БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

четвер, 14 березня 2024 р.

ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ "ОСКАР"

У ніч на 11 березня у Лос-Анджелесі відбулася 96-та церемонія нагородження кінопремією «Оскар». Українську стрічку «20 днів у Маріуполі» визнали найкращим документальним фільмом минулого року. Нагороду отримали його творці, зокрема режисер Мстислав Чернов, фотограф-документаліст Євген Малолєтка, а також продюсерка Василіса Степаненко. На сцену за статуеткою піднялися й інші члени знімальної групи.
Фільм створено 2023 року у співпраці Associated Press та Frontline. Прем'єра відбулася 21 січня 2023 року на найбільшому в США фестивалі незалежного кіно Sundance, де він потрапив до конкурсної програми «Світове документальне кіно» (Sundance Film Festival Grand Jury Prize for Best Documentary) і здобув Приз глядачів (Sundance World Cinema Audience Award: Documentary.
Під час своєї промови Мстислав Чернов заявив, що волів би обміняти свій «Оскар» на те, щоб росія ніколи не нападала на Україну: «Це – честь для мене. Але, мабуть, я буду першим режисером на цій сцені, який скаже: «Краще б я ніколи не знімав цього фільму». Я волів би обміняти цю нагороду на те, щоб росія ніколи не окуповувала наші міста. Я б віддав усе визнання, щоб росія не вбивала десятки тисяч українців. Я б хотів, щоб вони звільнили всіх заручники, всіх солдатів, які захищають свої землі, всіх цивільних, які зараз перебувають в їхніх в'язницях. Але я не можу змінити історію. Не можу змінити минулого. Але ми всі, разом з вами, одними з найталановитіших людей у світі, можемо зробити так, щоб правда перемогла. І люди Маріуполя та ті, хто віддали свої життя, ніколи не будуть забуті. Тому що кіно формує спогади, а спогади формують історію. Дякую всім. Дякую Україні. Слава Україні!»
Про що цей фільм?
Це дебютна робота харківського журналіста, фотографа, а відтепер і режисера Мстислава Чернова. Над фільмом працювала команда інформагентства Associated Press (фотограф Євген Малолєтка, продюсер Василіса Степаненко) та монтажери найдовшого документального серіалу телерозслідувань FRONTLINE.
Фільм «20 днів у Маріуполі» розповідає, як місто переживало перші тижні російського вторгнення: обстріли, загибель мирного населення, бомбардування пологового будинку.
24 лютого, за годину до початку повномасштабного вторгнення, представники Associated Press Мстислав Чернов, Євген Малолєтка і Василіса Степаненко приїхали у стратегічне портове місто Маріуполь.
Під час подальшої облоги та штурму, коли падали бомби, жителі намагались втекти, а доступ до електрики, їжі, води та ліків перервався, вони – єдині міжнародні журналісти, які залишилися – фіксували і висвітлювали ці події.
«Ми робили все, аби пробити інформаційну блокаду, щоб розповісти історії людей з Маріуполя. Деякі з них ви бачили з новин. Картинки повністю зруйнованих мікрорайонів. Російські бомби у пологовому будинку. Лікарі, які боролися за життя дітей, травмованих уламками. Батьки у траурі. Масові поховання цих дітей, – розповідає у тізері до стрічки Мстислав Чернов.
Спочатку це не було знято для фільму. Важко бути свідком цих подій, бачити це наживо. Але це важливо. Це має залишатись у пам’яті як запис, як застереження, як данина тим, хто віддав свої життя у цій війні».
Як знімали «20 днів у Маріуполі»?
Команда Associated Press першою показала світу наслідки бомбардування пологового будинку № 3. 9 березня авіабомба влучила між будинками, але вибухова хвиля була настільки сильною, що зруйнувала навколишні будівлі: «Скло посипалось нам за комір, – згадує фотограф Євген Малолєтка. – Там поблизу пологового будинку.була велика вирва. Ми побачили, що там все розтрощено. Люди виходили з підвалу, шоковані від цього. Ми побачили, як спускають вагітних жінок та переміщують їх на ношах. Там були дуже сильні кадри».
Журналісти зайшли у лікарню, аби поспілкуватись із вагітними жінками і очевидцями вибуху, але потрапили в оточення.
«На вулицю виїхали російські танки. Ми майже добу переховувались у лікарні під виглядом лікарів – ходили у білих халатах та знімали, як російські танки гатять по місту», – розповідає Малолєтка.
Спецгрупа військових евакуювала журналістів у безпечніше місце, але передавати кадри було важко через обмежений доступ в інтернет. Фото- і відео-докази воєнних злочинів Чернов і Малолєтка надсилали, ховаючись під сходами біля розтрощеного продуктового магазину – з єдиного місця в Маріуполі, де зберігався зв’язок.
20 днів – саме стільки пробули журналісти в Маріуполі. 15 березня команда Associated Press виїхала з міста через гуманітарний коридор.
«Цей фільм – це особисте. Це моя особиста історія, і не тільки тому, що я розповідаю її як журналіст. Це історія нашого народу, спільноти. Наших людей», – каже Мстислав Чернов.
Хто монтував фільм?
Змонтувала стрічку команда FRONTLINE – найдовша в історії США програма документальних фільмів, яка виходить на каналі PBS. З моменту заснування Frontline отримали 104 нагород «Еммі».
«Те, що українці побачили, було не чим іншим, як жахом і трагедією, і крізь об’єктив Мстислава у надісланих відеофайлах це задокументовано одночасно непохитно та співчутливо, – розповідає монтажерка FRONTLINE Мішель Мізнер у пресрелізі до фільму. – Я ніколи не плакала так багато, монтуючи відео. Ніколи не була так спустошена емоціями. Але також ніколи так не надихалася роботою відеографа, що з таким баченням і рішучістю розповідає історію своєї країни під час війни».
Своєю роботою Малолєтка і Чернов розповідають світові про те, що відбувається на війні, і від цього може залежати, як зреагує і що зробить міжнародна спільнота, щоб подолати спільну загрозу. Війну потрібно документувати стільки, скільки вона триватиме – особливо з огляду на те, що вона визначає майбутнє світу, сходяться на думці журналісти.
У березні Євген Малолєтка і Мстислав Чернов були єдиною міжнародною командою журналістів у Маріуполі, які відправляли звідти матеріали. І останніми журналістами, які звідти евакуювалися під загрозою бути знайденими російськими солдатами.
Насправді вибір у Маріуполі – боятися і залишатися в підвалі або боятися, але йти знімати – був очевидним. Це просто їхня робота.
Нагороди
У травні 2023 року агенція Associated Press отримала найпрестижнішу в журналістиці Пулітцерівську премію за роботу фотокореспондентів Мстислава
У номінації «Публіцистика і журналістика» Шевченківською премією-2024 відзначили Євгена Малолєтку, Мстислава Чернова та Василису Степаненко за серію журналістських матеріалів про облогу Маріуполя. Йдеться про репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм «20 днів у Маріуполі».
Кілька тижнів тому «20 днів у Маріуполі» отримав престижну британську кінопремію BAFTA.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...