Національна премія України імені Тараса Шевченка (Шевченківська премія) — державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Заснована 1961 року.
Національна премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.
Республіканську премію імені Т. Г. Шевченка засновано 20 травня 1961 року Постановою Ради Міністрів УРСР. Нею нагороджували видатних митців за високоідейні й високохудожні твори та роботи у галузі літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва та кінематографії.
Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина, Олесь Гончар в галузі літератури і Платон Майборода в галузі музики.
У цьому році розмір Шевченківської премії становить 192 тис. грн.
Особам, удостоєним Національної премії, присвоюється звання лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка і вручаються Диплом та Почесний знак лауреата.
Згідно з указом президента від 2 березня, премії отримали:
Згідно з указом президента від 2 березня, премії отримали:
- художник Михайло Гуйда - за цикл живописних творів «В єдиному просторі»;
- публіцист Левко Лук'яненко - за твори в 13 томах «Шлях до відродження» («Шлях до відродження»);
- балетмейстер Раду Поклітару - за балети «Лебедине озеро», «Жінки в ре мінорі», «Довгий різдвяний обід» і балет-триптих «Перехрестя»;
- артистка Анжеліна Швачка - за виконання провідних партій в оперних виставах і популяризацію української музичної спадщини.
Немає коментарів:
Дописати коментар