ЗІ СВЯТОМ ПЕТРА І ПАВЛА

12 липня християни східного обряду відзначають свято, присвячене апостолам Петру та Павлу. Петро і Павло - це учні Христа, які після його смерті почали проповідувати і поширювати вчення Євангелія по всьому світу.

Апостоли Петро і Павло були язичниками, яких до хрещення звали Савл і Симон. Після смерті та воскресіння Ісуса вони проповідували і поширювали християнство серед людей. Саме через це прийняли мученицьку смерть від язичників.

Напередодні люди прибирають у своїх оселях, роблять букети і вінки з польових квітів. Вірянам цього дня слід відвідати святкове богослужіння в церкві, сповідатися, причаститися та помолитися.

День Петра і Павла - це закінчення купальських гулянь, літніх весіль і підготовка до сінокосу. Після обмежень Петрового посту можна 12 липня зібратися родиною за святковим столом.

Здавна в ніч на 12 липня молодь співала пісні, водила хороводи та зустрічала світанок. Рибалки до Дня Петра і Павла моляться на добрий улов.

У цей день треба просити вибачення за старі образи.

Прикмети свята Петра і Павла

Якщо на Петра зозуля кує - до біди;

як йде на Петра дощ, то буде гнити картопля;

ясно на Петрів день - рік буде хорошим;

якщо на Петра один дощ - врожай непоганий, два - добрий, а три - багатий;

як на Петрів день спека, то на Різдво мороз.

Вважається також, що апостол Петро зберігає у себе ключі від землі весь рік, а з приходом весни передає їх святому Юрію. У день же Петра і Павла ключі знову повертаються до Петра, що знаменує швидкий прихід осені.

Цей день також вважався екватором літа, коли в силу вступають 40 спекотних днів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Балтянський М. "У Петра і Павла - віра силу знайшла" / М. Балтянський // Культура і життя. – 2020. – 10 лип. – С. 5.
2. Кобальчинська Р.  Золотії ключі. Народний календар. Липень / Р. Кобальчинська // Пам'ятки України: історія та культура. – 2017. – № 7. – С. 4-10.      
3. Ларіонов П. Липнева пора, як дівка чепурна / П. Ларіонов // Урядовий кур'єр. – 2020. – 27 черв. – С. 24.         
4. Лехман Т. На Петра і Павла сонце грає / Т. Лехман // Жінка. – 2015. – № 7. – С. 7.