БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

середу, 3 січня 2024 р.

Іван М’ясоєдов: художник із світовим ім’ям, авантюрист і фальшивомонетник

12 жовтня 1881 року у Харкові народився Іван М’ясоєдов – майбутній художник, відомий майстер живопису й графіки, представник символізму й модерну, творець поштових марок і… грошових знаків. Батько хлопця, Григорій, не надто зрадів появі первістка, хоча йому було вже за 40. Дитину йому народила 18-річна дружина, з якою він жив у цивільному шлюбі. Вона, так само як і чоловік, була художницею.
Іван виховувався у спартанських умовах. М’ясоєдов-старший забороняв виявляти до сина будь-які материнські почуття. Дитині завжди говорив, що мати – це не мати, а лише годувальниця. Зрештою взагалі віддав малого на виховання в родину свого друга Кисельова до Москви.
Там, у багатодітній родині Кисельових, хазяйка дому Софія Матвіївна вирішила замінити хлопцеві матір й створити безтурботне, щасливе дитинство. Але Іван удався в батька й мав не легкий характер. На кожне слово “не можна” закочував справжнісіньку істерику, яка переходила від ревіння до справжнього вовчого вию. Улюблене заняття – псувати речі й бруднити все навколо. Усі намагання виховати хлопця були марними. Якось Кисельов давав прийом, у домі зібралася уся еліта, малий підійшов до найгарніше вбраного чоловіка й голосно висякався тому в полу піджака. Із полегшенням зітхнули, коли Григорій нарешті забрав свого нащадка.
Навіть М’ясоєдов-старший дивувався, у кого воно таке вродилося – височенне, вперте, здорове як бичок (батько був невеличкого зросту, хворобливий). Як його батько не тиранив, не лупцював, не сварив – Іван гнув свою лінію й нізащо не хотів підкоритися старому. Почалися сварки в сім’ї, подружжя віддалилося один від одного. Іван залишився із матір’ю, батько поїхав до Полтави.
У свої 15 років Іван навчався в Московському училищі живопису, а його роботи завжди експонувалися на учнівських виставках. По закінченню навчання подався до Петербурга й вступив до Імператорської Академії мистецтв.
Ще будучи студентом, М’ясоєдов не на жарт захопився силовим спортом. Відвідував атлетичний клуб графа Рибоп’єра. У 1909-му отримав другу нагороду з важкої атлетики на Всеросійському чемпіонаті з важкої атлетики. Батько навіть боявся, що син кине мистецтво й піде працювати в цирк. І хоча мистецтва той не кидав, але в тому таки цирку виступав і заробляв гроші.
Завдяки наполегливій праці Іван довів своє тіло до ідеалу й тепер він був не просто богатирем, а справжнім Геркулесом. Виступаючи в римському Колізеї в ролі гладіатора, отримав премію за красу торсу. А в Мадриді голіруч поклав на землю здоровенного бика.
Влітку Іван відвідував батька, але відносини між ними були формальні й холодні. Живучи у Полтаві, М’ясоєдов молодший багато малював, особливу увагу приділяв пейзажам. Там же він надумав написати з натури картину “Сад богів”. Для цього зібрав у саду молодь, яка позувала йому в костюмах Адама та Єви. Сусіди просто вмирали із цікавості, тому усі дірки в парканах “світилися” очима допитливих. Коли ж батько прогулювався садибою, то засилав уперед гінця, щоб ті “боги” хоч прикрилися.
Після смерті батька в 1911 році Іван переїхав до Полтави й продовжив писати картини та виступати в цирку як професійний борець. Там він познайомився з італійкою, яка була цирковою танцюристкою, й одружився з нею. Її звали Мальвіна Вернічі.
Коли в Києві розпочалися буремні події революції, М’ясоєдов виїхав до Криму. Там він працював кореспондентом в денікінській армії. Після того як Івана ледь не розстріляли червоні (захопили в полон), він, розігнувши сталеві грати, втік із тюрми. Далі евакуювався на німецькому кораблі спочатку в Константинополь, потім потрапив у Берлін.
Жити було важко, коштів не вистачало, тому Іван, маючи непогані навички гравера й володіючи справжнім художнім талантом, зайнявся підробкою грошей. Найкраще йому вдавалися англійські фунти й американські долари. Збутом фальшивих купюр займалася Мальвіна.
Але невдовзі М’ясоєдов попався. Коли йому на суді дали слово, то Іван в самих яскравих фарбах розповідав про нещасливе дитинство й батькові тортури. Потім про полон у червоних, коли вони водили його на розстріл, а самі стріляли вище голови й так декілька разів. Розчулені до глибини душі судді дали мінімальний строк. Три роки відсидів Іван у Моабитській в’язниці за махінації.
Під час відбування покарання він розписував тюрму та малював фрески у церкві в центрі Берліна, тому вийшов із в’язниці достроково.
Після в’язниці вирішив спрямувати свій талант у мирне русло. Художник створив рекламний плакат для фільму “Трейдер Хорн” (студія Metro Goldwyn Mayer), використовуючи натурні замальовки тварин, зроблені ним у Берлінському зоопарку. Потім дебютує в ролі актора в кіно.
Його портрети користуються неабиякою популярністю, серед його клієнтів – актори і оперні співаки, дворяни-емігранти, представники буржуазії.
Та пристрасть до легких грошей знову штовхнула Івана на слизьку стежку підробляння грошей. І в 1932 його знову заарештували. Але за два роки прийшли нацисти й відпустили М’ясоєдова. Той, не гаючи часу, підробив паспорти усій родині та перебрався до Бельгії. На деякий час прізвище М’ясоєдова зникло, натомість з’явилося подружжя Євген та Мальвіна Зотови.
З рокам він дуже змінився зовні, відростив велику сиву бороду, але старих звичок не змінив і активно пропагував нудизм
У 1938-му Зотови перебралися до Ліхтенштейну. Тут Іван чи то пак Євген став придворним художником. Писав портрети князівського дому, малював поштові марки. Майже 8 років чесного життя.
Але спокій скінчився із початком Другої світової війни. Нацисти нагадали художнику його “гріхи” й шантажем змусили працювати на них. Іван М’ясоєдов став під прикриттям Третього Рейху виготовляти фальшиві гроші.
Та незабаром розвідка СРСР дізналася, що під іменем Зотових проживає той самий Іван М’ясоєдов. Про це одразу ж сповістили ліхтенштейнського князя Франца-Йосипа ll й художник-фальшивомонетник знову потрапив до в’язниці. Але професійний авторитет був настільки сильним, що невдовзі його відпустили.
У 1953-му М’ясоєдови перебралися до Аргентини, але дожити спокійно віку Іванові й тут не вдалося. За три місяці після прибуття в Буенос-Айрес художник Іван М’ясоєдов помер від раку печінки.
Залишена художником мистецька спадщина вражає: близько 4 тисяч творів, серед них – картини, гуаші, пастелі, офорти, фото і текстиль, поштові марки.
У 1981 році його донька Ізабелла Вернічі відкрила “Фонд Євгена Зотова – Івана М’ясоєдова” і величезний музей його імені в Вадуці, столиці Ліхтенштейну.

Шевелєва  М. Іван М’ясоєдов: художник із світовим ім’ям, авантюрист і фальшивомонетник / М. Шевелєва [Електронний ресурс] // Український інтерес : [сайт]. – Електрон. текст. дані. – [Б. м.], 12.10.2023. – Режим доступу: https://uain.press/blogs/1093086-1093086 (дата звернення: 20.10.2023). – Назва з екрана.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...