четвер, 5 липня 2018 р.

УКРАЇНСЬКА ГЕЛЬСІНКСЬКА СПІЛКА (30 РОКІВ ВІД ДНЯ ЗАСНУВАННЯ)


7 липня 1988 року на площі біля Львівського університету зібралось віче, на якому було заявлено про створення в Україні першої у післявоєнні роки легальної опозиційної до КПРС політичної організації – Української Гельсінкської спілки (УГС). Через тиждень відбулись Установчі збори цієї організації у Києві. Її засновниками і першими членами стали колишні політв’язні - В’ячеслав Чорновіл (ініціатор), Богдан та Михайло Горині та інші. 
Політична організація під правозахисною назвою УГС ставила своєю метою боротьбу за свободу та державну незалежність українського народу, тобто: відновлення державної незалежності України. А також бачила своє завдання у захисті прав нації, громадянина, у всебічній суспільній активізації громадян і керувалась у своїй діяльності власним політичним програмним документом під назвою "Декларація принципів УГС". 
За короткий час УГС завоювала довіру і підтримку в народі. Репресивні органи в час проголошення генсеком Горбачовим перебудови не сміли кидати вісників нової політичної думки на довгі роки за грати, тому обмежувались 15-денними покараннями. Але це не залякало борців за свободу, а, навпаки, вселило їм надію на перемогу. 
Уже впродовж року своєї діяльності УГС підготувала грунт для виникнення таких нових демократичних організацій як Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, "Зелений світ", "Меморіал", Товариство політв’язнів, Народний Рукх України. 
Отже, створення Української Гельсінкської спілки було першим пострілом української революції. 

неділя, 17 червня 2018 р.

ПЕРЕМОГА У НОМІНАЦІЇ "НАЙКРАЩА ПОЛІПШЕНА ВІКІСТАТТЯ"


Протягом 19-25 березня тривав конкурс "Культурна спадщина та видатні постаті краю", до участі у якому запрошувались працівники та користувачі бібліотек України для того, щоб створювати і покращувати статті про свій регіон та його видатних постатей в українській Вікіпедії. Усього було створено або доповнено 288 статей бібліотекарями та користувачами 45 бібліотек різних міст, сіл та селищ України.
Конкурс проходив за інформаційної підтримки Української бібліотечної асоціації та Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації.
Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара також долучилась до цього конкурсу, зокрема працівники сектору краєзнавчої літератури та бібліографії  Базир Т. М. і Требіна Н. М.
На конкурс було подано нами 5 статей, збирали інформацію по зерняткам з різних джерел. А саме головне, ми навчились працювати в програмі онлайн енциклопедії Вікіпедії всього за тиждень, і робили це вперше…. 
Змагання за звання найкращих відбувалось у трьох номінаціях: "Найкраща Вікістаття", "Найкраща поліпшена Вікістаття", "Найактивніша бібліотека". 
Ми перемогли у номінації "Найкраща поліпшена Вікістаття", у цій номінації наші дві статті посіли призові місця, ми додали найбільший обсяг нової  і додаткової інформації до вже наявних статей у Вікіпедії.
Це статті про:
І довели, що готові ділитися своїми знаннями та інформацією, яку накопичуємо та зберігаємо, навіть у такий незвичний спосіб, коли користувачі знаходяться не в стінах бібліотеки, а є читачами найпопулярнішої онлайн енциклопедії.

пʼятниця, 15 червня 2018 р.

МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ СТАРИЦЬКИЙ. ЖИТТЯ ТА ТВОРЧІСТЬ

ЕКСКУРСІЯ

Для учнів Розсошенської гімназії була проведена екскурсія в секторі краєзнавства та бібліографії. 
Провідний бібліограф Требіна Н. М. провела бесіду з демонстрацією нових книг, нещодавно подарованих полтавськими авторами: Т. Ваценко, В. Сердюком, В. Плювако, М. Петренко, Р. Плотниковою. Були представлені матеріали до шкільного курсу "Мій рідний край".
Всім дуже сподобалась цікава та пізнавальна екскурсія, про що свідчили слова вдячності від наших маленьких користувачів.

БІБЛІОТЕЧНІ УРОКИ

Відділом інформаційно-бібліографічного обслуговування було проведено бібліотечний урок з учнями Розсошенської гімназії на тему: "Щоб діти більше знали - є газети та журнали" та "Джерела пошуку інформації".

четвер, 14 червня 2018 р.

ДЕНЬ БЛОГЕРА

Ідея проведення цього свята виникла в 2004 році. Відразу 500 людей з більш ніж 40 країн, об'єднавшись, вирішили, що їм потрібен свій день - свого роду символ дружніх стосунків між мережевими блогерами усього світу. 
Саме поняття блог походить від англійського blog, тобто інтернет-журнал або щоденник, куди користувач додає свої записи, фото або відео. Але на відміну від особистих даних, вся інформація блогу є відкритою. 
Крім Дня блогера, у світі щорічно відзначають і так званий День блогу. 
З СВЯТОМ ДНЕМ БЛОГЕРА!!!!

субота, 9 червня 2018 р.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДРУЗІВ

Друг – це найближча людина для кожного з нас. Дружба  це загадкове явище, яке приносить в наше життя найрідніших нам людей. Я вважаю, що друзів не може бути багато. Дружба – це, перш за все, духовна близькість людей, а не просто схожість інтересів, чи однакові погляди на світ. Товаришу можна довірити будь-що і знати, що розмова залишиться між вами. 
Тож Міжнародний день друзів можна вважати днем любові до друга.
КНИГИ:
  • Дружба – амитье = Droujba - amitie : кн.для чтения на фр. яз. в ст. классах сред. шк. / сост. В. А. Габис и др. – 2-е изд., дораб. – М. : Просвещение, 1990. – 109, [1] с. : ил. – (Читаем по-французски). 
  • Коптяева, Антонина Дмитриевна. Дружба : роман / А. Д. Коптяева. – М. : Художественная литература, 1960. – 566 с. 
  • Лисина, Алиса. Дружба Inc : роман / А. Лисина. – М. : АСТ : Транзиткнига, 2006. – 336 с 
  • Страффи, Иджинио. Дружба и магия / И. Страффи ; [пер. с итал. А. В. Голубцовой]. – М. : АСТ, [2013]. – 64 с. : м. – (Клуб Winx). 
  • Цілик, Ірина. Місторія однієї дружби / І. Цілик. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2016. – 126 с. 
  • Ярилина, Елена. Любовь, дружба и чёрт-те что ещё : роман / Е. Ярилина. – М. : Центрполиграф, 2007. – 317 с.

четвер, 7 червня 2018 р.

ВИСТАВКА-ВЕРНІСАЖ "КОЛЬОРОВА ПАЛІТРА ПОЛТАВСЬКИХ ХУДОЖНИКІВ"

 .
Пропонуємо до вашої уваги віртуальну виставку-вернісаж, присвячену художникам Полтавщини. 
Історія полтавського живопису дуже багата. Вона подарувала світові Володимира Боровиковського, Марію Башкирцеві, Миколу Ярошенка, Леоніда Позена, Івана Дряпаченка, Івана Кавалерідзе, Катерину Білокур. На Полтавщині тривалий час жили і працювали Іван Зайцев, Василь Волков, Григорій та Іван Мясоєдови, Опанас Сластьон, Василь та Федір Кричевські та багато інших.
Багато художників краю досягли світового визнання. Вони є майстрами живопису, графіки, абстракцій, проявляючи себе у різних напрямках…
Своїми роботами художники передають душевні переживання, красу і недоліки навколишнього світу, намагаються донести до людей свої ідеї.
На виставці представлена література з фондів Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара. 
Пропоновані видання не залишать байдужим нікого!

КОНКУРС ІСТОРИЧНЕ ОПОВІДАННЯ

Переможці Першого конкурсу історичного оповідання "ProМинуле". 
І місце зайняла Раїса Плотникова з оповіданням "Червоні тумани", ІІ — Ігор Стамбол із "Проблиском в Одесі", ІІІ місце між собою розділили Ірина Пасько (оповідання "Кукла") та Антон Ситор ("Тополина алея"). 
Автори, які зайняли I, II та III місця, отримали грошову винагороду в розмірі 5 тис., 4 тис. та 3 тис. грн відповідно. Найкращі тексти будуть надруковані окремим збірником у видавництві "Темпора". 
Темою цьогорічного конкурсу були Українські визвольні змагання 1917-1921 рр.  Тематика оповідань охоплювала всі українські землі: Галичину, Волинь, Поділля, Наддніпрянщину, Південь України, Запоріжжя, Крим, Полтавщину. Усього на конкурс надіслали 95 оповідань.
ВІТАЄМО НАШУ ЗЕМЛЯЧКУ РАЇСУ ПЛОТНИКОВУ З ПЕРЕМОГОЮ!!!!

вівторок, 5 червня 2018 р.

ПОДАРУНОК ВІД ТЕТЯНИ ВАЦЕНКО...

Традиція дарувати бібліотеці книги збереглася і сьогодні. Полтавська письменниця Тетяна Ваценко подарувала книгу "Країна Навпакинія". Дякуємо за подарунки!!!!

неділя, 3 червня 2018 р.

ВИСТАВКА-ЗНАЙОМСТВО. ЛІДІЯ ВІЦЕНЯ

На виставці-знайомство "Усе в житті не випадково..." представлені книги, статті з періодичних видань, які зберігаються в фондах Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара.
Віценя Лідія Миколаївна - полтавська поетеса, прозаїк та журналіст. 
Народилася 9 листопада 1954 в с. Дібрівна Миргородського району Полтавської області. Ще зі шкільних років почала друкувати свої вірші. Друкувалася в газетах "Прапор перемоги", "Комсомолець Полтавщини", "Зірка", "Молодь України", "Літературна Україна" та журналах "Дніпро", "Журналіст України", "Дзвін", "Київ". Після завершення Дібрівської загальноосвітньої школи (1972), поступила в Київський державний університет імені Тараса Шевченка на факультет журналістики (1977). 
1977-1990 - працювала в редакції обласної молодіжної газети "Комсомолець Полтавщини". 
З 1980 - член Національної спілки журналістів України. 
1998 - лауреат Полтавських обласних премій ім. Петра Артеменка та ім. Григорія Яценка. 
З 2001 - член Національної спілки письменників України. 
2004 - лауреат Полтавської міської премії ім. Володимира Короленка. 
‎2006 - за підсумками творчого конкурсу Міжнародного десятого фестивалю журналістики "Віра. Надія. Любов" була визнана журналістом року. 
2008 - одержала премію Національної спілки журналістів України "Золоте перо". 
2009 - Заслужений журналіст України, а також лауреат Полтавської обласної премії ім. Леоніда Бразова. 
Авторка книг: 
- "Сашенька" (художньо-документальна повість про життя і творчість полтавської художниці Саші Путрі); 
- ‎"Космограма душі" (поезії); 
- ‎"Несподіваний вогонь" (поезії); 
- ‎"Життя, що стало долею" (художньо-документальна оповідь); 
- ‎"Усе в житті не випадково" (поезії);

пʼятниця, 1 червня 2018 р.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ

Початок літа, як початок життя, ідеально підходить для того, щоб знову і знову проявити любов до своєї дитини.
1 червня — це Міжнародний день дітей — найтепліший свято, яке тільки може бути.
СВЯТОМ!!!!

четвер, 31 травня 2018 р.

УКРАЇНСЬКИЙ ГРАФІК

Перевальський Василь Євдокимович - український графік, народний художник України, член-кореспондент Академії мистецтв України, член НСХУ, лауреат літературно-мистецької премії імені І. С. Нечуя-Левицького, доцент національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.
Народився 13 червня 1938 року в селі Бубнові Золотоніського району Полтавської області (нині - Черкаської). Здобував освіту спочатку у Художньо-ремісничому училищі №14, а згодом - у Київському державному художньму інституті на графічному факультеті, де вивчав книжкову графіку у Василя Касіяна. 
З 1963 року співпрацював із провідними видавництвами України, виконував оформлення та ілюстрації до книжкових видань, також є автором багатьох екслібрисів.‎
‎Закінчивши інститут у 1965 році, навчався у творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у Михайла Дерегуса до 1967 року.
1967-1969 - викладав у Київському художньо-промисловому технікумі.‎
‎1970-1975 - обіймав посаду художнього редактора у видавництві "Мистецтво" та головного художника видавництва "Радянська школа" (тепер - "Освіта").
‎1987-1991 - працював секретарем Національної спілки художників України.
‎З 1991 - викладав у Національному технічному університеті України "Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського", де обімав посаду завідуючого кафедри графіки, видавничо-поліграфічного факультету.
‎З 1997 по 1998 рік - був заступником голови Київського відділу Національної спілки художників України (НСХУ).
‎2000-2005 - заступник голови НСХУ.
‎З 2003 - викладає у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури.
‎ 2004 став завідувачем кафедри графічних мистецтв.
Творчість Василя Перевальського - це відтворення українських народних сюжетів у неповторному символічному світі графічного мистецтва. Серед робіт художника можна виділити наступні:

вівторок, 29 травня 2018 р.

ОЛЕКСАНДР ЗУБЧЕНКО - ПИСЬМЕННИК І ПОЕТ

Олександр Сергійович Зубченко – молодий полтавський письменник-фантаст і поет, що оспівує красу природи, доблесть і честь, вірну дружбу, і звісно ж, кохання. В мережі Інтернет більш відомий під псевдонімом Дзен Хагане. Є головним адміністратором сайту dzenhagane.at.ua

"Сокровищница знаний" [Збірник поезії "Сказанья Летних Ночей"] 
Вместив в себя всю мудрость поколений,
Написанна неспешно от руки,
Давным-давно окутанная пылью
Былую славу бережно хранит. 

Не важно сколько сменится эпох
И сколько лет пройдет с её рожденья,
Она не устареет, не дай Бог,
Ведь книга - вечное творение! 

"Зимним вечером..." [Збірник поезії "Poetry Lunam Noctem"] 

Суровый
Завывает ветер
За окном... 

ПОДАРОВАНІ КНИГИ

Чудовим подарунком для читачів нашої книгозбірні стали книги від видавництва "Полтавський літератор". Це книги для вчителів, учнів, істориків, краєзнавців.
Дарування книг у бібліотеку – давня форма доброчинності та надійне джерело поповнення фонду. Факт надходження дарів у бібліотеку – показник престижу бібліотеки, її місця в суспільному житті, яскраве свідчення опікування її долею. 
Ми завжди щиро і безмежно вдячні за подаровані книги, бо впевнені – вони обов’язково знайдуть свого читача і стануть важливою частинкою нашого цікавого і змістовного фонду. 
Така увага до бібліотеки радує, надихає і читачів, і працівників бібліотеки. Адже нові книги це завжди свято для широкого читацького загалу. 
Дені Дідро говорив "Здійснюйте добро, поки ви існуєте". 

четвер, 24 травня 2018 р.

ЗОРЯ НАД РІДНИМ КРАЄМ

                   (180-річчя Всеукраїнської громадсько-політичної газети "Зоря Полтавщини") 
Провідний бібліограф сектору краєзнавства
обласної  бібліотеки  для юнацтва
 імені Олеся Гончара Н. М. Требіна
і головний редактор  газети
"Зорі Полтавщини" О. Г. Макаренко
24 травня, у День слов'янської писемності і культури, в ПНПУ ім. В. Г. Короленка відбулося "свято одне на всіх" – відзначення поважного ювілею шанованого в краї видання. 
Своє 180-річчя газета зустріла у розквіті власних надбань, професійного досвіду, за яким неоціненний багаж вписаних в історію подій, фактів, людських доль. Свято об'єднало цілі покоління і творців газети, і її читачів. Довкола газети завжди гуртувалися і гуртуються громадські діячі, історики, письменники, митці… 
Газета дихає живими вітрами різних епох. ЇЇ біографія почалася 15 квітня 1838 року і, зрештою, вона сама стала біографом майже двох століть. Ми, бібліотекарі, це відчуваємо щодня, гортаючи давні, архівні підшивки. Вони – першоджерело матеріалів про історію рідного краю, видатних особистостей, розвиток культури, різних галузей господарства, природу. Вони користуються попитом у юних дослідників історії Полтавщини. 
Шановні журналісти, творці газети! Шлемо Вам найщиріші вітання з ювілеєм і бажаємо великих творчих успіхів, вдячних читачів і шанувальників. Наша бібліотека з Вами уже сорок два роки! 

понеділок, 21 травня 2018 р.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД


21 травня відділом інформаційно-бібліографічного обслуговування було проведено бібліографічний огляд на тему: "Лауреати Національної премії імені Тараса Григоровича Шевченка 2018 року". До бібліотеки гостинно завітали учні 8-класу Полтавської ЗШ I-III ступенів № 18. 
Шевченківську премію з літератури 2018 року отримала авторка 45 поетичних і прозових книжок та 17 тисяч картин, українка, що живе у Мюнхені, Емма Андієвська. Обрано її за п’ять книг – "Міста-валети", "Бездзигарний час", "Шухлядні краєвиди", "Маратонський біг" і "Щодення: перескопи". 
Андієвська – одна із найцікавіших постатей, яку час зберігає для нас, аби продемонструвати, що людина не має права загубитися в чужому світі, коли вже судилося покинути свій. Перебування на чужині не позбавило художницю і письменницю того, що полюбилося в дитинстві – спільності з Україною. 
"Для мене Україна – на кожному клаптику, де хтось говорить українською" - говорить Андієвська. У свої 87 років Емма Андієвська випромінює невичерпну енергію, працює по 10 годин на добу, малюючи нові картини та складаючи поетичні збірки. 
ЇЇ манера оповідати вибудована на бездоганному українському синтаксисі. Читаєш речення – як пісню співаєш, бо вона мелодійно перекочується на язиці – і ти просто насолоджуєшься від того, як усе припасовано, доцільно, довершено. "...вона геніальна. Незаперечно геніальна і то у рідко високій мірі" - так за неї сказав Еммануїл Райс.

пʼятниця, 18 травня 2018 р.

МИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Шановні читачі!
Ми дуже раді зустрічам з вами як у реальному житті, так і у віртуальному просторі та докладаємо багато зусиль, щоб ви поверталися до нас знову і знову. Сподіваємося, що ви допоможете нашій бібліотеці стати ще кращою! 
На сьогоднішній день співпраця з соціальними мережами стала перспективним напрямом інформаційної діяльності бібліотеки; вона дає змогу налагодити діалог із сучасним користувачем Інтернету, якісно та змістовно рекламувати свою діяльність. Інформаційні технології активно використовуються в роботі  бібліотеки. Вже кілька років ми викладаємо новини, популяризуємо послуги та фонди за допомогою Facebook, Twitter, YouTube, Google+
Facebook - найбільша соціальна мережа в світі; 
YouTube - відеохостінгова компанія, що надає користувачам послуги зберігання, доставки та показу відео; 
Twitter - соціальна мережа для публічного обміну повідомленнями; 
Flickr - один з найпопулярніших сервісів, призначених для зберігання фотографій і відеороликів он-лайн;
Google+це соціальна мережа від Гугла, компанії, яка лідирує сфері пошуку інформації.
Блог "Світ бібліографа" (англ. blog, від web log, "мережний журнал або щоденник подій") — це веб-сайт, основний вміст якого записи, що регулярно додаються.

КНИГА З АВТОГРАФОМ

Монографія Ірини Петренко "Історик Віра Жук: життя, віддане науці" у книзі – спогади колег та друзів про відому українську дослідницю. 
Віра Жук – відома краєзнавиця, яка все своє життя присвятила історії рідної Полтавщини. На її честь названа одна з вулиць Полтави, а присвячена Вірі Никанорівні меморіальна таблиця досі прикрашає будівлю державного архіву Полтавської області.
Віра Никанорівна пропрацювала 22 роки у державному архіві, потім вирішила навчати студентів у Полтавському педагогічному інституті імені В. Г. Короленка (нині національний університет). Кожен, хто спілкувався з науковицею, запам’ятав її світлою і позитивною людиною, яка ставала гарним прикладом цілеспрямованості і любові до своєї справи. 
Віра Никанорівна вивчала історію та краєзнавство, архівну справу, українсько-болгарські зв’язки. Створила близько тисячі наукових праць. 
Померла Віра Жук у 2008 році. 
І ось через 9 років вийшла монографія Ірини Петренко.

Петренко, Ірина Миколаївна. Історик Віра Жук (1928-2008) : життя, віддане науці : монографія / І. М. Петренко. – К. : [МІЛЕНІУМ], 2017. – 516 с.

четвер, 17 травня 2018 р.

СЛОВНИКИ ОНЛАЙН

Уміння користуватися словниками – це великий плюс для будь-якої людини. Словник – це ваше вікно в освіту. Саме він нагадає вам про забуте слово, вкаже, де написано вірно, а де допущена помилка. Правил української мови настільки багато, що всі їх пам'ятати просто неможливо, а якщо приплюсувати правила інших мов, то це взагалі нереально для людського мозку. Підвищуючи свою грамотність, ви підвищуєте свій статус, так як інтелігентність і освіченість завжди видно в людині. І словник – це перша підмога, щоб підтримувати їх. Справа в тому, що часто вивчена інформація стирається з часом з пам'яті, але словники завжди будуть зберігати її для вас і в потрібний момент підкажуть вам вірну відповідь.
Відкривати для себе нове…
І вам необов'язково нести з собою кілограми паперової літератури. Вся потрібна інформація поміститься у вашому ноутбуці або в планшеті. Причому ви зможете носити його з собою, і потрібну кількість словників у вас буде завжди і скрізь! Це дуже зручно. 

неділя, 13 травня 2018 р.

IX ЛИПІВСЬКІ ЧИТАННЯ У ПОЛТАВІ (11-12 ТРАВНЯ 2018 р.)

Відбуваються на базі Полтавського університету економіки і торгівлі. Вони зібрали краєзнавців, літературознавців, істориків, філософів з усієї України (Київ, Львів, Вінниця,Одеса, Івано-Франківськ, Полтава тощо). Присутній родич Лип – В. Гоменецький. До речі, їх рід дуже великий, представники якого проживають в багатьох країнах світу. 
Нам батько і син Липи дорогі тим, що вони пов'язані з Полтавщиною: Іван Львович своєю політичною і професійною діяльністю, а Юрій Іванович тим, що народився у нашому краї. Вражає багатогранність їхніх особистостей і те, що вони так багато зробили для утвердження українства.
Провідний бібліограф сектору краєзнавства  та  бібліографії Н. М.Требіна з авторами книги "Іван та Юрій Липи" І.І. Стамболом і С. В. Кучеренко.

субота, 12 травня 2018 р.

НОВИНКИ!

Фонд сектору краєзнавчої літератури та бібліографії Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Олеся Гончара, поповнився такими новими книгами з художньої літератури (перелік не повний).
Вовченко, Г. В. П'ю серцем кожну днину : поезії / Г. В. Вовченко. – Полтава : Дивосвіт, 2017. – 72 с.
Поетична збірка Галини Вовченко "П'ю серцем кожну днину" посіла перше місце в конкурсі "Краща книга Полтавщини-2017" у номінації "Краща поетична збірка". Це видання в аторки – не перше, але його називають найсильнішою книгою Галини Вовченко на сьогодні.
Більшість віршів, що увійшли до нової книжки - це такі собі поетичні етюди та поетичні замальовки нашого повсякденного життя.
Манойленко, Ю. А. На покуті свята / Ю. А. Манойленко. – [Полтава] : Полтавський літератор, 2016. – 112 с.
У збірці віршів "На покуті свята" за допомогою засобів художнього слова відкривається багата, сакральна природа любові, бо це високе почуття, яке здатне звільняти людські душі від сірості буднів і кликати до неперебутніх цінностей, кодованих часом.

пʼятниця, 11 травня 2018 р.

ЯКІ КРУТІ ДО ЩАСТЯ СХОДИ...

Збірка поезій заслуженого діяча мистецтв України Марії Бойко "Які круті до щастя сходи..." включає ліричні й патріотичні вірші, своєрідний щоденник особистих і суспільних досягнень останнього року, усвідомлення, боротьби. Книга орієнтована на широкий загал читацької аудиторії від школярів до дорослих  кожен відшукає в ній рядки зрозумілі й сутоголосні власним думкам і діям.
Головний посил видання: любов має бути дієвою – сходинка за сходинкою, кожен з нас піднімається у стосунках, прагнення, перемогах. Це однаково правильно для людини, народу і суспільства в цілому – маємо робити свідомий вибір і крок нагороду, долаючи тяжіння сумнівів і проблем.
Бойко, Марія Володимирівна. Які круті до щастя сходи ... : поезії / М. В. Бойко. - Полтава : АСМІ, 2016. – 409 с. 
Запропонована книга знаходиться у фондах Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара. 
Приходьте… Читайте… Насолоджуйтесь….

неділя, 6 травня 2018 р.

БІБЛІОТЕКО МОЯ ЮНА...

40-річчя Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара
Бібліотеко моя юна ... : історико-бібліографічний нарис довідник / [упор. С. В. Сичова] ; Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації, Обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. - Полтава : АСМІ, 2017. - 167 с.
Що можна сказати про 40-річний рубіж у житті людини? Мабуть те, що це період зрілості, адекватного усвідомлення реальності, появи критичного мислення, напрацювання першого досвіду, набуття сталих звичок, започаткування традицій.
А що можна сказати про 40-річчя існування якоїсь справи? Перше: що вона перевірена часом, і чималим. Друге: що за цей час вона набула певного змісту, традицій і слави. Третє: що цю славу склали конкретні люди.
Так от, ця книга про те, як починали нашу справу і як вона сталася, як гартувалася в плині подій і непростого часу, якого досвіду, традицій, успіхів і здобутків набула; і які саме люди склали її славу, а які перехопили естафету й продовжують її сьогодні. Ці люди заслуговують, щоб про них сказали. 
Книга призначена для бібліотекарів та широкого кола читачів.

субота, 5 травня 2018 р.

ЗВІД ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Цей проект триває вже 11 років, і втілюється в життя за підтримки Полтавської обласної державної адміністрації, Полтавської обласної ради та управління культури Полтавської обласної державної адміністрації. Полтавські видання "Зводу пам’яток історії та культури України" стали своєрідним брендом та прикладом для інших областей, що долучилися до проекту, який на сьогодні є всеукраїнським.
Звід пам'яток історії та культури України : Полтавська область : Шишацький район / [упор. В. О. Мокляк] ; Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації, Центр охорони та дослідження пам'яток археології, управління культури Полтавської облдержадміністрації, Полтавський краєзнавчий музей ім. В. Кричевського. – Полтава : АСМІ, 2017. – 371 с. 
Видання продовжує дослідження культурного та історичного спадку Полтавщини, зокрема, Шишацького краю. До книги, окрім вступної статті, увійшло 333 статей про пам’ятки району. Із них 137 присвячені пам’яткам археології, 179 − історії, 1 − мистецтва, 10 − природоохоронним об’єктам, 5 – історії та мистецтва, 1 – історії та техніки, 1 – об’єкт мистецтва. У підготовці видання взяли участь працівники Центру охорони та досліджень пам’яток археології управління культури Полтавської обласної державної адміністрації, науковці Полтави та краєзнавці Шишацького району. Книга є результатом кількох років науково-дослідницької роботи 34 авторів.
Звід пам'яток історії та культури України : Полтавська область : Семенівський район / Управл. культури Полтав. обл. держ. адміністрації, Центр охорони та досліджень пам'яток археології, Управл. культури Полтав. облдержадміністрації, Полтав. краєзнав. музей ; [упоряд. В. О. Мокляк]. − Полтава : АСМІ, 2013. − 396 с.
Видання продовжує розповідь про багатство культурно-історичної спадщини Полтавського краю, зокрема, Семенівщини. До книги, окрім вступної статті, вміщена 391 стаття про пам’ятки району, з яких 184 присвячені археології, 185 − історії, 4 − архітектурі, 1 − пам’ятці техніки, 1 – пам’ятці мистецтва, 17 − природоохоронним об’єктам.

Звід пам'яток історії та культури України : Полтавська область : Лохвицький район = Register of Monuments of History and Culture of Ukraine: Poltava Region. Lokhvitsa district / Полт. краєзн. муз. ; [В. А. Андрієць, А. С. Ароян, В. В. Бережна та ін. ; упоряд. В. О. Мокляк]. − Полтава : АСМІ, 2012. − 440 с.
В книзі вміщено інформацію про 555 пам'яток та об'єктів культурної спадщини Лохвицького району, в їх числі − 288 об'єктів археології, 244 − історії, 23 − архітектури, 6 − монументального мистецтва, 13 − природи, 1 − науки. В процесі підготовки було досліджено площу в 1300 квадратних кілометрів, обстежено 72 населені пункти.
Пам'ятки археології, архітектури, історії, монументального мистецтва, природоохоронні об'єкти несуть у собі величезний масив інформації про наше минуле. І, зокрема, про історичні події, які відбувалися протягом тисячоліть на території Лохвиччини.

пʼятниця, 4 травня 2018 р.

"В ТОЙ ВЕЧІР БУЛИ МИ ЩАСЛИВІ, БО ВРАНЦІ КІНЧИЛАСЬ ВІЙНА…"

Ці рядки – поетичний голос Олеся Гончара з далекого травневого дня 1945 року… Голос молодого воїна, за плечима якого були важкі фронтові дороги: оборонні бої, біль відступу, оточення і полон, визвольний похід, радість перемоги. Яким же був день Перемоги для 27-річного юнака?
В його фронтовому щоденнику з'явився запис: "День Перемоги. Гвардійський апофеоз неподалік Златої Праги. Той благовіст миру, і чехи – сяючі, і п' яні від щастя ми… Коли ми закінчили війну на полях Європи весною 1945-го , ми були тоді всі суцільними поетами, людьми, що ідеалізували життя, оспівували його, ми були закохані в кожну травинку, бо завтрашній день, усі безконечні грядущі дні уявлялися нам у розливі сонця й братерства. Ми були безсмертні – так принаймі ми відчували себе. Не буде життю кінця-краю, не буде ворожнечі, не буде більше ніколи страхіть, кошмарів, будуть тільки людяність, братерство, вселюдське вічне добро…". 
А ще радість перемоги над фашистською Німеччиною Олесь Гончар щиро, емоційно передав у незакінченій поемі "9 травня" (1945 рік), невеликий уривок з якої подаємо нижче: 
Спинися, живий і щасливий, 
Спинися на повнім скаку. 
Не раз біля теплої гриви 
Ти ж мріяв про мить таку! 

Дивися, як світ оживає 
На наших очах отут, 
Як кожне стебло посилає 
Зелений тобі салют. 

В мерзлій землі задубілій 
Був ти зігріваний ким? 
Цим ранком травнево-білим, 
Який уявлявсь таким. 

ЛИСТИ ДО ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

Ці книги будуть цікавими як викладачам і студентам, так і всім шанувальникам українського слова та культури.
До видання ввійшли подані в хронологічному порядку (1946–1995 рр.) листи письменників, а також публіцистів, літературознавців, митців до всесвітньо відомого майстра художнього слова Олеся Гончара.
Хочеться щиро подякувати упорядникові Миколі Степаненку та його помічникам за безцінний дар – унікальний двотомник листів із його глибокими примітками й ґрунтовними коментарями.
  • Листи до Олеся Гончара : у 2-х кн. / [упор. М. Степаненка]. – К. : Сакцент-Плюс, 2016. – Кн. 1 : (1946-1982). – 2016. – 736 с. 
  • Листи до Олеся Гончара : у 2-х кн. / [упор. М. Степаненка]. К. : Сакцент-Плюс, 2016.   Кн. 2 : 1983-1995). 2016. 736 с. 

четвер, 3 травня 2018 р.

ДЕНЬ ЄВРОПИ

День Європи – щорічне свято миру та єдності в країнах Європейського Союзу Свято відзначається в Європі 9 травня, бо ця дата вважається Днем народження Європейського Союзу. В цей день європейці шанують спільні цінності, спільну історію та спільне майбутнє. 
В Україні свято відзначається офіційно, на державному рівні щорічно з 2003 року у третю суботу травня. Українцями воно сприймається як спосіб приєднання до тих цінностей, які дотримуються в Європейському Союзі. 
Цікаві факти про Європу: 
  • Давні греки вважали Європу окремим материком. 
  • ¼ частину Європи займають острови. 
  • Європа – так називається один із супутників Юпітера. У грецькій міфології зустрічається ім’я фінікійської принцеси Європи. Стародавні греки вважали, що саме вона дала ім’я континенту. А ще між Африкою та Мадагаскаром є острів, який також називається Європа (названий на честь однойменного корабля з Британії). 
  • Найменша держава на території Європи – це Ватикан з безліччю культурних та історичних пам’яток. Це країна, практично, з нульовою народжуваністю. 
  • Найбільше місто Європи – Париж, столиця Франції. Тут вивищується Ейфелева башня (висота 320 м.), найбільш відвідуваний пам’ятник у світі. 
  • В Італії знаходиться вулкан Везувій, який зруйнував місто Помпеї 
  • У країнах континентальної Європи – правосторонній автомобільних рух. Але в Парижі є 350-метрова вуличка з лівостороннім рухом. 
  • Фрайбург – німецьке місто, яке має екологічно чистий престижний район. Жителі залишають свої автомобілі за його межами. 
  • У минулому Середземне море часто висихало. 
  • Найдовший трамвай у світі (майже 54 метри!) «ходить» у Будапешті. 

середа, 2 травня 2018 р.

ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КАЛЕНДАР


5 травня 1581 року був надрукований перший український календар. Його автором став Іван Федоров, український першодрукар. Це сталося у місті Острог, куди його запросив князь Костянтин. До цього часу уже була надрукувана низка книжок, зокрема, знаменита "Острозька Бібілія", але календарів в Україні ще ніхто не створював. Іван Федоров з допомогою білоруського поета Андрія Римші випустив свій календар під назвою "Хронологія". До кожного з дванадцяти місяців поет написав віршований опис подій, що сталися цього місяця. Хоча календар містився на одному аркуші, він вперше започаткував моду на різноманітні календарі майбутнього.

субота, 28 квітня 2018 р.

ВІТАЄМО!!!!

Вітаємо з днем народження колежанку!
Бажаємо бути коханою, бажаною, чарівною, запаморочливої! Здоров’я, удачі, достатку, виконання найпотаємніших бажань, жіночих радостей, життєвих солодощів, чудових миттєвостей і нескінченного щастя!

четвер, 26 квітня 2018 р.

ГІРЧИТЬ ЧОРНОБИЛЬ КРІЗЬ РОКИ...

Сьогодні виповнюється 32 рік з дня Чорнобильської катастрофи, найбільшої технологічної аварії в історії ядерної енергетики. Внаслідок вибуху 26 квітня 1986 року 4-й реактор Чорнобильської АЕС було повністю зруйновано. Викинуті із зруйнованого реактора в атмосферу продукти поділу ядерного палива було рознесено повітряними потоками на значні території, спричинивши їх радіоактивне забруднення не лише поблизу АЕС, а і за сотні і навіть тисячі кілометрів від місця аварії.

Радіоактивного забруднення зазнали території багатьох країн. 
Радіоактивного опромінення зазнали майже 8,4 мільйона жителів України, Білорусії і Росії, з них було переселено майже 404 тисячі осіб. 
Навколо місця аварії було створено 30-кілометрову зону відчуження, яка існує і донині.
Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних із скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Чорнобильська біда надовго залишиться у нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.
Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії і тим, кого немає поруч з нами. Перед живими...

пʼятниця, 13 квітня 2018 р.

З ВІНКА ШАНИ ОЛЕСЕВІ ГОНЧАРУ

Про творчість Олеся Гончара написано багато книг, статей, досліджень.
Літературознавці були уважними до його щедрого, яскравого таланту. Здається, все вивчено, розглянуто усі аспекти його багатогранної літературної діяльності. 
Що можна сказати нового про "чарівника із полтавських земель", чим збагатити запас знань сучасних молодих полтавців?
На протязі багатьох років ми намагалися відшукувати окремі маловідомі грані життя і творчості письменника, систематизувати, висвітлювати і доносити їх до читачів не тільки своєї бібліотеки, а й бібліотек області, вчительських кіл, краєзнавців. 
І от в 100-літній ювілей письменника пропонуємо Вам, шановні наші друзі, цей ретроспективний збірник, підготовлений бібліографами-краєзнавцями бібліотеки за останні п'ятнадцять років. 
З вінка шани Олесеві Гончару. До 100-річчя від дня народження : ретроспективний збірник бібліографічних видань (2003-2018) / Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара; упорядник Н. М. Требіна. – Полтава : ТОВ "АСМІ", 2018. – 123 с.: іл. 
В покажчику "Високих літ високий лет" зібрана література про життя і творчість нашого "кревного полтавця", наявна у фондах нашої бібліотеки. 

У трьох розвідках досліджені: фронтова доля, духовність, світ почуттів у житті і творчості нашого земляка. 
У дайджесті-покажчику "І сам [Гончар] продовжується в майбуття" йдеться про молодих письменників-полтавців – лауреатів Міжнародної українсько-німецької літературної премії його імені.

ОЛЕСЯ МІФТАХОВА (КОТЛЯР) З КРЕМЕНЧУКА – ПЕРЕМОЖНИЦЯ ДВОХ КОНКУРСІВ В НОМІНАЦІЇ "ПОЕЗІЯ"

Конкурс рукописів "Гранослов" оголосив список переможців. Результати голосування журі були оприлюднені в офіційній групі конкурсу у Facebook.
Номінація "Поезія":
Дипломанти, в т. ч: 
Олеся Міфтахова (Котляр) (Полтавська область) 
Довідка: Літературний конкурс "Гранослов" – щорічний міжнародний конкурс найкращих творів молодих українських літераторів. Започаткований у 1991 році Національною спілкою письменників України та Міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту. 
Відновлений у 2015 році після семирічної перерви.
На конкурс представляються твори дітей та молоді віком до 30 років, що мешкають в Україні та за її межами.
Стали відомі імена переможців II Всеукраїнського конкурсу кращих творів на сільську та аграрну тематику ім. Григора Тютюнника 2018 року
Літературний конкурс ім. Григора Тютюнника проводять Аграрна партія України, видавництво «Самміт-книга» та Українська бібліотечна асоціація. Він уже другий рік поспіль відкриває світу нові імена молодих авторів віком до 35 років.
У номінації "Поезія" перемогла 30-річна Олеся Міфтахова (м. Кременчук, збірка "Достигають яблука"). За освітою вона економіст, однак себе бачить саме в поезії. Раніше вже брала участь у низці літературних конкурсів.
"Для мене головне в цьому конкурсі те, що тепер я зможу бути не лише почутою, але й прочитаною", – каже Олеся. 
До журі конкурсу на чолі з відомим поетом Іваном Драчем і лідером Аграрної партії Віталієм Скоциком увійшли: Леся Мудрак – письменниця, громадський діяч; Іван Степурін – директор видавництва «Самміт-книга»; Лариса Кадочнікова – народна артистка України; Влада Литовченко – громадський діяч, голова Ради Аграрної партії з питань культури і духовності; Сергій Куліда – головний редактор газети «Літературна Україна»; Євген Букет – головний редактор газети «Культура і життя»; Андрій Щекун – генеральний директор державного підприємства «Газетно-журнальне видавництво».

вівторок, 10 квітня 2018 р.

"ВАРВАРИ": ПОСТКОЛОНІАЛЬНА ТЕМА У СУЧАСНІЙ ПІДЛІТКОВІЙ ПРОЗІ

Нова психологічна повість Степана Процюка «Варвари» засвідчує появу у сучасній українській прозі для підлітків якісного реалістичного тексту про часи радянського тоталітаризму.
Постколоніальні теми – складні і драматичні. Не так багато письменників наважуються висвітлювати їх у літературі для дітей та юнацтва. Не кожному вдається балансувати на межі дорослого і дитячого дискурсу, не втративши мовностильової рівноваги.
Після двадцяти років незалежності України, активного розвитку жанру літературної казки та пригодницької прози нарешті у адресованій юним читачам українській літературі з’являються реалістичні повісті, у центрі яких – життя юних героїв у часи радянського тоталітарного режиму, їх світовідчуття, емоції, ціннісні орієнтації, моделі поведінки; образ дітей перехідної епохи, які беруть участь у боротьбі за незалежність своєї держави і є уособленням вільного молодого покоління. Йдеться про підліткові повісті Зірки Мензатюк «Як я руйнувала імперію», Олени Захарченко «Хутір», Степана Процюка «Вітроломи» і «Варвари».
«Варвари – це радянська влада…» (С. 21)
Влучна назва інтригує, зацікавлює і спонукає до читання – пошуку відповіді: «Хто такі варвари?». Її читачам й Іванку Дорощуку, одному з головних героїв повісті, дає вчитель історії Микола Панасович Морецький. Степан Процюк у образі цього вчителя та описі його долі синтезував типові риси нескорених українців, які навіть у тоталітарні часи понад усе любили Україну і намагались служити їй вірою і правдою, боронити національну ідею, незважаючи на переслідування, залякування і погрози, розгортали антирадянську пропаганду, сіяли у душах школярів зерна патріотизму і національної свідомості. Дуже оригінально автор називає таких людей легіонерами, бруньківниками дерев, сніговідгінниками і невидими слугами квітня – лелечниками, «які повертали лелек до рідних гнізд» (С. 25). Історія його родини, батька, засудженого за «пособничество УПА» трагічна.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...