середа, 12 грудня 2018 р.

"ПОЛТАВЕЦЬ РОДОМ …"


(До 55-річчя пам'яті Василя Симоненка) 
Рід Симоненка Василя 
Іде з полтавських хлібодарів. 
Як він любив свої поля, 
То сонця прагнучи, то хмари. 
Ф. Гарін 
Найбільше люблю землю, людей, 
поезію і... село Бїївці на Полтавщині, 
де мама подарувала мені життя. 
В. Симоненко 
Хтозна, чи можна знайти в світі кращий куточок, аніж ті місця, звідки ми родом... Тут нам вперше повіяло запашним вітром, дихнуло в обличчя теплом рідної землі, продзвеніло у вухах пташиним щебетом і колисковою піснею. А потім – із заповітним словом – передалась і свята мудрість поколінь, і незнищенні звичаї, й давно відшумілі події, й запорошені часом постаті далеких пращурів. 
І коли Василь Симоненко закликав нас: "В океані рідного народу відкривай духовні острови!" – він мав на це моральне право. 
Тим його Островом були Біївці на Лубенщині: 
Де стоять в обновах білих, в білому вбранні 
Рідні хати, білі хати з хмелем при вікні. 
Відомий в Україні і краї літературознавець П. Ротач у своєму невеликому, але дуже вагомому дослідженні "Грудочка любимої землі", на основі легенд, творів письменників, етнографів, які побували в тих місцях, де побачив світ майбутній поет, відслідковує витоки його творчості, відкриває для нас маловідомі сторінки Симоненкової біографії. 
З образом матері асоціювалися у поета образи рідної землі, з якої він брав душевну щедрість. Рідна земля – це насамперед Біївці, навколишня природа, ріка Удай. Рідна земля "силою своєю напуває, ласкою своєю зігріва". Поет нагадує нам: з любові до рідного села, рідних людей, виростає любов до України. 
У недовірливого читача виникне запитання, чи ж про Біївці пише поет? 
Про Біївці! Лист П. Ротачу від 5 березня 1963 року це підтверджує: 
"Полтавщину згадую лише у вірші "Мій родовід". Але більшість віршів – "на матеріалі" полтавському визріли". 
Переконуємось, що "полтавські рисочки" (за словами Ю. Сліпка) дорогі молодому письменникові. Виїхавши за межі Полтавщини, Василь Андрійович зберіг любов до рідного краю і переніс її у свою творчість. 
1968 року П. Ротач пройшов і проїхав слідами Василя Симоненка від Біївців до Лубен. І зрозумів, як гордився поет своїм селом, своїм козацьким, селянським корінням, з якого виріс його талант. Він був вдячний землі предків, що прослала йому дорогу у широкий світ, пишучи: 
Благослови, добра доле, вередухо вперта, 
На цій землі мені жити та на ній і вмерти. 
Дійсно, у Біївцях, в оточенні добрих, сердечних і щирих односельців, у нелегкі воєнні і повоєнні роки, сформувались погляди, переконання і світогляд поета, який стверджував, що"перетворює, оновлює і заквітчує землю тільки любов – любов до рідної землі, до людей, до праці". 

понеділок, 10 грудня 2018 р.

10 ГРУДНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПРАВ ТВАРИН

І це не збіг - він святкується в один день з Днем прав людини тому, що  хотіли підкреслити, що ВСІ живі істоти на нашій планеті мають право на життя і захист від страждань.
В братів наших менших існує Всесвітня декларація захисту їх прав. До речі, вона була складена саме на підставі Всесвітньої декларації прав людини і має на меті припинення експлуатації та вбивства тварин.
Декларація складається з 10 статей, в яких йдеться не тільки про те, що кожна жива істота має право на повагу і на життя без страждань, експлуатації та смерті, і що жорстоке поводження з тваринами є неприпустимим. Але і що людина зобов'язана піклуватися про відновлення популяції різних видів тварин на землі, а дії, що ведуть до невиправданої загибелі будь-якої тварини, є злочином проти життя.

ЦИТАТА ТИЖНЯ. НІНА СУПРУНЕНКО


ХУДОЖНИК - САЛЬВАДОР ДАЛІ

Інгрем, Кетрін. Це Далі / К. Інгрем ; з англ. пер. Р. Паранько. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2018. - 79 с.
Сальвадор Далі – одна з найзнаковіших постатей в історії мистецтва. Ми вже звикли до нього "шаблонного" й "розтиражованого", та на сторінках цієї книги, фрагментарної і цілісної водночас, Далі постає таким, як був: вередуном, що зростав у тіні померлого брата, ексцентричним блазнем, зануреним у власний світ, владним генієм-новатором, який ні на кого не зважав, старим диваком, що збирав довкола себе почет… Із цих коротких розповідей кожен може компонувати свою сюрреальну картину: про одержимість і страх, про шаленство і самотність, про вигнання і примирення, про життя – і навіть смерть – як епатаж...
Для поціновувачів творчості Сальвадора Далі й мистецтва XX століття.

пʼятниця, 7 грудня 2018 р.

НЕЗАБУТНІЙ МИКОЛА ЗЕРОВ

Полтавець Микола Зеров (1890–1937) – ключова постать в історії національно-культурного Ренесансу 1920-х рр. "Повість про Миколу Зерова" літературознавця Володимира Панченка є дослідженням історії життя цієї незвичайної людини. 
Проникливий аналіз різних аспектів творчості Зерова поєднується із увагою до культурного й суспільно-політичного контексту 1910-1930-х років, до літературно-мистецького середовища Києва того унікального часу. 
Книга вийшла у видавництві "Дух і літера" в серії "Постаті культури".

четвер, 6 грудня 2018 р.

МОЇ ПРАВА - МОЄ ЖИТТЯ

В рамках правопросвітницького проекту "Я маю право" 6 грудня в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара відбувся День бібліографії "Мої права – моє життя".
На день бібліографії завітали старшокласники НВК № 16. 
Розпочався День бібліографії з екскурсії по бібліотеці, на якій школярі ознайомилися з діяльністю всіх підрозділів бібліотеки. 
Працівники відділу інформаційно-бібліографічного обслуговування розповіли про історію виникнення прав людини в країнах світу і в Україні. 
Також була представлена книжкова виставка, "Права людини – найвища суспільна цінність", яка містила інформацію про конституційні права і обов’язки громадян, їх захист і відповідальність неповнолітніх. 
Про всеукраїнський проект Міністерства юстиції "Я маю право" розповіла заступниця начальника відділу комунікацій та забезпечення до публічної інформації Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги у Полтавській області Юлія Козаченко, головною метою якого є не тільки ознайомлювати громадян з їх правами, але й навчити їх рішуче діяти і захищати порушені права. 
Цікавою була розповідь і про адміністративну та кримінальну відповідальність підлітків. 
Захід супроводжувався відеоматеріалами.
Перегляд презентацій допоміг школярам розібратися, як потрібно вчиняти, щоб уникати неприємних ситуацій, а також, хто саме має дбати аби права дітей були захищені. 
З метою популяризації бібліотечно-бібліографічних знань були проведені практичні заняття, де старшокласники отримали навички пошуку інформації по темі за допомогою ДБА бібліотеки, блогу "Світ бібліографа", а також інтернетресурсів. 
Наприкінці заходу учні отримали інформаційні буклети про права дітей та працю неповнолітніх. 
День бібліографії пройшов в цікавій формі.

середа, 5 грудня 2018 р.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

З метою ознайомлення користувачів з лауреатами найпрестижнішої премії світу створено інформаційний бюлетень "Нобелівський тиждень". Періодичність виходу – 1 раз на рік в першу декаду грудня. В 2018 році виходить перший випуск.

КНИГА РОКУ ВВС

Література – це потужний soft power (м'яка сила). Особливо важливою є її роль для України. У час, коли наша країна не мала власної держави, книги були і платформою для розвитку нашої культури, і репрезентами української самобутності для інших країн (мовами яких ці книги могли бути перекладені). Тож книги ставали своєрідними дипломатами, які вели свій, набагато ширший від політичного діалог або полілог. Літературні премії – підтримка цього неполітизованого діалогу культур, який може стати якісною альтернативою у доволі непростий для України час. У Вип. 2 покажчика продовжується розповідь про письменників, які є переможцями конкурсу «Книга року ВВС». Покажчик розрахований на учнів, студентів, викладачів навчальних закладів, колег, які працюють з молоддю та всіх небайдужих, хто захоплюється українською мовою. Подана література, яка використовувалася при підготовці видання.
Книга року ВВС: біобібліограф. покажчик / укл. О. В. Пошибайло ; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара. – Полтава, 2018. – Вип. 2. – 32 с.

вівторок, 4 грудня 2018 р.

РУШНИК НЕЗАБУТНІХ МЕЛОДІЙ



 4 грудня 2018 року у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара пройшов День краєзнавства "Рушник незабутніх мелодій", присвячений 100-річчю від дня народження славетного композитора-полтавця, народного артиста СРСР, першого лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1962) Платона Майбороди. 

Уявити музичне життя України без цього самобутнього композитора, без його внеску в наше пісенне мистецтво неможливо. 
На захід завітали наші давні друзі, учні Полтавського ПТУ–31разом зі своїми викладачами. Працівники сектору краєзнавства та бібліографії розповіли про творчий шлях, маловідомі факти з життя митця, історію створення його пісень-шедеврів: "Київського вальсу", пісні з кінофільму "Долина синіх скель", "Пісні про рушник", "Пісні про вчительку", "Моєї стежини", про багаторічну творчу співпрацю з видатним українським поетом Андрієм Малишком. 
Для кращого сприйняття інформації були використані відео та аудіоматеріали. 
Для присутніх була розгорнута книжкова виставка "Платон Майборода: серце, віддане пісні" та проведений коментований огляд літератури біля виставки. 
Цілий день у затишному залі сектору, мистецькій залі звучали неповторні мелодії талановитого земляка та проводились бесіди біля краєзнавчого каталогу. 

понеділок, 3 грудня 2018 р.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОЛОНТЕРА


5 грудня у всьому світі щорічно відзначається Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку. Така офіційна назва свята волонтерів, або добровольців, проголошеного рішенням 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 17 грудня 1985 року. 
Волонтер – у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. У всесвітній декларації Добровольців сказано, що вони мають право присвячувати свій талант, час, енергію індивідуальним і колективним акціям , не очікуючи винагороди. І ці люди безоплатно витрачають свій вільний час і сили на благо суспільства,за покликом серця надають допомогу іншим у лікарнях, дитячих будинках, притулках, школах, піклуються про людей похилого віку, про всіх, хто того потребує. Волонтерська діяльність є формою благодійництва. 
Волонтерською діяльністю люди займались з давніх часів. Початком сучасного волонтерського руху вважають створення Міжнародного комітету Червоного Хреста у 1859 році. У ХХ столітті рух активно розповсюджувався, зокрема, після Першої світової війни, коли німецька і французька молодь відновлювала зруйноване війною господарство. Якщо у 1987 році у світі налічувалось 80 мільйонів волонтерів, то на початок ХХІ століття їх кількість зросла до 140 мільйонів. Найактивніше добровольці діють в Америці (де діяльність є вагомою складовою культури), Франції, Нідерландах, Данії, Ірландії. В Англії, Канаді майже половина населення – волонтери. 
В Україні волонтерство протягом десятиліть спостерігалось поодинокими випадками, в 90-х роках ХХ століття стало більш помітним. Офіційно було визнано постановою Кабміну від 10 грудня 2003 року «Про затвердження Положення про волонтерську діяльність у сфері надання соціальних послуг». 2011 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про волонтерську діяльність» і постанова втратила чинність. 

субота, 1 грудня 2018 р.

МАЙБОРОДА ПЛАТОН ІЛАРІОНОВИЧ

У духовному житті українського народу пісня посідає особливе місце. Вона живе з нами пліч-о-пліч протягом тисячолітньої історії, у першу чергу завдячуючи людям, які щиро діляться з нами своїм талантом. З нагоди 100-річчя від дня народження видатного українського композитора, педагога Платона Іларіоновича Майбороди пропонуємо вам перегляд літератури "Платон Майборода: серце відданє пісні".
Майборода П. І. народився 1 грудня 1918 року, помер 8 липня 1989 року. Місце народження: хутір Пелехівщина Глобинського району Полтавської області
Платон Майборода в 1939-1941 роках вчився у Київській консерваторії по класу композиції у Л. М. Ревуцького, яку закінчив у 1947 році. В 1947-1950 роках - викладач Київської консерваторії.
Помер 8 липня 1989 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі Києва. Автор надгробного пам’ятника - скульптор М. Білик.
Автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень, а також ліричних пісень - в тому числі "Рушничок", "Якщо ти любиш", "Ми підем де трави похилі", "Київський вальс". 
В творчому доробку також симфонічна поема "Героїчна увертюра", вокальна-симфонічна поема "Тополя" (слова Тараса Шевченка), музика до драматичних  спектаклів, а також до фільмів.

понеділок, 26 листопада 2018 р.

BOOK HISTORY

Андрій Алієв


Цікаві розповіді про життя відомих письменників.
Андрій Алієв Book History
Раджу використовувати всім колегам-бібліотекарям та вчителям.

пʼятниця, 23 листопада 2018 р.

ДИВОВИЖНА ДОЛЯ ДИВОВИЖНОЇ ЛЮДИНИ

22 листопада у бібліотеці відбулася презентація художньо-історичного роману Євгена Бутенка "Доля Героя з Полтавщини", книги-переможниці обласного конкурсу "Краща книга Полтавщини-2018". На захід завітали студенти технікуму харчових технологій.
В центрі художньо-історичного роману
події Другої Світової війни, трагічна доля 25-річного льотчика, Героя Радянського Союзу, гвардії капітана Івана Даценка, уродженця с. Чернечий Яр Диканського району. До речі, 29 листопада йому виповнилося б сто років. 
Автор книги Євген Павлович Бутенко – знаний літератор, краєзнавець, лауреат обласних премій: імені В. Малика (2005), імені П. Мирного (2007), імені С. Ковпака (2012), орденоносець, почесний громадянин Семенівського р-ну. 
Письменник має поважний вік, тому на презентацію прийшла донька – Ольга Євгенівна, співавтор книги, яка розповіла про письменницький шлях, творчі плани, історію написання історичного роману "Доля Героя з Полтавщини", про своє ставлення до героїв. 
Присутнім був представлений перегляд літератури документів про І. І. Даценка, які були опубліковані раніше, ніж роман Є. П. Бутенка, адже тема ця невичерпна для дослідників і літераторів. 
Були також представлені, наявні у бібліотеці книги Є. П. Бутенка. 
А Ольга Євгенівна подарувала для бібліотеки два десятки книг свого батька. 
Читачі отримали задоволення від живого спілкування з донькою письменника, було надзвичайно цікаво та душевно. 

вівторок, 20 листопада 2018 р.

ПРЕС-АНОНС ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ Є. П. БУТЕНКА "ДОЛЯ ГЕРОЯ З ПОЛТАВЩИНИ"


22 листопада 2018 року о 13 год. в залі мистецької літератури та медіаресурсів відбудеться презентація книги Євгена Бутенка "Доля Героя з Полтавщини" – переможниці обласного конкурсу "Краща книга Полтавщини–2018" у номінації "Краще прозаїчне видання". 
В центрі художньо-історичного роману – події Другої Світової війни, трагічна доля 25-річного льотчика, Героя Радянського Союзу, гвардії капітана Івана Даценка, уродженця с. Чернечий Яр Диканського району. 
При написанні цієї книги Є. П. Бутенко користувався спогадами родичів, односельців, документами, зібраними працівниками Національного музею історії України, намагаючись максимально точно, заповнюючи "білі плями", відтворити долю Івана Даценка в хронологічному порядку. І без того захоплюючу історію автор доповнив історичними описами території, на якій відбувалися події, детальними описами діалогів та почуттів героїв. 
Євген Павлович Бутенко – знаний літератор, краєзнавець, лауреат обласних премій: імені В. Малика (2005), імені П. Мирного (2007), імені С. Ковпака (2012), орденоносець, почесний громадянин Семенівського р-ну. 
Написавши не один десяток книг, Бутенко відтворив забуті сторінки історії полтавського краю та вивів із забуття багато імен наших славних земляків – хліборобів, науковців і воїнів. 
Телефон для довідок: 67-64-02; 67-64-31. 

МАРІЯ БАШКИРЦЕВА У ПАМ'ЯТІ ПОЛТАВЦІВ

Ім'я Марії Костянтинівни Башкирцевої увійшло в історію образотворчого мистецтва та літератури одразу трьох країн – України, Росії та Франції. Проте без перебільшення можна сказати, що найбільшої популярності воно набуло на Полтавщині. 
Полтавці свято бережуть пам'ять про короткі, але яскраві візити Марії Башкирцевої на батьківщину, про її перебування в Гавронцях і Полтаві. Пишаються тим, що одному з кращих фотохудожників України кінця XIX – початку XX століття Йосипу Хмелевському (1849 – 1924) припало відзняти Марію в національному вбранні. Інший відомий полтавець – історик і краєзнавець Іван Павловський (1851 – 1922), високо оцінивши творчий спадок Башкирцевої, вніс відомості про неї до своєї праці – «Короткого біографічного словника вчених і письменників Полтавської губернії з половини XVIII століття», яка вийшла друком 1912 року. 
Фальшивий «Щоденник» та альбом ранніх робіт 
У період 60 – 70-х років XX століття Полтава пережила свого роду бум підвищеного інтересу до життя і творчості художниці. Його наслідком стала ціла низка присвячених цій темі матеріалів на сторінках української періодики. На жаль, публікації рясніли прикрими помилками, уникнути яких на той час не вдалося навіть найсерйознішим дослідникам, адже головним джерелом їм слугував сфальсифікований «Щоденник». Тому поява в колекції Полтавського художнього музею в 1970 році трьох нових експонатів, що проливали світло на маловідомі факти творчого та життєвого шляху Башкирцевої, була сприйнята з великим ентузіазмом не тільки науковими співробітниками музею, а й широкою громадськістю міста. 

понеділок, 19 листопада 2018 р.

НОВА КНИГА ЮЛІЇ КІСІНОЙ

Навчалася в Академії витончених мистецтв в Мюнхені. З кінця 80-х брала участь в неофіційнійному літературному житті Москви і Ленінграда. 
Почала публікуватися в самвидаті. 
З 1991 року жила в Мюнхені і в Берліні. У дев'яності роки як художниця стала відома в Німеччині, завдяки "перформативній фотографії" і перформансу. Була удостоєна стипендії Дрезден банку ім. Юргена Понто. 
Починаючи з 2000 року провела ряд мистецьких акцій. 
У 2003 була ініціатором міжнародного фестивалю "Мистецтво і злочин" в театрі Хеббель в Берліні. 
У 2006 заснувала "Клуб мертвих художників". Живе і працює в Берліні.
Кісіна, Юлія. Елефантіна, або Кораблекрушенція Достоєвцева : роман / Ю. Кісіна.  [Харків] : Фабула, [2017].  256 с. 
Москва вісімдесятих – місто без правил. У якому для юних провінціалів існує лиш одне правило: вистояти. Щойно помер Брежнєв, іще триває Афганська війна, а героїня опиняється в самісінькій гущавині літературної тусовки, де нетверезо клубочаться майбутні класики концептуалізму й пост­модернізму російського розливу. Серед цих "учителів цинізму", в ностальгійному Задзеркаллі, героїня знаходить кохання, а з ним  і пронизливу гостроту по­гляду. 
Пропонована книга не залишить байдужим нікого!

ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. 
Свято запроваджене Указом Президента України від 13 листопада 2014 року і встановлене на честь початку цього дня двох доленосних подій у новітній українській історії: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 - лютого 2014 років. Його мета – утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного та майбутнього поколінь об’єктивної інформації про доленосні події початку ХХІ століття в Україні, а також віддання належної шани патріотизму і мужності громадян, які постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору. 
2004 рік. З 22 листопада по 26 грудня відбувалась Помаранчева революція, кампанія протестів, мітингів, страйків та актів громадянської непокори в Україні. П’ять років потому, 21 листопада 2013 року розпочалися перші протестні акції української громадськості у відповідь на рішення тодішньої влади щодо припинення курсу на євроінтеграцію та відкладення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Люди, обурені рішенням уряду України, вийшли на майдан Незалежності у Києві. Акцію назвали "Євромайдан". Заради свого майбутнього молодь вийшла на мирну демонстрацію. Та закінчилась ця акція жорстоким побиттям і зневагою до людської гідності, до громадянського волевиявлення. З тої ночі Майдан перетворився на Єврореволюцію – боротьбу за людську та національну гідність громадян України. Три місяці народ мирно демонстрував свій патріотизм і духовну силу, намагаючись бути почутим владою. Але 20 лютого все закінчилось масовим розстрілом патріотів. "Небесна сотня" - це Герої Української революції. Вражає сміливість і жертовність людей, які, беззбройні, гинули під кулями снайперів. 
Український народ заплатив і продовжує платити надзвичайно високу ціну за те, щоб гідність була першою із чеснот українців. 

пʼятниця, 16 листопада 2018 р.

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО РАДІО

Із винайденням радіо у світі почалася інформаційна епоха. Радіо, а згодом і телебачення сполучили всю планету, люди в різних куточках землі отримали можливість дізнаватися про все, що діється у світі. 
В Україні ще 1920 року було розпочато підготовку до монтажу приймально-передавальної радіостанції. Протягом 1920-1923 років було змонтовано 60 приймальних радіостанцій. У липні 1924 року у Харкові створили першу окружну державну радіостудію. А 16 листопада 1924 року о 19.00 з гучномовців, встановлених на дахах будинків у центрі тодішньої української столиці тричі пролунали перші слова; «Алло! Говорить Харків! Усім, усім, усім! Працює перша в Україні радіотелефонна станція!». До слухачів звернулися Голова ВУЦВК Г. Петровський та керівник уряду В. Чубар. Потім прозвучав концерт державного музичного квартету імені Вільома і радіожурнал «Пролетар». Все це зайняло менше години. З цього радіоповідомлення почалася історія радіо в Україні. Більш періодично українське радіо запрацювало з 1925 року. Транслювались концерти, промови, репортажі, новини, радіофестивалі. 
Через 70 років, 1994 року, 16 листопада в Україні було проголошено Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку.

середа, 14 листопада 2018 р.

ПЕРЕМОЖЦІ ОБЛАСНОГО КОНКУРСУ – ДРУЗІ БІБЛІОТЕКИ

Уже дванадцятий раз відбувся обласний конкурс "Краща книга Полтавщини –2018".
Цього року на розгляд журі було представлено 51 видання (минулого року було 45). Серед заявників — 9 видавництв, 2 вищі навчальні заклади, 1 громадська організація, 1 бібліотека, а також Заводська міська рада Лохвицького району.Найбільше заявок надійшло від видавництв "Дивосвіт" – 10, "АСМІ" – 9, "Полтавський літератор" – 9. 
У конкурсі видання були представлені у таких номінаціях: "Краще історико-краєзнавче видання", "Краща університетська книга", "Краща поетична збірка", "Краще прозаїчне видання", "Краще видання для дітей та юнацтва", "Культура і мистецтво", "Краще іміджеве видання" та номінація –"Гран-прі". 
Отже, "Гран-прі" – "Полтавіка. Полтавська енциклопедія : Т. 6 : Освіта і наука. Кн. 1" колектив авторів за загальною редакцією О. А. Білоуська. До речі, дещицю корисної інформації до енциклопедії внесли і бібліографи-краєзнавці нашої бібліотеки. 
У номінації "Краще історико-краєзнавче видання" перше місце отримало видання "Українська революція 1917-1921. Полтавський вимір. Події. Постаті. Документи : у 2-х т." за загальною редакцією О. А. Білоуська і Т. П. Пустовіта. 
У номінації "Культура і мистецтво" друге місце здобув презентаційний альбом "Полтавщина. Пам'ять віків" (упорядник О. А. Білоусько). 
Знані і шановані в краї науковці і краєзнавці, наші друзі – О. А. Білоусько і Т. П. Пустовіт, неодноразово презентували свої енциклопедії, наукові дослідження у нашій бібліотеці. 
Ми щиро і сердечно вітаємо Вас з перемогами у конкурсі, в різних номінаціях, від імені наших користувачів висловлюємо вдячність за Вашу подвижницьку, неоціненну працю на благо нинішніх і майбутніх поколінь полтавців, за збереження пам'яті про видатних людей нашого краю та їх творіння. 
Неодноразово зустрічалися з читачами нашої бібліотеки лауреати регіональних премій, літератори В. Сердюк і Т. Ваценко, подарувавши для книгозбірні чудові свої книги з автографами. 
Їхні книги "Країна Навпакинія" та "Всі дива трапляються в дитинстві" перемогли в номінації "Краще видання для дітей та юнацтва". 
Пане Вікторе і пані Тетяно – наш Вам респект і пошанування! 

неділя, 11 листопада 2018 р.

ОТРИМАННЯ ДОВІДКИ ПРО СТРАХОВИЙ СТАЖ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ

Добра новина! Портал ПФУ допрацювали та зараз є можливість замовити Додаток 9 - "Довідка про трудовий та страховий стаж" та отримати його за 5 хвилин від імені Юридичної Особи!
Посилання: https://bit.ly/2zEaqht 
Для початку треба авторизуватися на порталі ПФУ   https://portal.pfu.gov.ua/





пʼятниця, 9 листопада 2018 р.

ТВІР ПАНАСА МИРНОГО – НА СТОЛИЧНІЙ СЦЕНІ

8 листопада 2018 року у столичному Театрі на Подолі відбулася прем’єра сценічної інтерпретації роману українського письменника, уродженця Полтавщини, Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", здійсненої Віталієм Жежерою. 
Знаменитий роман Панаса Мирного для багатьох лишився однією із обов’язкових книжок шкільної програми. 
"Та ми певні, що у ньому ставляться питання на які суспільство досі не знайшло відповідь, зазначають творці вистави. – Щоб підібратися до цього поближче, ми перенесемо колізії роману на буденне життя тих, від кого відвернувся соціум, на молодих юнаків, які скоїли злочин і тепер знаходяться у місцях позбавлення свободи. Хто, як не вони, знають відповідь на питання: "Чому сміливі, чесні, і відверті люди стають грабіжниками і вбивцями?" 
У виставі звучатимуть авторські пісні у виконанні рок-джаз бенду Театру на Подолі.

вівторок, 30 жовтня 2018 р.

ПОДАРУНКИ ВІД ТЕТЯНИ КЛЬОКТИ

Фонд сектору краєзнавства та бібліографії поповнився новими книгами Тетяни Кльокти "Між БОГОМ і травою", "І знову поринаю в чебреці", які авторка люб’язно подарувала читачам нашої бібліотеки. 
Нова збірка "Між БОГОМ і травою", відкриє для читачів щось нове і прекрасне, заграє новими барвами нелегке життя, потепліє на серці від щирих слів. Запрошуємо до ознайомлення з новинкою. 
"Як народжуються вірші? Ніхто не дасть відповіді на це запитання, бо творчість це поклик серця, порух душі", – так говорить пані Тетяна, вчитель за фахом, поет за покликанням. Все своє свідоме життя закохана у книгу, у високе слово і несе цю свою любов дітям і дорослим: 
Я живу на краєчку тиші. 
Сум і спокій приходять в гості. 
Дощ морзянкою вірші пише. 
Все здається у світі просто… 
Тетяна Михайлівна життя сприймає як диво і пише про все, що її оточує. Вона пише свою поезію як відповідь на прожите та пережите, та все, що пройшло через серце й душу небайдужої, щирої, мудрої, відкритої для краси людини. 
Тетяна Кльокта – поетка і педагог із села Бірки Зіньківського району. Закінчила філологічний факультет Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка. Нині мешкає в селі Малі Будища Зіньківського району, працює заступником директора з навчально-виховної роботи місцевої ЗОШ І-ІІІ ступенів. 
Авторка книг поезії: "Неповторність", "За порогом тиші і гомону", "Намалюй мені день", "І знову поринаю в чебреці", "Між БОГОМ і травою". 
Добірки її віршів опубліковані в посібнику-хрестоматії «Літературна Зіньківщина», антології літераторів Полтавщини часу незалежності України "Калинове гроно", антології сучасної жіночої поезії Полтавщини "Вишнева повінь", антології сучасної новелістики та лірики України, колективних збірниках "Поетичні барви освітян Полтавщини", "Гімн любові тобі, Зіньківщино", "Вогонь сердець", в альманахах "Добромисл", "Мистецьке гроно", "Дивокрай", "Рідний край" та ін. 
Зі шкільних років друкується в районній, обласній та всеукраїнській періодиці, зокрема в журналах "Дніпро", "Барвінок", "Дивослово", "Склянка часу", газетах "Молодь України", "Сільські вісті", "Сільська школа", "Зоря Полтавщини", "Молода громада" тощо. 
Тетяна Михайлівна – член Полтавської спілки літераторів, Зіньківського районного літературно-мистецького об’єднання "Свічадо", триразовий лауреат Загальнонаціонального конкурсу "Українська мова – мова єднання", дипломат ІІ Міжнародного конкурсу на кращий твір для дітей "Корнійчуковська премія" в номінації "Поезія для дітей". 
З жовтня 2018 року - член Національної спілки письменників України. 
ВІТАЄМО ВАС, І ПИШАЄМОСЯ ВАМИ!!!

понеділок, 29 жовтня 2018 р.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СТУДЕНТА

Майже у кожній країні є своє національне студентське свято. І відзначається воно по-різному. Частіш за все – весело, з гумором, застосовуючи свої національні традиції, звичаї, повір’я і т. ін. 
Але є свято, яке об’єднує студентство всього світу, це – Міжнародний день студента. На жаль, воно має сумну історію і стосується подій 1939 року у Чехословаччині. 29 жовтня студенти міста Праги вийшли на мирну демонстрацію на честь річниці утворення своєї держави. А на той час починалась Друга світова війна, і країна вже була окупована Німеччиною. Проти демонстрантів виступили регулярні війська окупантів, які, розганяючи сміливців, застрелили студента-медика. Його похорони відбулись 15 листопада і дали поштовх до нових акцій протесту. 17 листопада есесівцями і гестапівцями були заарештовані і відправлені у концтабір більше 1200 студентів, 9 осіб були страчені без суду. 
Студенти, як і всі народи Європи, боролись проти фашизму. Через 2 роки, 1941 року, на зустрічі студентів з різних країн у Лондоні було вирішено увічнити пам’ять про сміливий вчинок студентів-патріотів і встановити Міжнародний день солідарності студентів 17 листопада. Відзначати свято почали з 1946 року, щорічно. Тоді у Празі святкування Дня студентаофіційно підтвердили на Всесвітньому конгресі студентів. Це святовідзначається і в наші дні в багатьох країнах світу. Його проведенню передує також Міжнародний студентський тиждень боротьби за мир і дружбу. 
В Україні відповідно до Указу Президента України № 659/99 від 16 червня 1999 року також щорічно 17 листопада відзначається Міжнародний день студента.

пʼятниця, 26 жовтня 2018 р.

ВОЛОДИМИР ТАРАСЕНКО - ПАМ'ЯТЬ ПРО НЬОГО НАЗАВЖДИ В СЕРЦІ

Вечір-спогад "Роси дитинства", присвячений 70-річчю від дня народження шанованої в краї людини, поета, лауреата регіональних літературних премій Володимира Тарасенка, який пройшов у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. П. Котляревського, схвилював багатьох присутніх. А присутні – люди, які знали поета, дружили, спілкувалися, співпрацювали з ним. 
Талановитий, щирий, відкритий для людей Володимир Олександрович залишив у їхніх серцях незгладимий слід. 
Учні Полтавського ліцею № 1, гімназії № 14 співали пісні, створені двома Володимирами Тарасенком і Раковським. Про початок їхньої співпраці згадувала завідуюча бібліотекою ліцею № 1, заслужений працівник культури України, Н. М. Граїцька, яку вони називали "хрещеною матір'ю свого творчого дуету. 
А голова Полтавської спілки літераторів М. Г. Любивий розповів про підготовку п'ятого тому антології "Калинове гроно", в яку ввійдуть твори полтавських письменників для дітей, в т. ч. В. О. Тарасенка. 
Професор О. І. Неживий проанонсував новий проект для вчителів української мови і літератури області, в якому не останнє місце займе творчість нашого земляка. 
Провідний бібліограф-краєзнавець Полтавської бібліотеки для юнацтва імені О. Гончара Н. М. Требіна представила присутнім біобібліографічну розвідку "Я – українець, син святого краю…", підготовлену нею до ювілею поета, згадала про співпрацю з ним.

четвер, 25 жовтня 2018 р.

НЕЗВИЧАЙНЕ ЛІТЕРАТУРНЕ АМПЛУА СЕРГІЯ ДЗЮБИ

Дзюба С., Кірсанов А. Позивний "Бандерас" : роман / С. Дзюба. – К.: Фабула, 2018. – 240 с. 
"Позивний “Бандерас”" – справжній військовий бойовик, чи не найперший в Україні, заснований на реальних подіях. У зоні АТО у вересні 2014 року за "наводкою" диверсанта скоєно теракт – сепаратисти знищили маршрутку, загинуло дванадцятеро дорослих і дитина. Стає відомо, що інформатор ворога – службовець української армії, водночас шляхом радіоперехоплення з’ясовується, що в цьому регіоні чекають на прибуття полковника російського ГРУ. Розпочинається операція зі знешкодження диверсанта, здійснення якої доручають групі контррозвідників на чолі з капітаном Антоном Саєнком… На основі твору Сергія Дзюби та Артемія Кірсанова знято військову кінодраму, міжнародна прем’єра якої вже відбулася в Торонто. В Україні прем’єра очікується у жовтні 2018 року. 

вівторок, 23 жовтня 2018 р.

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ І ПАМ'ЯТНИХ ДАТ ПОЛТАВЩИНИ НА 2019 РІК

Видання містить інформацію про події суспільнополітичного, культурно-мистецького життя Полтавщини, ювілейні дати видатних уродженців краю та відомих діячів, чиє життя і діяльність пов'язані з краєм. Адресований посібник бібліотечним працівникам, вчителям, краєзнавцям, широкому колу користувачів бібліотеки. Відбір інформації закінчено 12 жовтня 2018 року.
Календар знаменних і пам'ятних дат Полтавщини на 2019 рік : довідково-інформаційне видання / упорядник Н. М. Требіна; обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2018. – 33 с. 

четвер, 18 жовтня 2018 р.

КОСТЬ ЛАВРО – ПРЕТЕНДЕНТ НА МЕМОРІАЛЬНУ ПРЕМІЮ АСТРІД ЛІНДГРЕН 2019 РОКУ

Дитяча письменниця Зірка Мензатюк та ілюстратор, полтавець Кость Лавро, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка (2010), заслужений художник України (2017), потрапили до списку кандидатів на Меморіальну премію імені Астрід Ліндгрен за 2019 рік. 
Претендентів оголосили 11 жовтня 2018 року на Франкфуртському книжковому ярмарку. 
Це – шведська премія за досягнення в літературі для дітей та юнацтва, яка вручається щороку. ЇЇ заснував шведський уряд 2002 року з метою посилення інтересу до дитячої літератури у світі. 
Лауреата оголосять 2 квітня 2019 року. 
Довідка: 
Кость Лавро – унікальний майстер сучасної української книжкової графіки народився 1961 року під Диканькою. Співпрацює з українськими видавництвами "А-ба-ба-га-ла-ма-га", "Розумна дитина", популярним французьким журналом "Pomme d'Api". 
Роботи К. Лавра входили до каталогів виставок дитячої книги у Болоньї, Братіславі та інших містах. Ілюстрації до книги "Ніч перед Різдвом" (надихнув таки на них земляк - Микола Гоголь!) здобули кілька найвищих книжкових нагород. 
Права на книги К. Лавра придбали знамениті світові видавництва з США, Швейцарії, Франції. 
Пане Костянтине Тихоновичу! 
Працівники Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені О. Гончара щиро вітають Вас з номінацією на престижну премію. Вашими ілюстраціями до дитячих книг захоплюються діти і їх батьки, вони виховують у них любов до всього рідного, українського, полтавського. 
Висловлюємо і ми свою гордість і повагу до Вашого таланту словами 
Івана Котляревського: "От такові-то наші полтавці!"

неділя, 14 жовтня 2018 р.

ПРАЦІВНИКИ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ ДЛЯ ЮНАЦТВА ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА ЩИРО ВІТАЮТЬ ПРОФЕСОРА М. І. СТЕПАНЕНКА ІЗ ВИСОКОЮ ВІДЗНАКОЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ ПИСЬМЕННИКІВ УКРАЇНИ

Із нагоди 60-річчя ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, доктор філологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України Микола Іванович Степаненко нагороджений медаллю Національної спілки письменників України «Почесна відзнака». 
Наукові і публіцистичні розвідки Миколи Івановича заслужено перебувають у центрі читацьких запитів нашої бібліотеки, дослідницьких інтересів, академічних обговорень. Професор Степаненко досліджує значущі соціокультурні мовні явища, актуалізує творчість письменників-класиків у сучасному літературному процесі, краєзнавчими розвідками увиразнює Полтавщину на культурній мапі України. 
Щедрий науковий ужинок Миколи Івановича Степаненка заслужено поцінований полтавцями та культурною елітою країни. 
Зичимо нині й повсякчас цікавих задумів для нових досліджень, широких обріїв для креативних ідей, сили й міцності кожній сміливій думці.

пʼятниця, 12 жовтня 2018 р.

КНИГИ ГАЛИНИ ПАГУТЯК

  • Пагутяк Г. В. Записки білого пташка : вибране : романи та повісті / Г. В. Пагутяк. – Львів : Піраміда. – 292 с.
  • Пагутяк Г. В. Зачаровані музиканти : роман-феєрія / Г. В. Пагутяк. – К. : Ярославів Вал, 2010. – 224 с.
Пагутяк Г. В. Книгоноші з королівства / Г. В. Пагутяк. [Вінниця] : Теза, [2016]. 286 с.
Анотація. Нікому не показуй цю книжку. І не розказуй, що читаєш її. Бо на неї, й на тих, хто її читає, полюють крутиголовці. Так-так, і в Серединному світі, і, звісно ж, в Імперії. Чи, може, не на неї, а на іншу - з такою ж назвою?.. У будь-якому разі, будь обережний. І ще одне: кажуть, королева Олімпія скликає всіх книгонош до Королівства. Що б це могло означати?
Пагутяк Г. В. Королівство / Г. В. Пагутяк. 2-ге вид., випр. [Вінниця] : Теза, [2010]. 376 с.
Анотація. Мама саме була у відрядженні, коли почались усі ті дива. Спершу з’явився хлопець, який перекидався лисом, а був Принцом. Тоді наш кіт Фелікс заговорив. Зрештою відьми і все товариство Книголюбів намагались викрасти книжку, яка виявилась чарівною. А далі… далі з'ясувалось, що це тільки початок пригод і що від мене залежить доля Королівства.
  • Пагутяк Г. В. Лялечка і Мацько / Г. В. Пагутяк. – К. : Грані-Т, 2008. – 96 с. Пагутяк Г. В. Господар : роман, повість / Г. В. Пагутяк. – К. : Радянський письменник, 1986. –199 с. 
  • Пагутяк Г. В. Лялечка і Мацько / Г. В. Пагутяк. – [К.] : Грані-Т, [2008]. – 96 с.
Пагутяк Г. В. Новий рік у Стамбулі : повість / Г. В. Пагутяк. – Львів : Піраміда, - 84 с.
Анотація. Українська письменниця потрапляє перед Новим роком у Стамбул, у якому п’ять днів поспіль ідуть такі холодні дощі, що мерзнуть не лише руки, а й душа. І в цьому суцільному тумані з дощем і вітром всі її рани раптом почали кривавити. Стамбул змусив авторку задуматися над межовими ситуаціями власного життя і боротися з чорною тінню смерті, яка нависла над нею і її рідною Україною.

четвер, 11 жовтня 2018 р.

КНИГИ ПРО ВІЙНУ

Зіненко Р. А. Іловайський щоденник / Р. А. Зіненко ; [пер. з рос. Т. В. Рассадкіної]. – Харків : Фоліо, 2017. – 282 с. 
"Іловайський щоденник" Романа Зіненка - чесна і відверта книжка, написана безпосереднім учасником подій, бійцем добровольчого батальйону "Дніпро-1", який пройшов "Іловайський котел" від початку до кінця. Розповідь про маловідомі події в оточеному Іловайську та вихід бійців "кривавим коридором" дозволяє читачеві пережити разом з українськими солдатами одну з найтрагічніших сторінок в історії сучасної України, відчути все те, чого зазнали бійці добровольчих батальйонів, а численні фотографії дають можливість краще уявити описані події.
Музика Максим. Савур-Могила : Військові щоденники / М. Музика, А. М. Пальваль, П. Потєхін ; [пер. з рос. С. А. Заяць]. – Харків : Фоліо, 2017. – 316 с. 
Савур-Могила... незвичайне місце. А ця книга не стільки про місця, скільки про людей і серпневі події 2014 року. Як промінь ліхтарика, кинутий у темряву, авторська свідомість вихопила обличчя, дії та враження. І, пропустивши крізь призму власного досвіду і світогляду, перетворила на текст. Багато суб’єктивного, мало пафосу, напевно, є неточності, пов’язані з особистим сприйняттям подій і властивостями пам’яті. Але це спроба передати все саме так, як запам’яталося. Спершу автори писали тексти для себе, щоб зрозуміти, щоб не забути, щоб перетравити отриманий досвід. Бо існують речі, які не можна довго тримати в собі. Спека, втома, обличчя побратимів. Розуміння того, що завтра може не настати. Пил і піт. Це і є війна. Вона завжди поруч.

вівторок, 9 жовтня 2018 р.

ВОЛОДИМИР ТАРАСЕНКО

Полтавщина щедра на талановитих людей. Одним із них є Володимир Олександрович Тарасенко – прозаїк і поет, член Національної спілки письменників України, творчий шлях якого пройшов на Полтавщині. 
Народився Володимир Тарасенко 23 жовтня 1948 року в селі Бориси Глобинського району на Полтавщині. 
Закінчив Полтавський педагогічний інститут імені В.Г.Короленка (1970). Працював літпрацівником в обласній газеті "Комсомолець Полтавщини", завіду­ючим відділом пропаганди обкому комсомолу, викладачем української літератури в Полтавському державному педагогічному інституті ім. В. Г. Короленка, інструктором обкому партії, заступником начальника відділу обласного управління внутрішніх справ, у апараті Полтавської обласної ради. Тривалий час працював і у прес-службі управління Національного банку України в Полтавській області, а останнім часом був головним редактором видавництва "Полтавський літератор".
Із 1964 року друкувався в обласних та всеукраїнських періодичних виданнях, видавався в колективних збірках, українською та болгарською мовами), в антології поезії полтавських літераторів XX століття "Калинове гроно". 
Автор поетичних збірок:

неділя, 7 жовтня 2018 р.

БЕРЕГИНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ

Раїса Кириченко свій талант і неповторний голос справді отримала від земліі від Бога. Народилася вона на Покрову 14 жовтня 1943 року в селі Корещина Глобинського району на Полтавщині, хоча в паспорті стоїть інша дата – 14 листопада. Але мама пекла коровай для доньки саме на Покрову і переконувала, що в сільраді помилилися, коли записували. Воно й не дивно – війна. 
У родині було іще четверо братів, пізніше приєднався батько, що повернувся з фронту. Дитинство Раїси проходило в сільських клопотах: як випасти худобу, допомогти мамі на колгоспному полі, принести батькові обід. 
Однак талант уже тоді почав пробиватися: дівчина сама освоїла батькову гармоніку і часто любила, залізши на вишню, виспівувати на все село. Вона співала скрізь: в шкільній самодіяльності, перед дітлахами, а згодом – і перед односельцями, які чекали, коли на сцену сільського клубу вийде Рая Корж, і вже тоді свято була переконана, що буде артисткою. 
Пісня стала для Раїси найбільшим випробуванням і найбільшою втіхою. Саме пісня в 1962 році, коли дівчина перейшла з хору до ансамблю «Веснянка» при Полтавській філармонії, звела її з молодим баяністом Миколою Кириченком, який став її долею і ангелом-охоронцем на все життя. 
Згодом її примітив Анатолій Пашкевич, натоді керівник ансамблю "Льонок" і запросив молоде подружжя до колективу. Коли ж у 19687 році Пашкевич очолив Черкаський народний хор, він знову згадав про Кириченків. Для Раїси ж він написав і один зі своїх шедеврів – "Мамину вишню". 
Раїса Кириченко прийшла у Черкаський народний хор одразу солісткою. 

пʼятниця, 28 вересня 2018 р.

МАЛЬОВНИЧА ПОЛТАВЩИНА: ТУРИСТИЧНИМИ СТЕЖКАМИ РІДНОГО КРАЮ

Останніми роками спостерігається зростання інтересу громади до туристичного краєзнавства, яке пов'язане з подорожуванням по рідному краю. Захоплення викликають його визначні пам'ятні місця, заповідні стежки. Туристичні маршрути сприяють поширенню знань серед населення про рідний край, його природу, історію, культуру тощо. Видання розраховано на широке коло читачів, має рекомендаційний характер та пропонує літературу з фондів Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара. Матеріал не є вичерпним.
Мальовнича Полтавщина: туристичними стежками рідного краю : інформаційно-бібліографічний посібник / уклад. Т. М. Базир ; обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2018. – 40 с. : іл. – ("Пізнай свій край").

середа, 26 вересня 2018 р.

ДО 70-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПОЕТА ПОЛТАВЦЯ В. О. ТАРАСЕНКА

Посібник підготовлений до ювілею полтавського поета-лірика В. О. Тарасенка. Ми скрупульозно відшукували матеріали про його життя і творчість, на основі ДБА бібліотеки упорядкували списки поетичних, пісенних збірок письменника, віршів, пісень, які публікувались в колективних збірниках, на сторінках періодичних видань. Цікавими є думки, вислови про Володимира Олександровича, оцінка його творчості товаришами по перу, друзями, земляками, виокремлені в розділі. Окремим списком подані вірші-присвяти поетові. Бібліографічні описи документів розміщені у логічному порядку. У посібнику – п'ятнадцять розділів. Він не претендує на вичерпність. Життєвий і творчий шлях поета ще малодосліджений і ця розвідка буде скромним вкладом у бібліографію В. О. Тарасенка. Адресований посібник бібліотекарям, вчителям, краєзнавцям, студентам, старшокласникам.
"Я – українець, син святого краю, що не дає зрости у серці злу…": до 70-річчя від дня народження поета-полтавця В. О. Тарасенка, лауреата обласних премій : біобібліографічна розвідка / упорядник Н. М. Требіна; обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2018. – 29 с. 
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...