середу, 6 вересня 2023 р.

КОНДРАТЮК ЮРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

ЗНАЙ НАШИХ
Іменем конструктора названо кратер на Місяці. Федерація космонавтів України заснувала медаль імені Ю. Кондратюка (заслуги одного з найвидатніших піонерів практичної космонавтики Ю. Кондратюка-Шаргея не відзначені належно ні офіційними, ні громадськими структурами України та інших країн – В. А.).
Піонер космонавтики, конструктор. Навчався у Петроградському політехнічному інституті, Петроградській військовій школі.
Перші дослідницькі праці з теорії міжпланетних польотів О. Шаргей розпочав ще у гімназичні роки. В Петроградському політехнічному інституті його професором був видатний вчений у галузі механіки й математики І. Мещерський. Його основні наукові дослідження, присвячені механіці тіл змінної маси, стали теоретичною основою розробок визначальних проблем, реактивної техніки та небесної механіки. Праці професора мали значний вплив на студента: зміцнили у ньому віру в ідеї, що захоплювали його протягом усього життя.
Навчання було перерване початком першої світової війни: О. Шаргей потрапив до військової школи прапорщиків, а звідти на Кавказький фронт. Після розпаду Російської імперії повернувся в Полтаву. Мобілізований до Добровольчої армії.
Після громадянської війни в Росії був вимушений часто змінювати місце проживання та роботи (від України до Сибіру), боячись бути заарештованим радянськими спецслужбами як колишній білогвардійський офіцер. Страх переслідування гіперболізувався спадковими хворобами родин аристократів Шліппенбахів та Шаргеїв, нащадком яких був видатний першопроходець вивчення Всесвіту.
1921 року Олександр Шаргей змінив прізвище й став Юрієм Кондратюком.
Всі ці роки, сповнені тривог й життєвої безнадії, майбутній автор "траси Кондратюка", котра стала основою для програми польоту на Місяць "Аполлон" (США, реалізація 1961 року), ніколи не розставався зі своїми зошитами, вести які почав ще в Полтавській гімназії. Частина цих зшитків виявлена в архіві видатного американського ракетника В. фон Брауна і породжує безліч версій щодо дати смерті Ю. Кондратюка. Загадкових епізодів у життєписі Шаргея-Кондратюка немало. Пояснень їм досі немає.
1925 Ю. Кондратюк надіслав до Головнауки у Москву рукопис "Про міжпланетні подорожі". 1929 у Новосибірську побачила світ книга "Завоювання міжпланетних просторів". Обидві праці офіційною Москвою та столичними науковими колами були проігноровані. Винятком стали схвальні оцінки їх теоретиком радянської космонавтики К. Ціолковським та вченим у галузі аеродинаміки та повітроплавання В. Вєтчинкіним.
У 1930 Ю. Кондратюка арештували і направили працювати в одну із "шарашок" – конструкторське бюро Об’єднаного державного політичного управління, згодом перетвореного на Комітет державної безпеки СРСР.
1933-1934 працював у Харкові в Інституті променергетики над реалізацією свого проекту Кримської вітроелектростанції, у 1939 очолив відділ проектно-експериментальної установи вітроелектростанцій у Москві. Після смерті С. Орджонікідзе спорудження Кримської станції було припинене. через півстоліття за проєктом Ю. Кондратюка була споруджена Останкінська телевежа, хоча авторство об’єкта приписується іншим.
А потім була війна і загадкове зникнення Ю. Кондратюка…
Через чверть століття американські астронавти Нейл Армстронг та Едвін Олдрин висадилися на Місяці і популярний журнал "Life" ("Життя") опублікував інтерв’ю з провідним інженером програми "Аполлон" Джоном Хуболтом, котрий заявив, що програма польоту ґрунтована на розрахунках, які належать Юрію Кондратюку (власне йшлося про використання ідеї так званої "траси Кондратюка").
Використали американці й інші деталі Місячного проєкту Ю. Кондратюка (наприклад, про кількісний склад екіпажу Місячного модуля – саме три астронавти: один залишається на місячній орбіті, а двоє опускаються на Місяць).
Після зникнення Ю. Кондратюка почалося друге життя геніального винахідника й теоретика освоєння космосу. Це життя – вічне, оскільки повне загадок і таємниць, розгадок яким, очевидно, не буде. Взяти хоча б згаданий вище факт виявлення в архіві американського конструктора В. фон Брауна рукопису Ю. Кондратюка-Шаргея. Пояснення, що, мовляв, зошит знайшов німецький солдат і передав своєму командиру – це фантазії дослідників. Факт смерті Ю. Кондратюка теж не підтверджений – досі не виявлені ні місце його загибелі, ні могила.
Однак у матеріалах, опублікованих у США, вказується, що Ю. Кондратюк помер 1952 року, тобто через десять років після свого зникнення на Орловщині.
Як кажуть у таких випадках – таємницю зберігають архіви. У всякому разі доступу до архіву Ю. Кондратюка в Російській Федерації немає і для російських дослідників. Закінчити цей нарис хочу запитанням "Чи пошанований Ю. Кондратюк -Шаргей адекватно його заслугам і внеску у розвиток космонавтики?" Все робиться на місцевому рівні: в Полтаві технічний університет названий ім’ям видатного земляка, в Новосибірську, де жив певний час теоретик космонавтики, створений Науково-меморіальний центр імені Ю. Кондратюка. Мабуть, цього мало…
Американський астронавт Нейл Армстронг – учасник програми "Аполлон", який побував на Місяці, набрав пригорщу землі біля будинку, де колись мешкав Ю. Кондратюк.
Залишається вірити, що Вічність, якій належить Геній, вшанує того, хто казав: "Колись я буду там – на Місяці"
ЛІТЕРАТУРА

  • Жовнір Н. Невідоме про відомих : [про Ю. Кондратюка (Шаргея)]  / Н. Жовнір // Зоря Полтавщини. 2012. 17 серп. С. 8.
  • Корнєва В. Земне тяжіння зоряних таємниць : [про інженера-винахідника, раціоналізатора, теоретика космічної техніки Ю. Кондратюка (Шаргея)] / В. Корнєва // Зоря Полтавщини. 2012. 28 лют. С. 3.
  • Мироненко В. "Ця земля для мене має не меншу цінність, ніж місячний грунт" / В. Мироненко // Вечірня Полтава. 2015. 15 квіт. С. 5.
  • Оксамит К. Шаргей і Кондратюк - одна людина. Цей факт уже доведений / К. Оксамит // Полтавська Думка. 2017. 28 черв. С. 14.
  • Пістоленко І. "Полтавські"  імена та назви в космосі / І. Пістоленко // Полтавський вісник. 2014. 11 квіт. С. 23.
  • Полтава космічна : Юрій Кондратюк // Коло. 2016. 29 верес.- 5 жовт. С. 9.
  • Правденко О. Як всесвітньо відомий учений із Полтави Олександр Шаргей став Юрієм Кондратюком / О. Правденко // Коло. 2014. 10 квіт. С. 19.
  • Рямова О. Випускна віньєтка (1916 р.) : другої Полтавської чоловічої гімназії в експозиції Полтавського музею авіації і космонавтики / О. Рямова // Край. 2017. № 158. С. 12-13.
  • Скобельський В. Вони були першими : [на шляху у космос] / В. Скобельський // Полтавський вісник. 2011. 8 квіт. С. 6.
  • Скобельський В. Космічні орбіти Полтавщини / В. Скобельський // Полтавський вісник. 2020. 9 квіт. С. 1, 10.
  • Смирнов В. Полтавський Предтеча теоретичної космонавтики (До 110-річчя від дня народження Юрія Кондратюка-Шаргея) / В. Смирнов // Рідний край. 2007. № 1 (16). С. 165-179.
  • Смирнов В. Шлях у космос починався у Полтаві. 21 червня виповнюється 110 років від дня народження Юрія Кондратюка-Шаргея / В. Смирнов // Вечірня Полтава. 2007. 14 черв. С. 5 ; 21 черв. С. 7.
  • Сулименко В. "Тим, хто буде читати, щоб будувати" : [100 років тому Ю. Кондратюк завершив написання цієї праці] / В. Сулименко // Полтавський вісник. 2018. 12 квіт. С. 32.
  • Шафарчук С. Крок у безсмертя : до 110-ої річниці від дня народження Юрія Кондратюка / С. Шафарчук // Зоря Полтавщини. 2007. 20 черв. С. 3.
  • Юрій Кондратюк геній з Полтави // Дачник. 2021. № 47. С. 14. 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...