БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

четвер, 4 січня 2024 р.

ЗАСЯДЬКО ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ

ЗНАЙ НАШИХ
Серед імен, що на весь світ уславили Полтавщину і Україну, його ім'я займає одне з почесних місць. Винахідник, учений, полководець, герой кількох воєн, відзна­чений найвищими нагородами імперського двора Росії. Відомості про Олександра Дмитро­вича ЗАСЯДЬКА, чиє 245-річчя від дня народження відзначається цього року, скупі і розрізнені, але життя його – легенда, сповнена героїзму як на ратному полі, так і в галузі винахідництва.
Народився Засядько у лютому 1779 р. в козацькій сім’ї потомственних гармашів в с. Лютеньках Гадяцького повіту Полтавської губернії (нині – Миргородський р-н Полтавської обл.). Змалку захоплювали Сашка розповіді про козаків-запорожців, знаменитого Сірка, Хмеля, Богуна. Особливо цікавили розповіді про "чудо-рурки", які могли літати в повітрі , влучивши у ворога, вибухати, спричиняючи великі спустошення. Ніхто й гадки не мав, що минуть роки, і цей хлопчисько – вже бойовий офіцер – розгадає таємницю козацьких ракет: сконструює і власну. У 18 років після закінчення кадетского корпусу О. Засядько вийшов підпоручиком артилерії. Він був учасником всіх компаній, що їх проводили російські війська у 1799-1828 рр. брав участь в італійському поході О. Суворова 1779 р., у 1804-1806 роках перебував з росій­ською ескадрою у Середземному морі, від початку і до кінця пройшов російсько-турецьку 1806-1812 років і Вітчизняну війну 1812 року. Зарекомендував себе знаючим спеціалістом, хоробрим офіцером. Так, під час переговорів про здачу міста Торн наш земляк зголосився піти заложником, за що був нагороджений пруським орденом "За заслуги". Під час знамени­тої битви під Лейпцігом у 1812-1813 рр. тоді ще полковник Засядько був представлений до ордена Св. Георгія третього ступеня. На той час в російській армії мали цей орден лише двоє військових.
Шпага "За хоробрість", шість бойових орденів та слава мужнього офіцера були свідченням його бойових подвигів. Зокрема, шпагу він одержав раніше від полководця Кутузова.
Прекрасний знавець військової справи, Засядько чудово розумів значення і необхідність бойових ракет для армії. У 1815 році самостійно на виручені кошти від продажу свого невеликого маєтку поблизу Одеси, він почав роботи по створенню бойових порохових ракет. Виготовив перші зразки запалювальних і гранатних ракет трьох калібрів з дальністю польоту 1,5-3 км., сконструював 6-зарядні пускові станки для залпового ракет­ного вогню, винайшов оригінальну ракету розривної дії, розробив тактику бойового засто­сування ракетної зброї. У квітні 1818 р. вченому було присвоєно звання генерал-майора.
Під час російсько-турецької війни 1828-1829 років він наполіг на масово­му застосуванні ракет власної конструкції, довів ефективність ракетних ударів. У 1929 році був підвищений у чині до генерал-лейтенанта.
О. Д. Засядько з честю справлявся з багатьма своїми обов’язками. Він встигав одночасно поєднувати виконання обов’язків директорів артилерійського училища, Петербургської піротехнічної лабораторії, Охтинського порохового заводу петербурзького Арсеналу, викладача артилерійської справи, професора, командира навчальної артилерій­ської бригади й наглядача карабінерського полку.
Віддавши армії 37 років життя, у зв’язку з хворобою О. Засядько у 1834 році вийшов у відставку і оселився у Харкові. У часи покращення здоров’я він продовжував займатися винахідництвом. Захопившись ідеєю проходження суден через Дніпровські пороги за допомогою спеціального пристрою, навесні 1837 року вирушив до місця експерименту. Під час цієї поїздки потрапив у сильну зливу, застудився і незабаром помер. Похований на території Курязького монастиря, що під Харковом.
Своїми відкриттями Олександр Дмитрович Засядько наблизив день польоту в космос. На відзнаку цього ім’я нашого земляка присвоєно одному з природних утворень на зворотному боці Місяця.
Література про О. Д. Засядька
  • На честь творця бойових ракет : [у с. Лютенька Гадяцького р-ну відбувся круглий стіл, присвячений 240-річчю від дня народження О. Засядька] // Нова година. – 2019. – № 43 (жовт.). – С. 2.
  • Неїжмак В. Стежка пам'яті про творця перших бойових ракет ніколи не заростає / В. Неїжмак // Голос України. – 2019. – 20 листоп. – С. 6.
  • Неїжмак В. У Лютеньці знову запустили ракети. Як і понад два століття тому... / В. Неїжмак // Голос України. – 2019. – 19 жовт. – С. 8.
  • Пістоленко І. "Полтавські" імена та назви в космосі / І. Пістоленко // Полтавський вісник. – 2014. – 11 квіт. – С. 23.
  • Плачинда С. Запорізька Січ – Гадяч – космос : [сторінки життя О. Засядька] / С. Плачинда // Молода Україна. – 1966. – Ч.129. – С. 19.
  • Правденко О. До Всесвітнього дня авіації і космонавтики – про полтавців, без яких ера польотів у космос не настала б / О. Правденко // Коло. – 2014. – 3 квіт. – С. 2-3.
  • Скобельський В. Вони були першими : [на шляху у космос] / В. Скобельський // Полтавський вісник. – 2011. – 8 квіт. – С. 6.
  • Стороха Є. Петербург у долях видатних полтавців – сучасників І. П. Котляревського / Є. Стороха // Край. – 2008. – № 52 (серп.). – С. 15-16.
  • Хоменко Ю. Козацький нащадок – піонер ракетотехніки / Ю. Хоменко // Зоря Полтавщини. – 2019. – 4 черв. – С. 2.
  • Цебрій В. Наш Засядько / В. Цебрій // Полтавський вісник. – 2009. – 23 верес. – С. 22.
  • Чайка І. Олександр Засядько - предтеча ракетної ери / І. Чайка // Вечірня Полтава. – 2013. – 10 квіт. – С. 1, 7.
  • Чайка І. Спалах далекої зірки. 230 років від дня народження Олександра Засядька / І. Чайка // Вечірня Полтава. – 2009. – 2 груд. – С. 8.
  • Шафарчук С. Служив заради честі : [винахідник бойових ракет О. Засядько, уродженцем Гадяцького пов.] / С. Шафарчук // Зоря Полтавщини. – 2009. – 10 квіт. – С. 4.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...