ГОГОЛЬ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ

Микола Гоголь народився в селі Великі Сорочинці на Пол­тавщині. Батько його був нащадком козацького полковника часів Богдана Хмельницького, Остапа Гоголя. Пізніше він став прототипом легендарного образу Тараса Бульби, створеного письменником. Дитинство Гоголя пройшло в селі Василівці (нині Гоголеве), у маєтку батьків. Початкову освіту майбутній письменник одержав у Полтавському повітовому училищі, а потім навчався в Ніжинській гімназії вищих наук.

Любов до української мови, разюче відчуття слова вияви­лися в Гоголя в дуже ранньому віці. Він захопився збиранням українських народних пісень, прислів’їв і приказок, матеріалів для словника української мови. Уже в зрілі роки він писав про українську пісню: "Якби наш край не мав такої скарбниці пі­сень, я б ніколи не зрозумів би історії його, тому що не осягнув би минулого...". Ще в студентські роки, внутрішньо заперечую­чи різні прояви зла та соціального безладдя, Гоголь прагнув до такої діяльності, що "була б по-справжньому корисною для людства", щоб досягти хоча б подоби гармонії в суспільств.

У 1828 році Гоголь переїхав у Петербург, а роком пізніше з’явився його перший твір - поема "Ганц Кюхельгартен". 

В 1830 році журнал "Вітчизняні записки" опублікував повість "Басаврюк:  або Вечір напередодні Івана Купала", першу із циклу "Вечори на хуторі біля Диканьки". Публікації супроводжував гучний успіх. Романтичний дух повісті, поетичність, неповторний колорит, глибоке знання народної творчості дозволили авторові створити переконливу картину дійсності, що пере­плітається з вимислом.

Туга за Україною й відраза до холодного чиновницького Петербурга змусили Гоголя наприкінш 1833 року почати клопотати про місце професора історії Київського університету. Цьому сприяла й дружба з М. Максимовичем - етнографом, фольклористом, істориком України, майбутнім ректором університету. Письменник був сповнений творчих планів, у цей час він працював над повістями "Арабески" і "Миргород", однак ці спроби виявилися безуспішними. Розчарований Гоголь остаточно пориває з педагогічною діяльністю, а розквіт його творчості в другій половині 30-х років пов’язаний уже не з прозою, а з драматургією.

Грандіозний успіх соціальної комедії "Ревізор" (1836) дає йому матеріальну незалежність, і після прем’єри Гоголь вирушає за кор­дон і подовгу живе в Німеччині, Швейцарії, Франції, Італії, про­довжуючи письменницьку працю. Саме там було створено знаме­ниту поему-роман "Мертві душі", що вийшла друком у 1842 році.

Останні роки життя великого письменника сповнені драматич­ними пошуками істини, підсумок яких він втілив у творах незви­чайного жанру - "Вибраних місцях із листування з друзями" (1847) і "Міркуваннях про Божественну Літургію" 1848), які до­нині залишаються одним із найвищих зразків духовної прози.

Літератор П. Анненков, який зустрівся з Миколою Гоголем у Парижі в 1846 році, згадував: "Гоголь постарів, однак набув особливого роду краси, яку не можна визначити інакше, як на­звавши красою мислячої людини. Обличчя його сполотніло, схудло: глибока, напружена робота думки наклала на нього яскравий відбиток виснаження й утоми... Це було обличчя філософа".

У 1848 році письменник повернувся на батьківщину й продовжив роботу над другим томом "Мертвих душ", однак незадовго до смерті рукопис продовження великого роману був ним спа­лений. Тяжка хвороба через чотири роки обірвала життя Гоголя.

Обдарований винятковим талантом українець усією своєю творчістю показав, що велична імперська ідея російського самодержавства насправді - привид, фантасмагорія, мара. Так, він створював свої геніальні твори,  але неможливо запе­речувати, що саме творчість Гоголя, як і творчість Тараса Шевченка, є найбільшим внеском нашого народу в скарбницю світової культури.

Книги Гоголя, особливо "Тарас Бульба", протягом десятиліть надихали борців за національне, соціальне та духовне звільнення України. Вони послідовно руйнували "змову неправди", на якій стояла держава Романових, - от чому заслуги письменника перед сучасною незалежною Україною неоціненні.

ЛІТЕРАТУРА

• Гоголь: 22 факти про життя та смерть письменника // Для дому і сім'ї. – 2022. – 6 січ. – С. 6.
• Кілька цікавих і парадоксальних фактів з біографії Миколи Гоголя, які не всі знають // Прапор перемоги. – 2021. – 9 квіт. – С. 6.
• Махно В. Просто Gogol / В. Махно // Зоря Полтавщини. – 2022. – 25 лют. – С. 3.
• Сверстюк Є. Ім'я "... Неложними устами казали правду" / Є. Сверстюк // Літературна Україна. – 2008. – 26 черв. – С. 2, 3.
• Таємниці життя і смерті Миколи Гоголя // Полтавський вісник. – 2009. – 21 серп. – С. 7.
• Три пам'ятники Миколі Гоголю в Києві / Вечірня Полтава. – 2021. – 22 груд. – С. 20.
• Фільму "Вечори на хуторі біля Диканьки" – 60 років // Село Полтавське. – 2022. – 13 січ. – С. 12.
• Чернова К. Квітень - місяць Миколи Гоголя / К. Чернова // Прапор перемоги. – 2021. – 9 квіт. – С. 4.