БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

неділю, 6 березня 2022 р.

САВКА МАР'ЯНА

Коли говорять гармати – музи мовчать… Ні. Коли говорять гармати – музи не мовчать!!!

Савка Мар’яна Орестівна
народилася 21 лютого 1973, м. Копичинці, Тернопільської області – українська поетеса, дитяча письменниця, літературознавець, публіцист, головний редактор і співзасновник «Видавництва Старого Лева».
У юності займалася співом і театром. Закінчила у Львові університет – українську філологію. У студентські роки належала до жіночого літературного угруповання ММЮННА ТУГА (за першими літерами імен: Мар’яна Савка, Маріанна Кіяновська, Юлія Міщенко, Наталка Сняданко, Наталя Томків і Анна Середа; ТУГА – «Товариство усамітнених графоманок»).
Автор поетичних збірок:
 «Оголені русла» (1995), 
«Малюнки на камені» (1998), 
«Гірка мандрагора» (2002; книга стала лауреатом ІХ Форуму видавців у Львові), «Кохання і війна» – у співавторстві зМаріанною Кіяновською (2002), 
«Квіти цмину» (2006), 
«Бостон-джаз» (2008), 
«Тінь Риби» (2010) монографічного дослідження української еміграційної преси на теренах Чехословаччини та кількох книжок для дітей. 
Поезія друкувалася в таких літературних журналах та альманахах: 
«Сучасність» (Київ), 
«Світовид» (Київ – Нью-Йорк), 
«Кур’єр Кривбасу» (Кривий Ріг), 
«Четвер» (Івано-Франківськ; Львів), 
«Плерома» (Івано-Франківськ), 
«Nemunas» (Вільнюс), 
«Королівський ліс» (Львів), 
«The Ukrainian Quarterly» (New York) та ін. 
Присутня в кількох поетичних антологіях, зокрема в антології одинадцяти поеток «Ми і Вона» та антології «Метаморфози. Десять найкращих українських поетів останніх десятих років».
Поезія М. Савки перекладена польською, англійською, білоруською, російською, литовською мовами. Член АУП і НСПУ. 
Лауреат Міжнародної журналістської премії ім. Василя Стуса за книги поезій (2003).

Мій бог формує всю ніч батальйони,
Прицільно стріляє, веде бої.
Мій бог толерує мої прокльони
І протирає скельця свої.

Мій бог не ховається поза спину,
Він над дітьми розстеляє покров.
Мій бог скуповує кровоспинне
Й стає у чергу здавати кров.

Мій бог не може поки що спати,
Коли вся країна на варту встає.
Мій бог дозволяє мені не прощати
І називати усе як є.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...