Скільки б часу не пролетіло, але не заросли травою забуття стежки пам’яті. Тоді, в 43-му, знавіснілий ворог жорстокими кривавими мітками окреслював шлях свого відступу. Вічним болем в літописі Семенівського краю (нині - Кременчуцький р-н) закарбована Липнягівська трагедія.
Меморіальний комплекс жертвам нацизму, пам'ятний знак полеглим землякам (іст.) // Звід пам'яток історії та культури Полтавської області. Семенівський район ; [упор., наук. ред. В. О. Мокляк]. - Полтава : ТОВ "АСМІ", 2013. - С. 79-80.
В період з 19 по 23 вересня 1943 року, відступаючи із позицій у Великих Липнягах, німецькі військові з частини "СС‑63" під керівництвом офіцера Шпейделя закатували, розстріляли та спалили живцем 371 місцевих жителя (49 чоловіків, 116 жінок, 81 людину похилого віку, 125 дітей). В результаті небаченого звірства німецько-фашистських загарбників все село було спалено. Це сталося за декілька днів до визволення. Лише одиницям вдалося вирватися з пекла і врятуватися. Пізніше саме вони розповіли про звірства гітлерівців.
У пам'ять про жителів села 23 вересня 1977 року в парку було урочисто відкрито Меморіальний комплекс жертвам нацизму. У центрі композиції височить фігура Матері, біля підніжжя горить Вічний вогонь. На кам’яних стелах Меморіалу викарбувано імена усіх селян - жертв трагедії та полеглих на фронтах земляків і визволителів краю. "Ніколи воскреснути горем дитячим Хатинь й Липняги не повинні!" - таким написом зустрічає й застерігає пам'ятне місце.
Липнягівська трагедія - 80 років тому [Відеофільм] // YouTube канал : Анатолій Махно : [Відеохостінг]. – Відеодані. – [Б. м.]. – 2023. – 26.46 хв. – Режим доступу: https://youtu.be/3_206cemGmE?si=jhmKUoTHITSUNfiw (дата перегляду: 23.11.2023). – Назва з екрану.
Немає коментарів:
Дописати коментар