерство культури і туризму України презентували у США в межах ІІІ Фестивалю української культури конкурс української пісні пам’яті Квітки Цісик «Квітка». На американській землі в знак пам’яті про її нев’янучий талант, засновано Фонд підтримки музично обдарованих дітей та в пам’ять про Марію фонд – «Адже життя прекрасне» (акумулює закупівлю мамографічного обладнання для України).
Хто хоч раз почув голос Квітки, ніколи не забуде вже його, немовби вона відала якусь глибоку та неосяжну таємницю, яка стає суголосною для кожного людського серця. Її голос має містичну, незбагненну силу, заворожує і гоїть навіть глибокі душевні рани.
Хай і вулиці, які носять ім’я Квітки Цісик у Полтаві і Лубнах, звучать мелодіями українських пісень, виконаних співачкою, нагадуючи про немеркнучі, справжні цінності, які тримають покоління наших пращурів і йдуть далеко в глиб віків, щоб проростати не тільки в Україні, а й на інших континентах.
Джерело:
Новоселецька Ю. Містична сила голосу Квітки Цісик / Ю. Новоселецька // Вечірня Полтава. - 2023. - 19 квіт. - С. 8.

четвер, 18 квітня 2024 р.

ДЕНЬ ПАМ'ЯТНИКІВ ТА ІСТОРИЧНИХ МІСЦЬ

Світова спільнота 18 квітня відзначає День пам'ятників та історичних місць. Його девізом став заклик «Збережемо нашу історичну батьківщину».
Як повідомляє УКРІНФОРМ, цей день у 1982 році було встановлено Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам'ятників і визначних місць (ICOMOS), створеної при ЮНЕСКО.
В Україні цей день називається «День пам'яток історії та культури» і встановлений відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 № 1062/99, його також відзначають щорічно 18 квітня.
У липні 2000 року Президент України підписав Закон «Про охорону культурної спадщини», котрий регулює правові, організаційні, соціальні та економічні стосунки у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в громадському житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Згідно із Законом, об'єкти культурної спадщини, що перебувають на території України, охороняються державою.
Нині в Україні, за уточненими даними, нараховується 1399 міст і селищ і більше 8 тисяч сіл з цінною історико-архітектурною спадщиною. Її фонд, за підрахунками фахівців, перевищує 70 тисяч об'єктів. Особливо зваженого підходу вимагають сьогодні Київ, Львів, Одеса, Луцьк, Харків, Чернігів. Процеси їх розвитку, реконструкції, забудови, інвестиційна діяльність в історичних ареалах повинні грунтуватися на принципах збереження і оптимального використання об'єктів нерухомої культурної спадщини, охорони історико-архітектурного середовища. У столиці, зокрема, на державному обліку перебуває 675 пам'ятників, із яких 390 − загальнодержавного, тобто національного значення. Два комплекси − собор Святої Софії з прилеглими монастирськими будівлями і Києво-Печерська Лавра занесені ЮНЕСКО до Списку світової спадщини.
В період становлення української державності та відродження нації, коли Україна повинна увійти до спільноти європейських країн, особливої уваги набуває справа цивілізованого, шанобливого ставлення до історичних міст і архітектурної й містобудівної спадщини, осередками якої вони є.
До речі, в Європі до історії ставляться дбайливо. Тут зберігаються навіть історичні ландшафти і пейзажі місцевості. Наприклад, у Франції проводять відновні роботи ландшафтів пам'ятних місць навіть після археологічних розкопок. На півночі Англії в практично незайманому вигляді збережено Адріанів вал, побудований при римському імператорові Адріані для охорони північних рубежів імперії, що простягнувся на 117 кілометрів.
Україна сповнена своїми дивами. Вона несказанно багата на культурні пам'ятники та різні історичні визначні пам'ятки, але чи буде у наших нащадків можливість помилуватися ними, доторкнутися до минулого, цілком залежить від нас. Вивчайте, гордіться та бережіть свою історію! Подорожуючи по своїй землі, ми відкриємо для себе багато нового і цікавого.

Велика книжка : Визначні пам'ятки України для допитливих дорослих і дітей / [укладач О. В. Зав'язкін]. – [Київ] : [ПП "Кристал Бук"], [2016]. – 16 с.

Архітектура України – важлива складова національного буття. Протягом століть фортеці та храми непохитно стояли на варті, боронячи рідну землю від зла. Ця змістовна книжка про архітектурні пам’ятки нашої країни буде корисною не лише з пізнавальної, але і з культурно-виховної точки зору. Яскраві фотоілюстрації чудово доповнюють видання.
Адресовано цікавим хлопчикам і двчаткам, а також їхнім дбайливим батькам

Литовченко В. Всесвітня спадщина ЮНЕСКО в Україні / В. Литовченко. – [Київ] : [Ваш автограф], [2021]. – 180 с.
З метою збереження світової історико-культурної спадщини була створена міжнародна організація ЮНЕСКО. Автор книги  Влада Литовченко розкриває суть цієї міжнародної організації та розповідає про взаємодію України з ЮНЕСКО з приводу збереження історико-культурної спадщини. Отже ЮНЕСКО була створена в Лондоні у 1945 році, а вже починаючи з 1952 року Україна стає повноправним членом цієї організації. З метою збереження історико-культурних цінностей деякі особливо важливі об’єкти в Україні було взято під пильну охорону ЮНЕСКО. В книзі міститься повний перелік таких об’єктів, окрім того читач може побачити ці пам’ятники на власні очі, адже в книзі міститься велика кількість кольорових ілюстрацій. Також важливо, що автор розповідає детальну інформацію про шлях включення історичної пам’ятки до світової спадщини, та відповідно піклуванням за нею ЮНЕСКО. Книга буде цікава не тільки фахівцям історикам та культурологам, вона також здатна зацікавити і більш широке коло читачів. Адже в роботі містяться цікаві факти про різні історичні об’єкти, що дає змогу сформувати у читача цілісне уявлення про історичний процес взагалі.

Малаков Д. Мальовнича Україна = Picturesque Ukraine / Д. Малаков ; [пер. англ. О. Подшибіткіної]. - Київ : Мистецтво, 2019. – 208 с.
Альбом розповідає про багатовікову культуру та мальовничу природу держави Україна. Храми і монастирі, замки та фортеці, палаци й маєтки та сучасні споруди характеризують творчий злет народних майстрів і професійних митців, які від часів Київської Русі до сьогодення створили неоціненну спадщину нашого народу. Видання знайомить із різноманітними чарівними куточками всіх регіонів країни – від Карпатських гір на заході до донецьких степів на сході, від голубоплесого озерного Полісся на півночі до сонячних берегів Криму й Одеси на півдні. Альбом зачарує кожного читача неповторною красою природи України, її давніми архітектурними пам’ятками і новобудовами.


Мунін Г. Б. Визначні пам'ятки Західної України / Г. Б. Мунін, Х. Й. Роглєв, О. О. Гаца. – Київ : Книга, 2008. – 176 с.
У виданні розкрита історія областей Західної України, проілюстрована фотографіями замків і фортець, старовинними зображеннями, портретами власників, їхніми гербами, географічними картами, різноманітними малюнками на історичну тематику (лицарі, зброя, мечі, щити тощо).



Невідома Україна. Унікальні місця та споруди / [укладач С. Вербич]. – Київ : Арій, [2020]. – 272 с.

Гортаючи сторінки цієї книги, читач помандрує визначними місцями України, побуває в містах, церквах, соборах, монастирях, які дихають історією, відвідає давні замки й фортеці – кам’яні свідки минулого нашого краю, ознайомиться з величними пам’ятками природи – дивовижними за своєю красою озерами, печерними комплексами, садово-парковими ансамблями, біосферними заповідниками. Усі перелічені споруди й пам’ятки природи – своєрідні візитівки України, які є її окрасою та гордістю.



  • 500 чарівних куточків України, які варто відвідати / укладачі: Т. Лагунова, Ю. Кашуба. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2007. – 416 с.
  • Сердюк О. В. Найцікавіші місця України / О. В. Сердюк. – Харків : Торсінг Плюс, 2009. – 95 с.
  • Україна. Усе, що варто побачити : путівник / О. М. Бєліков. – Харків : Біблекс, 2009. – 272 с.
  • Хорошевський А. Ю. 20 кращих екскурсій Україною / А. Ю. Хорошевський. – Харків : Фоліо, 2009. – 315 с.

середу, 17 квітня 2024 р.

БОЛОНСЬКИЙ ЯРМАРОК ДИТЯЧОЇ КНИГИ

Українські візуальні видання відзначені на Болонському ярмарку дитячої книги
Міжнародний фестиваль Книжковий Арсенал продовжив співпрацю з Болонським ярмарком дитячої книги, який відбувся з 8 по 11 квітня у місті Болонья, Італія.
Цього року у фокусі партнерства – ініціатива Talking Pictures, присвячена візуальній книзі та сучасному книговиданню для дорослої авдиторії. Ініціатива організована спільно Книжковим Арсеналом та BolognaBookPlus, відгалуженням Болонського ярмарку дитячої книги, яке працює з універсальним книговиданням.
Болонський ярмарок дитячої книги – це провідна подія в книговидавничій галузі, котра завдяки 60-річному досвіду змогла об'єднати унікальну та різноманітну світову аудиторію. У результаті цього ярмарок став світовим центром обміну авторськими правами преміум-класу в галузі видавничої справи, що також поширюється на сучасні мультимедійні та ліцензійні бізнеси для дитячих оповідань, ілюстрацій, анімації та суміжних галузей.
У межах ініціативи Книжковий Арсенал та BolognaBookPlus організували збір візуальних книжок від українських видавців, виданих у 2021-2024 роках. Міжнародне журі сформувало з них колекцію видань, що експонували на Болонському ярмарку дитячої книги та в подальшому на Книжковому Арсеналі-2024, а також обрало книжку-переможця, автор якої буде запрошений на Болонський ярмарок дитячої книги 2025 року.
До участі в ініціативі Talking Pictures команда Книжкового Арсеналу приймала видання, які відповідають таким критеріям:
  • книги, видані українськими видавництвами та створені українськими авторами, ілюстраторами, дизайнерами, фотографами тощо;
  • книги, видані протягом 2021-2024 років;
  • книги для дорослої авдиторії.
До подання були можливі такі жанри: ілюстровані книги, графічні романи, мальописи, книги про графічний дизайн, фотокниги, мистецькі видання, видання про архітектуру та дизайн, а також інші жанри та типи видань, де домінує візуальна складова.
У межах ініціативи Talking Pictures від Bolognabookplus у співпраці з «Книжковим Арсеналом» представили унікальну колекцію з 54 українських візуальних видань для дорослих.
Міжнародне журі обрало переможцем колекції видання:
  • Telegraf від Projector Publishing & Store.
Переможця запросять на Болонський ярмарок наступного року.
Крім того, три видання отримали спеціальні відзнаки за візуальну частину та оформлення:
  • книжка Юлії Мусаковської «Бог свободи» (Видавництво Старого Лева, 2021) отримала спецвідзнаку за візуальну частину у виконанні Анастасії Старко.
  • «NIKIFOR / НИКИФОР» Мирослави Мудрак від видавництва «РОДОВІД» й Українського музею в Нью-Йорку (2023)
  • Самвидав «Hometown» Руслани Ключко (2023)
Telegraf від Projector Publishing & Store. Український дизайн, Креатив у війні та Воля.

З перших днів великої війни українські дизайнери, ілюстратори та митці генерують потоки візуальних рефлексій. Влучних, відвертих, злих, трагічних, перемого-ствердних, талановитих плакатів. Українські креативники створюють інформаційні кампанії, безліч цифрових та аналогових рішень, щоб доносити правду і ширити світом заклик про допомогу в спільній боротьбі за свободу.
Українці не бояться називати речі своїми іменами. Творять чудеса відваги та самопожертви. Демонструють сміливість в українському ступені. Вірять у перемогу.
Роблять все можливе, щоб агресор GOT UKRAINED*
*дослівно означає той стан, «коли ти росія і ти вдерлася в іншу країну, за що тебе спіткало міжнародне приниження», Urban Dictionary.

У журналі ви знайдете чимало атрибутів війни. Вибухи й дим, перетини блок-постів між розділами. Нумерація сторінок, що починається з 05:00 24 лютого, коли люди почали прокидатися від вибухів по всій країні. Повітряні тривоги, світломаскування, шрифт, що стрілочкою вказує де укриття. Поруч з війною знайдете й образ української креативної спільноти.
Час від часу вам буде фізично незручно читати журнал. Війна – це взагалі «незручно», це не норма. Та ця війна закінчиться нашою перемогою і справедливим миром.



Анастасія Старк, за візуальну частину до книжки Юлії Мусаковської «Бог свободи» (Видавництво Старого Лева, 2021)

В усі часи були і будуть ті, хто вірять у божественну природу свободи, готові платити за неї своїм спокоєм, і навіть життям. У новій книжці Юлії Мусаковської – історії становлення, боротьби і трансформації, коли повсякденне стає силою, а сила перетворюється на вразливість. Хиже лисеня в нагрудній кишені – одна з ключових метафор цієї поезії.
«Найперші ідеї візуальної концепції книжки виникли під час розмови з авторкою, Юлією Мусаковською, про образи. Коли я працюю з поезією, мені дуже важливо насамперед зрозуміти, як авторка бачить свою збірку. А далі був довгий процес пошуку і візуалізації образів. Важко сказати, як саме виникла ідея, в якийсь момент ти просто розумієш, що це те, що потрібно», – розповіла Анастасія Старко.

Бог свободи
***
така любов – що аж у горлі клубок гарячий;
без будь-яких напівтонів чи відносних значень,
не упівсерця, а цілим сонцем – і морем,
так гіацинтово, фіалково і безумовно;
така розхристана та надсадна, як ранок ранній,
така разюча: незрозуміло, гоїть чи ранить,
така обіцяна – зм’яклі коліна, розбитий панцир;
як довгождана, але навмисне пропущена станція;
як гуркіт – і голос, який втішає: гроза, гроза;
як вуличний музикант, зарізаний на Підзамчі;
як протаранені кораблі, обмілілі ріки;
як сто п’ятдесят п’ять дітей без батьківської опіки;
як назви втрачених місць, які не втомишся вимовляти;
як благодать найвища та найгірше прокляття;
як чорна трава, спопелілі гнізда і шепіт пустки.
така любов, що вросла – і ніколи вже не відпустить.


***
«Наприкінці минулого року мені пощастило ще раз співпрацювати з авторкою щодо її книжки – я створила нову обкладинку для американського видання цієї збірки», – зазначила Анастасія Старко.
Під час створення ілюстрацій Старко надихалася образами з віршів.
«Зокрема образами трансформацій – з цим було цікаво працювати. Також я надихалась європейськими гравюрами XVI-XVII сторіччя і пізнішими літографіями із зображеннями птахів і рослин, відскановані копії яких, стали колажними інгредієнтами для ілюстрацій. Мені подобається те, що в ілюстраціях багато сердець, птахів і рослин, багато різноманітних метаморфоз і трансформацій», – зазначила ілюстраторка.

«NIKIFOR / НИКИФОР» Мирослави Мудрак від видавництва «РОДОВІД» й Українського музею в Нью-Йорку (2023)

Ця книжка – каталог виставки «НИКИФОР», що проходить в Українському Музеї в Нью-Йорку з 19 січня по 15 квітня 2023 року. Він включає передмову директора музею Пітера Дорошенка, есейкураторки виставки проф. Мирослави Мудрак, біографію митця, твори Никифора та їх перелік (149 од.) з музейної колекції. Усі твори Никифора видрукувані в кольорі. Дизайн Володимира Гавриша. Никифор Епіфаній Дровняк (1895-1968) народився в Криниці (тепер Польща) від матері-лемкині з серйозними вадами слуху й мовлення, осиротів під час Першої Світової війни. У рідному містечку Криниця з нього спочатку насміхалися як із дивака. Більшу частину життя Никифор жив у фізичній та емоційній ізоляції. Мистецтво стало для нього віддушиною і головним заняттям, що надавало життю сенсу. Серед тем творчості Никифора – автопортрети й панорами Криниці з її купальнями та церквами православними і католицькими. На кожному зображенні – калейдоскоп знайомого й незнайомого. Творчість Никифора – це щире самовираження художника-самоука, водночас і мистецтво, і форма спілкування. Цей каталог не лише розповідає про життєвий шлях мистця, а й відстежує еволюцію його праць, показує ширший контекст його малярства, як і його відкриття на початок 1930-х років тернопільським мистцем Романом Туриним, виставки у Львові, Парижі та світі.
Колекцію 54 книжок також можна буде побачити під час цьогорічного фестивалю «Книжковий Арсенал».
12-ий Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» відбудеться з 30 травня по 2 червня. Фестиваль складатиметься з програмної частини та книжкового ярмарку, який буде проходити на першому поверсі Старого арсеналу.
Операторами продажу книжок запрошено як окремі видавництва, так і книгарні, які представлятимуть книжки у секціях «Арткнига», «Художня книга», «Нон-фікшн», «Література для дітей і підлітків», «Мальописи».
У фокусі Книжкового Арсеналу, звісно, будуть книги про війну, видані після 2014 року, видання створені ветеранами та учасниками війни, членами їхніх родин. Крім ярмарку на стендах видавців, вони будуть окремо представлені у просторі «Вітрина новинок».
Як повідомлялося, премія для видавців дитячої літератури Bologna Prize for the Best Children’s Publishers of the Year (BOP) оголосила лавреатів 2024 року.
На Болонському ярмарку дитячої книги український проєкт Better Time Stories («Історії кращого часу») отримав спецвідзнаку BolognaRagazzi CrossMedia Awards 2024 у категорії «Книги та цифрові платформи».

Better Time Stories («Історії кращого часу»)

Український проєкт Better Time Stories спрямований на підтримку психологічного стану дітей, які вимушено покинули домівки через війну. Дітям допомагають подолати сум, інтегруватись у середовище країни перебування та підтримувати зв'язок із родичами, які залишилися вдома. Для цього використовують як традиційні, так і цифрові платформи розповсюдження книг.
Проєкт створює інтерактивні книжки для дітей віком від 3 до 7 років та дозволяють записати аудіоверсію оповідань від членів сім’ї, що лишаються в Україні. Разом з друкованим виданням родина отримує застосунок, через який і можна послухати створений запис.
На Болонському ярмарку ініціатива отримала спецвідзнаку в категорії Books and digital platform. Проєкт обрали з-поміж 100 інших із 30 країн світу.

середу, 10 квітня 2024 р.

КНИГИ З ДОПОВНЕНОЮ РЕАЛЬНІСТЮ

Всі ми знаємо про користь читання паперових книжок і бажаємо прищепити дітям любов до них. Проте малеча більше полюбляє бавитись із гаджетами. У сучасному світі є багато рішень цього питання – ґаджети, наприклад, можуть допомагати полюбити книжки.
Те, що читання розвиває грамотність, збільшує словниковий запас, тренує пам’ять знають усі. Але чи відомо вам, що читання також корисне для розвитку творчих здібностей та емпатії, на відміну від гаджетів? Річ у тому, що події та переживання персонажів у книгах описуються дуже детально, даючи читачу можливість поставити себе на місце героїв. Це неймовірно цінне вміння для дитини, й існує думка, що його неможливо здобути іншим шляхом.
Ґаджети по-своєму теж корисні. Завдяки їм ми дивимося фільми та мультики, слухаємо музику. До того ж, наразі розробники програм пропонують безліч додатків та ігор, що сприяють розвитку пам’яті, логічного мислення, надають нову інформацію про навколишній світ.
Для багатьох видавців і читачів питання «ґаджет vs книжка» досі постає саме як проблема, адже динаміка й технічні можливості віртуального світу переважають книжковий. Однак якщо розглянути це з іншого боку, то сучасні можливості допомагають розкривати книжкові історії глибше. Адже саме віртуальна і доповнена реальність дають змогу читачеві інтерактивно взаємодіяти із сюжетом, а не лише спостерігати за ним.
Що таке доповнена реальність?
Візуальні способи сприйняття інформації часто привабливіші, ніж виключно текстові. Зокрема, дедалі більшої популярності набувають технології доповненої реальності.
Доповнена реальність (AR) – це внесення віртуальних елементів у реальне середовище, щоб покращити його сприйняття. На відміну від віртуальної, доповнена реальність лише додає ці штучні елементи у наявний світ, а не створює новий. Для доповненої реальності зазвичай достатньо смартфона зі спеціальним за стосунком.
Застосування AR у бібліотеках
Бібліотека – публічне місце, де зокрема теж доречно застосовувати технології AR, щоб зробити їх доступними для великої кількості людей.
Доповнена реальність може бути частиною екскурсії з використанням аудіо, відео, 3D-елементів і анімації.
Україна має ще не реалізований потенціал для застосування технологій AR у бібліотеках.
Яскравим прикладом використання доповненої реальності в закордонних бібліотеках є мобільний за стосунок librARi.
Людина наводить свій пристрій із застосунком на книжковий стелаж: так програма допомагає знайти потрібну книжку в бібліотеці і радить додаткову літературу.
AR-технології у книжках
Але передусім для читачів цікавим є використання новітніх технологій безпосередньо в книжках. У доповненій реальності фізичний і цифровий світ можуть взаємодіяти буквально. Наприклад, читачі можуть спостерігати, як герої книжок оживають, рухаються чи спілкуються, і навіть впливати на сюжет. Особливо популярні такі книжки серед дітей. Адже вони дають змогу сучасній дитині не вибирати ґаджет чи книжку, а насолоджуватись новим форматом дозвілля, який об’єднує і те, і інше.
Варто подивитися на сторінки через смартфон, як ілюстрації починають рухатися, ба більше переносять юного читача у віртуальну версію книги.
Ілюстрації в цих книжках рухаються, як 3D-мультфільми, а персонажі розмовляють живими голосами.
Яскравим прикладом використання доповненої реальності в бібліотеках є книги з завантаженням безкоштовного додатку iEXPLORE. Шукайте інтерактивний значок активації сторінки і тримайте свій мобільний пристрій над тими сторінками книги, де побачити значок.

Хуснутдінов А. Нокс. Крізь свідомість
/ А. Хуснутдінов. – [Київ] : Гамазин, 2019. – 32 с. : тв.
Антон Хуснутдінов у креативний спосіб спонукає дітей до читання. Він створив книжку та комікси із доповненою реальністю.
Якщо дітям набридає просто читати їх, вони беруть смартфон, сканують QR код та завантажують і встановлюють додаток на свій пристрій.
Поклади книгу на стіл. У головному меню додатка обери «Сканувати сцену» та піднеси камеру до ілюстрації на сторінці, де зображена іконка доповненої реальності.

Бедойер К. де ла. Доісторичні тварини
/ К. де ла Бедойер. – [Харків] : [Талант], [2017]. – 30 с. : тв. – (iEXPLORE («Я вивчаю»)).
Оживіть дивовижних вимерлих тварин. Познайомтесь з найбільшими, найстрашнішими і найрозумнішими тваринами, що колись жили на нашій планеті, від гігантських морських монстрів і лютих акул до величезних носорогів і страхітливих мавп.
Запустіть птеранодона в політ по кімнаті. Тримайтеся подалі від величезного гігантопітека!

Вілсон Х. Жуки
/ Х. Вілсон. – [Харків] : [Талант], [2017]. – 27 с. : тв. – (iEXPLORE («Я вивчаю»)).
Всередині ти знайдеш пригоди доповненої реальності, в тому числі: влаштуєш зі своїм другом двобій жуками-геркулесами!
Познайомишся з найбільшими, найстрашнішими і найкрасивішими жуками!
Відпустеш гігантську сколопендру поповзати по вашій кімнаті.


Монстри океану
. – [Харків] : [Талант], [2016]. – 31 с. : тв. – (iEXPLORE («Я вивчаю»)).
Пірни і розглянь зблизька найдивовижніших морських істот, створених природою!
Пограйте з гігантським крабом-павуком.
Спустіться у глибоководний батискаф і досліджуйте океанські глибини.
Вивчіть підводний світ, прочитайте цікаві факти про життя у глибинах океану. Зустрінетесь віч-на-віч з найбільшими, найлютішими і найдивовижнішими морськими істотами.



FastAR Kids Edu – це навчальний додаток для дітей з технологією розширеної реальності (AR), призначений для навчання та розвитку. У додатку AR FastAR Kids ви знайдете 3D-анімацію, AR ефекти, а також навчальний контент!
Завантажте безкоштовний додаток на смартфон чи планшет, або використайте QR-код.

Перша допомога
: [навчальний посібник для дітей]. – [Київ] : [ТОВ Фатсбінд Україна], [2019]. – 24 с. : тв. – (FastAR Kids edu). – (Моя шкільна бібліотечка). – («Жива книга» з доповненою реальністю і звуком).
Запустіть додаток і натисніть іконку книжки «Перша допомога».
Знайдіть секретний код в кінці книжки. Введіть його у додатку та активуйте книгу. Піднесіть камеру вашого пристрою до будь-якої картинки в книжці, герої оживуть і навчатимуть тебе, як не розгубитися і правильно діяти в складних ситуаціях.

Наш дім – планета Земля
. – Київ : FastAR Кids, 2023. – 88 с. : тв. – (FastAR Kids edu). – (Доповнена реальність + звук).
Уявлення про нашу Планету, її будову, рух Землі навколо Сонця, пори року, погоду та клімат, місячне затемнення, моря та океани, річки та озера, ландшафти, рослинний і тваринний світ та багато цікавих речей можна знайти в цій унікальній книжці.
Як утворюється нафта? Чому мігрують тварини? Що таке екологія?
І ще багато інших питань, відповіді на які можна отримати, прочитавши цю пізнавальну та захоплюючу книжку з яскравими малюнками.
Дослідивши цю книжку, ти зрозумієш , як важливо для нашого життя на Землі берегти ліси та водойми, не забруднювати повітря та охороняти природу!
DEVAR – це сімейна платформа доповненої реальності, яка забезпечує розважальні заходи для дітей та дорослих. Ви знайдете захоплюючі ігри AR, інтерактивні персонажі, дивовижні ефекти з камери, класні анімації та багато іншого!

Жива енциклопедія : «WOW! Чудеса світу» :
з безкоштовним мобільним додатком / [уклала і пер. з англ. Х. Атонова]. – [Одеса] : [Видавництво ФОП Т. П. Ульянова], [2021]. – 52 с. : тв. – (DEVAR).
Відвідуй чудеса світу в унікальному чотиривимірному просторі! Вчини інтерактивну подорож по найнеймовірнішим спорудам у світі: від Великої Піраміди в Гізі та Великого Китайського муру до Колізею та Тадж-Махалу. Дізнайся цікаві факти про кожне дивовижне диво, що сходить зі сторінок у вражаючій доповненій реальності!

Моя перша енциклопедія у доповненій реальності : Дивовижний транспорт
/ [уклала та пер. з англ. Х. Антонова]. – [Одеса] : [Видавництво ФОП Т. П. Ульянова], [2020]. – 48 с. : тв. – (DEVAR).
У вас в руках незвичайна книга. Вона не тільки допоможе познайомити дитину з цікавою та корисною темою, а й перетворить навчання в інтерактивну дослідження-гру!
Дитина навчиться розрізняти наземні, водні, повітряні, а також інші види транспорту, дізнається про них найцікавіше та пограє в розвиваючі ігри в доповненій реальності.

ДЖОЗЕФ ПУЛІТЦЕР

10 квітня 1847 року народився Джозеф Пулітцер – американський видавець та журналіст. Ще за життя його називали меценатом і скандалістом, а сьогодні вважають засновником «жовтої преси» та «нового журналізму».
Народився Джозеф в Угорщині. З раннього дитинства мріяв стати військовим, але на заваді стояло хворобливе фізичне здоров’я. Проте йому все-таки вдалося завербуватися на військову службу в США й у 1864 році Джозеф емігрував як новобранець союзної армії й брав участь в Американській громадянській війні 1861-1865 років.
Суворі реалії війни зробили майбутнього генія журналістики переконаним антимілітаристом і після закінчення війни Пулітцер почав шукати роботу в США, хоча на початку пошуку на заваді йому стояли погане знання англійської мови й відсутність спеціальної професії. Згодом доля привела Джозефа до Сент-Луїса, де він швидко вдосконалив англійську мову й почав працювати репортером у газеті «The Westliche Post». За кілька років Джозеф зумів гарно зарекомендувати себе і йому запропонували викупити частину акцій цієї газети. Ось так Джозеф Пулітцер став наймолодшим у світі співвидавцем «The Westliche Post», а разом з тим розпочався злет його журналістської кар’єри. Газети у його руках отримували нове дихання: вони не лише ставали популярними серед американців, а й збільшувалися їх наклади.
Методи, якими Пулітцер завойовував читацький інтерес, досить прості й водночас дієві. Він поєднував на сторінках газет статті про політичну корупцію, журналістські розслідування, сенсації в різних царинах життя, трохи гумору й реклами. Згодом почав додавати спортивні новини, рубрики, присвячені жінкам, яскраві ілюстрації й карикатури. Таким чином, на сторінках Пулітцерівських газет було все – від пліток («жовта преса») до серйозної політичної аналітики.
Помер Джозеф Пулітцер 29 жовтня 1911 року на борту власної яхти. За кілька років до цього він склав заповіт, за яким залишив 2 000 000 доларів Колумбійському університету. Три чверті цих коштів пішли на створення Вищої школи журналістики, а сума, що залишилась, стала основою для створення Пулітцерівської премії – однієї з найпрестижніших премій у галузі журналістики, яку вручають з 1917 року.
Премію Пулітцера оголошують щороку в квітні. З часом номінації у премії значно розширилися. Вона присуджується Колумбійським університетом за видатні досягнення в журналістиці, літературі й музиці. Рішення про переможців приймає журі, члени якого призначаються Університетом.
P. S. Символом Нью-Йорка й США вважається Статуя Свободи – повна назва «Свобода, що осяює світ», відкриття якої відбулось 28 жовтня 1886 року. Це подарунок народу Франції народу США до сторіччя Американської революції, який запізнився на десять років. Сьогодні цей монумент належить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. А от тоді встановлення скульптури через брак коштів було майже під зривом, допоки у справу не втрутився Джозеф Пулітцер. Він не лише критикував уряд й популяризував скульптуру, а й пообіцяв надрукувати у газеті прізвище кожного, хто зробить пожертву, незалежно від її розміру. Це викликало небувалий ентузіазм серед пересічних громадян. Відповідно, кошти було зібрано, Статую Свободи – змонтовано.

пʼятницю, 5 квітня 2024 р.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВ'Я

7 квітня щороку відзначається Всесвітній день здоров’я, адже саме у цей день у 1948 році було створено Всесвітню організацію охорони здоров’я (ВООЗ). Щорічно святкувати цей день почали з 1950 року. Нині 7 квітня по всьому світу відбуваються заходи, покликані підкреслити важливість здорового способу життя.
Щороку Всесвітній день здоров’я проходить під знаком однієї, важливої для суспільства теми. Наприклад, у 2015 році це була безпечність харчових продуктів, у 2016 році – боротьба з діабетом, у 2017 році – подолання депресії. Цього року темою компанії з проведення Всесвітнього дня здоров’я стане – загальне охоплення послугами охорони здоров’я: для всіх і всюди, а гасло – «Здоров’я для всіх».
Здоров’я  це природний динамічний стан організму, який характеризується високим енергетичним потенціалом, оптимальними адаптаційними реакціями на зміни умов довкілля, що забезпечує гармонійний фізичний, духовний і соціальний розвиток особистості, її добре самопочуття, ефективну протидію захворюванням, повноцінне життя та активне довголіття. Проголошений статут Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), затверджений у 1949 р., дає таке визначення «здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних вад».
Тож як запобігти хворобам? Звичайно, ніхто від них не застрахований, проте є універсальні методи профілактики, які допоможуть залишатися здоровою, повною сил людиною. Ось найбільш важливі з них:
1. Корегування способу життя. Як би банально це не звучало, слід старатися уникати стресів, перенавантажень на роботі, приділяти більше уваги особистому життю. Важливо гуляти на свіжому повітрі, робити регулярні перерви в роботі, правильно та повноцінно відпочивати. Тоді імунітет буде сильним, а хвороби відступлять.
2. Помірні фізичні навантаження. Заняття спортом дуже важливе для здоров’я, проте в усьому треба дотримуватися міри. Не варто перенавантажувати себе на тренуваннях та робити спортивні досягнення самоціллю, бо так недалеко і до травм та інших проблем зі здоров’ям. Проте навантажувати м’язи треба. Тому рекомендована ранкова зарядка, відвідування спортивного залу чи майданчику, заняття на кардіо-тренажерах, плавання в басейні, біг. Іноді корисно просто пройтися, погуляти в парку чи лісі, розім’ятися після сидячої роботи.
3. Харчування. Те, що ми їмо, має величезний вплив на наше здоров’я. Їжа повинна бути збалансованою, містити білки, жири та вуглеводи у необхідній кількості, бути помірно калорійною. Слід уникати занадто гострих, кислих, смажених страв, віддавати перевагу овочам та фруктам, їжі, приготованій на пару.
4. Відмова від шкідливих звичок. Здається, що це елементарно, але далеко не всі розуміють, що куріння, зловживання алкоголем та інші шкідливі звички надзвичайно негативно впливають на здоров’я. Прийшла пора позбутися них.
5. Вакцинація – кращий метод профілактики багатьох хвороб. Сьогодні у світі існують хвороби, які дуже важко піддаються лікуванню, і наслідки яких можуть бути катастрофічними для здоров’я та навіть життя людини. Тому найкращий засіб боротьби з ними – своєчасна вакцинація та ревакцинація. Не варто нехтувати таким способом захисту.
6. Розумне вживання ліків. Неконтрольоване вживання деяких препаратів, зокрема антибіотиків, призводить до того, що бактерії виробляють до них резистентність (стійкість), і ліки стають неефективними у разі реальної потреби. Тому варто правильно лікуватися, не займатися самолікуванням та вживати медичні препарати лише за призначенням лікаря.
7. Створення належних умов праці, навчання та виховання у відповідності до гігієнічних нормативів.
Всесвітній день здоров’я – це зайвий привід згадати про себе та своїх рідних, скорегувати спосіб життя та замислитися про можливі наслідки своїх дій. Будьте здоровими!

Гандрі Стівен Р. Парадокс довголіття. Як залишатися молодим до старості / С. Р. Гандрі, Дж. Ліппер ; з англ. пер. І. Павленко. – Київ : BOOK CHEF, 2020. – 400 с.
Що треба робити, аби жити довго і щасливо? План дій і поради для активного довголіття від автора книги «Рослинний парадокс» Стівена Р. Ґандрі. Наші клітини починаються старіти з моменту нашого народження. Це природний процес, однак старіння – це не руйнування.
Тіло кожної людини – це своєрідна домівка для мікробіому. Це сукупність бактерій, вірусів і грибів, які населяють людський організм. Ми на 90% складаємося із чужорідних клітин. Автор книжки «Парадокс довголіття» переконаний, що наше завдання – забезпечити комфортні умови для мікробіому і годувати їх правильними продуктами. Завдяки цьому ми зможемо контролювати процес старіння і навіть тривалість власного життя
Завдяки цій книжці дізнаєтеся:
  • як гени контролюються процес старіння,
  • чи потрібно їсти тваринний білок для довголіття,
  • які продукти вживати, щоб зберегти хорошу пам’ять,
  • які щоденні звички допоможуть укріпити і відновити клітини.
Гренемаєр Дітріх. Велика книга про здоров'я для усієї родини / Д. Гренемаєр ; [пер. з нім. Р. Матієва]. – [Тернопіль] : Навчальна книга-Богдан, [2019]. – 144 с.
У книзі відомого німецького професора Дітріха Ґренемаєра у формі бесіди подано цікаву інформацію про будову і функціонування людського тіла, про зміни, що відбуваються в нашому організмі протягом життя, доступно описано складні психофізіологічні процеси.
Автор вибрав доречний мовний стиль, правильний тон бесіди — коректний, відкритий, із м’яким гумором. На запитання малюків відповідає лікар. Його пояснення є наочним прикладом для батьків, як треба говорити з дітьми про складні питання фізіології людини, виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я, культуру тіла та почуттів.
Видання гарно ілюстроване, містить вікторини, поради та рецепти, за якими діти самотужки можуть приготувати напої, виконати нескладні фізичні вправи.
Сподіваємось, кожен читач знайде у книзі власні варіанти відповідей на ті чи інші дитячі «чому?». Для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку та дбайливих дорослих.

Озерна Дарка. Ви це зможете! 7 складових здорового способу життя / Д. Озерна. – [Київ] : [Yakaboo Publishing], [2020]. – 160 с.
Це посібник зі свідомого ставлення до життя і покращення здоров’я. У ньому містяться рекомендації щодо раціону, внормування маси тіла і сну, фізичної активності та медичних обстежень. Всі тези та висновки базуються на сучасних наукових даних, медичних рекомендаціях та протоколах діагностики і лікування. Авторка легко і детально пояснює, як зважено і свідомо ставитися до власного здоров’я і способу життя, не впадати у крайнощі, не вірити в чарівні таблетки, магічне мислення і не вдаватися до суворих обмежень. А окрім цього, посібник написаний для і про сучасних українців і українок, з глибоким розумінням та емпатією до їхніх щоденних викликів.

Озерна Дарка. Книжка для дорослих : Як старшати, але не старіти / Д. Озерна. – [Київ] : [Yakaboo Publishing], [2021]. – 304 с.
Реалістично про старшання у новій книзі Дарки Озерної "Книжка для дорослих. Як старшати, але не старіти", яка стала третьою у серії "Оптимістично про здоров’я".
Власне, в нашому інформаційному просторі життя всіх людей, старших навіть за 35 років, малопомітне. Чим живуть "дорослі"? А це правда, що старші люди всі хворі, занудні, несучасні, не хочуть сексу і не подобаються собі в дзеркалі?.. Ні, неправда. Давно на часі переглянути ставлення до віку, старіння, старшання, хронічних хвороб. При чому не просто "взяти і перестати хворіти", а збагнути, що з нами відбувається, які є ризики та можливості в кожного віку, та продовжити старшати, та не старіти.
"Книжка для дорослих. Як старшати, але не старіти" в цьому допоможе. В ній йде мова про чинники, що сповільнюють чи прискорюють старіння, про запобігання серцево-судинним хворобам та раку, життя з діабетом та хворобами легень й кишківника, піклування про тіло від очей до кісток, психічний добробут, загальні та специфічні поради з харчування, про менопаузу, ерекцію, секс, й те, як жити довго і щасливо. Тільки без магії й чарівних пігулок.
Дарка Озерна, як завжди легко, науково й доказово, з цитатами Оксани Забужко, Євгенії Кузнецової, Сергія Жадана, Юрія Іздрика, Патріарха Юрія Андруховича, Івана Семесюка та Леся Подерв’янського дає відповіді на неочікувані та провокативні питання.

четвер, 4 квітня 2024 р.

КОМІКСИ

Особливий жанр дитячих книг
Згадуючи про Міжнародний день дитячої книги слід обов'язково відмітити такий жанр дитячої літератури як комікси. Відомі та популярні в усьому світі, комікси, лише нещодавно з'явились в Україні та вже досить впевнено завойовують симпатії малих читачів. Їх дійсно по справжньому можна назвати дитячими книгами, адже комікси містять безліч неймовірних малюнків, цікавих персонажів та захоплюючих діалогів. Тому такі книги, безперечно, можна назвати книгами, що розвивають дітей, а отже вони повинні займати важливе місце на поличках дитячих книг у домашніх бібліотеках. Приємно те, що комікси українською мовою є вже доступними для українських дітей.
Видавництво «Ірбіс Комікси» пропонує читачам захоплюючі, розвиваючі та історичні комікси для дітей та молоді. Для діток молодшого віку – комікси про всесвітньовідомих Смурфиків, для дітей шкільного віку – розвиваюча серія історичних коміксів про пригоди Джеронімо Стілтона, для старшокласників та студентів – комікси «Економіка..,» та «Володимир – Князь Київський».

Гудвін, Майкл. Економіка : Як вона працює (і не працює) у словах і малюнках
/ М. Гудвін. – [Харків] : Ірбіс Комікси, [2020]. – 320 с.
Економіка відіграє важливу роль у житті кожної людини, адже щодня доводиться приймати безліч навіть найпростіших економічних рішень, у тому числі тих, які стосуються заробітку грошей, споживання товарів, забезпечення власного добробуту чи добробуту своєї родини. Щодня виникає потреба взаємодіяти з різними установами: закладами освіти, лікарнями, органами влади – усі вони є частиною економічної системи не лише країни, а й окремого громадянина. А ще люди реалізують власне виборче право, голосуючи за політиків, які потім приймають важливі економічні рішення, що впливають на інтереси кожного громадянина. І часто політики обіцяють речі, які вочевидь не можуть бути виконані, бо йдуть урозріз із законами економіки.
І щоб осягнути цей складний кругообіг таких різних і таких пов’язаних між собою сфер нашого життя, без розуміння економіки та її принципів не обійтися.
Автор коміксу намагається з’ясувати головні економічні принципи та зв’язки починаю­чи із найбільш раннього періоду  – стародавнього натурального господарст­ва, крок за кроком манд­руючи історією, до сьогодення. Це дає читачеві змогу проаналізувати, як із плином часу змінювалися умови існування людства та як саме працює економіка на рівні сім’ї, країни, планети.

Пейо. Король Смурф : Король Смурф. Смурфонія фа-смурф
/ Пейо ; [пер. з французької А. Поритко, М. Войцеховський]. – [Харків] : Ірбіс Комікси, [2020]. –64 с.
Далеко-далеко звідси розташована чарівна країна, де в селищі Смурфидолі, біля річки Смурфки живуть дивовижні маленькі істоти – смурфики. Крім маленького зросту і блакитної шкіри, смурфики відзначаються ще й власною мовою: вони розмовляють по-смурфськи. А ще вони дуже люблять рослину, яка називається «сарсапарель». Смурфики все роблять разом і в усьому слухаються Тата Смурфика. Король Смурф Одного разу Татові Смурфу довелося полишити Смурфидол на кілька днів у своїх справах. Та хто буде головним на час його відсутності? Після початкових непорозумінь усі погодилися, що це питання слід вирішити в демократичний –  шляхом загальних виборів. От тільки народний обранець виявився не схильним до демократичного стилю правління. Смурфики поділилися на два непримиренні табори. Назріває громадянська війна… Смурфонія фа-смурф Коли Тато Смурф влаштував смурфський оркестр, виявилося, що один із смурфиків геть-чисто позбавлений музичного слуху. Однак він не згоден попрощатися зі своєю мрією стати музикантом. У лісі він зустрів добру фею Аврору, яка дала йому чарівний інструмент — тюрлюляфон, на якому неможливо сфальшивити. Радісний смурфик повернувся у селище, щоби вразити друзів чарівною грою. Однак фея Аврора насправді виявилася злим чаклуном Ґарґамелем, а тюрлюляфон – підступним чаклунським знаряддям, від якого смурфики заснули непробудним сном. Тепер смурфик мусить знайти спосіб їх розчаклувати…

Пейо. Різдво у Смурфів : Ялинка. Смурф у сплячці. Дивні сніговики. Різдво у Смурфів
. Петрикове Різдво / Пейо ; [пер. з французької А. Поритко, М. Войцеховський]. – [Харків] : Ірбіс Комікси, [2020]. – 48 с.
Смурфики теж святкують Різдво! Але при цьому, звичайно ж, не може обійтися без різноманітних пригод – іноді веселих, іноді не дуже. Та оскільки це Різдво, та ще й у чарівній країні, усі ці пригоди завжди добре закінчуються.



Пейо. Смурфетка : Смурфетка. Голод у Смурфидолі
/ Пейо ; [пер. з французької А. Поритко, М. Войцеховський]. – [Харків] : Ірбіс Комікси, [2020]. – 64 с.
Смурфетка
Якось, гуляючи лісом, один зі смурфиків зустрів дивну істоту, якої ніколи раніше не бачив. Вона ніби й була схожа на звичайного смурфика, і разом з тим виглядала зовсім –  якось незвично…
Смурфетку – саме так називалася дивна смурфоподібна істота – запросили до Смурфидола. Та смурфики не знали, що Смурфетка є витвором підступного чаклуна Гаргамеля, який намірився з її допомогою принести до Смурфидола розбрат і чвари…
Голод у Смурфидолі
Влітку і восени смурфики завзято працювали, щоб наповнити комору припасами на зиму: горіхами, каштанами, а перш за все – смачнючою сарсапареллю. І ось настала зима. Смурфики безтурботно бавляться в смурфосніжки, ліплять смурфовика і зовсім не бояться холоду: адже на них чекають теплі домівки і гаряча страва.
Та сталося лихо: зайнялася комора. Смурфики залишилися без припасів. Над Смурфидолом нависла загроза голоду…
  • Пейо. Смурфи і Каркуля : Смурфи і Каркуля. Смурфик-мандрівник / Пейо ; [пер. з французької А. Поритко, М. Войцеховський]. – [Харків] : Ірбіс Комікси, [2020]. – 64 с.
  • Пейо. Смурфи і яйце : Несправжній Смурфик. Сотий Смурфик / Пейо ; [пер. з французької А. Поритко, М. Войцеховський]. – [Харків] : Ірбіс Комікси, [2020]. – 64 с.
  • Пейо. Учень чарівника ; Пастки на Смурфів ; Смурфики і кріт / Пейо ; [пер. з франц. А. Поритко]. – [Харків] : Ірбіс Комікси, [2021]. – 56 с.

Стілтон, Джеронімо. Льодовиковий період
/ Дж. Стілтон ; [пер. з італ. А. Поритко, М. Войцеховський]. – [Харків] : Ірбіс Комікси, [2020]. – 48 с.
Уяви, дорогий друже, що на нашу планету прийшла довга та постійна зима, з льодом навколо, сильними морозами та холодними вітрами…Теперішні зими зовсім не можна порівняти з періодами великих холодів, що залишили свій слід в історії нашої планети. Ці періоди називали льодовиковими, і їх було кілька в історії Землі. Але найголовніше, що тривали такі періоди не кілька місяців, а тисячі-тисячі років.
Але незважаючи на те, що більшість континентів у той час було покрито кригою, а температура повітря була критично низькою, все ж і тоді на нашій планеті існувало життя. Тогочасні тварини, наприклад, зуміли пристосуватися до холодів за допомогою товстого хутра. Багато хто з них мав великі бивні та довгі ікла. Навіть в умовах холодів великі ліси простягалися із заходу на схід на багатьох теперішніх континентах. У ті часи змогли існувати і первісні люди — неандертальці…
Саме льодовиковому періоду присвячена нова пригода нашої книги. Коти-пірати, які люблять мандрувати часом і прагнуть за будь-яку ціну змінити історію на свою користь, цього разу випадково потрапили у льодовиковий період, але вирішили цим скористатися. Та чи вдасться їм реалізувати свій черговий злий задум?! Адже команда рятівників історії Джеронімо Стілтона вже у дорозі, щоб завадити планам котів-піратів та залишити історію без змін.

Стілтон, Джеронімо. Перша миша на місяці
/ Дж. Стілтон ; [пер. та адаптація А. Поритко]. – [Харків] : Ірбіс Комікси, [2019]. – 48 с.
Політ на Місяць – маленький крок для Джеронімо Стілтона, але величезний стрибок для всіх мишей!
Джеронімо Стілтон є редактором газети «Гризун» –  найпопулярнішого видання на Мишачому острові. На дозвіллі він любить оповідати цікаві веселі історії. Цього разу Джеронімо мусить протидіяти своїм найзапеклішим ворогам – котам-піратам, які знайшли спосіб подорожувати в часі, щоб змінити історію...
Флорида, США, 1969 рік. Це день, що увійде в історію, – день висадки астронавтів на Місяці! Та поки «Аполлон-11» готується до старту з мису Канаверал, коти-пірати нишпорять по Космічному центру Мишачого острова. Що вони задумали? І чи зможе Джеронімо зашкодити їх планам, навіть якщо для цього доведеться полетіти в космос?
  • Стілтон, Джеронімо. Слідами Марко Поло / Дж. Стілтон ; [пер. та адаптація А. Поритко]. – [Харків] : Ірбіс Комікси, [2019]. – 48 с.
  • Стілтон, Джеронімо. Таємниця Сфінкса / Дж. Стілтон ; [пер. та адаптація А. Поритко]. – [Харків] : Ірбіс Комікси, [2019]. – 48 с.
  • Стілтон, Джеронімо. Хто викрав "Мону Лізу" / Дж. Стілтон ; [пер. та адаптація А. Поритко]. – [Харків] : Ірбіс Комікси, [2019]. – 48 с.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...