ЛЮДМИЛА ОВДІЄНКО

до річниці смерті

ЛЮДМИЛА ОВДІЄНКО

14 серпня 2015 року зупинилося серце поетеси Людмили Овдієнко.

Народилася 1 травня 1948 року в селі Нова Гребля Роменського району на Сумщині. В 1980 році закінчила Полтавський педагогічний інститут. З 1966 року на журналістській роботі. Працювала в Лохвицькій та Чорнухинській районних газетах Полтавської області, в Талалаївській районній газеті на Чернігівщині – на посадах літпрацівника, завідуючої відділом, відповідального секретаря. 

В Кобеляках у районній газеті "Колос" пропрацювала 38 років, 

з 1969 року, з 1991 – редактором цього видання. 

Вірші почала писати ще школяркою. Першу добірку надруковано в лохвицькій районній газеті “Зоря” (1964), згодом публікації з'явилися в полтавських газетах “Зоря Полтавщини”, “Комсомолець Полтавщини” (1966‑1967), чернігівській газеті “Комсомольський гарт” (1968). Виходом на широку всеукраїнську читацьку аудиторію став дебют в альманасі "Вітрила" (1968) та участь у республіканській нараді молодих поетів м. Київ, а на всесоюзну – участь у Фестивалях молодих поетів в м. Алма‑Ата (1968) та м. Кутаїсі (1974). 

Видавалася в колективних поетичних збірниках "Ворскла" (1977), "У Ворскли і Янтри одні береги" (укр. та болгар. мовами; 1981), в альманасі "Біла альтанка" (1996), в антології любовної лірики XVII – XX століть "Слобожанська муза" (2000), в антології української поезії XVIII – XX століть "Ветер с Украины" (рос. мовою, 2004), в антології поезії полтавських літераторів XX століття "Калинове гроно" (2004), в антології громадянської лірики кінця XVII – початку ХХІ століть "Слобожанська яса" (2006). Окремі твори перекладалися російською, болгарською мовами.

Автор поетичних збірок "Весняна повінь" (1977), "Довіра" (1985), "Зліва, де серце" (1991), "Не прощаюся…" (1997), "Не вистачає тиші для молитви" (2004), "Вибір" (2005), книги прози "Дорога до себе" (2005) та документальної повісті "Ми більше не вороги" (2009).

Лауреат літературних премій – Всеукраїнської імені Олександра Олеся, обласної імені Петра Артеменка. обласної премії ім. Григорія Яценка (2014) та Полтавської обласної премії ім. І.П. Котляревського за поетичну творчість (2015, посмертно). 

Член Національної спілки письменників України з 1979 року.

Член Національної спілки журналістів України. 

Мешкала в м. Кобеляки. За вагомий внесок у розвиток місцевого самоврядування та соціально-культурне життя міста Кобеляки рішенням восьмої сесії Кобеляцької міської ради двадцять четвертого скликання від 11 квітня 2003 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Кобеляки".