Коли говорять гармати – музи мовчать… Ні. Коли говорять гармати – музи не мовчать!!!
У юності займалася співом і театром. Закінчила у Львові університет – українську філологію. У студентські роки належала до жіночого літературного угруповання ММЮННА ТУГА (за першими літерами імен: Мар’яна Савка, Маріанна Кіяновська, Юлія Міщенко, Наталка Сняданко, Наталя Томків і Анна Середа; ТУГА – «Товариство усамітнених графоманок»).
Автор поетичних збірок:
«Оголені русла» (1995),
«Малюнки на камені» (1998),
«Гірка мандрагора» (2002; книга стала лауреатом ІХ Форуму видавців у Львові), «Кохання і війна» – у співавторстві зМаріанною Кіяновською (2002),
«Квіти цмину» (2006),
«Бостон-джаз» (2008),
«Тінь Риби» (2010) монографічного дослідження української еміграційної преси на теренах Чехословаччини та кількох книжок для дітей.
Поезія друкувалася в таких літературних журналах та альманахах:
«Сучасність» (Київ),
«Світовид» (Київ – Нью-Йорк),
«Кур’єр Кривбасу» (Кривий Ріг),
«Четвер» (Івано-Франківськ; Львів),
«Плерома» (Івано-Франківськ),
«Nemunas» (Вільнюс),
«Королівський ліс» (Львів),
«The Ukrainian Quarterly» (New York) та ін.
Присутня в кількох поетичних антологіях, зокрема в антології одинадцяти поеток «Ми і Вона» та антології «Метаморфози. Десять найкращих українських поетів останніх десятих років».
Поезія М. Савки перекладена польською, англійською, білоруською, російською, литовською мовами. Член АУП і НСПУ.
Лауреат Міжнародної журналістської премії ім. Василя Стуса за книги поезій (2003).
Мій бог формує всю ніч батальйони,
Прицільно стріляє, веде бої.
Мій бог толерує мої прокльони
І протирає скельця свої.
Мій бог не ховається поза спину,
Він над дітьми розстеляє покров.
Мій бог скуповує кровоспинне
Й стає у чергу здавати кров.
Мій бог не може поки що спати,
Коли вся країна на варту встає.
Мій бог дозволяє мені не прощати
І називати усе як є.
Немає коментарів:
Дописати коментар