БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

пʼятницю, 22 грудня 2023 р.

БРАТИ КАСЬЯНЕНКИ

– Може б ви, діти, не їхали до Києва по науку ? – застерігав синів заможний селянин з Полтавщини Іван Касьяненко. – Нащо вам оті люциферові крила? Ось на мої руки погляньте, це і є наші селянські крила...
Брати Касьяненки родом з Київщини. Деякі дослідники вважають, що з села Іванків Перяславського повіту, який у ХІХ столітті входив до Полтавської губернії, а тепер територіально належить до Бориспільського району Київської області. За іншими відомостями – з містечка (тепер це селище міського типу, районний центр) Іванків – центру однойменного району на півночі тієї ж таки Київської області. До речі, саме поблизу районного центру Іванків до сьогодні розташоване урочище, яке місцеві жителі називають Касянівщиною – і земля ця, за переказами краєзнавців, належала колись Іванові Касяненку – батькові майбутніх авіаконструкторів. Однак наприкінці ХІХ століття він свої ґрунти  розпродав і разом з родиною переїхав до Черкас. 
Але сини Євген, Іван та Андрій рвалися до знань у політехнічному інституті, як молоді орлята в небо. Либонь, дала їм стільки снаги і талану, що у 1900 році полтавські гречкосії з інженерною освітою сотворили диво – розробили проєкт першого вітчизняного літака. До них нічого подібного не було. Та на превеликий жаль для здійснення проєкту потрібні були гроші – тисяча карбованців. Це, аби сучасний читач мав уявлення, вартість сотні корів. Коштів братам Касьяненкам бракувало, і в результаті пальму першості завоювали американці брати Райт, які підняли у повітря свою машину всього на 17 секунд.
Але й після невдачі брати з Полтавщини своєї справи не полишили. Вони підняли в небо власний літак у 1910 році, а вже через три роки випробовували четверту модель літаючого апарату. Допомагав їм в цьому знаменитий пілот Петро Нестеров, який згодом у київському небі зав’яже мрії всіх пілотів світу у "мертву петлю". Той же Нестеров у серпні 1914 року на очах свого інструктора, пілота-аса з Полтави Олександра Кованька, вперше в історії повітроплавання здійснив таран, зійшовшись у смертельному герці з австрійським літаком.
Брати були насамперед патріотами. Іван Касяненко під час Першої світової війни був старшим авіамеханіком у загоні капітана П. Нестерова. Після жовтневого перевороту став комісаром 143-го полку, згодом очолив електричний відділ вищої ради народного господарства, а з 1928 року його було призначено головою і директором-розпорядником Українського товариства повітряних сполучень "Укрповітрошлях".
Андрій Касяненко у 1920-х роках очолював правління Товариства авіації та повітроплавання України і Криму, потім - президію цк Теравіахіму України, був редактором журналу "Аерохем".
Найталановитішим із братів був старший Євген. З його творчими думками рахувалося багато конструкторів України, він був знайомий з усіма творцями літаків у країні на той час, із деякими дружив, листувався.
Перед Першою світовою війною, влітку 1914 року, Євген Касяненко запросив друга Ігоря Сікорського до Черкас, де той на власному літаку на Митниці демонстрував для черкасців польоти, а декого навіть катав.
Євген Касяненко був українським соціал-демократом, входив до складу Центральної Ради УНР.
Життя братів Касяненків обірвалося трагічно: всі вони стали жертвами сталінських репресій у 1937-1938 роках.
Так вступала у своє велике і героїчне майбуття наша вітчизняна авіація.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...