ЦИТАТА ТИЖНЯ. ЛІНА КОСТЕНКО

ГІСТЬ БЛОГУ – СЕРГІЙ ОСОКА… А СЛАВА ЙОГО ГОМІНКА!

Молодий полтавець знаний не тільки в краї, але й в Україні письменник. Він – член Національної спілки письменників України, лауреат Міжнародної премії "Гранослов", премії видавництва "Смолоскип". Обласну премію ім. І. П. Котляревського він отримав за книгу поезій "Небесна падалиця", яка побачила світ 2015 року. ЇЇ він презентував у нашій бібліотеці у березні того ж року.

2016 року у "Видавництві Старого Лева" вийшла його перша книга прози "Нічні купання в серпні". І знову пан Сергій у вересні минулого року представив цю книгу в літературно-мистецькій вітальні користувачам нашої бібліотеки. 

І от ця неординарна збірка прози претендує на книжкову премію "ЛітАкцент –2016". Нею можуть бути удостоєні книги, написані українською мовою і видані 2016 року в Україні і за кордоном.

Критерії – новизна, високий художній рівень твору, культура видання, поліграфічна якість.

Пропонуємо Вашій увазі недавнє інтерв'ю з молодим автором.

Сергій Осока: "Пам'ять – дуже змінна річ" 

Мало сказати, що прозовий дебют поета Сергія Осоки "Нічні купанні в серпні" привернув до себе увагу читачів і критиків. Збірка впевнено увійшла в шорт-ліст "ЛітАкценту", а серед численних оглядів із підсумками літературного 2016-го року не було жодного, де автора не назвали б одним із найцікавіших та найперспективніших. "ЛА" поговорив із Сергієм Осокою про тексти, натхнення та автобіографічність, про невтіленість щастя, минуле, пам’ять… і навіть про котів. 

- Розкажіть, будь ласка, про те, як писалися тексти збірки, як вона сформувалася? 

– Я почав писати прозу раптово й дуже несподівано, передусім – для себе. Вирішив спробувати – і написав «Баладу про квашені помідори». Десь дві години тарабанив по клавіатурі, хапався за голову, запалював і гасив цигарки, сьорбав каву, згадував. Написавши, одразу запостив на gak.com.ua. Тоді це був один із найпопулярніших ресурсів. Я не дуже сподівався на реакцію взагалі. Нічого доброго не чекав. Але відгуки посипалися один за одним. Читачі писали здебільшого захоплено – сподобалося, прекрасно, плакала, сміявся тощо. У мене вже на той час був деякий імунітет до рясних похвал, однак усім приємно слухати про себе приємні речі, хоч би що хто казав. Найбільше мені сподобалися відгуки в дусі "мені зрезонувало", "наче там побував", "ніби бачив своїми очима", "дуже кінематографічно" тощо. Я сам оцінюю тексти за цією шкалою – твір або бере тебе, або не бере. Або переносить усередину себе, або ні… 

ОЛЕНА ЗАДОРОЖНА – ЛАУРЕАТКА ПРЕМІЇ ІМ. Я. ГАЛЬЧЕВСЬКОГО 2017 РОКУ

У День Соборності України Громадський комітет премії імені Якова Гальчевського "За подвижництво у державотворенні" назвав лауреаткою у номінації "Громадський діяч" молоду нашу землячку – відому волонтерку, поетесу і журналістку.

Інформація для користувачів про премію:

Премія ім. Я. Гальчевського – щорічна загальнодержавна премія, що присуджується в декількох номінаціях. Носить ім'я отамана, повстанське псевдо якого "Орел", "Орлик", останнього командувача повстанських сил Правобережної України у 1922 році.

Заснована 1995 року, з 2003 року має статус загальнонаціональної.

Число лауреатів сягає більше сотні осіб. Це – письменники, науковці, політики, громадські діячі, журналісти, митці, видавці, представники влади. Премія оголошується напередодні Дня Соборності України Громадським комітетом премії.

Олена Задорожна стала другою представницею Полтавщини серед лауреатів премії. 2014 року її отримав Панченко Олександр Іванович із м. Лохвиці – правозахисник, голова Інституту Українського козацтва імені Антона Кущинського.