пʼятниця, 25 грудня 2015 р.

ЦВІТ НАШОЇ НАЦІЇ

Євген Плужник (літературний псевдонім Кантемирянин) — український поет, драматург, перекладач зі Східної Слобожанщини. Жертва сталінського терору. 
Євген Павлович Плужник народився 14 (26) грудня 1898 у слободі Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії. Батько його був вихідцем з Полтави. Деякий час вчився у Воронезькій гімназії (виключений за участь у нелегальних гуртках), пізніше — у Ростові-на-Дону, Боброві. 
  • 1918 рік родина переїздить на Полтавщину, де Плужник працює вчителем мови та літератури. 
  • 1920 навчався у Київському зоотехнічному інституті, навчання покинув, щоб стати актором. 
  • 1921 рік поет навчався у Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка, але покинув навчання через туберкульоз. 
  • 1923 рік Євген працював у редакціях, був перекладачем, а вечорами продовжував самоосвіту й писав вірші. 
  • В 1923 року одружився з Галиною Коваленко. 
  • 1924 рік стає активним учасником організації «Ланка». Перші твори були під власним прізвищем опубліковані 1924 року. 
  • У 1926 році хвороба загострилася, лікування Євген проходив у Ворзелі. Відтоді двічі на рік — в Криму або на Кавказі. 
  • У середині 1920-х років видав свої перші поетичні збірки «Дні» (1926) і «Рання осінь» (1927). 
  • 4 грудня 1934 заарештований НКВД. 
Звинувачений у належності до націоналістичної терористичної організації і засуджений до розстрілу. Згодом вирок змінено на довготривале табірне ув’язнення на Соловках, де він помер 2 лютого 1936 від туберкульозу. Реабілітований у серпні 1956 року.

четвер, 24 грудня 2015 р.

СПІВУЧА ДУША МАРІЇ БОЙКО

Бойко Марія Володимирівна народилася 26 грудня 1976 року в м. Полтаві в сім’ї зі славного роду козака Мусія Чайки.
Закінчила Харківський фінансово-економічний інститут (1996) і Полтавський державний педагогічний університет ім.В.Г.Короленка (2002).
Марія Бойко – відома молода поетеса, журналіст, громадський діяч. Працює на телекомпанії “Студія “Місто” редактором наукових та суспільно-політичних програм. Створює культурологічний цикл “Видатні Полтавці” та ліричну рубрику “Мереживо поезій”.
Марією Бойко за період з 1991 по 2005 роки створено більше 4000 поезій. Вийшли друком поетичні збірки “Мелодії сопілки (1995), “Струни душі” (1999), “Промінь сонця” (2002), “Мінливі настрої весни” (2005), “Квітка папороті” (2005), “Сонячне коло” (2006) – це вірші і поеми про рідний край, багату землю України, щирих і добрих людей, особиста лірика. Творчість Марії Бойко рекомендована для вивчення в школі за темою “Література рідного краю”.
Побачили світ аудіо- та CD- видання пісень на слова Марії Бойко у виконанні народних артистів Раїси Кириченко, Богдана Сташківа, Миколи Свидюка, Степана Гіги, Ольги Добрянської, дуету “Горлиця”, заслужених артистів Валерія Соколика, Олега Марцинківського, дуету “Доля”, гурту “Краяни”, Геннадія Рагуліна і багатьох молодих митців в Україні і за кордоном.

понеділок, 21 грудня 2015 р.

25 ГРУДНЯ КАТОЛИКИ І ПРОТЕСТАНТИ СВЯТКУЮТЬ РІЗДВО ХРИСТОВЕ

Різд­во Хрис­то­ве за гри­го­рі­ан­ським ка­лен­да­рем від­зна­чає­ть­ся в ніч на 25 груд­ня. У більш ніж 145 кра­їнах сві­ту це офі­цій­не дер­жав­не свя­то і од­не з го­лов­них ре­лі­гій­них свят у ро­ці. Пра­во­слав­ний світ, який жи­ве за юлі­ан­ським ка­лен­да­рем, свят­кує цю по­дію 7 січ­ня.
Цікаво, що віруючі багатьох євангельських протестантських церков нашої країни, яких в Україні нині немало, мають унікальну можливість відзначати цю подію двічі — і з католиками, і з православними. Адже, за великим рахунком, точна астрономічна дата, що пов’язана з обертанням нашої планети навколо Сонця, не настільки вже й важлива.
Для справжнього віруючого будь-якої конфесії головне — не дата, а сам факт народження Спасителя два тисячоліття тому. Але важливо, щоб Христос народився безпосередньо в серці конкретної людини, інакше для неї це свято втрачає всякий сенс.
Тому, готуючись до Різдва Христового, в першу чергу слід підготувати свої серця — благодатний ґрунт для сходження посіяного в них Слова Божого. Слід помиритися зі своїми ближніми, пробачити образи, повернути борги — зробити все, щоб з чистим серцем перед Богом і людьми відзначити Різдво Христове.
У католицькій традиції (як, між іншим, і в православній) святу народження Спасителя передує піст, який у католиків називається Адвент (від латинського слова adventus, що означає «прихід»). Він починається в неділю, за чотири тижні до свята. Це час радісного приготування до святкування Різдва і роздумів про прийдешнє друге пришестя Ісуса Христа.
Чотири тижні до Різдва символізують чотири тисячоліття, коли людство в Старому Завіті очікувало народження Месії. Кожен тиждень символізує одне тисячоліття.
Під час цього періоду в церкві читають відповідні тексти літургії, що нагадують віруючим про тодішні події і стародавні пророцтва. Остання частина Різдвяного посту від 17-го до 25 грудня безпосередньо направляє віруючих на

субота, 19 грудня 2015 р.

ГОЛОС ЛЮБОВІ І БОЛЮ

100 років від дня народження Едіт Піаф (Едіт Джованна Гассіон) (1915-1963) - знаменитої французької естрадної співачки та артистки.

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

  • Її ховала вся Франція, а оплакував увесь світ // Демократична Україна. - 2011. - 28 січ. - С. 20
  • Бессонова І. Едіт Піаф - життя в пісні / І. Бессонова // Мистецтво в школі (музика, образотворче мистецтво, художня література). - 2011. - № 5. - С. 32-35
  • Перькова А. Эдит Пиаф: голос любви и боли / А. Перькова // Личности. - 2015. - № 8. - С. 7-30

пʼятниця, 18 грудня 2015 р.

ЧАРІВНА НІЧ СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Образ святителя Миколая здавна був у кожній хаті наших пращурів. І кожна душа зі щирою любов’ю й надією й сьогодні горнеться до нього – добродія для правомірних, котрий подає нам благословенну руку допомоги.
Його життя, сповнене милосердя і любові до ближніх, - правдиве свідчення віри й уособлення смирення. На хлопця, народженого в місті Патар у Малій Азії у заможній родині, чекало чудове майбутнє. Та ще змалку, навчений побожними батьками, які сповідували християнську віру, він виявляв схильність до суворого аскетизму. Юнаком відцурався мирського життя і прийняв чернечий сан. По смерті батьків роздав свою спадщину бідним, а сам вирушив до Палестини поклонитися святим місцям. Відтоді, як прийняв сан у рідному місті, Миколай допомагав усім, хто потребував його ласки: рятував хворих, творив добрі діла, утихомирював бурю на морі. Навіть ставши архієпископом у Мірах, носив простий одяг, їв раз на день, не прагнув розкоші, молився вдень і вночі...
Звідтоді його серце відкрите для всіх – і його сучасників, і нас, далеких у часі й просторі. Існує чимало свідчень християн різних епох і країн про випадки чудесної допомоги святителя, яку вони отримували після щирої молитви. Ось чому з вірою в його небесну силу цього святкового дня у храмах звучить тропар: „Почиваючи тілом, ти, святий Миколаю, одвідуєш вірних і всіх із біди визволяєш”.
Вшановуючи цього дня поборника віри, щедрого доброчинця, наслідуймо його приклад. Не лише наприкінці року – щодня. Нехай наші скромні подарунки, названі в народі „миколайчиками”, нагадають ближнім, що добро потрібно чинити завжди. Поруч нас чимало і близьких, і сторонніх,
котрі потребують уваги, спілкування. Самотні люди – щирого слова, приязних відвідин. Немічні – дбайливої допомоги й піклування. Літні – уваги й щирої розмови. Відвідуймо ж їх не лише святкового дня – частіше: на дозвіллі, у вихідні.
Особливо потребують любові дорослих і родинного тепла діти. Діти, котрих святий Миколай любив передусім, роблячи їм подарунки – солодощі, іграшки. Вчиняймо й ми так – нехай наші діти й онуки знайдуть уранці під подушкою смаколики, ляльки, книжечки... І зрозуміють, що їхні заповітні мрії неодмінно здійснюються, за умови, що вони будуть слухняними.
Тож нехай усі отримають свої „миколайчики” від рідних, близьких, друзів – добро, милосердя, любов на кожен день.

ХУДОЖНІ КЛЕЙНОДИ МАРІЇ МАТІОС

Матіос Марія Василівна (19 грудня 1959 року народження) – поетеса та письменниця сучасної доби розвитку вітчизняної культури.
Матіос Марія – уродженка с. Розтоки Чернівецької області. Одразу ж після випускного та отримання шкільного атестату, дівчина вирушила до м. Чернівці, де й отримала професію філолога в місцевому університеті. З 1992 року здійснювала журналістську діяльність, а згодом – займалася видавничою справою, очолювала науково-літературний «Буковинський журнал». В період з 2005 по 2010 рік обіймала посаду заступника очільника Комітету з Національної премії України ім. Т. Шевченка. В 2012 році Марія Матіос виступила в якості політика: на виборах до парламенту держави була обрана народним депутатом України.
Літературний доробок сучасної письменниці становлять численні збірки віршів (зокрема, «Жіночий аркан», «Сад нетерпіння»), а також книги оповідань «Нація», «Бульварний роман», «Щоденник страченої» тощо. Більшість її творів були перекладені російською, китайською, хорватською, японською та іншими мовами. Сама ж Марія Матіос є володаркою багатьох найпрестижніших літературних нагород.

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

  1. Зоряний дощ : проза для дітей та юнацтва / упоряд. і пер. рум. М. Лютика. - К. : Етнос, 2007. - 544 с. 
  2. Матіос М. В. Армагедон уже відбувся : [повість] / М. В. Матіос. - Львів : ПІРАМІДА, 2011. - 112 с. 
  3. Матіос М. В. Вибране / М. В. Матіос. - Львів : ПІРАМІДА, 2010. - 424 с. 
  4. Матіос М. В. Вирвані сторінки з автобіографії / М. В. Матіос. - 2-е вид. - Львів : ПІРАМІДА, 2011. - 368 с. 
  5. Матіос М. В. Жіночій аркан у саду нетерпіння / М. В. Матіос. - [2-е вид.]. - Львів : ПІРАМІДА, [2011]. - 308 с. 
  6. Матіос М. В. Життя коротке : Книга прози / М. В. Матіос. - Львів : Кальварія, 2001. - 236 с 
  7. Матіос М. В. Кулінарні фіглі / М. В. Матіос. - 2-ге вид. - Львів : ПІРАМІДА, 2011. - 205 с. 
  8. Матіос М. В. Майже ніколи не навпаки : сімейна сага у новелах / М. В. Матіос. - Львів : ПІРАМІДА, 2007. - 176 с. 
  9. Матіос М. В. Москалиця. Мама Маріца - дружина Христофора Колумба / М. В. Матіос. - Львів : ПІРАМІДА,

середа, 16 грудня 2015 р.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ "ПРЕПОДОБНИЙ ПАЇСІЙ ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ: АВТОБІОГРАФІЯ, ЖИТІЄ"

6 грудня 2015 р. у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва ім. О. Гончара відбулася презентація книги "ПРЕПОДОБНИЙ ПАЇСІЙ ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ: АВТОБІОГРАФІЯ, ЖИТІЄ". Укладачем і автором передмови до видання є Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір. На презентації ближче познайомилися з постаттю преподобного Паїсія Величковського, небесного заступника Полтави, його духовними подвигами та смиренним життям. Преподобний Паїсій завжди наголошував на своєму українському походженні, називаючи себе «Родимець Полтавський». Книга вийшла у світ до дня вшанування пам’яті преподобного Паїсія Величковського і є надзвичайно корисною всім, хто цікавиться православною духовністю та рідною історією.
ДОВІДКА

КОБЗАРІ НАШОГО КРАЮ

Кобзарство – самобутнє явище світової культури, предмет нашої гордості. Вивчення його допоможе глибше збагнути духовну спадщину наших предків. 
Кобзарство в Україні – це легендарний спів народних мандрівних співців, що водночас були і творцями, і носіями, і виконавцями народної пісні. Воно має глибоке коріння і нероздільну історію зі своїм народом. 
Кобзарі упродовж століть зберігали духовний генофонд народу, будили в ньому національну свідомість, передавали тисячолітню мудрість, розкривали правду життя, закликали до активності, згуртованості, боротьби зі злом. Їх просвітницька діяльність заборонялася, їх сотнями нищили, приречували на вимирання. Разом зі знищенням кобзарів, нищився і неоціненний духовний спадок України – думи, історичні пісні, звичаї, мова, знання древності та історії. 
Кобзарі в своїх епічних творах оспівували героїв повстань і національно-визвольної війни, переказували під рокотання струн простим неписьменним людям драматичну історію свого народу.
Багата наша Полтавщина на таланти. Вона подарувала Україні і світові чимало імен, що яскравіють у вінку національної духовності. Але найбільше дала земля обдарованих людей, які присвятили своє життя бандурі.
Полтавська школа гри на кобзі не є типовою і займає якесь середнє місце між двома школами: чернігівською та харківською. Видобувають на кобзі звук биттям пальців по струнах, причому в ударах по струнах не лише бере участь пучка пальців, але й ніготь.
Кобзарям приписували найрізноманітніші злочини. Доходило навіть до того, що чиновники Полтавської губернської управи, наприклад, стверджували, ніби кобзарі сприяють розвиткові бродяг і готують з них контингент для арештанських рот.
Відомий кобзарезнавець зі Львова Богдан Жеплинський склав реєстр музик, знищених більшовиками в 30-х роках. У цьому переліку замордованих радянською владою народних співців-мучеників майже два десятки кобзарів з Полтавщини.
Біобібліографічне досьє присвячене трагічним сторінкам кобзарів нашого краю, їхньому багаторічному шляху та мистецьким досягненням, за які вони були репресовані та зазнали переслідувань з боку влади. Матеріал розміщений в алфавітному порядку прізвищ кобзарів. Використаний

вівторок, 15 грудня 2015 р.

ЧУРАЇВНА, ОВІЯНА ЛЕГЕНДОЮ

Цього року 390-річчя від дня народження своєї напівлегендарної землячки Марусі Чурай. Не залишились і ми осторонь цієї дати.
14 грудня в бібліотеці пройшов день краєзнавства, в ході якого експонувалась розгорнута книжково-ілюстративна виставка 
"Чураївна, овіяна легендою", на якій були представлені історичні, літературознавчі розвідки, книги, антології, збірки народних пісень, тексти наукових статей, публікації з періодики, художні твори, які дають достатні, науково доведені підстави вважати піснярку історичною особою. Хоч тема біографії і творчості талановитої полтавки ще належним чином не досліджена. 
На літературно-музичну годину "А Полтава співа Чураївни пісні..." були запрошені учні СШ № 38. Зі слайдів і записів пісень, ніби вийшла в затишну залу ніжна і сильна духом полтавська козачка, авторка приписуваних їй 23-х музично-поетичних перлин. В центрі уваги була не лише постать легендарної народної поетеси, а й роль її пісенної поезії в долі нашого народу. Юні полтавці, душі яких чутливі до слова і мелодій, переконалися, що "знала ті пісні уся Полтава, тим пісням судилися віки". 
"Народ шукає в геніях себе..." – таку назву мав інформаційний огляд художніх творів українських письменників, в т. ч. полтавців, в яких висвітлюється образ Марусі Чурай. Були перегорнуті сторінки чудових, як класичних, так і сучасних творів, автори яких схиляються у шані перед великою пісняркою.

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ І ПАМ'ЯТНИХ ДАТ ПОЛТАВЩИНИ НА 2016 РІК

Видання містить інформацію про події суспільно-політичного, культурно-мистецького життя Полтавщини, ювілейні дати видатних уродженців краю та відомих діячів, чиє життя і діяльність пов'язані з краєм.
Адресований посібник бібліотечним працівникам, вчителям, краєзнавцям, широкому колу користувачів бібліотеки.

понеділок, 14 грудня 2015 р.

ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

Одну з найбільших аварій – аварію на Чорнобильській АЕС знає і пам’ятає весь світ. На згадку про цей чорний день була заснована дата 14 грудня – День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Відзначається щорічно відповідно до Указу Президента України № 945/2006 від 10.10.2006 р. 
У пам’яті кожного свідомого українця спогади про найбільшу техногенну ядерну катастрофу, ім’я якій – Чорнобиль, назавжди залишаться живим рубцем. На долю нашого народу випало жорстоке випробування.
Низько схиляємо голову перед усіма, хто пішов тоді в ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті. Вклоняємося тим, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав своє життя, виконавши найвищий синівський обов`язок перед рідною землею і рідним народом - зупинив ескалацію катастрофи, унеможливив її переростання у глобальний винищувальний смерч для всієї України та інших держав.

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

  • Губарев В. Страсти по Чернобылю / В. С. Губарев. - М. : Алгоритм, 2011. - 368 с 
  • Эсаулов А. Город, которого нет : мемуары и роман-версия участника событий / А. Ю. Эсаулов. - Вінниця : Теза, 2013. - 382 с. 
  • Завгородній Ю. Задовгий день "Ч" ; Зона поза часом : роман / Ю. Завгородній. - Львів : Кальварія, 2012. - 176 с. 
  • Зов Припяти : сб. - М. : АСТ : Астрель, 2010. - 416 с 
  • Чернобыль : события и уроки : вопросы и ответы / [В. Я. Возняк, В. Я. Коваленко, С. Н. Троцки]. - М. : Политиздат, 1989. - 278 с 

пʼятниця, 11 грудня 2015 р.

ДЕНЬ БІБЛІОГРАФІЇ

11 грудня 2015 року в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара був проведений День бібліографії на тему: «Мудрість, великої жінки, чиє життя втілює кохання», в рамках якого були проведені: огляд літератури «Доторкнися свою добротою»; презентована книжкова виставка «Любов – це творити». Всі бажаючі взяли участь у практичному занятті по пошуку інформації, використовуючи ДБА. Родзинкою дня був літературно-бібліографічний вечір «Мудрість, великої жінки, чиє життя втілює кохання» для учнів 9-А класу СШ № 27 м. Полтави, присвячений Матері Терезі, 105-річний ювілей якої відзначається цього року. Ведучі ознайомили присутніх з видатною жінкою сучасності: місіонеркою, волонтеркою і людиною з великим Серцем. Прикладом подвижницької християнської любові є життя монахині Матері Терези, простої албанської жінки, яку знає увесь світ. Не всі можуть стати митцями, яким вручають Но­белівську премію Миру, але є в людині те, що набагато вище. Це величезна любов до Бога і до людей. І це визнає світова громадськість.
Мета Дня бібліографії: формувати у старшокласників шанобливе ставлення до людських чеснот – доброти, милосердя, співчуття; показати на фактах біографії Матері Терези прояви безкорисливості, самозречення у діяльності людини; виховувати в дітей бажання творити добро, бути милосердними, толерантними та доброзичливими.



четвер, 10 грудня 2015 р.

ФЕНОМЕН ЖІНОЧОЇ ПРОЗИ

Тема жіночої психології завжди цікавила письменників і служила хорошим прикладом для роздумів, але як відомо, про жінку і для жінки раніше писали переважно лише чоловіки. Адже, загалом, жіноче письменництво виникло набагато пізніше чоловічого. 
В покажчику висвітлено дослідження жіночої тілесності у різних її проявах, не в сенсі сексуальності, еротичності, а в ширшому значенні: відчуття, сприйняття. Це покажчик, за яким можна констатувати, що в Україні існує сучасне жіноче письмо. 
Покажчик є своєчасним і вкрай необхідний для літературознавців, учителів-філологів, усіх тих, кого цікавить «жіноча проза» в контексті сучасної української літератури, її специфіка та роль жінки-письменниці в суспільстві. До кожної персоналії подається коротка бібліографічна довідка, списки творів, окремих видань, надрукованих у журналах, газетах, Інтернет ресурсах, та описи матеріалів про творчість авторок.
Пропонована література використовувалася при підготовці видання.



понеділок, 7 грудня 2015 р.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ

ЕКСКУРСІЯ В ТЕАТР


У Полтавському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені М. В. Гоголя 6 грудня відбулась вистава "Остання любов Гетьмана" історична драма на 2 дії. Тривалість вистави 2 години 30 хвилин.
Актори з самого початку захопили своєю грою, і це продовжувалося до кінця перегляду.
Минув вже один день, але всі залишаємося під величезним
враженням від вистави. Існують вистави, які приносять

естетичне задоволення від перегляду цікавого і романтичного сюжету, інші від яскравих
та неординарних декорацій, ще інші від вирішення ролі того чи іншого героя на сцені. Проте існує ще один різновид вистав – які змушують нас задуматися, про історичні факти та і життям вцілому. Саме такою психологічною виставою можна назвати постановку "Остання любов Гетьмана" (Івана Мазепи).
Пропонуємо книги про життя та діяльність гетьмана України Івана Мазепи.

Журавльов, Денис. Мазепа: Людина, політик, легенда / Денис Журавльов. - Харків : Фоліо, 2007. - 382 с. 
Іван Мазепа – одна з тих знакових постатей української історії, життя та вчинки котрих і сьогодні викликають гарячі суперечки фахових істориків, аматорів і людей взагалі далеких від історичних перипетій. Політичний діяч, військовий, меценат, просвітянин, дипломат, блискучий світський кавалер, обдарований поет і музикант серед усіх українських гетьманів…Можливо Вам вдасться створити свій власний образ Мазепи після знайомства з цією книгою. 

Борщак Ілько. Іван Мазепа : Життя й пориви великого гетьмана / Ілько Борщак, Рене Мартель. - К. : Свенас, 1991. - 136 с.
Життєпис і політичний портрет гетьмана Івана Мазепи, однієї з найдраматичніших і найзагадковіших постатей в історії України, видатного полководця, громадського діяча. До неї також увійшли романтичні поеми В. Гюго та Дж. Байрона, присвячені образу Мазепи в європейській  уяві.

пʼятниця, 4 грудня 2015 р.

ТЮТЮННИК ГРИГІР

Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931р. в с. Шилівка на Полтавщині в селянській родині. Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника з його драматичністю як основною домінантою: рання втрата батька, життя вдалині від матері, завдані війною моральні й матеріальні втрати тощо. 
Після визволення України від фашистської навали Тютюнник закінчив п'ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища; працював на заводі імені Малишева у Харкові, в колгоспі, на будівництві Миронівської ДРЕС, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби у Військово-Морському Флоті (у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською мовою). Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив його брат — письменник Григорій Тютюнник. 
Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством. Поховано письменника на Байковому кладовищі в Києві.
Він увесь із життя. О. Гончар

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

  • Вічна загадка любові : літературна спадщина Г. Тютюнника. Спогади про письменника. – К. : Рад. письменник, 1988. – 495 с. : іл.
Автобіографія, щоденники, листи письменника певною мірою розкривають його творчу лабораторію, роботу розуму і серця.
Спогади про нього відтворюють неповторний образ прекрасного письменника, який у своїй творчості сповідував тільки правду. Фото доповнюють розповідь про письменника і людину.

  • Мороз Л. З. Григір Тютюнник : нарис життя і творчості / Л. З. Мороз. – К. : Дніпро, 1991. – 207 с. : іл. – (Літературний портрет)
Коротко, влучно, неупереджено й чесно аналізував письменник життєві явища. Бо пильно вивчав саме життя з позицій людини, яка невіддільна від свого народу, від його турбот і тривог. Ще замолоду він знав, що тільки глибоке знання може дати право на висновки і художнє узагальнення.

четвер, 3 грудня 2015 р.

ДЕНЬ ІНФОРМАЦІЇ

Завітавши 3 грудня 2015 р. до бібліотеки на день інформації, де їхній увазі в загальній читальній залі О. М. Бондар був представлений відкритий перегляд новинок з фаху: літературознавчих досліджень, монографій, розробок уроків, сценаріїв, енциклопедичних, довідкових, словникових видань.
З серіями сучасних українських книг: "Бібліотека Шевченківського комітету", "Золотий письменник України", "Коронація слова", "Читацький клуб", "Популярні книжки" та інших, підбірками книг для дітей та підлітків, наявних у відділі міського абонементу, ознайомила філологів О. Б. Павленко.
Інформаційний огляд нових матеріалів і публікацій у фахових періодичних виданнях та представлених на тематичних виставках у залі періодики та документів іноземними мовами провела В. І. Матяш.
Зацікавили вчителів і нові біобібліографічні розвідки, досьє про життя і творчість письменників-полтавців, краєзнавчий календар на 2016 рік, інформація про земляків – лауреатів всеукраїнських і обласних літературних премій, представлена Н. М. Требіною.
Мовники отримали візитки, консультації щодо користування ДБА бібліотеки, тем і матеріалів для написання учнями науково-дослідницьких робіт.

МУДРЕЦЬ З ЧОРНУХИНСЬКОГО КРАЮ

(03.12.1722 – 09.11.1794) 
Його поезія та філософія – це найвищий злет українського літературного бароко.
Л. Ушкалов
Булда М. Мудрець з Чорнухинського краю / М. І. Булда. – 2-ге вид., доп. і переробл. – Чорнухи, 2006. – 48 с.
Розповідаючи про встановлення місця народження Г. Сковороди, його років навчання, вчителювання, викладацької роботи, автор покладається на роботи відомих дослідників життя і творчості поета і філософа.

  • Григорій Сковорода. 250 : матеріали про відзначення 250-річчя з дня народження / упоряд. І. П. Стогній, П. Ю. Шаботин. – К. : Наук. думка, 1975. – 256 с.
Збірник містить повідомлення про встановлення меморіальних дошок, відкриття музеїв Г. Сковороди, промови на урочистих засіданнях у Києві і Москві з нагоди ювілею філософа і письменника, доповіді про його творчість і творчу спадщину.

  • Зуб Т. Велетень думки і слова : до 240-річчя від дня народження та 200-річчя з дня смерті видатного українського філософа-гуманіста і поета Г. С. Ско-вороди. – Полтава : Криниця, 1992. – 38 с.
Дитинство, перші життєві битви, шляхи Слобожанщини, теорія виховання та основні її етапи за Сковородою – зміст книги чорнухинського краєзнавця.

  • Стадниченко В. Іду за Сковородою: сповідь у любові до вчителя : повість-подорож / В. Стадниченко. – К. : Криниця, 2002. – 176 с. : портр.
Уродженець Полтавщини, автор книги не міг не пройти дорогами славного земляка, збагачуючись розповідями людей, які вивчають життя поета і філософа.

  • Ушкалов Л. Сковорода та інші : причинки до історії української літератури / Л. Ушкалов. – К. : Факт, 2007. – 552 с. – (Сер. "Висока полиця").
Г. Сковороду автор вважає символом української духовної традиції від давнини до сьогодення. Подаючи матеріал про Т. Шевченка, І. Франка, Д. Чижевського, О. Забужко та ін., він повертається до Г. Сковороди, бо розглядає його як свого роду

вівторок, 1 грудня 2015 р.

ЛАУРЕАТИ НОБЕЛІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ

Якби не було літературних премій та конкурсів, навряд чи існувало б поняття «відомий письменник». Чим більше титулів та нагород отримує літератор, тим охочіше його книжки друкують, читають та розкуповують. Тож премії – один зі шляхів «вийти в люди» для письменників, невідомих широкому загалу, та утвердитися і «примножити славу» для вже знаних.
У відкриттів, як у людей, свої долі. Одні з самого початку стають пестунами долі, інші ж входять у світ непомітно і довго залишаються в тіні. А буває золота середина? Виявляється так. І підтвердження цьому - життя та творчість основоположника величезної промислової імперії, доктора філософії, академіка, засновника премії, яка увічнила його ім’я в людській пам’яті - Альфреда Нобеля. В 2016 році 10 грудня, виповниться 120 років від дня його смерті. В цей же день, за сталою традицією, щасливі лауреати отримають премії і нагороди з шести нобелівських номінацій.
Серед них – премія в галузі літератури, яка вважається найпрестижнішою міжнародною літературною премією в світі.
У запропонованому бібліографічному покажчику ви дізнаєтесь про історію створення Нобелівської премії, традиції вручення. Також, вашій увазі пропонуються короткі відомості про життя і творчість її лауреатів. Біографії лауреатів Нобелівської премії з літератури представлені з 2004 року. Запропонована література про письменників є в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара.

понеділок, 30 листопада 2015 р.

ВІЛ - СНІД: ПЕРЕДБАЧИТИ, ПОПЕРЕДИТИ, УНИКНУТИ

Складно повірити, що про СНІД ми дізналися лише 30 років тому. За цей час синдром набутого імунодефіциту перейшов від невідомої хвороби до світової кризи і забрав більше ніж 30 млн. життів. Незважаючи на технологічний прогрес, СНВД продовжує вбивати щороку близько 35000 осіб в Україні. В інших країнах світу, зокрема в Африці, ситуація набагато гірша, адже в цих країнах рівень зараження СНІДом становить більше 15% населення. 
Перший підтверджений випадок зараження людини СНІДом зареєстровано у Конго. Його ідентифікували в збереженому зразку тканини 1959 року. Першим американцем, у якого виявлено хворобу, був підліток. Він помер від СНІДу у віці 16 років. Лікарі вважають, що підліток інфікувався статевим шляхом. 
Є свідчення того, що СНІД існував у Європі вже після Другої світової війни. Тоді зафіксована низка дитячих смертей від пневмоцистозу – хвороби, що впливає лише на людей з ослабленою імунною системою. Зараження подібною формою пневмонії є ознакою, того, що пацієнт хворий на СНІД. Дослідник із Голландії вважає, що епідемія розпочалася з балтійського портового міста Данциг, звідки поширилася по всій Європі. Вважається, що хвороба поширювалися у зв’язку з тим, що в той час існувала практика повторного використання шприців. Цікаво те, що в ті роки лише третина заражених дітей вмирала, а отже, вірус, яким вони заразилися, ще не перетворився на той момент смертельно небезпечний різновид, який існує нині. 
Офіційно В Європі СНІД зареєстрований у 1977 році. Першою жертвою став норвезький моряк. 
Останнім часом у новинах часто розповідають про те, що скоро вчені знайдуть ліки від СНІДу, про чудесні випадки зцілення і нові дослідження. Але поки що таких медикаментів не існує. Проте є препарати, які дають змогу прожити довге і здорове життя ВІЛ-позитивним людям. І наразі єдиним захистом від СНІДу є дотримання правил особистої безпеки. 
Варто пам’ятати, що будь-яка людина має однаковий ризик заразитися ВІЛ. Нині ВІЛ/СНІД загрожує всім незалежно від статі, сексуальних уподобань, способу життя, соціального статусу чи раси. Усі ми рівні перед ВІЛ-інфекцією, і лише від нас самих, від нашого розуміння ризику, від нашої поведінки залежить наше здоров’я. 
У народі говорять: „інформований – значить – захищений”. Тому корисну інформацію ви можете отримати в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара.

РЕКОМЕНДУЄМО:

Скачко Б. ВІЛ/СНІД. Профілактика.Лікування. Реабілітація / Б. Скачко. - К.: Медицина, 2006. - 192 с.
У книжці наведено основні шляхи зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), можливості запобігання інфікуванню в разі неінтенсивного зараження, подовження періоду безсимптомного носіиства вірусу і максимально можливого відстрочення різноманітних проявів власне СНІДу — синдрому набутого імунодефіциту. Описано методику супровідного лікування з використанням засобів рослинного походження.

Брайант-Моул Кэрэн. Серьезный разговор : СПИД / К. Брайант-Моул ; пер. с англ. - М. : Махаон, 1998. - 32 с. 
В книге приводится много подлинных фактов и рассказывается о людях разного возраста, инфицированных ВИЧ. 
Консультант - Мэйла Мэйни, старший ординатор клиники Middlesex Hospital в Лондоне. 
Автор книги Кэрен Брайант-Моул несколько лет проработала учительницей в школе и написала много книг для детей, в которых поднимаются разные психологические проблемы, связанные с взрослением и развитием личности, в том числе такие проблемы как курение, алкоголь, секс и другие.

ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА:

Печорна Олена. Грішниця / О. Печорна. - Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2011. - 288 с.
Свята грішниця, янгол, що шукав раю на землі та раз у раз падав у самісіньке пекло. Лариса з’явилася на світ у родині алкоголіків. На відміну від її молодшої сестри їй вдалося вижити…і пережити те, що здавалося страшнішим за смерть. Її тіло надто принадне, щоб належити їй, це вона зрозуміла ще в дитинстві.

четвер, 26 листопада 2015 р.

ЗУСТРІЧ З ПИСЬМЕННИКОМ ЄВГЕНОМ ПОЛОЖІЄМ

25 листопада 2015 року в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара пройшла зустріч з письменником і журналістом Євгеном Положієм. На зустрічі письменник розповів про те, як працював над художньою книгою «Іловайськ».
БІОГРАФІЯ
Євген Положій народився в селищі Терни на Сумщині. Його батько український письменник та сценарист Віктор Положій. Перші чотири роки свого Євген прожив у Тернах. Його батьки розлучилися, і він жив у бабусі з дідусем. У чотири роки Євген переїхав до інших бабусі й дідуся в місто Курськ. На новому місці у малого Євгена відбувся «лінгвістичний шок», оскільки до того він ніколи в житті не чув російської мови.

вівторок, 24 листопада 2015 р.

СУЧАСНИЙ ПАТРІОТИЗМ: МОДА ЧИ ЖИТТЄВА НЕОБХІДНІСТЬ?

Нині українське знаходиться на піку популярності. Українські національні символи всюди: мова, музика, одяг... До того ж не лише в Україні, а й за кордоном. Національні візерунки й поєднання синього і жовтого кольорів використовують дизайнери зі світовими іменами. Що це? Данина моді чи справжній прояв патріотизму?
Повага до своєї держави, до його історії, прагнення змінити свою країну на краще, зробити її гарніше, берегти і цінувати батьківщину – зазвичай у такому проявляється патріотизм кожної людини. Але цікаво було б дізнатися яким є патріотизм в наш час, чи готові ті ж школярі в разі чого вчинити, як їх прадіди, які, будучи звичайними підлітками, рвалися на фронт, щоб захистити свою батьківщину.
Патріотизм - це одна із ланок людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім'я своєї батьківщини. Патріотизм - величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються із ціною свого життя і здатні пожертвувати ним заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну
машину, яка не відчуває страху і болю, ідучи впевнено і безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе у єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.
Та нажаль, у нашому сучасному українському суспільстві кількість патріотів з часом зменшується. Багато людей під впливом економічної кризи, соціальних недостатків починають презирати сучасну державу. І дух патріотизму в їхніх серцях починає повільно втухати, як маленький вогник підчас дощу. Дух патріотизму починає перетворюватись на інший дух - дух презирства. З країни виїзджає багато людей, юнаки шукають собі "білого білета", щоб не іти в армію, а дух національної свідомості ледь жевріє своїм маленьким, майже потухлим вогником. Значна частина населення навіть не знає української мови, а говорить на чужому всім народам наборі слів із різних мов, який ми називаємо суржиком.
Українська культура зайшла в глухий кут, із якого не може знайти виходу. Українські патріоти, яких так потребує суспільство, ніби сплять довгим сном у душах багатьох українців, проте люди не хочуть розбудити той дух патріота, який все більше і більше гасне у їхніх серцях, а треба було б!

пʼятниця, 20 листопада 2015 р.

ГОЛОВКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ


(21.11 (3.12) 1897, с. Юрки, Козельщинського р-ну – 05.12.1972, Київ)
Народився Андрій Васильович у селянській родині. Навчаючись у 1908-1914рр. у Кременчуцькому реальному училищі, входив до нелегального гуртка «Юнацька спілка», за що був виключений з училища. Брав участь у Першій світовій війні. Влітку 1920 року став добровольцем Червоної Армії.
Перша книжка – збірка ліричних віршів «Самоцвіти» вийшла у 1919 році.
А. Головко – один з основоположників української радянської прози. Він – автор збірок-оповідань «Дівчина з шляху» (1923), «Червона хустина» (1924), «Крученим шляхом», «Інженери» (1926), «Пилипко», «Товариші» (1928) та ін.; повістей та романів, серед яких: «Можу» (1926), «Бур’ян» (1927), «Червоний роман» (1929), «Мати» (1932), «Артем Гармаш» (1951, 1960, 1970). Письменник написав кілька п’єс, кіносценаріїв, перекладав з російської.
«Поява книжок Головка, - писав Ю. Смолич, - відіграла для української прози приблизно ту саму роль, яку … для російської та й усіх літератур радянських народів могутня проза Шолохова».
З метою увічнення пам’яті земляка в Україні у 1979 році встановлена літературна премія імені А. В. Головка за кращий роман року.
БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:
  • Орлик, П. І. Андрій Головко : нарис життя і творчості / П. Орлик – К. : Дніпро, 1986. – 213 с. – (Літературний портрет).
  • Про Андрія Головка : спогади, статті / упоряд. О. В. Килимник. – К. : Рад. письменник, 1980. – 344 с. : іл.

середа, 18 листопада 2015 р.

ЯК ДОЖИТИ ДО 100 РОКІВ!

Час від часу ми читаємо в газетах інтерв'ю з людьми, які відсвяткували свій сотий день народження. І репортер обов'язково запитує, що сам довгожитель вважає причиною свого довголіття? "Віру в Бога і праведне життя", - скаже один, "їв, пив, курив і веселився", - відповість інший. Звичайно будь-який з тих, хто досяг столітнього ювілею має повне право на власну думку щодо того, як саме він (або вона) цього добився, але їх досвід навряд чи допоможе Вам добитися того ж. Як приклад можна навести найстарішу жительку планети Жанну Кальман (Франція), яка померла нещодавно у віці 122 років "природною смертю", як вважають медики. Вона народилася в 1875 році, вела спокійне помірне життя, не переїдайте. Ще в 100 років каталася на велосипеді і до кінця життя зберігала ясну голову. Рівень її інтелекту в 120 років був порівнянний з інтелектом жінки літнього віку.
Експерт зі здоров’я Луїза Аткінсон, із опертям на свій багаторічний досвід та останні медичні дослідження, склала перелік із декількох досить простих правил, дотримання яких може надати неабиякої користі здоров’ю та продовжити життя будь-якій людині.
  • Пийте чашку чаю на день. Як засвідчили одразу кілька наукових досліджень, особливі компоненти чаю сприяють зниженню рівня гормонів стресу, розслабленню кровоносних судин і навіть збільшують виживання після серцевого нападу на 28%.
  • Правильно дихайте. Надавайте хоча б 2-3 хвилини на день виконанню такої вправи: робіть глибокі вдихи через соломинку. Це дозволить вам дихати глибше, що, в свою чергу, поліпшить роботу та потужність ваших легенів, сповільнить пульс і знизить артеріальний тиск.
  • Ходіть пішки. Численні дослідження свідчать, що навіть недовга щоденна прогулянка сприятливо впливає на роботу мозку та сповільнює процес старіння пам’яті.
  • Їжте більше цибулі. 80 грамів цього легкодоступного продукту здатні суттєво скоротити ризик розвитку раку яєчників, гортані та кишечнику, а також загалом зміцнити імунну систему завдяки чималій кількості кверцитину, яку містить цибуля.
  • Не тримайте яскраві кольорові фрукти в холодильнику. Зберігання плодів за умов кімнатної температури підвищує їхні цілющі властивості відповідно до дослідження, проведеного міністерством сільського господарства США, Такі яскраві фрукти як , наприклад, помідори, дині, кавуни та грейпфрути, містять чимало бета-каротину, який організм переробляє у вітамін А, і каротиноїдів, кількість яких постійно зростає, але не за низької температури.
  • Посміхайтеся ширше. Широка посмішка запускає в організмі викид певних хімічних речовин, які можуть змусити вас почуватись більш щасливою людиною, тим самим поліпшує ваш психічний стан, є однією з

вівторок, 10 листопада 2015 р.

ЗУСТРІЧ МАТКОВСЬКОГО З БІБЛІОТЕКАРЯМИ

Про майбутнє культурної сфери в умовах процесу децентралізації сьогодні говорили в обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара. Тут відбувся тематичний «круглий стіл». Для обміну досвідом запросили міського голову Полтави 2006-2010 років Андрія Матковського. Які проблемні питання турбують бібліотекарів – дивіться далі.
Наразі в країні триває процес реформування. Сфера культури не виключення. Тут теж готуються до майбутніх змін.
/Ольга Хоменко, заступник директора Полт. обл. бібліотеки для юнацтва ім.О.Гончара
Можливе скорочення закладів культури, фінансування, сама структура/
Для обговорення подібних питань у бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара пройшло засідання «круглого столу» на тему: «Децентралізація роботи бібліотечних установ в процесі реформування». Поспілкуватися на цю тему запросили політика та громадського діяча Андрія Матковського. Разом з
ним бібліотекарі обговорили питання співпраці як з нинішньою, так і з попередньою владою.
/Андрій Матковський, Полтавський міський голова 2006-2010 рр.
Працівники бібліотек – такі ж люди, як і всі ми, і їх турбують проблеми і питання, що й інших полтавців. Що сьогодні забруднене місто, що сьогодні не можна доїхати з околиць на роботу, що люди, коли йдуть, ламають ноги, бо немає тротуарів, що сьогодні порушуються ПДР, і з дітьми небезпечно йти до школи/
Андрія Матковського, розповідає адміністрація бібліотеки, запросили не випадково, оскільки тодішній міський голова багато зробив для підтримки культурної сфери у Полтаві.
/Андрій Матковський, Полтавський міський голова 2006-2010 рр.
При мені, коли в інших містах України закривалися бібліотеки,

понеділок, 9 листопада 2015 р.

ДЕНЬ КНИГИ РЕКОРДІВ ГІННЕСА

9 листопада - День книги рекордів Гіннеса. Книгу рекордів створив британський інженер і власник пивоварні Х'ю Бівер. У листопаді 1951 року він вирушив з друзями на полювання. Увечері в барі між чоловіками виникла суперечка, який з диких птахів найшвидший. Чоловіки переглянули декілька довідників, але відповіді не знайшли. Тоді Бівер вирішив створити книгу, в якій будуть зібрані всі рекорди.
27 серпня 1955 року у Лондоні накладом 50 тисяч примірників вийшов 198-сторінковий довідник «Чудеса Гіннеса». Наступного року книга вийшла у США під назвою «Книга рекордів Гіннеса» і завдяки величезній популярності невдовзі стала всесвітньо визнаним авторитетним джерелом про різноманітні досягненням людства.
Назвав він її на честь своєї пивоварні. Сьогодні Книга рекордів Гіннеса є книгою з найбільшим тиражем з усіх книг, захищених авторським правом.

БІБЛІОГРАФ  РЕКОМЕНДУЄ:
Гиннес. Большая книга знаний. - М. : АСТ,2002 . - 480 с.
Унікальне видання "Велика книга знань Гіннеса" включає розділи: "Мистецтво", "Наука", "Історія", "Політика", "Географія", "Філософія", "Медицина", "Нові технології", "Спорт".
480 наповнених фактами сторінок.
Більше 2500 біографій знаменитих людей 
Понад 600 повнокольорових ілюстрацій і тривимірних карт 
Незамінний щоденний довідник про все.

Гиннесс. Книга рекордов 2003 / Пер. с англ. - М. : АСТ, 2003. - 288 с.
"Гіннес. Книга рекордів 2003" - це сотні нових рекордів і тисячі прекрасних ілюстрацій.
Ви прочитаєте про самі вражаючі спорудження й про самих
великих колекціях, про диваків, що ковтає шпаги, і про героїв, що рятують людські життя, про рекорди в олімпійських видах спорту і в поло на слонах. Всі досягнення людства і всі самі незвичайні явища природи - у новій "Книзі рекордів"!


пʼятниця, 6 листопада 2015 р.

КРАЩИЙ БІБЛІОТЕКАР ОБЛАСТІ - 2015

5 листопада в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара проводився Другий (підсумковий) етап Обласного конкурсу професійної майстерності серед бібліотекарів ЦБС області «Кращий бібліотекар області»
У ньому взяли участь працівники центральних районних та міських бібліотек, бібліотек-філіалів і окремих сільських бібліотек незалежно від стажу, досвіду роботи, освіти та віку. 
З вітальними словами до всіх присутніх звернулася директор бібліотеки Ірина Вікторівна Балибіна і зазначила на визначній ролі сучасної бібліотеки в розвитку української національної
культури. Вона також акцентуавла, що робота бібліотеки неможлива без професійних, креативних, творчих працівників. Адже, бібліотекарі є посередниками між користувачами і багатоликою сучасною інформацією, що саме від працівників бібліотек залежить і якість надання бібліотечних послуг.
За перемогу в підсумковому етапі боролися 14 представниць різних районів Полтавщини. Вони із захопленням виконували конкурсні завдання і демонстрували прекрасні знання бібліотечно–бібліографічної, маркетингової роботи, орієнтування у бурхливому літературному просторі. Насамкінець відбулася презентація найкращих, на думку журі, креатив-проектів під назвою «Бібліотека – світ нових можливостей», які учасниці готували вдома.
Голова журі конкурсу професійної майстерності Валентина Володимирівна Вождаєнко - заступник начальника Управління – начальник відділу охорони культурної спадщини та культурної політики Управління культури Полтавської ОДА привітала присутніх із Всеукраїнським днем працівників культури та майстрів народного мистецтва, який відзначається 9 листопада, і наголосила на великій ролі обласної бібліотеки імені Олеся Гончара як інформаційного культурно-освітнього центру полтавської громади. 
Переможцями конкурсу «Кращий бібліотекар області» стали:
  • 1 місце – Паттієва Тамара Іванівна (Новосанжарська центральна районна бібліотека);
  • 2 місце – Ігольніцина Людмила Абросимівна (Миргородська центральна районна бібліотека);
  • 2 місце – Рагуліна Олена Олегівна (Решитилівська
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...