БОГДАН ГОРИНЬ

 Всеукраїнську літературну премія імені Михайла Слабошпицького за 2024 рік присуджена письменнику Богдану Гориню за двокнижжя «Під ковпаком окупантів».

Горинь Богдан Миколайович – письменник, мистецтвознавець, бібліофіл, громадський та політичний діяч, активний учасник національно-демократичного та правозахисного руху опору 60–80-х рр. ХХ ст., співорганізатор виготовлення та розповсюдження самвидавної літератури антирадянського націоналістичного спрямування, народний депутат Верховної Ради України двох скликань, лауреат Шевченківської премії. Як і багатьох інших шістдесятників, його не оминули брежнєвські мордовські концентраційні табори.

Це двокнижжя – розповідь про злочини, заподіяні Україні, українській нації, українській культурі й українській національній пам’яті російською імпершовіністичною окупаційною владою після Другої світової війни, про потворну сутність російського імпершовінізму, керівників і виконавців злочинних акцій. У книзі показано, як національно свідомі представники українського громадянства – інтеліґенції й патріотично налаштованого робітництва боролися проти російських імпершовіністів, котрі поставили своєю метою фізично й духовно знищити українську націю.

Жертвуючи власною свободою, родинним затишком, набутим фахом, улюбленою працею, українські патріоти, об’єднуючись у групи, клуби, комітети й партії, чинили різного виду опір окупантам. У книзі на широкому тлі подій, які відбувалися в другій пол. XX ст. в імперському СССР і його складовій частині – УССР, попри велику кількість дійових осіб, у центрі уваги працівник Житомирської обласної друкарні, талановитий поет і прозаїк Анатолій Шевчук (1937–2015).

Розглянуто фактори, які вплинули на моральне, творче й світоглядне формування письменника й громадянина, відстежено його творчу, естетичну й політичну еволюцію, роль у його вихованні батьків, прочитаних книг, спілкувань з братом Валерієм, з колом близьких людей. Проаналізовано причину арешту Анатолія Шевчука органами КГБ, розкрито непохитність його волі й моральних засад під час перебування в тюрмі. Після «студій» у російському концлагері Анатолій Шевчук повернувся додому людиною із державницьким мисленням. Концлагерні враження лягли в основу його книжки «Чорний човен неволі».

Чимало уваги також приділено молодшому братові Анатолія – Валерію Шевчуку. Обидва брати моральним рівностоянням, утвердженням української духовності заслужили бути прикладом для майбутніх поколінь.