ЮРІЙ КЛЕН

Освальд Бургардт /псевдонім Юрій Клен/ (1891-1947) був за національністю німець, але долі судилося, щоб він став українським поетом.

Майбутній поет народився в селі Сербинівці 4 жовтня 1891 року. Дід майбутнього поета був вихідцем із прусського Зольдіну, тому вдома розмовляли німецькою. Бурґгардти часто змінювали місце проживання, й хлопець здобував освіту то у Воронівці, то в містечку Славуті. Коли Освальду виповнилося 20 – він вступив на романо-германський відділ філологічного факультету Київського Університету святого Володимира, де здобув ґрунтовну освіту.

Коли розпочалася Перша світова Бурґгардта через німецьке підданство вислали на Кольський півострів. Про це він писав:

"Чотири роки відірваний ти від культурного життя. Чотири роки серед сніжних полів, дрімливих ялинових, з білими літніми ночами й довгими зимовими, в яких тремтіли миготливі блиски північного сяйва".

Повернувшись до Києва в 1918 році, Освальд нарешті закінчив університет і став аспірантом дослідного інституту Української Академії наук. Водночас працював викладачем у Баришівському технікумі. Там разом із ним співпрацював Микола Зеров.

1921 року, звинувачений у "націоналізмі", поет був заарештований і потрапив до камери смертників. Легко здогадатись, як би склалася доля Юрія Клена, коли б не клопотання В. Короленка, відомого своїми чесними і мужніми листами до Луначарського, пройнятими протестом проти "найбільшого озвіріння" нової доби.

Трагічна доля розстріляних українських письменників спонукала Юрія Клена до створення поетичної молитви в поемі "Прокляті роки":

Помолимось за тих, що у розлуці

Помруть відірвані від рідних хат.

Помолимось за тих, що у розпуці

вночі гризуть залізні штаби грат,

що душать жаль у невимовній муці,

за тих, кого веде на страту кат.

У кожного письменника є свій головний твір життя. Для Данте таким була "Божественна комедія", для Гете – "Фауст", для Котляревського – "Енеїда", для Юрія Клена – поема "Попіл імперій". Це, мабуть, перше у нашому письменстві літературне свідчення протесту проти сталінського та гітлерівського пекла, проти задушливих умов тоталітаризму. Пекло Юрія Клена – це пекло Данте, це – театр абсурду, де

п’ять чекістів грали у м’яча,

перекидаючися ним весело.

Та тим м’ячем було якесь дівча...

Поема Ю. Клена – це прокляття всім імперіям, всім диктаторським режимам.

У 1931 році Ю. Клен вирішив реемігрувати на землю своїх батьків. Спонукала його до цього культівська сваволя в Україні.

4 жовтня 2023 року Юрію Клену виповнилося б 132 роки. А ми, на жаль, лише нині починаємо пізнавати й цілком осмислювати творчість цього "мандрівника, лицаря і поета".

Література

• Клен Ю. "Пригадую підвал Чеки в Полтаві..." : [яскрава і реалістична картина льохів полтавської ЧК збережена у вірші] / Ю. Клен // Слово і час. – 2010. – №10. – С. 82.
• Качуровський І. Юрій Клен по два боки "зеленого кордону" : [у статті згадуються поети діаспори, уродженці краю, М. Ситник, М. Орест] / І. Качуровський // Березіль. – 2010. – № 11-12. – С. 144-150.