БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

четвер, 24 лютого 2022 р.

"В СЕРЦІ МАЮ ЛЮБОВ І ПІСНЮ" НАТАЛЯ БАКЛАЙ


Баклай
 Наталія Михайлівна
Баклай Наталія Михайлівна (24.02.1958, с. Терни Лубенського р-ну Полтавської обл.) – поетеса, прозаїк. 
Закінчила СШ №1 м. Лубни (1975), Гадяцьке державне культурно-освітнє училище (бібліотечне відділення)          (нині училище культури ім.  І. П. Котляревського) (1980), Полтавський аграрний коледж управління та права (юридичне відділення) (1995). Трудову діяльність розпочала 1975 шліфувальницею меблевого комбінату в Лубнах. Працювала в Лубенському краєзнавчому музеї (1976–1986), головним спеціалістом відділу РАЦС Лубенського міського управління юстиції (1986). 
З 2009 – на творчій роботі. Перший вірш "Журавка" надруковано в газеті "Лубенщина" (1981). Автор книг "Два береги душі" (Полтава: Полтавський літератор, 1993), "Осяяна тобою" (Полтава: Криниця, 1996), "Коралове намисто" (Полтава: Криниця, 1997), "Триєдиний біль" (Полтава: Криниця, 1996), "Свіча невінчана" (Лубни: Комунальне вид-во "Лубни", 1999), "Меди тернові" (Лубни: Комунальне вид-во "Лубни", 2001), "Ще не вицвіло літо" (Лубни: Комунальне вид-во "Лубни", 2003), "Лубни" (історична поема у віршах) (Глобине: Поліграфсервіс, 2004), "Ожинова купіль" (Лубни: Комунальне вид-во "Лубни", 2005), "Батькова криниця" (Лубни: Комунальне вид-во "Лубни", 2008), "Отава: Вибране" (Полтава: Дивосвіт, 2008), "Перекоти-Доля" (Лубни: Комунальне вид-во "Лубни", 2009), "Серцевина" (Лубни: Комунальне видавництво "Лубни", 2012). 
Член Національної спілки письменників України (1995), Національної спілки журналістів України (з 2008), Полтавської спілки літераторів. Лауреат літературно-мистецьких премій ім. Василя Симоненка (2007), ім. Володимира Малика (2008), ім. Панаса Мирного (2009), ім. Олени Пчілки (2012).
Якщо говорити про визначальну рису поезії Наталії Баклай, то коротко можна означити одним словом «справжність». Не імітовані, не награні — справжні в ній думки і почуття, і вболівання за долю народу. Мені здається, що в поезії письменниці — особливо у віршах сюжетних — головні герої — це її земляки. Сподіваюсь, що запам’ятаються і не полишать читача байдужим і вірші-медитації, і роздуми про сенс людського буття та про час, у якому нам випало жити.
Її лірика тиха і спокійна, як тихоплинна Сула, на берегах якої виростала поетеса.

Нехай плітки вам душу не неволять.
Не треба плакать.
Нічого кричать.
Не бійтеся, коли про вас говорять.
Лякайтеся, коли про вас мовчать
.
"Душа", Наталя Баклай


БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

  1. Баклай, Н. Два берега душі : вірші / Н. Баклай. - Полтава : Полтавський літератор, 1996. - 42 с. 
  2. Баклай, Н. Осяяна тобою : вірші / Н. Баклай. - Полтава : Полтавський літератор, 1996. - 87 с. 
  3. Баклай, Н. Отава. Вибране / Н. М. Баклай. - Полтава : Дивосвіт, 2008. - 424 с. 
  4. Баклай, Н. Перекоти-доля : новели, бувальщини / Н. М. Баклай. - Лубни : "Лубни", 2009. - 202 с. 
  5. Баклай, Н. Серцевина : поезії / Н. М. Баклай. - Лубни : "Лубни", 2012. - 118 с. 
  6. Баклай, Н. Триединий біль : вірші / Н. Баклай. - Полтава : Криниця, 1997. - 120 с.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...