БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

пʼятниця, 29 серпня 2025 р.

ВІКТОРІЯ АМЕЛІНА

Премія Джорджа Орвелла: Вікторія Амеліна


Премію Джорджа Орвелла
у категорії Political Writing («Політичний нонфікшн») отримала книжка Вікторії Амеліної «Дивлячись на жінок, які дивляться на війну» (Looking at Women, Looking at War).
Оголошення переможця відбулось під час урочистої церемонії у Лондоні 25 червня 2025 року, у день народження Джорджа Орвелла.
Нагороду Вікторії, а саме 3 тисячі фунтів, отримав її чоловік – Олександр Амелін. Він зазначив, що всі кошти з призового фонду будуть спрямовані на підтримку фестивалю, який започаткувала Амеліна у 2021 році – Нью-Йоркського літературного фестивалю.
Книжка вийшла у 2025 році у видавництві William Collins, а передмову до неї написала Маргарет Етвуд. Це незавершена збірка репортажів про українських жінок, які документують російські воєнні злочини. Збірка історій свідків, які пережили найстрашніші жахи російської агресії та окупації. Водночас ця книга є переконливим поясненням, чому російська війна проти України розпочалася задовго до 2014 року і чому світу так важливо пам'ятати про російський терор проти українців у 1930-х і 1960-х.
«Структура цієї книжки, як засвідчує архів Вікторії, змінювалася безліч разів, і зрештою письменниця прийшла до документального письма, в якому мали поєднатися щоденникові записи, репортажні історії її героїнь, голоси свідків злочинів, розслідування і звіти польових місій, інтерв’ю, есеї, історичні екскурси та вірші. Що від початку було визначеним і незмінним – це мала бути книжка англійською мовою, щоб засвідчити для світу злочини й геноцид росії проти українців, які тривають уже кілька століть», – зазначає культурна менеджерка та ініціаторка видання Тетяна Терен.
В Україні книжку презентували в червні на Книжковому Арсеналі. Раніше презентація книжки відбулася в США, Великій Британії, Швеції, Італії та інших країнах
Книжка Вікторії Амеліної Looking at Women Looking at War містить низку розповідей про українських жінок, які залучені в боротьбу з російськими окупантами або допомагають її вести.

«Коли 24 лютого 2022 року росія вторглася в Україну, Вікторія Амеліна воєнних злочинів і літописницею надзвичайних жінок, таких як вона сама, які приєдналися до опору. Всі в Україні знали, що Амеліна документує війну. Вона фотографувала руїни шкіл і культурних центрів, записувала свідчення тих, хто вижив, і очевидців звірств. І поступово перетворювалася на оповідачку, записуючи те, що згодом стало цією книжкою. Вікторія Амеліна залишила по собі неймовірну розповідь про руйнівні наслідки війни та ціну опору. Чесна, інтимна та влучна, ця книжка стане класикою», – ідеться в анотації.
«Її герої – українці, які в різний спосіб намагаються досягти справедливості чи то пак правосуддя. Річ у тім, що книжку я пишу англійською, а в англійській, на відміну від української, це одне й те саме слово «justice». Серед героїнь – голова Центру Громадянських Свобод Олександра Матвійчук, журналістки Наталка Гуменюк та Віра Курико, документатор(к)и воєнних злочинів з ГО «Truth Hounds» з позивним «Казанова», адвокатки Євгенія Закревська та Лариса Денисенко, Юлія Какуля-Данилюк – бібліотекарка, яка під час окупації вела щоденник, записуючи деталі російського терору, та інші. Частиною книжки стане також і наша півторагодинна публічна розмова на BookForum з Філіпом Сендсом. Вочевидь, героїнею книжки є також і я сама, а ще – українські міста, містечка та села: Київ, Харків, Ізюм, Балаклія, Кривий Ріг, Чернігів, Капитолівка, Вербівка, Високопілля, Новоселівка та інші», – розповідала Вікторія Амеліна про майбутній текст під час 29-го BookForum у Львові.
Спочатку це мала бути збірка репортажів про українок, які документують російські злочини, та згодом структура ускладнилася. В книжці з’явилися щоденникові записи, есеї, історичні розвідки, фрагменти інтерв’ю та навіть вірші. Героїні книжки – Катерина Рашевська, історикиня Олена Стяжкіна, письменниця Світлана Поваляєва, директорка Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук, громадська активістка Ірина Довгань, поетка, колишня дружина вбитого письменника Володимира Вакуленка Ірина Новіцька. Їхні фото для книжки зробила Юлія Кочетова.
Вікторія Амеліна не встигла закінчити книжку: у 2023 році вона загинула під час російської ракетної атаки на Краматорськ.
«Це мемуари про війну, яка ще не закінчилася. Однак від першого розділу до кінця сила образу жінок, які спостерігають за війною, невблаганна та необхідна. Амеліна вирушає на відпочинок зі своїм маленьким сином, поки війна женеться за нею та всіма іншими в Україні. Вона заповнює заявку на фінансування літературного фестивалю, стоячи в черзі в аеропорту, перевіряючи новини на телефоні та «думаючи про свій новий пістолет і про те, чому я, недалекозорий книжковий хробак, вирішила його купити». Так розгортається чудово написана книга, технічно незавершена, але з трагічною повнотою», – зазначили журі премії.


Премія імені Джорджа Орвелла присуджується за твори, які «здатні перетворити політичний текст на мистецтво». Таке побажання залишив сам Орвелл у своєму заповіті. Призовий фонд премії становить 3 тисячі фунтів. Нагороди присуджують у чотирьох категоріях: політичний нонфікшн, політична проза, журналістика та репортажі на тему бездомності.
Довідково:
Вікторія Амеліна ‒ українська письменниця, членкиня Українського ПЕН та документаторка воєнних злочинів в організації Truth Hounds. 27 червня вона перебувала у Краматорську разом із делегацією колумбійських журналістів та письменників. Увечорі російські окупанти завдали ракетного удару по будівлі, де перебувала делегація, внаслідок чого Вікторія отримала тяжкі поранення. 1 липня в лікарні у Дніпрі серце Вікторії Амеліної перестало битися.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...