БАРКА ВАСИЛЬ

Василь Барка – митець із когорти українських письменників Америки. Цього видатного письменника-модерніста, літературознавця та філософа двічі номінували на здобуття Нобелівської премії.

Його cправжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет. Талановитий письменник і поет, представник української діаспори у США народився 16 липня 1908 р. с. Солониці, нині Лубененського р-ну Полтавської області. З 1917 року навчався у Лубенському духовному училищі. Хлопець захоплювався творчістю Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Ф. Достоєвського, М. Коцюбинського, В. Стефаника. Закінчив Лубенський педагогічний технікум, працював учителем фізики і математики. У 1928-му через конфлікт з місцевими партійними керівниками виїздить на Північний Кавказ, де вступає до місцевого педагогічного інституту.

У 1932 році одружується зі своєю студенткою, майбутньою письменницею, Натко Довлетхан. Згодом у них, у голодний 1933-й, народжується син Юрій. У цей час Василь Очерет працює науковим співробітником інституту та в художньому музеї м. Краснодар. Після того, як його мало не віддали до суду за "контрреволюційне оформлення музею", їде до Москви навчатися в аспірантурі.

1940 р. успішно захистив дисертацію у Москві. Потім читав лекції з історії західноєвропейської літератури на філологічному факультеті Ростовського університету. Перші твори опубліковані в 30-х роках, на жаль, загинули під час війни.

Під час Другої світової війни Василь Очерет був мобілізований у "народне ополчення", хоча за станом здоров’я міг цього оминути. Але – "повинен виконати обов’язок". В бою ополченець Очерет був двічі поранений.

Кінець війни застав Василя у Німеччині, у палаючому Берліні, куди у 1943 році він був вивезений німцями на примусові роботи. Потім невдалий нелегальний перехід кордону омріяної Франції, суд, вирок підштовхнув його на поїздку до США, куди він і виїхав, отримавши офіційний дозвіл як мешканець табору для переміщених осіб (Ді-Пі) у 1950 році. 

Василь Барка переїздить до Америки, де працює над історією української літератури. Там його чекала важка праця кочегара, санітара у шпиталі. Згодом працював редактором на радіо "Свобода", звідки через нездоров’я змушений був піти. Там поет почав свій перший прозовий роман "Рай", який вийшов у Нью-Йорку в 1953 р. В Німеччині виходять збірки віршів Апостоли, Білий світ.

Одним з найвідоміших творів автора є роман "Жовтий князь" – написаний протягом 1956-1961 років. Вперше опубліковано у Нью Йорку в 1963 році. В Україні вперше видано лише в 1991 році 

Без поспіху, вдумливо, навіть прискіпливо до кожного рядка – чи ж правда? – читаєш

роман В. Барки "Жовтий князь". Автор розкриває одну з найстрашніших сторінок історії українського народу – голодомор 1933 року, створює символічний образ Жовтого князя, демона зла, який несе з собою руйнацію і спустошення, сіє муку і смерть серед людей.

На прикладі життя й смерті однієї хліборобської родини Мирона Катранника письменник подає історію геноциду українського народу від рук Сталіна, Молотова, Кагановича, Постишева та їхніх поплічників, аналізує причини і мотиви цієї народної трагедії, історію знищення нашої віри й духовності, осмислюючи дійсність під кутом надії на остаточну перемогу духу над смертю, Бога над Дияволом, майбутньої істини – над потворою, названою Жовтим князем.

"То ж, коли і досі не дозволено подати голос за жертви голоду, – писав 1963 року в листі "До радянських письменників на Україні" В. Барка, – хоч прочитайте про них скромну повість автора, який зрікся всього в житті, аби дістати змогу розповісти про них. Тут межа й іспит для серця: при їх пам’яти".

Найголовнішими творами у своєму доробку автор вважав: роман-притчу "Спокутник і ключі землі", епічну поему "Судний степ", поетичні збірки "Океан", "Свідок сонця шестикрилий", драматичну поему "Кавказ".

Помер видатний український письменник у Глен Спей (українському поселенні неподалік від Нью-Йорка) 11 квітня 2003 року.

Довідково: В Полтаві на його честь перейменували одну з вулиць: від 20 травня 2016 року вулиця Щорса стала вулицею Василя Барки.

Література

• Василь Барка – автор роману про голодомор-геноцид "Жовтий князь" // Зоря Полтавщини. – 2020. – 1 груд. – С. 9.
• Возняк-Хоменко Н. Свідок Апокаліпсиса : 110 років тому народився автор роману про Голодомор "Жовтий князь" В. Барка / Н. Возняк-Хоменко // Зоря Полтавщини. – 2018. – 6 листоп. – С. 6.
• Голоси правди видатних уродженців Полтавщини, яких не зламав Голодомор-геноцид // Вечірня Полтава. – 2019. – 27 листоп. – С. 14.
• Дзюба С. Нагорджені міжнародною медаллю Івана Мазепи : [в тому числі український письменник і перекладач Василь Барка (посмертно) (США) – за видатний внесок в українську літературу] / С. Дзюба // Літературна Україна. – 2020. – 26 груд. – С. 2.
• Жулинський М. Свідчення на суді історії : [про Голодомор 1932-1933 рр. у краї. Про твори полтавців: Л. Рися "Сумні спогади" та В. Барки "Жовтий князь"] / М. Жулинський // Вечірня Полтава. – 2022. – 16 лют. – С. 17.
• Коваленко С. "Поезія – один з найдорогоцінніших дарів духа людини..." : особистісно-зорієнтований урок в 11 класі на матеріалі ранніх поетичних збірок Василя Барки / С. Коваленко // Дивослово. – 2008. – № 7. – С. 14-17.
• Літерат М. "Жовтий князь" – німецькою / М. Літерат // Літературна Україна. – 2010. – 14 січ. – С. 2.
• Мовчан Р. Лев-самітник в океані життя : ювілейні штрихи з нагоди 100-річчя Василя Барки / Р. Мовчан // Літературна Україна. – 2008. – 9 жовт. – С. 1, 6.
• Овсієнко Н. "Чорна сповідь моєї Вітчизни..." урок-психологічне дослідження роману Василя Барки "Жовтий князь" / Н. Овсієнко // Дивослово. – 2008. – № 7 . – С. 9-13.
• Путько-Стех А. Василь Барка: шлях / А. Путько-Стех // Березіль. – 2009. – № 1-2. – С. 175-179.
• У Солониці відкрили меморіальну дошку письменнику // Ліра. – 2020. – № 12. – С. 1.
• Чайка В. Василь Барка: "Я пережив і голод, і біду..." Минуло 100 років від дня народження нашого земляка / В. Чайка // Зоря Полтавщини. – 2008. – 30 лип. – С. 3.
• Чернов А. Мандруючий при відсвітах безсмертя. Василь Барка (Василь Костянтинович Очерет) / А. Чернов // Вечірня Полтава. – 2011. – 16 лют. – С. 5.