(14.08.1950-02.05.2019)
Відомий лубенський краєзнавець. Народився у родині вчителів. У 1967 році закінчив Решетилівську середню школу із срібною медаллю. Далі – навчання на історичному факультеті Харківського державного університету. Працював учителем у Хорольському та Лубенському районах, згодом на комсомольських і партійних посадах.
У 1986 році брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У 1990 р. – лектор Лубенського міському Компартії України. Із 1991 року – викладач історії України в Лубенському лісотехнічному коледжі. Був засновником і багаторічним очільником Лубенської міської організації "Союз Чорнобиль". Член Національної спілки журналістів України. Обирався депутатом Лубенської міської та районної рад. Нагороджений орденом "За мужність і відвагу" та медаллю "Захисник Вітчизни". Автор багатьох книг з історії рідного краю, цілої низки підручників та методичних розробок з історичного краєзнавства. Окрім того, він зарекомендував себе як гарний журналіст та літератор. За плідні здобутки на науково-краєзнавчому поприщі та в царині літературної діяльності відзначений журналістською премією імені письменника-земляка Олексія Шевченка. Працював разом із сином І. В. Козюрою. Валерій Миколайович – неодноразовий учасник науково-практичних конференцій із питань історичного краєзнавства в Україні та близькому зарубіжжі.
Помер 2 травня 2019 року.
ЛІТЕРАТУРА
Бірюкова Л. З доброю пам’яттю про Валерія Козюру / Л. Бірюкова // Вісник. – 2019. – 19 черв. – С. 2.
Демченко М. Дві номінації премії імені Панаса Мирного у представників Лубенщини / М. Демченко // Вечірня Полтава. – 2011. – 18 трав. – С. 2.
Кісіль Ю. Валерій Козюра – літописець рідного краю: [до 70-річчя від дня народження історика, громадського діяча В. М. Козюри ] / Ю. Кісіль // Решетилівщина UA. – 2020. – 20 серп. – С. 6.
Немає коментарів:
Дописати коментар