Надія Віталіївна Суровцова (18 березня 1896, Київ — 13 квітня 1985, Умань) — українська громадська діячка, журналіст, автор мемуарів. Редакторка іномовних видань Міністерства закордонних справ УНР. Також перекладач, за фахом історик. Доктор філософії. Жертва сталінського терору.
Її дім у 60-70-х роках був одним з духовних центрів шістдесятників.
Батько — із дрібних поміщиків Полтавщини, за фахом адвокат, у роки реакції 1905-1907 безплатно захищав селян, рятував євреїв під час погромів. Мати — вчителька.
Тут зібрано невеличку частину листування Надії Віталіївни Суровцової, для якої впродовж десятиліть листи були чи не єдиною можливістю спілкування. Ці листи багато скажуть уважному читачеві про час, що минув, сподіваємося назавжди, про людей, чиї імена в підручниках історії, і скажуть щось таке, чого нізащо не вичитати з тих підручників. Але не тільки це.
Мужня душа людини, яка усім своїм життям доводила, що брутальній силі не подужати гідності і честі. Знати це важливо завжди. А надто в наші дні.
Немає коментарів:
Дописати коментар