КУЛІНАРНА СПАДЩИНА

Вітчизняна кухня багата на страви, які стали популярними не тільки на Батьківщині, але й далеко за її межами. І це не дивно, адже слава про українську гостинність та частування поширилась по всьому світу.

Українська кухня славиться своїм унікальним поєднанням смаків та інгредієнтів. А найголовніше – ці страви відображають багатовікову історію та культурні традиції народу.

Насправді українцям є чим пишатися! Наш вклад у світову культурну спадщину – безцінний. Від кулінарії до творчості – ми експериментуємо, впроваджуємо інноваційні ідеї та вражаємо досягненнями, що зберігає відданість українському корінню, розповідаємо історії, які надихають та підсилюють нашу силу духу.

Національні страви, якими варто пишатися

Українська кухня – це яскрава палітра смаків, вона одночасно проста та витончена. Серед національних страв є ті, якими варто особливо пишатися, адже вони стали символами української гостинності та кулінарної майстерності.

Борщ є беззаперечною гордістю нашої кухні, яку знають в усьому світі. Його історія сягає глибокої давнини, і за цей час він став символом українських кулінарних традицій.

Основним інгредієнтом борщу є буряк, який надає йому характерного червоного кольору. Залежно від вподобання та регіону України у цю страву ще додають капусту, картоплю, моркву, цибулю, часник, а іноді й м'ясо. Борщ зазвичай подають зі сметаною та свіжим кропом.

Вареники – ще одна улюблена страва українців, без якої неможливо уявити недільний обід. Вони можуть мати різні начинки: картоплю, сир, капусту, м'ясо чи навіть фрукти. Вареники часто подають зі сметаною, вершковим маслом або смаженою цибулею.

До слова, їх дуже любив куштувати Великий Кобзар Тарас Шевченко. В листі до Кухаренка від 31 січня 1843 року з Петербурга він писав: «Як будете ви мені розказувать про вареники та проче, то я вас так вилаю, як батька рідного не лаяв. Бо проклятуща ота страва, що ви розказували, неділь зо три снилась».

Страва, без якої годі уявити свята, – голубці. Це капустяні листки, заповнені сумішшю м'яса та рису, які потім тушкуються в томатному соусі.

Також є пісні голубці, які готують з картоплі. На Закарпатті є власна столиця голубців – селище Великий Бичків. Тамтешні господині вважаються чи не найкращими майстринями цієї страви. Тут проходить гастрономічний фестиваль «Бичківські голубці», на якому гості мають можливість смакувати десятками найрізноманітніших їх варіацій.

До найпопулярніших страв української кухні, які часто готують на різноманітних заходах та застіллях, варто віднести і банош. Він готується з кукурудзяного борошна та сметани або вершків, що додають йому кремоподібної консистенції. Подають страву з бринзою (солоним сиром), шкварками або грибами.

Банош особливо популярний в західних регіонах України, і є символом місцевої кулінарії.

Ці та інші страви мають велику популярність як в Україні, так і за її межами. Ресторани з українською кухнею можна знайти практично у будь-якому куточку світу. Найвідоміші з них – у Великій Британії. Це «Борщ та сльози» – один із найстаріших англійських ресторанів, який відкрився ще у 1965 році.

На фудкорті величезного торгового центру Hudson Green Market у Нью-Джерсі також можна скуштувати борщ та вареники.

Українські ресторани можна зустріти в ОАЕ, Японії та у будь-якій країні Європи. Примітно, що поїсти смачних страв приходять не лише українські емігранти, а й корінні жителі іноземних міст.

Повернення забутих традицій

Українська кухня багата на старовинні страви, які сьогодні відроджуються та набувають нової популярності. До цього переліку належать шпундра, куліш, шулики та фучки. Кожна з цих страв має свою унікальну історію та традиції приготування.

Шпундра – традиційна українська страва, згадка про неї є в книзі «Енеїда» Котляревського. Основні інгредієнти – свинина та буряковий квас, які тушкують разом, надаючи страві насичений смак та яскравий колір.

Куліш – ще одна традиційна страва українських козаків, яка готувалася з проса, сала, картоплі та цибулі. Її часто куштували під час військових походів через його простоту та поживність.

Фучки – це старовинні гуцульські млинці, які готують із капусти або інших овочів, змішаних із тістом і смажених на олії. Вони популярні у Карпатах і є частиною багатої кулінарної культури цього регіону.

А якщо згадати старовинні десерти, які знову набувають популярності, то варто обов’язково відзначити шулики. Ця страва готується з тіста, меду та маку. Історично шулики готували на великі свята, такі як Спас. Десерт символізував щедрість та добробут.

Відновлення старовинних українських страв дозволяє сучасним українцям та гурманам з усього світу насолодитися багатством і різноманіттям української кулінарної спадщини.

Обрядові страви

Українська кухня багата на традиції, особливо під час свят, коли готують обрядові та автентичні страви. Вони унікальні, адже так святкують лише в Україні!

До прикладу, старовинна традиція готувати 12 страв на Святу вечерю. Вона пов'язана з апостолами Ісуса Христа. Кожна з цих страв символізує різні аспекти життя та віри. Наприклад, кутя – перша і найважливіша страва на столі – символізує єдність та згадку про предків. До неї часто додають мед, однак тут дуже важливо знати міру, адже занадто солодкою кутя не смакує. Саме з цієї кулінарної мудрості пішла приказка «Не передати куті меду».

Також на столі обов’язково повинні бути вареники, голубці, грибна юшка або пісний борщ з вушками, риба, пампухи та інші страви, які готуються без м'яса.

В Україні в особливий спосіб святкують й Великдень. Господарі завше готують м’ясні страви: шпондер (підчеревину), шинку, ковбасу. Діти розмальовують яйця – писанки, а господині печуть обрядовий хліб – паску.

Традиції створення цієї випічки теж особливі. Так, паску готують з неймовірною ретельністю, додаючи найкращі інгредієнти та урізноманітнюючи смак родзинками, цукатами та спеціями. Паска має багато варіацій: від класичної круглої форми до високих і прикрашених глазур'ю. Існує повір'я, що успіх у випіканні паски принесе удачу на весь рік.

Борщ – у списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО

Борщ – старовинна та особлива страва, яка посідає чинне місце в українському серці. Багато українців готує його хоча б один раз на тиждень.

Рецептів борщу є десятки, понад 60, і кожен з них – унікальний. Коли в українських річках водилося чимало риби, до борщу додавали підсмажену або суху рибу. А до того, як на українських столах з'явилися помідори, до національної страви українці додавали ще й копчені сливи.

Водночас, якщо взяти письмові пам'ятки кінця XVIII – початку ХІХ століть, можна побачити, що, за стародавніми українськими рецептами, борщ готувався на основі бурякового квасу або квасу-сирівцю. «Русини купляють борщ рідко або ніколи, тому що кожен готує його у себе дома сам, оскільки це їхня повсякденна їжа і питво», – писав німецький торговець Мартин Груневеґ ще у 1584 році.

Є десятки письмових доказів, які доводять, що борщ – важлива складова саме української гастрономічної спадщини. До прикладу, у словнику української мови Бориса Грінченка від 1907 року є десяток слів, похідних від слова «борщ». Серед них – різноманітні назви борщу: борщик, борщичок, борщище, борщисько, борщувати (їсти борщ), борщівниця (торговка борщем) тощо.

Саме тому 1 липня 2022 року на п’ятому позачерговому засіданні комітету Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини борщ визнали українським. Його було внесено до списку термінової охорони ЮНЕСКО.

Гастрономічні рекорди України

Україна відома й своїми кулінарними досягненнями. Ось декілька значних рекордів, які демонструють майстерність українських кухарів та ентузіастів у приготуванні їжі.

Одним з найгучніших рекордів є створення найбільшого малюнку з пончиків. Його зробили на фестивалі Pampukh у Львові 7 січня 2012 року. Для цієї мозаїки було використано 7 040 пампухів. Картина на площі Ринок у Львові викликала захват далеко за межами України. Після завершення мозаїки всі пончики роздали глядачам, які зібралися на заході.

У селищі Бородянка Київської області зварили найбільший вареник, вагою у 85 кілограмів. Його готували впродовж кількох годин, а подали на місцевому фестивалі.

Ще одна знаменна подія – приготування найбільшого бутерброда з сала. Його довжина склала 150 метрів. Для його створення на території Національного музею архітектури та побуту України в селі Пирогів організатори використали 150 кілограмів сала й близько 250 буханок житнього хліба.

Українці неодноразово доводили, що готові активно розвивати свою гастрономічну культуру та продовжувати яскраві багатовікові традиції. Адже нам є чим пишатись. Ароматні та смачні вареники, наваристий борщ, ніжний фруктовий узвар та інші страви – наша кулінарія може вразити навіть гурманів. Тож збережімо традиції приготування цих смаколиків на багато століть!

Тож цитатуючи Гіпократа «Ми є те, що ми їмо». Але вона тут видається доречною. Бо наша їжа, наша кулінарна спадщина дуже часто стає і першим ідентифікатором національної культури і останнім бастіоном, який її захищає.

Рекомендований список видань з фонду нашої бібліотеки до ознайомлення

• Івченко З. Готуємо по-українськи / З. Івченко. – Львів : Урбіно, 2021. – 160 с.
• Грейс М. Матусині смаколики : найкращі рецепти, знайомі з дитинства / М. Грейс. – Харків : Аргумент Принт, 2016. – 224 с.
• Десерти без випікання / [укладач І. М. Тумко]. – Харків : Vivat, 2017. – 48 с.
• Звичаї нашого роду : Страви української кухні / [автор-упорядник С. Железняк]. – Київ : Генеза, 2019. – 192 с.
• Клопотенко Є. Зваблення їжею : 70 рецептів, які захочеться готувати / Є. Клопотенко. – Київ : Книголав, 2021. – 192 с.
• Клопотенко Є. Зваблення їжею з українським смаком / Є. Клопотенко. – Київ : Книголав, 2021. – 176 с.
• Кравецька Л. Смачний рік на тарілці / Л. Кравецька. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 96 с.
• Кравецька Л. Україна від свята до свята : найкращі страви вправних господинь / Л. Кравецька. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2019. – 127 с.
• Левченко В. М. Бабусині пиріжки : найкращі рецепти смаколиків з тіста / В. М. Левченко. – Харків : Vivat, 2018. – 224 с.
• М'ясо із секретом / [укладач І. М. Тумко]. – Харків : Vivat, 2018. – 45 с.
• Найкращі страви на щодень і на свята : велика книга кулінарних рецептів / [укладач І. М. Тумко]. – Харків : Vivat, 2018. – 240 с.
• Плесконос А. А. Національна кулінарна спадщина України / А. А. Плесконос, Н. Л. Писаренко. – Київ : Балтія-Друк, 2021. – 150 с.
• Страви для дитячого свята / [укладач І. М. Тумко]. – Харків : Vivat, 2017. – 48 с.