ЄВГЕН ГРЕБІНКА

Уже так думаю, що немає на світі кращого місця, як Полтавська губернія.

Господи Боже мій милостивий, що за губернія …

Довіку не забуду, як я жив у Полтавській губернії поблизу Пирятина.

Є. Гребінка

Серед тих, хто утверджував українську мову як мову самобутньої української культури, хто закладав основи нової української літератури, почесне місце належить Євгену Павловичу Гребінці. Один із найзатятіших українців, він, ніколи не забуваючи про свій давній козацький родовід, свою малу батьківщину, умів підкорити аристократичні салони Петербурга, згуртувати там діячів української літератури і культури. Творчість письменника наповнена щирою любов'ю до рідної України, її героїчного минулого, до народних пісень, звичаїв. Звідси він черпав наснагу для своїх творів, хоч більшість з них – написані російською мовою.

Основні дати життя і творчості Є. П. Гребінки 

• 1812,12 лютого – народився на х. Убіжище Перятинського повіту;
• 1825-1831 – навчання в Ніжинській гімназії вищих наук;
• 1827 – написаний перший і єдиний драматичний твір для самодільного театру "В чужие сани не садись";
• 1829 – робота над перекладом українською мовою поеми О. Пушкіна "Полтава";
• участь у виданні рукописних журналів "Аматузія", "Пафія";
• 1830 – притягнення для розслідування "справи про вільнодумство" у Ніжинській гімназії;
• 1831 – друкування творів на сторінках "Українського альманаху", журналу "Московский телеграф";
• служба обер-офіцером резервного еспадрону малоросійського козачого полку, вихід у відставку;
• 1833 – надруковано уривок з перекладу поеми О. Пушкіна "Полтава";
• переїзд до Петербурга;
• 1834, лютий – робота реєстратором у комісії духовних училищ;
• 1834, вересень – вихід збірки байок "Малороссийские приказки" окремим виданням;
• 1835, червень – знайомство з Т. Г. Шевченком;
• 1836 – друге видання збірки байок "Малороссийские приказки";
• вихід окремою книжкою перекладу поеми "Полтава" з посвятою О. Пушкіну;
• 1837 – друкування творів у журналі "Современник";
• вихід окремого видання "Рассказы пирятинца";
• викладання російської мови у Дворянському полку;
• 1838 – переговори з ред.. "Отечественных записок" А. О. Краєвським про видання українською мовою літературних додатків до журналу;
• 1840 – допомога Т. Шевченку у виданні "Кобзаря";
• в альманасі "Утренняя заря" надруковано повість "Братья";
• 1841, квітень – вийшов друком альманах "Ластівка";
• надруковано повісті "Записки студента" і "Кулик";
• робота викладачем у 2-му кадетському корпусі;
• 1842, квітень-травень – робота над повістю "Сеня";
• 1843, травень – поїздка в Україну. Гостини у Квітки-Основ'яненка;
• надруковано роман "Чайковський";
• 1844, червень – одруження з Марією Василівною Ростенберг;
• надруковано роман "Доктор";
• 1845 – знайомство з П. С. Кулішем;
• народження дочки Надії;
• надруковані повість "Иван Иванович" і нарис "Петербургская сторона";
• 1947, початок – клопотання про відкриття своїм коштом приходського училища в с. Рудка Лубенського повіту;
• 1847, травень – відкриття училища для селянських дітей;
• надруковано повість "Заборов";
• надруковано повість "Приключення синей ассигнации";
• 1847, лютий-березень – знайомство з болгарським діячем З. Княжеським, допомога у збиранні літератури для болгарських національних бібліотек;
• 1847 – початок багатотомного видання творів (до кінця 1848 р. вийшло у світ 8 томів);
• 1848, 3 грудня – Євген Павлович Гребінка помер.

Особисте життя

На життєвій дорозі письменника в різний час зустрілися дві дівчини, яких він кохав. Першою була сестра Миколи Новицького, однокласника по Ніжинській гімназії – Мар'яна. Познайомились вони влітку 1831 року в садибі її батька в с.Снітин Лубенського повіту. Ця зустріч докорінно змінила душевний стан вчорашнього гімназиста. "Неужели это любовь?".., – задає він сам собі питання і тут же відповідає: "Да, это ты, любовь! Это ты, желанная гостья!..." Так згадував Євген перші зустрічі з Мар'яною в документальній повісті "Записки студента". Перед від'їздом Євгена до Петербурга вони обмінялись обручками, заприсяглися чекати один одного. Але дівчина не витримала спокуси місцевого багатія і вийшла заміж. Тяжко пережив юнак цю подію, хворів у столиці, лікувався у рідному Убіжиці.

Пізніше письменник посватався до внучки небагатого поміщика, штаб-капітана Ростенберга з села Рудка Пирятинського повіту – Марії "с чудесными глазами". Закохані молоді люди у червні 1844 року повінчались і виїхали до Петербурга. Марія зробила все, щоб у квартирі було затишно, щоб приходили до них друзі. У 1845 році вона народила доньку Надію. Дружина допомагала чоловікові, намагалась полегшити його страждання під час хвороби. Через кілька років після одруження Євген Гребінка засвідчив свої щирі почуття до дружини у вірші "В альбом жене".

1. Волосков В. Один з перших орачів нашої літературної ниви : [срібною ювілейною монетою (в обігу з 19.01.2012 р.) увічнено пам'ять Є. П. Гребінки, уродженця краю] / В. Волосков // Волосков В. Полтавщина на монетах незалежної України. – Полтава, 2013. – С. 179-198.
2. Гребенка Е. Так собі до земляків / Е. Гребенка // Мистецьке гроно: літ.-краєзнавчий альманах Гадяцького краю. – Гадяч, 2012. – С. 3-5.
3. Гребінка Є. [Байки, біографія] / Є. Гребінка // Український сатирикон: зб. сатир. та гуморист. творів укр. письменників. – К., 2000. – С. 225-227.
4. Гребінка Євген : (письменник і Лубенщина) // Козюра І. В., Козюра В. М. Історія крізь долі (абетка славетних краян) : іст. нариси. – Полтава, 2016. – С. 102-109.
5. Євген Петрович Гребінка (1812-1849) : [біографія, тексти байок] // Українська муза. Поетична антологія. Од початку до наших днів. Під ред. О. Коваленка. – К., 1993. – Вип. 1. – С. 66-79.
6. Кудрявцев Л. Очі чорні, очі жагучі… / Л. Кудрявцев // Жінка. – 1999. – № 10. – С. 22.
7. Марійка. Сватання. Сім'я. Згасла надія // Цибаньова О. Євген Гребінка. – К., 1942. – С. 235-241, 261-267, 245-280, 286-292.
8. Сулима М. Оповідання Євгена Гребінки "Приключения синей ассигнации" (компаративний аспект) / М. Сулима // Рідний край. – 2013. – № 1 (28). – С. 68-70.
9. Третяченко Т. Через роки, через віки... : до 200-річного ювілею Є. Гребінки / Т. Третяченко // Мистецьке гроно: літ.-краєзнавчий альманах Гадяцького краю. – Гадяч, 2012. – С. 5-7.