УНІВЕРСАЛЬНА ДЕСЯТКОВА КЛАСИФІКАЦІЯ (УДК): НА ДОПОМОГУ КОРИСТУВАЧУ

УДК є однією з найстаріших систем класифікації документів. Їй більше 100 років. Свій початок вона бере ще з ХIХ ст. Розробив її американський бібліотекар з Бостона – Н. Шертлеф. І лише через 20 років потому систему Шертлефа застосував у 1873 р. один із найвідоміших бібліотечних діячів США, бібліотекознавець із Нью-Йорка Мельвіль Дьюї.

Коротко про автора класифікації. Мельвіль Дьюї (1851 – 1931) – видатний бібліотечний діяч Америки. Народився в м. Адамс (Нью-Йорк). Спочатку студент Амхерького коледжу, директор бібліотеки Колумбійського університету, потім керівник Нью-Йоркської публічної бібліотеки, Дьюї був президентом Американської бібліотечної асоціації.

Студентом М. Дьюї приступив до створення десяткової класифікації. Перші її нариси були представлені ним на розгляд у 1873 р. бібліотеці коледжу, і як результат, схвалений.

Процес класифікації документів є одним з найбільш відповідальних у бібліотечній роботі. Від того, як буде закласифіковано видання, до якої галузі знань буде його віднесено за змістом, значною мірою залежить його використання користувачем. Класифікація є механізмом систематизації документів, тематичного пошуку інформації в бібліографічних базах, електронних масивах, бібліотечних каталогах і картотеках. Вона відіграє важливу роль в організації інформаційного середовища як у межах однієї країни, так і в світовому масштабі.

Універсальна десяткова класифікація (УДК) є міжнародною системою класифікації творів друку й документальних матеріалів – це означає, що проставлені вітчизняними спеціалістами індекси УДК повинні бути зрозумілими за кордоном, а документи, що надходять звідти – нашим фахівцям.

УДК універсальна і в застосуванні. 

• Побудова та властивості УДК.