Конкурсна комісія з присудження Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка, що встановлена Черкаською обласною радою та обласною державною адміністрацією за підтримки Національної спілки письменників України, Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т.Г. Шевченка та Ліги українських меценатів з метою вшанування пам'яті поета-гуманіста Василя Симоненка, підбила підсумки конкурсу на здобуття премії у 2016 році.
Однією з лауреаток премії ім. Василя Симоненка стала у номінації "За кращу першу поетичну збірку" – Олена Задорожна (м. Полтава) за збірку поезій "Той, що зумів воскреснути".
Вперше за роки існування премії ім. Василя Симоненка, її лауреатом визнано полтавку.
Олена Задорожна – журналіст, волонтер, громадський активіст, поетеса, автор присвяченого українським волонтеркам вірша "Дівчата", який був покладений на музику Дариною Яковенко.
Народилась в Полтаві. Закінчила філологічний факультет Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. З 2002 року по 2010 працювала на місцевій ОТДТРК "Лтава". З 2004-го є активною учасницею мистецьких заходів у рідному місті. Тісно співпрацює з місцевою організацією Національної спілки письменників України. Лауреат кількох поетичних конкурсів. Вірші публікувались в альманахах "Ірпінські світанки", "Рідний край". Разом з поетесами Оленою Гаран, Наталією Трикаш, Євгенією Найчук створила мистецький проект "Знак чотирьох", що переріс у мистецьке об'єднання "Сходи". За час існування проекту світ побачили три випуски альманаху "Острови", було проведено чимало літературних пленерів, творчих зустрічей, співорганізатором і учасником яких була Олена.
У 2004 році була учасником події "Помаранчевої революції", відтоді зацікавилась політичними процесами в країні. У 2013 році переїхала до Києва, працювала помічником народного депутата, брала участь в Революції Гідності. З 2014 року займалась волонтерством, виїздила з групою побратимів на фронт. Нині – активна учасниця проекту "Школи Лохвицького земства", спрямованого на збереження комплексу унікальних будівель за проектом архітектора Опанаса Сластіона. У 2015 році вийшла друком збірка віршів "Той, що зумів воскреснути", присвячена подіям на Сході України.
Свою першу поетичну збірку "Той, що зумів воскреснути" писала понад десять років. Однак основну її частину становлять вірші останніх двох – періоду війни на Донбасі. Олена багато спілкувалася з військовими. Враження і емоції перекладає на папір. Її поезія гостра і чесна, як розмова солдатів. У ній немає зайвого пафосу, але є біль, тривога, злість і радість.
"Моя поезія – це частина мене, мого сприйняття світу. Віршувала з дитинства, як тільки навчилась писати. Але у збірку "Той, що зумів воскреснути" увійшли вірші 2005−2015 років. Під кожним з них є дата. Для мене це важливо, бо поезія є маркером певного життєвого періоду."
Література в краєзнавчому секторі Полтавської обласної бібліотеки ім. О. Гончара про Олену Задорожну:
- Задорожна О. [Поезії] / О. Задорожна // Собори душ своїх бережіть : зб. кращих творів молодих літераторів Полтавщини. – Полтава, 2007. – С. 85–91.
- Задорожна О. Історія одного машиніста. Осінь життя. Навчитися стріляти. Раз і назавжди : [оповідання, біогр. авторки, уродженки м. Полтава] / О. Задорожна // Острови : альманах молодих полтавських авторів. – Полтава, 2010. – Вип. 3. – С. 6–17
- Кірячок Н. Посестра Олена, або Нове слово у літературі періоду останньої російсько-української війни / Н. Кірячок // Зоря Полтавщини. – 2015. – 15 груд. – С. 3.
- Олена Задорожна : [біографія, поезії літераторки, уродженки м. Полтава] // Вишнева повінь : антологія сучасної жіночої поезії Полтавщини. – Полтава, 2012. – С. 163–169.
- Поліщук В. Претенденти на Симоненківську премію : [у номінації "За кращу першу поетичну збірку": 1. Задорожну Олену (м. Полтава), за збірку "Той, що зумів воскреснути"] / В. Поліщук // Літературна Україна. – 2016. – 1 груд. – С. 3.
- Франчук М. "Журналістом року" стала авторка "Подій та коментарів" / М. Франчук // Події та коментарі. – 2016. – 18 листоп. – С. 2.
- Щеглова О. Відзнаки – майстрам пера і мікрофона / О. Щеглова // Зоря Полтавщини. – 2016. – 22 листоп. – С. 2.
Немає коментарів:
Дописати коментар