Народився Джозеф в Угорщині. З раннього дитинства мріяв стати військовим, але на заваді стояло хворобливе фізичне здоров’я. Проте йому все-таки вдалося завербуватися на військову службу в США й у 1864 році Джозеф емігрував як новобранець союзної армії й брав участь в Американській громадянській війні 1861-1865 років.
Суворі реалії війни зробили майбутнього генія журналістики переконаним антимілітаристом і після закінчення війни Пулітцер почав шукати роботу в США, хоча на початку пошуку на заваді йому стояли погане знання англійської мови й відсутність спеціальної професії. Згодом доля привела Джозефа до Сент-Луїса, де він швидко вдосконалив англійську мову й почав працювати репортером у газеті «The Westliche Post». За кілька років Джозеф зумів гарно зарекомендувати себе і йому запропонували викупити частину акцій цієї газети. Ось так Джозеф Пулітцер став наймолодшим у світі співвидавцем «The Westliche Post», а разом з тим розпочався злет його журналістської кар’єри. Газети у його руках отримували нове дихання: вони не лише ставали популярними серед американців, а й збільшувалися їх наклади.
Методи, якими Пулітцер завойовував читацький інтерес, досить прості й водночас дієві. Він поєднував на сторінках газет статті про політичну корупцію, журналістські розслідування, сенсації в різних царинах життя, трохи гумору й реклами. Згодом почав додавати спортивні новини, рубрики, присвячені жінкам, яскраві ілюстрації й карикатури. Таким чином, на сторінках Пулітцерівських газет було все – від пліток («жовта преса») до серйозної політичної аналітики.
Помер Джозеф Пулітцер 29 жовтня 1911 року на борту власної яхти. За кілька років до цього він склав заповіт, за яким залишив 2 000 000 доларів Колумбійському університету. Три чверті цих коштів пішли на створення Вищої школи журналістики, а сума, що залишилась, стала основою для створення Пулітцерівської премії – однієї з найпрестижніших премій у галузі журналістики, яку вручають з 1917 року.
Премію Пулітцера оголошують щороку в квітні. З часом номінації у премії значно розширилися. Вона присуджується Колумбійським університетом за видатні досягнення в журналістиці, літературі й музиці. Рішення про переможців приймає журі, члени якого призначаються Університетом.
P. S. Символом Нью-Йорка й США вважається Статуя Свободи – повна назва «Свобода, що осяює світ», відкриття якої відбулось 28 жовтня 1886 року. Це подарунок народу Франції народу США до сторіччя Американської революції, який запізнився на десять років. Сьогодні цей монумент належить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. А от тоді встановлення скульптури через брак коштів було майже під зривом, допоки у справу не втрутився Джозеф Пулітцер. Він не лише критикував уряд й популяризував скульптуру, а й пообіцяв надрукувати у газеті прізвище кожного, хто зробить пожертву, незалежно від її розміру. Це викликало небувалий ентузіазм серед пересічних громадян. Відповідно, кошти було зібрано, Статую Свободи – змонтовано.
