Різдво Христове за григоріанським календарем відзначається в ніч на 25 грудня. У більш ніж 145 країнах світу це офіційне державне свято і одне з головних релігійних свят у році. Православний світ, який живе за юліанським календарем, святкує цю подію 7 січня.
Цікаво, що віруючі багатьох євангельських протестантських церков нашої країни, яких в Україні нині немало, мають унікальну можливість відзначати цю подію двічі — і з католиками, і з православними. Адже, за великим рахунком, точна астрономічна дата, що пов’язана з обертанням нашої планети навколо Сонця, не настільки вже й важлива.
Для справжнього віруючого будь-якої конфесії головне — не дата, а сам факт народження Спасителя два тисячоліття тому. Але важливо, щоб Христос народився безпосередньо в серці конкретної людини, інакше для неї це свято втрачає всякий сенс.
Тому, готуючись до Різдва Христового, в першу чергу слід підготувати свої серця — благодатний ґрунт для сходження посіяного в них Слова Божого. Слід помиритися зі своїми ближніми, пробачити образи, повернути борги — зробити все, щоб з чистим серцем перед Богом і людьми відзначити Різдво Христове.
У католицькій традиції (як, між іншим, і в православній) святу народження Спасителя передує піст, який у католиків називається Адвент (від латинського слова adventus, що означає «прихід»). Він починається в неділю, за чотири тижні до свята. Це час радісного приготування до святкування Різдва і роздумів про прийдешнє друге пришестя Ісуса Христа.
Чотири тижні до Різдва символізують чотири тисячоліття, коли людство в Старому Завіті очікувало народження Месії. Кожен тиждень символізує одне тисячоліття.
Під час цього періоду в церкві читають відповідні тексти літургії, що нагадують віруючим про тодішні події і стародавні пророцтва. Остання частина Різдвяного посту від 17-го до 25 грудня безпосередньо направляє віруючих на
роздуми про подію Різдва Христового та очікування Його другого пришестя.
роздуми про подію Різдва Христового та очікування Його другого пришестя.
Цей період призначений для нагадування про те, що в перший раз Господь прийшов у тілі, применшив Себе, не скористався тією славою Божою, яку мав від Отця, щоб послужити і відкупити людство від гріха, дати спасіння. Але вдруге Він обіцяв прийти у славі Бога-Отця, щоб світ судити.
Під час Різдвяного посту слід утримуватися від будь-яких гучних розваг і обмежувати себе в їжі. Важливо, щоб кожен християнин у цей період більше заглиблювався в себе, переосмислював свій духовний стан і відповідальніше ставився до Божих таїнств, таких як сповідь і причастя.
Необхідно підготуватися до свята духовно, щоб в урочистий день за святковим столом віруючі могли пережити народження Христа у своєму серці — народження Божої доброти, милосердя і любові, прощення гріхів. Щоб святкування було не простою формальністю і хорошим приводом поспілкуватися в колі рідних і близьких, а сходинкою до самовдосконалення.
Ось як святкує Різдво Христове звичайна католицька родина. Напередодні, 24 грудня ввечері, виготовляють вігілію — різдвяну святу вечерю, яка традиційно складається з 12 страв, що символізують 12 місяців попереднього року, за які дякують Богові, і 12 місяців майбутнього року, які віддають у руки Христа з проханням про благословення.
Після сходження першої зірки сім’я сідає за різдвяний стіл, на який обов’язково кладеться облатка — спечений без дріжджів хліб. Облатка кладеться на тарілку, в яку спочатку кладеться сіно, яке, у свою чергу, покривається білою тканиною. Облатка символізує Ісуса Христа, який народився у Віфлеємі і був покладений на сіно в ясла, оскільки в гостинному дворі Йому не знайшлося місця.
Коли збирається вся родина, батько бере Євангеліє і читає фрагмент, де розповідається про народження Ісуса Христа. Після благословення облатки кожен член сім’ї передає її іншому, відламуючи шматочок. При цьому необхідно просити прощення один в одного, даруючи один одному мир.
У цей святковий вечір на столі ставиться завжди на одну тарілку більше. Це символізує те, що Марія та Йосип не знайшли притулку в готелі і дитя змушене було народитися в хліві. Тому зайвий посуд демонструє готовність сім’ї прийняти подорожнього — того, хто з якоїсь причини не знайшов собі місця в домі за святковим столом.
Після вечері вся родина йде в костел, де правиться свята служба (Пастерка). У вігілійний вечір служба починається пізніше. Зазвичай вона правиться о 18-й годині. Але цього разу — о 22–24-й годині.
Під час служби в ясла кладеться фігурка дитини, що символізує народженого немовляти Ісуса Христа. І з цього моменту починається вже різдвяний період свята.
Церква закликає віруючих до миру. Однак сьогодні, коли в країні фактично йде війна, мир у душі зберегти нелегко. Але в Ісусі Христі це можливо. Адже ще пророк Ісая пророкував, що народиться вам Син — Князь миру. Він принесе мир у душі людей.
Це дуже актуально. Проблеми нині має майже кожна людина — в сім’ї, на роботі, у відносинах з оточуючими. Навіть якщо життя зовні здається успішним, спокій у душі є далеко не в кожного.
Проте Ісус Христос — Князь миру, який прийняв людську натуру і відкупив перед Богом гріхи людей, у тому числі і прабатьківський гріх, подарував світу любов, радість і мир. «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!» — говорить Святе Письмо.
Тому людина, яка дійсно повірила в Бога, звернулася і покаялася в своїх гріхах, прийняла Ісуса Христа у своє життя, неодмінно знайде мир у своєму серці.
Немає коментарів:
Дописати коментар