вівторок, 1 листопада 2022 р.

МИРНИЙ Володимир Степанович

Народився 1 листопада 1935 року в с. Супротивна Балка Новосанжарського р-ну Полтавської обл. 1954 р. закінчив середню школу імені Г. С. Сковороди у селищі Чорнухи, а 1959 р. – Львівський університет імені І. Я. Франка.
Працював учителем у Рівненській та Полтавських областях, методистом Полтавської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, старшим науковим співробітником Полтавського краєзнавчого музею. З 1991 по 2000 очолював обласну організацію Національної спілки письменників України. Дебютував у 1952 році як поет.
Автор поетичних збірок: "Криниця", "Матіоли", "Вечірнє поле", "Монолог землі", "Літні зорепади", "Світло берези", вибрані твори "Криниця", "Багряне гроно горобини", "Надія, віра і любов", "В дорозі до храму", "Вибране", "Теплий дощ у неділю", "Сурмачка", "Сто поезій про кохання", "В коронах інею тополі", "Катарсис". Збірок поезії та прози: "Життя по колу йде...", "Стукати у брами...".
Однотомника вибраної прози: "Янголи ридали в небесах".
Володимир Мирний – почесний громадянин смт Чорнухи, батьківщини Г. С. Сковороди.
Поезіям Володимира Мирного властиві ліричність, тонкий психологізм, лаконічність. Його рубаї, сонети наповнені новим змістом. У кожній збірці стверджується нездоланна сила людини в її нерозривному зв’язку з рідною землею. Особливою майстерністю вирізняється пейзажна лірика. У спостереженні над природними явищами письменник намагається знайти відповіді на вічні питання буття, болючі проблеми суспільства. Саме тому в пейзажній структурі так часто вчуваються філософські та громадянські мотиви.
Помер 21 липня 2020 року.
ЛІТЕРАТУРА
  • Мирний В. "Сину, дах протікає..." Тож треба латати" [поезії] / В. Мирний // Зоря Полтавщини. – 2020. – 10 листоп. – С. 8. 
  • Степаненко М. Дивосвіт прози Володимира Мирного / М. Степаненко // Вечірня Полтава. – 2015. – 28 жовт. – С. 7.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...