НАЗВАНО ЛАУРЕАТІВ МІЖНАРОДНОЇ ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ПРЕМІЇ ІМЕНІ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША ЗА 2017 РІК

Цю почесну міжнародну відзнаку 1 березня 2011 року, за сприяння Національної спілки письменників України і міжнародних громадських організацій, заснували Клуб творчої інтелігенції "Оберіг-Чернігів" та Волинське товариство "Світязь", – для розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів, які мешкають в Україні та за кордоном.   
З 1 листопада 2014 р. засновником Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, котра об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із п’ятдесяти країн світу. 
Цього року надійшло близько 400 подань і пропозицій з усіх регіонів України та закордону. Цьогорічними лауреатами (в т. ч. ) стали письменники, уродженці Полтавщини:

• український письменник та перекладач Василь Барка (посмертно) (США);

Василь Барка (справжнє ім'я Василь Костянтинович Очерет, англ. Wasyl Otcheret-Barka; 16 липня 1908, с. Солониця, Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 11 квітня 2003, Нью-Йорк, США) — український письменник і перекладач.
Його літературна спадщина, крім рукописів, які з великим трудом вдалось зберегти і примістити в УВАН в Нью-Йорку, це понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів, літературної критики. В місті Рівному, у видавництві "Діва" в 1998 році появилась книга "Портрет", автором якої є письменник Микола Вірний-Француженко. Це велика, солідна праця, в якій подано біографію Василя Барки, перелік його творів та їх оцінку літературознавцями.

• письменник Микола Петренко (Львів) – за послідовний багатолітній розвиток ґрунтівських традицій Пантелеймона Куліша в сучасній українській літературі; 

Микола Євгенович Петренко (6 листопада 1925, Лохвиця) — український письменник. Член Спілки письменників України з 1960 р.

Народився у сім'ї робітника.

Під час Другої Світової війни був вивезений на примусові роботи до Німеччини. За спробу втечі відбував покарання в концтаборах. Після закінчення війни пройшов фільтраційні та трудові табори в СРСР.

У 1951 році закінчив факультет журналістики Львівського державного університету.

Працював в обласній молодіжній газеті, редактором Львівського телебачення, кореспондентом "Літературної України", звідки був звільнений за "пропетлюрівські" вірші. У 1957 р. вийшла перша поетична збірка.

Автор більше 60 книг: поезії, проза, гумор, публіцистика, вірші для дітей, казки, пісенні тексти, п'єси та лібрето музичних вистав, які ставилися на сценах львівських театрів: "Чарівне кресало", "Довбушів топірець", "Дві Іванки", "Шість імен" та інші.