ТЮТЮННИК ГРИГІР

Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника з його драматичністю як основною домінантою: рання втрата батька, життя вдалині від матері, завдані війною моральні й матеріальні втрати тощо.

Після визволення України від фашистської навали Тютюнник закінчив п'ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева у Харкові, в колгоспі, на будівництві Миронівської ДРЕС, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби у Військово-Морському Флоті (у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською мовою). Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив його брат — письменник Григорій Тютюнник.

Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством. Поховано письменника на Байковому кладовищі в Києві.

Він увесь із життя. О. Гончар

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

Вічна загадка любові : літературна спадщина Г. Тютюнника. Спогади про письменника. – Київ : Рад. письменник, 1988. – 495 с. : іл.

Автобіографія, щоденники, листи письменника певною мірою розкривають його творчу лабораторію, роботу розуму і серця.

Спогади про нього відтворюють неповторний образ прекрасного письменника, який у своїй творчості сповідував тільки правду. Фото доповнюють розповідь про письменника і людину.

Мороз Л. З. Григір Тютюнник : нарис життя і творчості / Л. З. Мороз. – Київ :  Дніпро, 1991. – 207 с. : іл. – (Літературний портрет)

Коротко, влучно, неупереджено й чесно аналізував письменник життєві явища. Бо пильно вивчав саме життя з позицій людини, яка невіддільна від свого народу, від його турбот і тривог. Ще замолоду він знав, що тільки глибоке знання може дати право на висновки і художнє узагальнення.

Про прозірливість митця, його надзвичайну самовимогливість ідеться у книзі.

"Прийшов, щоб не розлучатися…" На пошану 70-річчя Григора Тютюнника : наук. збірник / упоряд. Конончук М. М. – Київ : Твім Інтер, 2005. – 328 с.

Г. Тютюнник був письменником високої етичної мірки. Він був великим людинознавцем, любив писати про добро і людей з добрим серцем. Залишив дивне багатство людських образів. Ці та інші теми обговорювались в наукових доповідях та письменницьких виступах Всеукраїнської наукової конференції "Григір Тютюнник: еволюція митця в історії літератури і культури" (28.02.2002 р.). Матеріали конференції склали даний збірник.

Шугай О. "Усе живе – тепле…" : нове про Григора Тютюнника / О. Шугай. – Київ : ВД Києво-Могилянська Академія, 2006. – 226 с. : фотогр.

В основі книжки – листи письменника до дружини та листи його матері, фотографії з родинного альбому. Ці матеріали доповнює есе, в якому висвітлені досі невідомі епізоди його життя і творчості, а також той час, у якому випало йому діяти.

Живописець правди // Гончар О. Твори : в 7 т. – Київ : 1988. – Т. 6. – С. 630-634.

Після короткого життєпису Г. Тютюнника автор відмічає, що йому було властиве винятково серйозне ставлення до своєї творчої роботи. Найщиріші симпатії його віддані людям праці. Не зовнішня ефектність поведінки, а життя людини, її ставлення до матері, до суспільного обов'язку були визначальними для оцінки людей в його очах.

Кодак М. Григорова новела як концепт … // Слово і час. – 2007. – № 7. – С. 51-55.

Публікація про поетику новели письменника як поняття постмодерної художності. Для жанру його новели характерний пафосний рівень поетики, для повістей – психологізм.

Наївні пошуки батьківського коду мужності у прозі Григора Тютюнника // Зборовська Н. Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури : монографія. – Київ : 2006. – С. 354-360.

Те, що письменник рано залишився без батька, спричинило до міфологізації батьківської фігури в його творчості. У даній статті автор досліджує, як формувалися долі і характери українських "сиріт війни", змальованих в оповіданнях Григора Тютюнника.

Радько Г. Григір Тютюнник і його творчість у контексті шістдесятництва на тлі історичної доби 60-70-х рр. ХХ століття // Рідний край. – 2007. – № 2 (17). – С. 93-98.

Письменник написав близько 40 новел, 5 повістей (одна – незавершена), низку нарисів, статей, спогадів. Розглядаючи його творчість, автор відмічає його специфічну, знакову роль у явищі шістдесятництва. Він не пішов на жоден компроміс, усе життя наполегливо шукав: у слові, в собі, в людях, у світі. Естетичний феномен говорить про значущість його у мистецтві.