неділя, 23 вересня 2018 р.

75 РОКІВ З ДНЯ ВИЗВОЛЕННЯ М. ПОЛТАВИ

У ці вересневі дні ми щороку згадуємо про славетні сторінки історії нашого краю, коли Полтава була звільнена від окупантів.
Цього дня ми вшановуємо всіх тих, чиє життя забрала війна. Тих, хто поліг у кривавому бою. Ми уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога. Низько вклоняємося та складаємо глибоку шану дітям війни, які  на своїх плечах винесли тягар у повоєнні роки та підняли країну з руїн.
Минають роки, змінюються покоління, але пам'ять про ті буремні події, назавжди залишиться в наших серцях. 
До вашої уваги, сектор краєзнавства та бібліографії підготував книжковий перегляд "Полтавці, що пройшли шляхами слави".


субота, 22 вересня 2018 р.

25 BООК FORUM НАЗВАВ НАЙКРАЩІ КНИГИ

У Львові визначили найкращі книги ювілейного 25 Book Forum. У Львівській обласній філармонії у четвер, 20 вересня, відбулася урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу «Book Forum Best Book Award».
Гран-прі 25 Book Forum отримало видавництво «Родовід» за альбом «Наш Герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення».
Також нагороди отримали:
Спецномінація «Свобода» – Станіслав Асєєв «В ізоляції». Це збірка статей донецького журналіста та блогера Станіслава Асєєва. Книгу видали «Радіо Свобода» й видавництво «Люта справа»;
У номінації «Класична українська література» – Леся Українка «Листи: 1876–1897», видавництво «Комора»;
У номінації «Від 0 до 6 років» – книга «Вірші», видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га»; у номінації «Від 6 до 12» –«Казки на ніч для дівчат-бунтарок»;
У номінації «Нон-фікшн» – Джозеф Лі Геловей «Ми були солдатами і молодими», видавництво «Астролябія»;
У номінації «Біографія» – Аґата Тушинська «Наречена Шульца». Книга польської письменниці Аґати Тушинської, яку переклала літературознавиця, перекладачка, шульцолог Віра Меньок.
У номінації «Історія» – Енн Еплбаум «Червоний голод: Війна Сталіна проти України». Книгу видав Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC). Енн Еплбаум – відома журналістка та дослідниця Східної Європи, лауреатка Пулітцерівської премії. Книжка «Червоний голод: війна Сталіна проти України» вийшла друком минулого року й викликала активні дискусії в світових медіа. У березні вона здобула премію Лайонела Гелбера.

пʼятниця, 21 вересня 2018 р.

МОЇ ПРАВА - МОЄ ЖИТТЯ

Запропонований бібліографічний покажчик – це намагання допомогти українцям у відстоюванні своїх прав які, на жаль, дуже часто порушуються. Видання передусім розраховано на широку аудиторію, а також людей, які безпосередньо знайомі з проблемами порушення прав та їх захистом.
Мої права – моє життя : бібліограф. покажч. / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара ; уклад. Н. Л. Карпінська. – Полтава, 2018. – 36 с. 

четвер, 20 вересня 2018 р.

СЕМІНАР

В Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка відбулася  Всеукраїнська науково-практична конференція "Бібліотека закладу вищої освіти в умовах трансформаційних змін: відкрита наука, відкритий доступ, цифрова педагогіка".
"Універсальна десяткова класифікація: перспективи в провадження в освітянських бібліотеках", на яку завітали представники бібліотек міста. Лобановська Інна Георгіївна, завідувач відділу комплектування та наукового опрацювання документів Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, дуже детально розповіла колегам про УДК, відповіла на питання, які всіх хвилюють.
Семінар пройшов в дружньому колі, не було поділу, всі були колеги! Всі присутні вкотре довели, що БІБЛІОТЕКАР - це звучить гордо!

середа, 19 вересня 2018 р.

РЕКОМЕНДАЦІЇ УБА ЩОДО ВІДЗНАЧЕННЯ ВСЕСВІТНЬОГО ТИЖНЯ МЕДІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ 2018

Українська бібліотечна асоціація підготувала рекомендації щодо відзначення Всесвітнього тижня медійно-інформаційної грамотності 2018. Всесвітній тиждень медійно-інформаційної грамотності щорічно відзначається за ініціативи ЮНЕСКО.
Всесвітній тиждень медійно-інформаційної грамотності цього року проходитиме 24-31 жовтня 2018 р. під гаслом «Медійно та інформаційно грамотні міста» (Media and Information Literate Cities: Voices, Powers, and Change Makers) (https://en.unesco.org/globalmilweek2018). 
За задумом ЮНЕСКО, це – чудова нагода привернути увагу, проаналізувати і відсвяткувати досягнення на шляху до медійно та інформаційно грамотного суспільства.
Медійно-інформаційна грамотність, за концепцією ЮНЕСКО, об’єднує три взаємопов’язані комплекси компетенцій – інформаційну грамотність, медіаграмотність і технологічну/цифрову грамотність. Інформаційна грамотність – вміння знаходити, аналізувати, використовувати інформацію. Медіаграмотність – вміння отримувати доступ до медіа, аналізувати контент, оцінювати медіаповідомлення, а також створювати контент для самовираження та спілкування. Технологічна або цифрова грамотність передбачає вміння користуватись сучасними інформаційними технологіями та програмним забезпеченням з урахуванням усіх можливостей, що надає інформаційний прогрес.
Медійно-інформаційна грамотність – важливий складник фахової підготовки бібліотекарів. Бібліотечні фахівці мають бути медійно грамотними, володіти ефективними формами бібліотечної роботи у цьому напрямі.
Поділіться інформацією про те, що зробила Ваша бібліотека впродовж Всесвітнього тижня медійно-інформаційної грамотності. 
Надішліть коротку інформацію та фото до Виконавчого офісу УБА на адресу: info@ula.org.ua.

понеділок, 17 вересня 2018 р.

СЛАСТІОН ОПАНАС ГЕОРГІЙОВИЧ

Український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець та етнограф.
Батько Опанаса – Георгій Дмитрович, родом із Золотоноші, що на Черкащині (але тоді Золотоноша входила до складу Полтавської губернії). Відомо, що після народження сина сім’я перебралася до міста Ногайськ (нині – Приморськ Запорізької області). У дитинстві хлопчик вчився малярству у свого батька, який працював реставратором церковного малярства та іконописцем, а також у сусіда Анастаса Смоктія – художника та музики, який грав на кількох музичних інструментах та навчав кобзарству.
Від мами, Марії Мартинівни, він чув безліч казок, народних пісень та повір’їв. Вона ж прищепила синові щирий інтерес до кобзарства.
Георгій Дмитрович хотів дати синові хорошу освіту, тому відправив Опанаса на навчання до Петербурга.
Сластіон був одним із засновників українського архітектурного стилю (будинки земських шкіл, кредитово-кооперативних товариств, зокрема, Миргородської водолікарні, 1912-1916). Створив проекти шкіл у містах Кременчуці (1922), Лохвиці (1924) Полтавської області.
Викладав у 1900-1928-у роках у Миргородській художньо-промисловій школі.
У 1920-у році організував Миргородський краєзнавчий музей.
Найвідоміші картини Опанаса Сластіона – "Цегельний завод" (кінець 1880-х років), "Проводи на Січ" (1898), "На жнивах" (1899), Волинь, "Миргород" (1901), "Весна" (1904).
Також створив ілюстрації до поеми "Гайдамаки" Тараса Шевченка (1883-1885), літографії до альбому "Старовина українська і запорізька" (середина 1890-х, не збереглися), галерею портретів українських кобзарів (1875-1928).
Помер 24 вересня 1933 року. Похований на Троїцькому кладовищі Миргорода.

КОСЕНКО ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ

Народився в селі Великі Будища Зіньківського повіту.
Заповітною мрією хлопця з бідної багатодітної сім'ї було стати вчителем. І він став ним, закінчивши семирічку (вдома опанувавши два початкових класи), полтавський педтехнікум та Інститут народної освіти.
Працювати почав 1927 року у село Білики учителем української мови, а через рік став директором школи.
Ще в інститутські роки у юнака проявився інтерес до написання віршів. Уже тоді поезії студента звучали в сільських будинках, виконувались шкільними хорами.
Працюючи вчителем, О. Косенко не поривав з поезією. Знайомство з письменниками П. Капельгородським, Ю. Яновським, Ю. Смоличем, М. Залкою, О. Ковінькою, які часто відпочивали в Біликах, сприяло і заохочувало його до творчості. Особливо дружні стосунки склалися з М. Залкою та О. Ковінькою. Тривалий час товаришував з М. Зеровим. Хоч різниця у віці становила 14 років, вони були близькими по духу і способу мислення.
Косенко мало не щодня друкувався на сторінках обласних газет. Публікації гарно сприймались читачами, і невдовзі його взяли в штат обласної газети кореспондентом. Але, на жаль, не всім подобались його фейлетони, викривальні статті, якими він нажив собі чимало недругів.
Олександру Дмитровичу довелось працювати в окружному відділі народної освіти, лектором міськкому партії, викладати у партшколі, завідувати міським відділом освіти та ін. Під час виступів він говорив запально, лірично, переконливо, вмів щирим словом заворожити будь-яку аудиторію.
У 1932 наш земляк став членом літературного об'єднання "Плуг", у нього вийшла книга поезій, його обрали головою Спілки письменників Полтавщини. На той час ця посада була надзвичайно високою. Отже, ворогам справді було чому заздрити.
1934 рік для письменника став початком фатальних подій, що шаленно розкручувались за допомогою різних анонімок, заяв "доброзичливців", заздрісників. Двічі його виключали з ВКП(б) за націоналістичні погляди, втрату класової пильності і нещирість, і двічі вдавалось поновлюватись в її рядах.

четвер, 13 вересня 2018 р.

РОЗУМНИЙ, МУЖНІЙ І МІЦНИЙ, ЯК ДУБ, НОВОСАНЖАРЕЦЬ ЮРІЙ КОЦЕГУБ

Таку думку винесли студенти Полтавського коледжу нафти і газу з творчої зустрічі в бібліотеці з лауреатом Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова" (2012) у номінації "Романи", володарем спеціальної відзнаки літературного конкурсу "Гранослов" (2016), Всеукраїнського конкурсу рукописів прози "Крилатий лев" (2017) Юрієм Коцегубом з Нових Санжар. 
Тридцятичотирирічний літератор, сім років працюючи на буровій і навчаючись заочно в ПНТУ ім. Ю. Кондратюка, в перервах між вахтами, вивчав історію України, історію, фольклор, легенди і перекази рідного краю, написав не один роман. Вірний історико-патріотичній тематиці, впевнений у своїх силах, надсилав їх на престижні конкурси і… отримував перемоги. Ввійшов у вісімку кращих літераторів України до 35 років, чиї твори будуть опубліковані у журналі "Дзвін", а незабаром повинна побачити світ і перша книга. 
Останнім часом він працює над творами про історичні події на Новосанжарщині, досліджує сторінки життя видатних уродженців краю, незвичайні пам'ятки історії і культури. Ці матеріали друкуються і на сторінках періодики. 
Наша бібліотека ретельно слідкує за творчістю молодих літераторів Полтавщини. Цього року ми видали біобібліографічний довідник "Літературна паросль третього тисячоліття": молоді письменники і літератори краю – лауреати Всеукраїнських премій і конкурсів (за останні 10 років). 
Увазі присутніх був представлений перегляд публікацій про Ю. Коцегуба в періодичних виданнях.

середа, 12 вересня 2018 р.

МОМЕНТИ СПІЛКУВАННЯ З АНДРІЄМ КОКОТЮХОЮ

Відомий український письменник, автор книг «Шлюбні ігрища жаб», «Повернення сентиментального гангстера», «Мама, донька, бандюган», «Повзе змія», «Темна вода», «Зоопарк або Діти до 16 років», «Легенда про безголового», «Чужі скелети», «Червоний», «Справа отамана Зеленого», та багатьох інших книг, Андрій Кокотюха завітав до сектору краєзнавства та бібліографії.
Автор має намір написати книгу про….. А це буде для всіх читачів таємниця…. На яку ми чекаємо! 
Незабутні моменти спілкування!

понеділок, 3 вересня 2018 р.

ДИВОВИЖНО ТАЛАНОВИТЕ ПОДРУЖЖЯ – ДЗЮБИ СЕРГІЙ І ТЕТЯНА – ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНОЇ ПРЕМІЇ АВТОРСЬКОЇ ПІСНІ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА

Подружжя відзначене за чудову пісню "Білі ангели". Музику на вірш Тетяни "Сніг лапатий – син слухняний віхоли...", перекладений багатьма мовами світу, створив наш земляк з Пирятина Сергій Дзюба. 
Проникливо та чарівно пісню "Білі ангели" співають Інна й Тетяна Чабан, переможці багатьох міжнародних і всеукраїнських мистецьких конкурсів та фестивалів. 
Міжнародну премію авторської пісні ім. Василя Симоненка (нашого славного полтавця!) заснували громадські організації з Волині ("Чумацький віз") і Придесення ("Криниця") з метою популяризації в Україні і за кордоном справді талановитих сучасних українських пісень, які поєднують прекрасну, глибоку, милозвучну поезію та гарну, оригінальну мелодію, яка легко запам’ятовується. 
Працівники Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара від усієї душі вітають достойних лауреатів! У нас є інформація, що полтавець Сергій Дзюба готує до друку збірку зі ста своїх пісень "Примчу на білому коні", де будуть представлені як пісні на поезії Сергія (зокрема, створені разом із відомими композиторами), так і пісні на вірші українських і зарубіжних поетів, музику до яких написав талановитий Сергій Дзюба. 
Також Сергій і Тетяна Дзюби вже вдруге поспіль стали нещодавно переможцями Загальнонаціонального конкурсу "Українська мова – мова єднання!". Обдарованих поетів із Чернігова відзначено за їхні нові поетичні книжки, які побачили світ у різних державах світу, зокрема в Чехії і Білорусі. Організатор конкурсу – Національна спілка журналістів України. 
Дивуємось невичерпному джерелу талантів рідного полтавського краю ! Успіхів Вам Дзюби, наснаги і нових звершень! 

середа, 22 серпня 2018 р.

РОМАНИ ВІД НІНИ ФІАЛКО

Фіалко, Ніна Іванівна. Обірвана струна : [роман] / Н. І. Фіалко. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, [2016]. – 352 с.
У новому романі тернопільська письменниця Ніна Фіалко висвітлює початок гібридної війни на сході України, в якій гинули її найкращі сини. Головний герой твору Михайло Гончарук – учасник Майдану, Революції Гідності, згодом – боєць добровольчого батальйону, який дивом вийшов з Іловайського "котла". Покалічений чоловік переживає важкий період психологічної реабілітації, коли чиновники не визнають його учасником АТО і вимагають від нього довідок від тих, хто вже у засвітах. На Майдані Михайло випадково зустрічається з "двійником", доля зводить їх і в найтяжчу хвилину, коли життя обох висить на волосині. Обмінюючись знаннями про особливості подібних людей, Сашко доводить, що їм доручена якась одна й та сама місія, і хто з них залишиться живим, той мусить її виконати. Михайло, вражений почутим, після повернення додому намагається доскіпатися до минулого своєї родини, щоб розгадати появу "двійника" в його житті, зрозуміти своє призначення на Землі. В основі твору – правдива історія.
Фіалко, Ніна Іванівна. Наречена для бразильця : [роман] / Н. І. Фіалко. – Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, [2017]. – 360 с.
В романі розкрито непросту долю кількох поколінь однієї родини, зокрема акцентовано на спробі доньки вирватись із рутинного, сімейного кола, щоб не повторити долю матері... Тож письменниця пропонує читачам зануритися в життя без прикрас, можливо, через призму чужих помилок зрозуміти власні проблеми. Авторка особливо рекомендує цей твір молодим, які через психологічне насилля, через непорозуміння з батьками квапляться покинути домівку. Часто за помилку в юності їм доводиться розплачуватись усе життя… 
Романи спонукають до глибоких роздумів. Розраховані на широке коло читачів. Розчарованих не буде!

вівторок, 21 серпня 2018 р.

КОНОНЕНКО МУСІЙ СТЕПАНОВИЧ

(22 серпня (4 вересня за нов. стилем) 1864 р. - 11 червня (10) 1922 р.)
Мусій Степанович Кононенко народився в с. Турівка Прилуцького повіту Полтавської губернії. Це село відоме тим, що в ньому жив і писав свою "Історію Малоросії" Микола Маркевич. Батьки Мусія, щойно звільнені з кріпацтва, жили дуже бідно. Про це немало гірких рядків знаходимо у спогадах М.Кононенка, які опубліковані 1998 року в Полтаві. Тяжке життя матері знайшло поетичний вияв у поемах.
Літературна праця не була для М. Кононенка основним заняттям. Протягом 1913 – 1917 рр. служив інструктором кооперації споживчих товариств. Сільські старожили довго пам'ятали, як він виступав на сходах і щирою народною мовою з'ясовував вигоди кооперативних об'єднань.
1914 року в Лубнах М. Кононенко випустив листівку "Жінки, де ви?" із закликом до жіноцтва підтримати кооперативний рух. Треба було мати неабияку сміливість, щоб кинути цей заклик українською мовою, і гостре відчуття близьких суспільних змін.
В друкарні Дублинського з'явилась книга "Кооперативи Лубенського повіту" з підзаголовком "Історико-статистичне та економічне обстеження кооперативних об'єднань і товариств". У цій праці автор зібрав чимало цікавого матеріалу з історії та етнографії Лубенщини, використавши його для піднесення культури селянського побуту.
Є в книзі цікаві відомості про інші села повіту. Під час поїздок по селах Мусій Степанович прилучав населення до кооперативного руху, а це означало і до "громадської дружної діяльності в тій користі, яку приносить дружна діяльність".
У 1917 році М.С.Кононенка було обрано членом правління Полтавського кредитового союзу кооператорів, так званого Союзбанку, і він переїжджає з родиною до губернського міста. Союзбанк містився в будинку № 55 по Пушкінській вулиці. На його подвір'ї, у флігелі прожив декілька років.
1917- й рік " весна відродження України", як писав Демид Бурко, - відкрила перед ним можливість вільної громадської праці. Керівна посада в губернському кооперативному Союзі не заважала йому брати діяльну участь у роботі просвітніх та громадських організацій.
На жаль, пора "світлої волі" тривала недовго.

середа, 15 серпня 2018 р.

МИХАЙЛО РУДИНСЬКИЙ І ПОЛТАВСЬКИЙ МУЗЕЙ

Михайло Рудинський і Полтавський музей : зб. наук. пр. / УК ПОДА; ЦОДПА; ПХМ (галерея мистецтв) ім. М. Ярошенка; ПКМ ім. В. Кри­чевського; [відп. ред. Супруненко О. Б.; ред. кол. : Бабенко Л. Л., Ко­вальова І. Ф., Кулатова І. М. та ін.]. – Полтава : Дивосвіт, 2017. – 192 с. 
Вміщені статті і публікації істориків, музеєзнавців, археологів, архітекторів, краєзнавців, присвячені пам’яті доктора історичних наук Михайла Яковича Рудинського (1887–1958) — талановитого фахівця в галузі археології, мистецтвознавства, видатного органі­затора науки, пам’яткоохоронця і музеєзнавця, його ролі у справі становлення музеїв Полтави та участі у культурному житті міста. Видання включає наукові праці, підготовлені напередодні нау­кової конференції, присвяченої 130-річчю від дня народження вченого, фундатора Полтавського художнього музею (галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка та одного з найвідоміших директорів Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.

вівторок, 14 серпня 2018 р.

І РОЗЛИЛИСЬ СЛОВА РІКОЮ...

Давно відомо, яка велика сила впливу поезії на почуття людини. Часом чотири рядки талановитого автора можуть замінити сторінку тексту прози. Психологи відзначають, що люди, що звертаються до поезії, м'якші, добріші, емоційніші тих, хто до неї байдужий. Поезія може навіть відкрити таємниці нашої душі. 
Сьогодні ми відкриємо "віконце" в світ поезії. І так, мерщій до бібліотеки за книгами…

ГЕТЬМАН ВАДИМ ПЕТРОВИЧ

(12.07.(за ін. даними - 18.01.) 1935, село Снітин Лубенського району Полтавська область - 22.04.1998 , м. Київ)
Вадим Петрович Гетьман був людиною всебічно обдарованою. Йому належить слава фундатора банківської системи незалежної України, ініціатора й розробника української грошової реформи, організатора Української міжбанківської валютної біржі. Він очолював Національний банк України, біржовий комітет Української міжбанківської валютної біржі. Народний депутат України першого і другого скликань, один із найактивніших творців Конституції України, Вадим Петрович був великим життєлюбом і мав солідні спортивні досягнення. Майстер спорту з гандболу, голова Федерації цього виду спорту, завзятий шахіст – таким його й запам'ятали сучасники.
Вадим Гетьман не належав до династій фінансистів. Він народився в сім"ї вчителів на Полтавщині. Рішення про вступ до Київського фінансово-економічного інституту було випадковим, але він закінчив його з відзнакою й ніколи потім не шкодував щодо обраної професії.
Після закінчення інституту В.Гетьман працював у банківських і фінансових установах Запорізької області. Його помітили як кваліфікованого працівника й талановитого організатора. У 1975 році Вадима Гетьмана призначили першим заступником голови Державного комітету цін України. Потім він очолював правління Агропромбанку України.

четвер, 9 серпня 2018 р.

СТАРОЖИТНОСТІ ПОСУЛЛЯ

Старожитності Посулля = Anti quities of the Sula Regions. Пам’яті С. К. Кульжинського (1867–1943): збірник на у кових праць / Центр пам’ятко знавст ва НАН України і УТОПІК; Центр охорони та досліджень пам’яток археології Управління культури Полтавської облдержадміністрації; управління культури і мистецтв виконкому Лубенської міськради; Лубенський краєзнавчий музей [відп. ред. Суп ру ненко О. Б.; редкол. : Біляєва С. О., Ковальова І. Ф., Кулато ва І. М. та ін.]. – К. : Центр пам’ят кознавства НАН України та УТОПІК, 2017. – 184 с.
В книзі вміщені статті музейників та археологів – дослідників старожитностей Посулля і музейних колекцій. Особлива увага в роботах приділена науковій та музейній спадщині відомого лубенського етнографа, краєзнавця і педагога Сергія Климентійовича Кульжинського (1867–1943), світлій пам’яті якого присвячений цей збірник. Для археологів, істориків,  працівників музеїв і крає знавців, усіх, хто цікавиться стародавньою історією Посулля і Полтавщини.

понеділок, 6 серпня 2018 р.

КРАСНОМОВНА АКТРИСА НІМОГО КІНО

Віра Холодна довгий час вважалася зіркою російського кінематографу, однак не всі знають, що красуня-актриса була українкою. Вона народилася 5 серпня 1893 р. у Полтаві в родині вчителів. 
Її уваги добивалися генерали, кримінальні авторитети і навіть представники царської родини. 

Сім'я та чоловік для Віри – були понад усе! 
Зовсім юною Віра народила доньку, згодом у пари з'явилася ще одна дитина, прийомна. Життя було б сповнене щастям, якби не шалені ревнощі чоловіка... 
Дебют в кіно Віри Холодної в головній ролі і відразу аншлаг. Жінки плакали, а чоловіки не могли відвести очей від красуні. Кожен наступний фільм із Вірою Холодною був просто приречений на успіх. 
Так тривало до трагічного 8 лютого 1919 року, коли в Холодної діагностують "іспанку", тоді від цього різновиду грипу в Європі померло 6 мільйонів чоловік. Віра Холодна провела у ліжку вісім днів. Останні чотири доби під її вікнами, на Соборній площі, стояла вся Одеса. 
17 лютого 1919 року найвідоміша акторка німого кіно зіграла свою останню роль у документальному кіно, яке знімали на її похороні. 
Віра Холодна померла в 25 років. Шанувальники відмовлялися у це повірити, а її смерть швидко обросла легендами. 
За однією з версій, Віру Холодну отруїли спецслужби, за іншою – акторка інсценувала смерть, щоб втекти за кордон. 

За свою коротку кар'єру королева кіно залишила 80 фільмів, сотні розбитих сердець і безліч нерозгаданих таємниць.
На перегляді літератури "Красномовна актриса німого кіно" представлені книги, статті з періодичних видань, які зберігаються в фондах Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара.
Пропоновані видання не залишать байдужим нікого!

пʼятниця, 3 серпня 2018 р.

СЕЛО З ДУХМЯНИМИ САДКАМИ...

У 2017 році село Лютенські Будища відзначило 350-річчя від часу утворення. Це одне з найбільших за площею та населенням сіл Зіньківщини. Багате воно на традиції та звичаї, гарних господарів, талановитих і творчих людей. Історія та сьогодення цього мальовничого куточка Полтавщини представлена у історико-краєзнавчих нарисах "Село з духмяними садками. Лютенські Будища".
Терещенков О. М. Село з  духмяними садками. Лютенські Будища / О. М. Терещенков. - Полтава: ТОВ "АСМІ", 2017. - 489 с.
Це видання побачило світ завдяки наполегливій праці історика, вчителя, краєзнавця Олександра Терещенкова, який майже 30 років був директором місцевої загальноосвітньої школи. У книзі використані наукові праці, архівні документи, спогади місцевих жителів, а також матеріали, зібрані у музеї історії села та школи.
Вихід даної книги є хорошим прикладом для наслідування по відтворенню і збереженню безцінної історії сіл Зіньківського району Полтавської області.
Книгу можна використовувати вчителям, історикам, краєзнавцям та широкому колу читачів, які цікавляться історією рідного краю.

середа, 1 серпня 2018 р.

НА ВІДСТАНІ ДУШІ

Чи задумувались ви коли-небудь, звідки в душі людини народжуються геніальні вірші? Від чого з’являється дивовижний дар, який спонукає звичайні слова звучати по-новому, від яких сильніше б’ється серце і захоплює подих? 
Поетичне слово містить у собі якусь незриму, непомітну і водночас велику силу. Воно народжується не на Землі, а десь у височині блакитного неба. 
Кожен вірш  це сповідь поета, якийсь незабутній епізод з його життя. 
"На відстані душі" – перша збірка талановитої письменниці з Диканьки. До неї ввійшли вірші та оповідання. Витончене слово Тетяни Михайлик здатне проникати глибоко в душу, зачіпати найчутливіші її струни, це відчує читач, перегорнувши вже перші сторінки книги. 
Навіть ті, хто ніколи не підозрювали, що є у світі таке село Безсали, прочитавши вірші Тетяни Михайлик, закохаються в його шовкові спориші, мальви і жоржини, ромашки і чебреці. Особлива сільська аура рідного краю – бо тільки там "роси голубі стеляться до ніг", " у полях веселки виграють" – наділила її не просто вмінням римувати, а тонко відчувати навколишню красу, писати серцем.
Авторка пише вірші із шкільної парти, її доробок неодноразово відзначали на творчих конкурсах, поезії друкувалися у пресі, а от збірка – це мрія, якій врешті судилося збутися. 
Михайлик Т. На відстані душі: поезія, оповідання / Т. Михайлик. – Полтава : Дивосвіт, 2017. – 128 с. 

вівторок, 31 липня 2018 р.

СЕЛО ЖУКИ - БАТЬКІВЩИНА ЛІТОПИСЦЯ САМІЙЛА ВЕЛИЧКА

Село Жуки – батьківщина літописця Самійла Величка: збірник матеріалів Другої наукової конференції / Ред. кол.: Л. В. Бабенко, М. М. Кононенко (голова), А. Г. Логвиненко та ін.; О. Б. Супруненко (відп. ред.) / ЦП НАН України і УТОПІК; ДКіТ ПОДА; ПКМ імені Василя Кричевського; Полтав. район. рада. — Київ; Полтава: ЦП НАНУ і УТОПІК, 2018. — 160 с.
Вміщені наукові статті, публікації і матеріали доповідей та повідомлень Другої наукової конференції "Село Жуки — батьківщина літописця козацької доби Самійла Величка" (м. Полтава, 1 березня 2018 р.), проведеної обласним краєзнавчим музеєм разом із Полтавською районною радою. Висвітлюються проблеми вивчення спадщини визначного земляка-літописця, козацької історії Полтавщини і безпосередньо села Жуків та його околиць від найдавніших часів до сьогодення, джерелознавчі і музеєзнавчі аспекти в історії краю, питання історичного краєзнавства мікрорегіону. Для істориків, краєзнавців, працівників музеїв, вчителів загальноосвітніх шкіл, широкого загалу шанувальників історії Полтавщини, учнівської молоді.

МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

Полтавський краєзнавчий музей: Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток: збірник наукових статей / Департ культури і туризму Полтавської ОДА; ПКМ імені Василя Кричевського; [ред. кол.: Бабенко Л. Л., Вождаєнко В. В., Гаврилюк Н. О. та ін. ; гол. ред. кол. Супруненко О. Б. ; наук. ред. Мокляк В. О.]. – Полтава : Дивосвіт, 2018. – 688 с.
Пропонований увазі читача збірник праць є підсумком наукової діяльності Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського за 2017 р. та продовженням започаткованого у 2003 р. щорічного видання, до якого включені матеріали досліджень не лише співробітників музею, а й кращих наукових сил Полтавщини.
Статті, публікації, розвідки, науково-методичні матеріали, опубліковані у збірнику, стосуються різних питань історії Полтавщини, у т. ч. природничих наук, археології, історії козацтва, Нової та Новітньої епох Полтавщини, історії церкви, етнографії, життя і діяльності визначних полтавців, питань музеєзнавства і зброєзнавства. Всі вони зацікавлять тих, хто не байдужий до історії України та рідного краю.
Для фахівців-науковців, працівників музеїв, викладачів вишів, студентства, широкого кола пошановувачів історії і краєзнавства.

субота, 28 липня 2018 р.

ПОЛТАВЩИНА В УКРАЇНСЬКІЙ РЕВОЛЮЦІЇ 1917-1921 РР.

Пропонований увазі читача збірник наукових праць уміщує статті, публікації та матеріали з історії Української революції 1917–1921 рр. на Полтавщині й є одним з перших внесків полтавців у відзначення 100-річчя від початку цих доленосних подій. Для істориків, архівістів, пам’яткоохоронців, працівників музеїв та широкого кола читачів, які цікавляться правдивим висвітленням буремної епохи визвольних змагань українського народу початку ХХ ст.
Полтавщина в Українській революції 1917 – 1921 рр.: зб. наук. ст. / УК ПОДА; ПКМ імені Василя Кричевського; [ред. кол.: Бабенко Л. Л., Вождаєнко В. В., Мокляк В. О. (наук. ред.), Супруненко О. Б. (відп. ред.) та ін]. - Полтава : Дивосвіт, 2017. - 152 с.

четвер, 5 липня 2018 р.

УКРАЇНСЬКА ГЕЛЬСІНКСЬКА СПІЛКА (30 РОКІВ ВІД ДНЯ ЗАСНУВАННЯ)


7 липня 1988 року на площі біля Львівського університету зібралось віче, на якому було заявлено про створення в Україні першої у післявоєнні роки легальної опозиційної до КПРС політичної організації – Української Гельсінкської спілки (УГС). Через тиждень відбулись Установчі збори цієї організації у Києві. Її засновниками і першими членами стали колишні політв’язні - В’ячеслав Чорновіл (ініціатор), Богдан та Михайло Горині та інші. 
Політична організація під правозахисною назвою УГС ставила своєю метою боротьбу за свободу та державну незалежність українського народу, тобто: відновлення державної незалежності України. А також бачила своє завдання у захисті прав нації, громадянина, у всебічній суспільній активізації громадян і керувалась у своїй діяльності власним політичним програмним документом під назвою "Декларація принципів УГС". 
За короткий час УГС завоювала довіру і підтримку в народі. Репресивні органи в час проголошення генсеком Горбачовим перебудови не сміли кидати вісників нової політичної думки на довгі роки за грати, тому обмежувались 15-денними покараннями. Але це не залякало борців за свободу, а, навпаки, вселило їм надію на перемогу. 
Уже впродовж року своєї діяльності УГС підготувала грунт для виникнення таких нових демократичних організацій як Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, "Зелений світ", "Меморіал", Товариство політв’язнів, Народний Рукх України. 
Отже, створення Української Гельсінкської спілки було першим пострілом української революції. 

понеділок, 2 липня 2018 р.

ЛІТЕРАТУРНА ПАРОСЛЬ ТРЕТЬОГО ТИСЯЧОЛІТТЯ

Довідник містить відомості про молодих полтавців, які удостоєні за свою творчість Всеукраїнських літературних премій, відзнак конкурсів(за останнє десятиліття).
Матеріал відбирався скрупульозно, але, на жаль, відомості про лауреатів і їхню творчість не є вичерпними. До кожної персоналії у логічній послідовності подаються короткі списки літератури.
Матеріали розміщені за алфавітом премій і конкурсів, подається логотип, екскурс в їх історію, у межах нагороди – за роками присудження. Деякі молоді автори відзначені декількома преміями і відзнаками, тому біографічні матеріали про них подаються один раз.
Літературна паросль третього тисячоліття: молоді письменники і літератори краю – лауреати Всеукраїнських премій і конкурсів (за останні десять років) : біобібліографічний довідник / упорядник Н. М. Требіна; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2018. – 28 c.

неділя, 17 червня 2018 р.

ПЕРЕМОГА У НОМІНАЦІЇ "НАЙКРАЩА ПОЛІПШЕНА ВІКІСТАТТЯ"


Протягом 19-25 березня тривав конкурс "Культурна спадщина та видатні постаті краю", до участі у якому запрошувались працівники та користувачі бібліотек України для того, щоб створювати і покращувати статті про свій регіон та його видатних постатей в українській Вікіпедії. Усього було створено або доповнено 288 статей бібліотекарями та користувачами 45 бібліотек різних міст, сіл та селищ України.
Конкурс проходив за інформаційної підтримки Української бібліотечної асоціації та Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації.
Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара також долучилась до цього конкурсу, зокрема працівники сектору краєзнавчої літератури та бібліографії  Базир Т. М. і Требіна Н. М.
На конкурс було подано нами 5 статей, збирали інформацію по зерняткам з різних джерел. А саме головне, ми навчились працювати в програмі онлайн енциклопедії Вікіпедії всього за тиждень, і робили це вперше…. 
Змагання за звання найкращих відбувалось у трьох номінаціях: "Найкраща Вікістаття", "Найкраща поліпшена Вікістаття", "Найактивніша бібліотека". 
Ми перемогли у номінації "Найкраща поліпшена Вікістаття", у цій номінації наші дві статті посіли призові місця, ми додали найбільший обсяг нової  і додаткової інформації до вже наявних статей у Вікіпедії.
Це статті про:
І довели, що готові ділитися своїми знаннями та інформацією, яку накопичуємо та зберігаємо, навіть у такий незвичний спосіб, коли користувачі знаходяться не в стінах бібліотеки, а є читачами найпопулярнішої онлайн енциклопедії.

пʼятниця, 15 червня 2018 р.

МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ СТАРИЦЬКИЙ. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ

ЕКСКУРСІЯ

Для учнів Розсошенської гімназії була проведена екскурсія в секторі краєзнавства та бібліографії. 
Провідний бібліограф Требіна Н. М. провела бесіду з демонстрацією нових книг, нещодавно подарованих полтавськими авторами: Т. Ваценко, В. Сердюком, В. Плювако, М. Петренко, Р. Плотниковою. Були представлені матеріали до шкільного курсу "Мій рідний край".
Всім дуже сподобалась цікава та пізнавальна екскурсія, про що свідчили слова вдячності від наших маленьких користувачів.

БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ

Відділом інформаційно-бібліографічного обслуговування було проведено бібліотечний урок з учнями Розсошенської гімназії на тему: "Щоб діти більше знали - є газети та журнали" та "Джерела пошуку інформації".

четвер, 14 червня 2018 р.

ДЕНЬ БЛОГЕРА

Ідея проведення цього свята виникла в 2004 році. Відразу 500 людей з більш ніж 40 країн, об'єднавшись, вирішили, що їм потрібен свій день - свого роду символ дружніх стосунків між мережевими блогерами усього світу. 
Саме поняття блог походить від англійського blog, тобто інтернет-журнал або щоденник, куди користувач додає свої записи, фото або відео. Але на відміну від особистих даних, вся інформація блогу є відкритою. 
Крім Дня блогера, у світі щорічно відзначають і так званий День блогу. 
З СВЯТОМ ДНЕМ БЛОГЕРА!!!!

субота, 9 червня 2018 р.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДРУЗІВ

Друг – це найближча людина для кожного з нас. Дружба  це загадкове явище, яке приносить в наше життя найрідніших нам людей. Я вважаю, що друзів не може бути багато. Дружба – це, перш за все, духовна близькість людей, а не просто схожість інтересів, чи однакові погляди на світ. Товаришу можна довірити будь-що і знати, що розмова залишиться між вами. 
Тож Міжнародний день друзів можна вважати днем любові до друга.
КНИГИ:
  • Дружба – амитье = Droujba - amitie : кн.для чтения на фр. яз. в ст. классах сред. шк. / сост. В. А. Габис и др. – 2-е изд., дораб. – М. : Просвещение, 1990. – 109, [1] с. : ил. – (Читаем по-французски). 
  • Коптяева, Антонина Дмитриевна. Дружба : роман / А. Д. Коптяева. – М. : Художественная литература, 1960. – 566 с. 
  • Лисина, Алиса. Дружба Inc : роман / А. Лисина. – М. : АСТ : Транзиткнига, 2006. – 336 с 
  • Страффи, Иджинио. Дружба и магия / И. Страффи ; [пер. с итал. А. В. Голубцовой]. – М. : АСТ, [2013]. – 64 с. : м. – (Клуб Winx). 
  • Цілик, Ірина. Місторія однієї дружби / І. Цілик. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. – 126 с. 
  • Ярилина, Елена. Любовь, дружба и чёрт-те что ещё : роман / Е. Ярилина. – М. : Центрполиграф, 2007. – 317 с.

четвер, 7 червня 2018 р.

ВИСТАВКА-ВЕРНІСАЖ "КОЛЬОРОВА ПАЛІТРА ПОЛТАВСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ"

 .
Пропонуємо до вашої уваги віртуальну виставку-вернісаж, присвячену художникам Полтавщини. 
Історія полтавського живопису дуже багата. Вона подарувала світові Володимира Боровиковського, Марію Башкирцеві, Миколу Ярошенка, Леоніда Позена, Івана Дряпаченка, Івана Кавалерідзе, Катерину Білокур. На Полтавщині тривалий час жили і працювали Іван Зайцев, Василь Волков, Григорій та Іван Мясоєдови, Опанас Сластьон, Василь та Федір Кричевські та багато інших.
Багато художників краю досягли світового визнання. Вони є майстрами живопису, графіки, абстракцій, проявляючи себе у різних напрямках…
Своїми роботами художники передають душевні переживання, красу і недоліки навколишнього світу, намагаються донести до людей свої ідеї.
На виставці представлена література з фондів Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара. 
Пропоновані видання не залишать байдужим нікого!

КОНКУРС ІСТОРИЧНЕ ОПОВІДАННЯ

Переможці Першого конкурсу історичного оповідання "ProМинуле". 
І місце зайняла Раїса Плотникова з оповіданням "Червоні тумани", ІІ — Ігор Стамбол із "Проблиском в Одесі", ІІІ місце між собою розділили Ірина Пасько (оповідання "Кукла") та Антон Ситор ("Тополина алея"). 
Автори, які зайняли I, II та III місця, отримали грошову винагороду в розмірі 5 тис., 4 тис. та 3 тис. грн відповідно. Найкращі тексти будуть надруковані окремим збірником у видавництві "Темпора". 
Темою цьогорічного конкурсу були Українські визвольні змагання 1917-1921 рр.  Тематика оповідань охоплювала всі українські землі: Галичину, Волинь, Поділля, Наддніпрянщину, Південь України, Запоріжжя, Крим, Полтавщину. Усього на конкурс надіслали 95 оповідань.
ВІТАЄМО НАШУ ЗЕМЛЯЧКУ РАЇСУ ПЛОТНИКОВУ З ПЕРЕМОГОЮ!!!!

вівторок, 5 червня 2018 р.

ПОДАРУНОК ВІД ТЕТЯНИ ВАЦЕНКО...

Традиція дарувати бібліотеці книги збереглася і сьогодні. Полтавська письменниця Тетяна Ваценко подарувала книгу "Країна Навпакинія". Дякуємо за подарунки!!!!

неділя, 3 червня 2018 р.

ВИСТАВКА-ЗНАЙОМСТВО. ЛІДІЯ ВІЦЕНЯ

На виставці-знайомство "Усе в житті не випадково..." представлені книги, статті з періодичних видань, які зберігаються в фондах Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара.
Віценя Лідія Миколаївна - полтавська поетеса, прозаїк та журналіст. 
Народилася 9 листопада 1954 в с. Дібрівна Миргородського району Полтавської області. Ще зі шкільних років почала друкувати свої вірші. Друкувалася в газетах "Прапор перемоги", "Комсомолець Полтавщини", "Зірка", "Молодь України", "Літературна Україна" та журналах "Дніпро", "Журналіст України", "Дзвін", "Київ". Після завершення Дібрівської загальноосвітньої школи (1972), поступила в Київський державний університет імені Тараса Шевченка на факультет журналістики (1977). 
1977-1990 - працювала в редакції обласної молодіжної газети "Комсомолець Полтавщини". 
З 1980 - член Національної спілки журналістів України. 
1998 - лауреат Полтавських обласних премій ім. Петра Артеменка та ім. Григорія Яценка. 
З 2001 - член Національної спілки письменників України. 
2004 - лауреат Полтавської міської премії ім. Володимира Короленка. 
‎2006 - за підсумками творчого конкурсу Міжнародного десятого фестивалю журналістики "Віра. Надія. Любов" була визнана журналістом року. 
2008 - одержала премію Національної спілки журналістів України "Золоте перо". 
2009 - Заслужений журналіст України, а також лауреат Полтавської обласної премії ім. Леоніда Бразова. 
Авторка книг: 
- "Сашенька" (художньо-документальна повість про життя і творчість полтавської художниці Саші Путрі); 
- ‎"Космограма душі" (поезії); 
- ‎"Несподіваний вогонь" (поезії); 
- ‎"Життя, що стало долею" (художньо-документальна оповідь); 
- ‎"Усе в житті не випадково" (поезії);

пʼятниця, 1 червня 2018 р.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ

Початок літа, як початок життя, ідеально підходить для того, щоб знову і знову проявити любов до своєї дитини.
1 червня — це Міжнародний день дітей — найтепліший свято, яке тільки може бути.
СВЯТОМ!!!!

четвер, 31 травня 2018 р.

УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІК

Перевальський Василь Євдокимович - український графік, народний художник України, член-кореспондент Академії мистецтв України, член НСХУ, лауреат літературно-мистецької премії імені І. С. Нечуя-Левицького, доцент національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.
Народився 13 червня 1938 року в селі Бубнові Золотоніського району Полтавської області (нині - Черкаської). Здобував освіту спочатку у Художньо-ремісничому училищі №14, а згодом - у Київському державному художньму інституті на графічному факультеті, де вивчав книжкову графіку у Василя Касіяна. 
З 1963 року співпрацював із провідними видавництвами України, виконував оформлення та ілюстрації до книжкових видань, також є автором багатьох екслібрисів.‎
‎Закінчивши інститут у 1965 році, навчався у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у Михайла Дерегуса до 1967 року.
1967-1969 - викладав у Київському художньо-промисловому технікумі.‎
‎1970-1975 - обіймав посаду художнього редактора у видавництві "Мистецтво" та головного художника видавництва "Радянська школа" (тепер - "Освіта").
‎1987-1991 - працював секретарем Національної спілки художників України.
‎З 1991 - викладав у Національному технічному університеті України "Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського", де обімав посаду завідуючого кафедри графіки, видавничо-поліграфічного факультету.
‎З 1997 по 1998 рік - був заступником голови Київського відділу Національної спілки художників України (НСХУ).
‎2000-2005 - заступник голови НСХУ.
‎З 2003 - викладає у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури.
‎ 2004 став завідувачем кафедри графічних мистецтв.
Творчість Василя Перевальського - це відтворення українських народних сюжетів у неповторному символічному світі графічного мистецтва. Серед робіт художника можна виділити наступні:

вівторок, 29 травня 2018 р.

ОЛЕКСАНДР ЗУБЧЕНКО - ПИСЬМЕННИК І ПОЕТ

Олександр Сергійович Зубченко – молодий полтавський письменник-фантаст і поет, що оспівує красу природи, доблесть і честь, вірну дружбу, і звісно ж, кохання. В мережі Інтернет більш відомий під псевдонімом Дзен Хагане. Є головним адміністратором сайту dzenhagane.at.ua

"Сокровищница знаний" [Збірник поезії "Сказанья Летних Ночей"] 
Вместив в себя всю мудрость поколений,
Написанна неспешно от руки,
Давным-давно окутанная пылью
Былую славу бережно хранит. 

Не важно сколько сменится эпох
И сколько лет пройдет с её рожденья,
Она не устареет, не дай Бог,
Ведь книга - вечное творение! 

"Зимним вечером..." [Збірник поезії "Poetry Lunam Noctem"] 

Суровый
Завывает ветер
За окном... 

ПОДАРОВАНІ КНИГИ

Чудовим подарунком для читачів нашої книгозбірні стали книги від видавництва "Полтавський літератор". Це книги для вчителів, учнів, істориків, краєзнавців.
Дарування книг у бібліотеку – давня форма доброчинності та надійне джерело поповнення фонду. Факт надходження дарів у бібліотеку – показник престижу бібліотеки, її місця в суспільному житті, яскраве свідчення опікування її долею. 
Ми завжди щиро і безмежно вдячні за подаровані книги, бо впевнені – вони обов’язково знайдуть свого читача і стануть важливою частинкою нашого цікавого і змістовного фонду. 
Така увага до бібліотеки радує, надихає і читачів, і працівників бібліотеки. Адже нові книги це завжди свято для широкого читацького загалу. 
Дені Дідро говорив "Здійснюйте добро, поки ви існуєте". 

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...