БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

пʼятницю, 30 вересня 2016 р.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК

30 вересня в Україні традиційно відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Це свято символізує глибоку повагу народу до своєї духовної спадщини, освіти, науки і культури.
Книгозбірні додають нам мудрості, стають нашим дороговказом на шляху інформаційного простору, наповнюють наші серця неповторними емоціями та як незгасимий смолоскип освітлюють шлях життя. Доносячи до людей увесь спектр інформаційних потоків, вони сприяють всебічному розвитку особистості, вихованню кращих громадських якостей і патріотичної свідомості населення. На плечі бібліотекаря лягає велика відповідальність, адже щоб підібрати книгу відповідно до смаків та інтересів відвідувача необхідно в першу чергу самому бути високоінтелектуальною людиною та вміти неупереджено судити про літературу.
Бібліотекарі – це порадники на шляху до вершини знань та мудрості, збирачі духовних скарбів та провідники у світ непізнаного.
Шановні колеги!
Вітаємо працівників та читачів бібліотеки зі святом!
Бажаємо процвітання вашим бібліотекам, а бібліотечним працівникам - натхнення і плідних звершень, міцного здоров'я і достатку, віри, надії, любові і мудрості у виконанні благородної місії на користь рідної України. 
Колектив 
Полтавської обласної бібліотеки 
для юнацтва 
імені Олеся Гончара

середу, 28 вересня 2016 р.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ СЕРЦЯ

Щорічно 29 вересня за ініціативою Всесвітньої федерації серця відзначається Всесвітній день серця.
Серцево-судинні захворювання є однією з провідних причин смерті людей у всіх країнах світу. Щороку від цих захворювань у світі помирає понад 17 мільйонів людей. Окрім уроджених вад серця, головними факторами ризику розвитку серцево-судинних захворювань виявляються артеріальна гіпертензія, підвищений рівень загального холестерину крові, надмірна вага, гіподинамія, тютюнопаління, стреси.
Тому метою Всесвітнього дня серця є підвищення обізнаності населення про хвороби серця, необхідність максимального привернення уваги людей до свого здоров'я, широка пропаганда профілактичних заходів для зменшення смертності від хвороб серця.
Приєднуючись до відзначення Всесвітнього дня серця, пропонуємо до уваги користувачів тематичну літературу.
  • Бондаренко, Т. Органи кровообігу: серце і судини [Текст] / Т. Бондаренко // Біологія. Шкільний світ. - 2014. - № 19. - С. 28-32. 
  • Ганущак, З. Серцевий цикл. Робота серця [Текст] / З. Ганущак // Біологія. - 2016. - № 19-21. - С. 60-63. 
  • Зятьєв, С. Останнім часом інфаркт "помолодшав" [Текст] / С. Зятьєв // Народна армія. - 2013. - 23-28 верес. - С. 14. 

вівторок, 27 вересня 2016 р.

ЗУСТРІЧ З ДОНЬКОЮ І ОНУКОЮ СЛАВНОЗВІСНОГО АВТОРА ЮРІЯ ГОРЛІС-ГОРСЬКОГО

26 вересня відбулася зустріч  із донькою і онукою славнозвісного автора Юрія Горліс-Горського, який написав історично-документальний роман "Холодний Яр", де описує події, що відбувалися протягом 1918–1922 рр. у Холодноярській Республіці. Холодний Яр – це живий приклад того, як незламні духом наші славні предки могли успішно боротись з незрівнянно сильнішим ворогом. Сьогодні пані Леся мешкає у Львові і докладає чимало зусиль для популяризації творчості свого батька Юрія Горліс-Горського, вихідця з нашої славної Полтавщини (село Демидівка Решетилівського району). Пані Леся провела презентацію невідомих широкому загалу книг автора, а головне – вона представила непроцензуровану версію роману "Холодний Яр".
Донька пані Лесі, Ляля, народилася у США, останнім часом там і мешкає, хоча також збирається оселитися в Україні. Ляля - художниця, мистецтвознавець, вчитель-культуролог, але вона готова закинути фахові професійні зайняття заради того, щоб десь тут відкрити дитяче навчання художньому мистецтву. Та ще ці жінки мають проект "Збережемо літературну-спадщину Юрія Горліса-Горського", який представили на великий загал.
Усі присутні мали нагоду привітати особисто письменницю з днем народження, зробити світлину на згадку про цей день, придбати книгу. Бажаючі цим скористалися.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МОРЯ

Я дуже люблю море. Можна дивитися нескінченно довго, як воно б’ється хвилями об береги. Море завжди величне, ніколи не метушиться, нікуди не поспішає, хоч часом може бути схвильованим, навіть розгніваним. Над його просторами кружляють великі птахи, а свіжий вітер розносить на великі відстані його сирий аромат. Влітку воно огортає теплими водами наші тіла, своїм рокотом лікує наші душі. Сидячи біля моря та слухаючи як хвилі б’ються в береги, розумієш, що тут твій спокій, що тут твій світ. Море добре та привітне до тих, хто не порушує його законів, до тих, хто не намагається його знищити. 
А скільки краси таять у собі морські глибини. Маленькі рибки зграйками плавають серед зелених та жовтуватих водоростей. А піщане дно вкрите мушлями, ніби коштовним камінням. Я люблю збирати мушлі. Мені подобається уявляти, що я знаходжу загублені скарби з затонулих кораблів. А скільки скарбів ще таять у собі морські глибини? Не має нічого кращого, ніж провести день на морі. Море незбагнене, таємниче та чисте. Воно нікого не лишає байдужим.
У нашому сьогоднішньому огляді  книги про морські пригоди. Якісь із них - суцільна вигадка, якісь - засновані на реальних подіях. В одних - ми можемо знайти кровожерливих морських чудовиськ, в інших - романтичну історію кохання, по-третє - героїв-одинаків, застряглих на безлюдному острові посеред океану... Кожна книга унікальна, і кожен читач знайде в ній своє море!

  1. Амаду, Жоржи. Мертвое море [Текст] : роман / Ж. Амаду ; пер. с португ. - Одеса : Маяк, 1984. - 233 с.
  2. Буйокас, Пэн. Человек, который хотел выпить море [Текст] : роман / П. Буйокас ; пер. с англ. И. Н. Аношкиной. - М. : Центрполиграф, 2007. - 191 с. 
  3. Булгаков, Михаил Афанасьевич. Черное море [Текст] : либретто, пьеса / М. А. Булгаков. - М. : Советская Россия, 1989. - 176 с. 

неділю, 25 вересня 2016 р.

ОСТАП ВИШНЯ - ЧАРОДІЙ СМІХУ

60 років від дня смерті 
Остапа Вишні
(1889–1956), 
українського
письменника-гумориста
Народився на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) в багатодітній (17 дітей) селянській сім'ї.
Закінчив двокласну Зіньківську школу і Київську військово-фельдшерську школу. 
Працював фельдшером у Київській залізничній лікарні. 
У 1917 р. вступив на історико-філологічний факультет Київського університету. 
У 1919р. за підписом Павло Грунський опубліковано перший сатиричний твір (фейлетон) «Демократичні реформи Денікіна» 
Працював у «Селянській правді» та у журналі «Червоний перець». 
1921р. - усмішка «Чудака, їй-богу» - вперше під підписом Остап Вишня. Став основоположником жанру усмішки. 
Після розпуску ВАПЛІТЕ стає одним з організаторів «Політфронту». 
У 1933р. заарештували і звинуватили тероризмі і контрреволюційній діяльності. 
1933-1943р. - на засланні в Ухто-Печорському таборі. 
1944р. - перший твір після заслання «Зенітка». 
Працював у журналі «Перець». 

МУЗИКА ШОСТАКОВИЧА

110 років від дня народження
Дмитра Дмитровича Шостаковича
(1906—1946),
 російського композитора,
піаніста, педагога
Шостакович — один із самих виконуваних у світі композиторів, його творчість — одна з вершин музичного мистецтва 20 століття. Його твори — це справжні вираження внутрішньої людської драми. Вони мають величезне значення для музики і музики всього світу.
Дмитро Дмитрович Шостакович народився (12) 25 вересня 1906 року в Петербурзі, в родині інженера-хіміка. Батько Дмитра був великим любителем музики, мати хлопчика була теж музично обдарована. Тому любов до музики він успадкував від батьків. 
Коли юному Дмитру виповнилося одинадцять років, мати вирішила визначити його в приватну музичну школу Гляссера. Тут неабиякі здібності хлопчика були багатьма помічені. Шостаковича представили відомому композиторові, директору Петроградської консерваторії А.К. Глазунову. Він уважно поставився до починаючому музиканту і порадив йому всерйоз зайнятися композицією, вважаючи її основним покликанням талановитого юнака.

четвер, 22 вересня 2016 р.

КЛАСИК З УКРАЇНСЬКОЮ ДУШЕЮ

Семен Скляренко
(1901-1962)
115 років від дня народження 
Семена Дмитровича Скляренка
Семен Скляренко (1901-1962) - український письменник, автор історичних романів та белетрист.
Народився 26 вересня 1901 року в селі Прохорівці на Черкащині, в родині зубожілого селянина.
Навчався в місцевій школі, потім — у Золотоніській гімназії. Багато читав, захоплювався літературою, а пізніше й сам почав писати: 1919 року в місцевій газеті "Голос труда" було надруковано його перший твір — вірш "Гімн праці".
Після закінчення гімназії наприкінці 1919 року юнак повертається до рідного села, працює бібліотекарем, учителює, водночас друкується в періодичній пресі. 
Намір написати трилогію з історії Київської Русі було реалізовано ним частково: написані і видані лише два романи - "Святослав" (1959) та "Володимир" (1962). Смерть не дозволила автору закінчити розпочату справу - написати роман про Ярослава Мудрого.
У своїй творчості Семен Скляренко використовував матеріали з історії рідного краю, описував події, які відбувалися на Канівщині і в Прохоровці.


БІБЛІОГАФ РЕКОМЕНДУЄ

  • Скляренко, С. Д. Володимир : роман / С. Д. Скляренко. - К. : Дніпро, 1985. - 678 с. : іл. - (Б-ка української класики "Дніпро") 
  • Скляренко, С. Д. Карпати : роман-дилогія / С.Д. Скляренко. - Ужгород : Карпати, 1981. - 799 с. 
  • Скляренко, С. Д. Святослав : роман : для серед. та ст. шк. в. / С. Д. Скляренко. - К. : Веселка, 1991. - 652 с.

неділю, 18 вересня 2016 р.

ІСТОРИЧНА ТЕМАТИКА

Інколи доля дарує рідкісні, а від того ще більш значущі зустрічі з людьми, знайомство з якими не тільки осягає ззовні, а й запалює зсередини, надихає, змушує бути небайдужим, живить творчу наснагу й підштовхує до боротьби. Далеко не з усіма, а лише з тими, автори яких спроможні трансформувати віртуальну реальність у дійсність, перевтілень із далекого незнайомця на близького співрозмовника, можливо, не дуже "зручного", своєю життєвою позиції та світобаченням, трактуванням історії, але неповторного й індивідуального, ні на кого не схожого.
Автори книг не бояться сентиментів, щирих зізнань, спокути усвідомлених та неусвідомлених власних і чужих гріхів, прояву болі й радості, критичної самоіронії та гіркого сарказму. Їм не соромно плакати і сміятися, стискати кулаки й широко розкривати обійми, особливо тоді, коли йдеться про наше минуле – таке складне, двоїсте, непослідовне, до сліз гірке, непіддатне для однозначних оцінок й ідеологічних лекал.

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУ
  1.  Доляк, Наталка. Загублений між війнами [Текст] : роман / Н. Доляк. - Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. - 496 с.
  2. Іваничук, Роман Іванович. Вогненні стовпи [Текст] : тетралогія / Р. І. Іваничук. - Х. : Фоліо, 2015. - 507 с. : тв. - (Історія України в романах)
  3. Кільченський, Володимир. Присмак волі [Текст] : роман / В. Кільченський. - Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. - 592 с.

пʼятницю, 16 вересня 2016 р.

КНИГИ ДЛЯ ПІДЛІТКІВ

Книги для сучасних українських підлітків, насправді, дуже різноманітні. Це й більш-менш реалістичні романи про життя юнаків і юнок ("Клас пані Чайки" Малгожати-Кароліни Пекарської), романи з елементами фентезі ("Гонихмарник" Дари Корній), чисто фентезійні романи, численні довідники та енциклопедії, особливо – різні видання "Енциклопедії для дівчаток" й "Енциклопедії для хлопчиків", що цікаво поєднують корисну інформації із застарілими стереотипами та, зрозуміло, не вважаються художньою літературою.
Найновіше дитяча та підліткова література представлена асортименті львівських видавництв – "Видавництво Старого Лева" й "Урбіто", київського – "А-ба-ба-га-ла-ма-га", вінницького – "Теза", харківського – "Школа". Поруч з абсолютно новими українськими та перекладними виданнями маємо книги добре відомих творів української та зарубіжної класики, що раніше не перекладалися українською. Яскравий приклад останнього типу книг – серія про Енн із Зелених Данів канадської письменниці Люсі-Мод Монтгомері, яка вийшла друком у 1908-1921 рр., а українські версії книг – у 2013-2016 рр. 
Хоч би про що розмірковували автори й персонажі творів для дітей - про дорослішання, пошуки власної індентичності, суспільні зміни, міцну дружбу чи перше кохання, - вони закликають своїх читачів і читачок пробудитися разом із ними брати відповідальність і не боятися ні себе, ні навколишнього загадкового світу. Пропонуємо літературу для підлітків.

Сайко, Оксана. Кав'ярня на розі [Текст] / О. Сайко. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2014. - 172 с.  
Кав’ярня на розі — чудове місце для зустрічей з найнесподіванішими людьми. Лідці, котра готується до вступу на економічний і підпрацьовує там кельнеркою, пощастило познайомитися з колекціонером забутих книжок. І це змінило життя обох: хтось зумів повернути собі давно втрачений сенс існування, а хтось зрозумів, чому не варто втілювати чужих мрій.

Таунсенд, Сью. Таємний щоденник Адріана Моула [Текст] : роман / С. Таунсенд ; пер. з англ. А. Сагана. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2014. - 240 с. 
Тринадцятирічний Адріан Моул має стільки гризот, що ровесникам і не снилося. Вугрі, проблеми зі здоров’ям, складні стосунки між батьками, неприйняття його поезії — і то ще далеко не все. Читай про все це (і не тільки це) у його таємному щоденнику.

середу, 14 вересня 2016 р.

ЖИТТЯ АГАТИ КРІСТІ, АБО СЮЖЕТ ДЛЯ ДЕТЕКТИВА

125 років
від дня народження 
англійської письменниці 
Агати Крісті (1891 – 1976)
Англійська письменниця Агата Крісті, одна із найвідоміших і найбагатших авторів детективів. Її книги миттєво зникали з полиць книжкових магазинів. Вона опублікувала більше 60 романів, 19 збірників оповідань й 16 п'єс.
За заслуги в галузі літератури королева Єлизавета ІІ пожалувала їй звання Дами Британської імперії.
Її називали "Королевою злочинів", але їй більше подобався інший титул - "Герцогиня смерті". У її геніальній голові народжувалися задуми сотень убивств і пограбувань. Вогнепальну зброю вона не любила, зате отруту вважала "збуджуюче привабливою". 
Уінстон Черчілль (прем'єр-міністр Великобританії з 1940-1945, та 1951-1955), великий її шанувальник, якось сказав: Ця жінка заробила на вигаданих вбивствах більше, ніж будь-яка інша, включаючи Лукрецію Борджіа. 
Твори Агати Крісті (якщо вірити Книзі рекордів Гіннеса) видані тиражем більше 2 млрд. екземплярів на 103 мовах. Вона - самий читабельний автор у світі.
Агата Мері Кларисса Міллер, майбутня Агата Крісті, народилася в досвітню годину 15 вересня 1891 року в маленькому курортному містечку Торкі (Девоншир, на південному заході Англії), що мальовничо розкинулись на терасах прибережного пагорба бухти Торбей про вході в протоку Ла Майнш.
Дівчинка росла повільно, задумливою неговіркою й недорікуватою. Батьки були впевнені, що вона нічого в житті не досягне, хіба що зуміє "пристойно" вийти заміж. Агата вчилася музиці й спочатку мріяла стати піаністкою, потім - співачкою. Вихованням дочки займалася в основному мати - жінка загадкова й містично настроєна. Батько помер, коли Агаті було 11 років, і далеко не блискуче матеріальне становище сім'ї різко погіршилося.
Літературною творчістю Агата зайнялася не відразу, і можна сказати, випадково. До цього вона серйозно подумувала стати... авіатором і навіть провела у повітрі за штурвалом аероплана в 1911 році 15 хвилин.
В 1918 році вона занедужала тифом, повільно видужувала й знемагала від неробства. Саме тоді мати запропонувала написати оповідання...
Славу Агаті Крісті приніс в 1926 році її сьомий твір - "Убивство Роджера Екройда". З тих пір слава її розгоралася усе яскравіше і яскравіше з кожним новим твором. З 55 років літературної діяльності Агата Крісті випустила 85 книг повістей і романів-"крімі", 19 книг оповідань, серед яких виділяється незвичайна для її творчості група містичних, томик віршів й 17 п'є - з них "Мишоловка" (1952) побила всі рекорди сценічного довголіття: протягом 25 років вона щодня з'являлася на лондонських сценах і рережила 10340 подань за цчастю 134 акторів.
Матеріальне положення, що покращилося, дозволило Агаті багато подорожувати в 1928-1930 роках.
Дуже прискіпливо ставилася до їжі, побоювалася харчових отруєнь. Мала тонкий нюх, особливо чутливий до запаху газу. До природи ставилася без особливого ентузіазму, а із квітів їй найбільше подобався килим жовтих жовтців на весняних галявинах. Хоббі Агати Крісті, коли вона розбагатіла, стала безперервне купівля дачних будиночків, обмін їх на інші, прикраси їхнього інтер'єра, внутрішні перебудови.
Нам залишилося розповісти лише про останню загадку "королеви детектива". Коли після смерті Агати Крісті 12 січня 1976 року було розкрито її заповіт, в усіх відвисла щелепа від подиву. Замість багатомільйонного статку на рахунку померлої всього 106 683 фунта. Але ж Агата Крісті була діловою жінкою й дуже талановитою у фінансових операціях. Їй увесь час надходили гроші від численних перевидань її романів. 
Талановита в побудові кримінальної інтриги, вона й у житті віднаходила геніальні ходи, щоб укрити свої фунти від податкової інспекції. "Детективний скарб" не знайдений дотепер, хоча до його пошуків підключений Скотланд-Ярд.
Але відомо: у самому тихому омуті чорти водяться! 

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ

  1. Книга пригод [Текст] : оповідання й повісті. - К. : Веселка, 1986. - 279 с. : іл 
  2. Крісті, Агата. На кого вкаже палець [Текст] : роман / А. Крісті ; пер. с англ. - К. : Знання, 1992. - 240 с 
  3. Крісті, Агата. Інспектор Пуаро та інші [Текст] : повісті / А. Крісті ; пер. с англ. - Донецьк : Донбас, 1991. - 449 с. 
  4. Крісті, Агата. Запізніла розплата ; Таємниця Індіанського острова. [Текст] : романи / А. Крісті ; пер. з англ. . - К. : Дніпро, 1991. - 304 с. - (Фантастика. Пригоди. Детектив 
  5. Крісті, Агата. Дельфійський оракул : детективні оповідання, повість / А. Крісті. - К. : Всесвіт, 1992. - 222 с. - (Майстри зарубіжного детективу ; вип.4)

вівторок, 13 вересня 2016 р.

МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ КОЧЕРГА

Народився 15 вересня 1971 року в селі Вищий Булатець Лубенського району. Микола Кочерга закінчив школу в рідному селі, потім – училище культури ім. І. П. Котляревського в Гадячі. 
Перші літературні здібності помітила мати поета, коли побачила його вірш про пташок, які замерзли в небі. Перший вірш написав у третьому класі під враженням від поезії Максима Рильського "Війна Червоної і Білої троянди". Зустріч із письменником Петром Лубенським стала знаковою в житті молодого літератора, бо знаменитий земляк дав йому слушні поради, по-батьківському підтримав молодого поета.
Вірші поета хвилюють глибиною думки, образністю, яскравістю. Відчувається, що поет безмежно закоханий у життя, у навколишній світ, у народну пісню. Поет не боїться говорити на теми болючі та соціально важливі для кожної людини. В його творах вир емоцій та почуттів змушує кожного задуматися над сенсом життя та проблемами буденності.
Микола Кочерга - автор збірок поезій "Між гріхом і часом" (присвячена світлій пам'яті П. Лубенського), "На березі віків", "Янгол Україною ходив", роману "Армагеддон", поеми "Вітер". Вірші та оповідання регулярно друкує в періодиці. Його улюбленими поетами є Л. Костенко, В. Симоненко, М. Рильський, О. Олійник.
Дід та батько письменника любили музику, тому і передали цю любов йому. Мати вирішила віддати сина до музичної школи, де б він міг розвивати свої творчі таланти. Поет бере участь у багатьох пісенних фестивалях, був учасником фестивалю "Шансон". Його перша професійна пісня "Зорі". Микола Кочерга відомий і як композитор, виконавець власних пісень, талановитий педагог із вокалу. Частину своїх творів поет із музичною освітою перетворив на авторські пісні. Одна з них, про рідну матір.

понеділок, 12 вересня 2016 р.

ЦИТАТА ТИЖНЯ. СТЕФАН ЦВЕЙГ


МІРОШНІЧЕНКО ВІКТОР ПАНАСОВИЧ

Мірошниченко В. П.
(21.09.1936-2001)
Народився Віктор Мірошниченко 21 вересня 1936 року у Полтаві в простій робочій сім'ї. Так склалося, що свої дитячі роки майбутній актор провів у діда з бабусею, що жили в селі Полузір'я Новосанжарського району. Саме дід Хома спостерігаючи за витівками онука, розгледів його талант. "Бути тобі актором!" – сказав якось дід. І у майбутнього майстра сцени не було сумнівів при виборі професії. Пішов у школу вже після війни. 
Віктор Панасович одним із перших прийшов до театру юнацької творчості (ТЮТ), що організувала в Полтаві у 1952 році при Палаці піонерів Емілія Львівна Шапіро-Болотна. Дуже швидко став помітним членом цієї молодіжної родини, тому був обраний першим головою Ради творчого колективу. Потім поїхав вступати до Харкова. Але не пройшов по конкурсу. Повернувся до Полтави і влаштувався на роботу в ливарний цех одного із заводів, хоч і мріяв про театр. Вперто готувався і успішно склавши наступного року іспити, був зарахований. 
Наполегливий студент опановує секрети професійної майстерності, вивчає системи К. Станіславського і Л. Курбаса. Його наставниками були визнані майстри – Яков Григорович Азімов і Аркадій Васильович Плетньов. 1962 року закінчив Харківський театральний інститут. 
За призначенням поїхав працювати в Одеський драматичний театр ім. Жовтневої революції, де пощастило попрацювати з режисером Лесем Танюком. З 1965 року актор працює у Миколаївському російському театрі ім. В. П. Чкалова. Особливою вдачею було виконання ролі старого чиновника холостяка Вічентіє з комедії Б. Нушича "Звичайна людина".
Але при першій можливості Віктор Панасович повертається до рідного міста і 1967 році став актором Полтавського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя. 

пʼятницю, 9 вересня 2016 р.

СТАНІСЛАВ ЛЕМ - ЛЬВІВ'ЯНИН З "ФАНТАСТИЧНОЮ" ДУШЕЮ

Станіслав Лем 
(12.09.1921, Львів — 
27.03.2006, Краків)
Станіслав Лем народився 12 вересня 1921 року у Львові. Відомий польський письменник-фантаст, автор романів-попереджень. Його книги перекладалися 41 мовою, продано більше 30 млн. екземплярів. Для пересічного читача Станіслав Лем є уособленням ледь не усієї світової фантастики. 
Свої ж ранні твори Лем називав філософськими притчами, а себе вважав ученим-футурологом.
Під час німецької окупації Станіслав Лем працював помічником механіка та зварником у гаражах німецької фірми, яка займалася переробкою сировини. Потім він продовжив навчання у Львівському медичному, але коли у 1946 році Львів перестав належати Польщі, Станіслав переїхав до Кракова і закінчив свою медичну освіту у Ягеллонському університеті.
Станіслав Лем почав друкуватися з 1946 року. Його перший роман “Людина з Марса” опублікували у щотижневому журналі “Новий світ пригод”.
Критики знаходили у творах Станіслава Лема асоціації з реальністю, тому його неодноразово виключали зі Спілки письменників.
Письменник удостоєний найвищої нагороди Польщі – орден Білого Орла.

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ

  1. Лем, С. Кіберіада : фантастичні твори / С. Лем ; пер. з пол. - К. : Дніпро, 1990. - 815 с. - 
  2. Лем, С. Катар : наук.-фантас. роман / С. Лем ; пер. з пол. І. Сварника. - Львів : Каменяр, 1982. - 136 с. 
  3. Лем, С. Повернення з зірок : фантастичний роман / С. Лем. - Львів : Каменяр, 1976. - 222 с.
  4. Лем, С. Соляріс : роман / С. Лем ; пер. з пол. Д. Андрухова. - Львів : Кальварія, 2007. - 200 с. : 

четвер, 8 вересня 2016 р.

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КІНО

Щороку в другу суботу вересня святкують День українського кіно. Фактично це свято є професійним днем працівників кінематографії. Свято з'явилося з виходом президентського указом 12 січня 1996 року.
Як відомо з історії, перше українське кіно зняли в вересні 1896 року. Містом-родоначальником української кінематографії став Харків. Першим оператором кіно в Україні був фотограф Альфред Федецький. Він зняв хронікальні сюжети і в грудні влаштував перший показ в Харківському оперному театрі.
Першою українською кіноактрисою стала Віра Холодна (родом з міста Полтава), вона переважно знімалася в Одесі.
Всеукраїнське фотокіноуправління, яке займалося розвитком українського кіно, було засноване в 1922 році. У 1928 році в Україну відкрили Київську кінофабрику, яка згодом була названа на честь Олександра Довженка.
З 2003 року в Україні діє закон, що регулює розвиток кіноіндустрії в країні.
Фільм культового українського режисера Олександра Довженка "Земля" потрапив до п'ятірки лідерів у списку світових шедеврів кіноматографу, який склав ЮНЕСКО.

неділю, 4 вересня 2016 р.

ЖІНОЧА ДОЛЯ ЖІНОЧОЇ ПРОЗИ В УКРАЇНІ

Молодше покоління жінок-письменниць (покоління 1990-х років) представляють такі авторки, як Лариса Денисенко, Наталка Сняданко, Анна Хома та ін. Не зважаючи на молодий вік письменниць, читати їх буде цікаво, передусім, жінкам молодшого віку. 
Літературна кар’єра Лариси Денисенко розпочалася перемогою в конкурсі «Коронація слова–2002» з романом «Забавки з плоті та крові» (2003), а далі була перемога в конкурсі журналу «Кореспондент»«Краща українська книга 2007» з детективом «Танці в масках» (2006)...
Лариса Денисенко починала як модель, зараз за фахом юрист, крім того, працює автором та ведучою. Веде адвокатську практику. Має ліцензію здійснювати практику в Торонто та Оттаві щодо справ, пов'язаних з біженцями та мігрантами.
Є одним із адвокатів, які представляють інтереси громадян в Європейському суді з прав людини (Страсбург). 
Працювала директором департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України, радником міністра юстиції, науковим консультантом парламентських комітетів, очолювала національне відділення міжнародної антикорупційної організації Transparency International.
Письменниця говорить, що любить писати від імені чоловіка і жінки, аби показати, наскільки по-різному вони мислять, хоча водночас є однаковими. Її книга «Сарабанда банди Сари», що ввійшла в п’ятірку фіналістів конкурсу Бі-бі-сі, – це довгоочікуваний позитив в українській літературі, роман, що порушує проблему родинних цінностей. 
В усамітнене життя головного героя, майже тридцятирічного Павла, який полюбляє затишок, несподівано вриваються родичі Сари, Павлової дівчини, її знайомі й друзі родичів та перетворюють його життя на цілісний оркестр. Спочатку з’являються 12-річний малий Мілік, котрий разом із татом та собакою тимчасово оселяється у квартирі Павла. Його дитяча безпосередність та відкритість поряд із властивістю вставити де треба й де не треба чудернацьку життєву байку про когось зі своєї чималої єврейської родини, вступає в контраст з відлюдькуватістю Павла. Якщо зважити, що протягом всього роману Мілік розучує музичну партію для струнного оркестру та фортепіано Г.-Ф. Генделя,то зрозуміло, що життя Павла раптово змінюється, змушуючи його робити незвичні для нього вчинки та висновки.
Цей твір – добра та світла гумореска, настільки ж весела, наскільки й глибока, зворушливо-проста, вражає багатющою побутовою мовою, чітко виписаними образами героїв та збудованими сценами. 
Згадуючи «короновані твори», не можемо обминути увагою львівську письменницю Анну Хому, яка стала багаторазовим лауреатом конкурсу «Коронація слова» з романами «Репетитор», «Провина»та «Заметіль». Незважаючи на молодість авторки, з-під її пера виходять дуже серйозні твори, на які критики часом «лаються» модним словом «фрейдизм».
За словами Анни Хоми, вона пише про те, «як дивно переплітаються інколи людські долі, про тих, хто опиняється за бортом, про шлях до зірок, але крізь терни, про біль, страждання, радість, про справжні почуття, одним словом – про життя».
«Репетитор» (2002) – це психологічно-детективна історія про юнака, який знайомиться зі своїм батьком під колесами його авто, а незабаром стає головним підозрюваним у справі про замах на його життя. До речі, книгу пи­сьменниця присвятила своєму братові, який допоміг їй при написанні роману. 

пʼятницю, 2 вересня 2016 р.

КНИГИ ПРО КОХАННЯ

Дорогі друзі! Сьогодні хочемо познайомити вас з книгами сучасних українських літераторів. 
Віками про кохання складали вірші, оспівували це почуття у музичних творах, воно надихало на героїчні подвиги та штовхало людей на неймовірні вчинки. Відомий письменник Оноре де Бальзак про кохання говорив так: «Кохання – єдина пристрасть, що не визнає ні минулого, ні майбутнього». Але кохання не може бути вічним, тому що наше життя постійно йде у парі — радість з горем, сміх зі сльозами, кохання з розставанням. А можливо, кохання, як і все на Землі, має зворотній бік — це відчай, сльози...
Оберіть книгу для душі та проведіть вільний час за читанням, що емоційно та культурно вас збагатить!
А ще науковці стверджують, що книги є природнім антидепресантом, тож скористайтесь цими чудодійними «ліками про кохання»!
Відвідайте бібліотеку, візьміть книги додому і ви переконаєтесь, скільки цікавого, веселого і сумного друкується в них.

Горбань, Світлана. Роман з містом : роман / С. Горбань, Н. Лапіна. - Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. - 192 с 
Магда Свідзинська жила в буремному ХХ столітті в місті, у яке неможливо не закохатися до безтями … Чарівний Львів! Любий пане Лемберг! Саме твоїми брукованими вуличками вона бігла назустріч коханню та щастю. Власне, ти був свідком її світлих перемог і гірких поразок. Разом із тобою вона пройшла крізь пекло війни та жаль розлук і втрат… Надзвичайна доля чудової жінки, історія її кохання, сили та відданості – наче ще одна химерна оздоба міста, вузькі вулички якого бережуть пам’ять різних часів і епох … 
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...