А скільки мов ви знаєте? Мова піде про вченого, який знав... 60 мов!
Цю людину звали Агатангел Кримський. Народився він 1871 року у Володимирі на Волині. З дитинства хлопчик тягнувся до науки. Тато був учителем, учив малого читати вже із трьох рочків. А у пʼять його віддали до гімназії, потім до приватної колегії Галагана у Києві. Саме там хлопець загорівся ідеєю вчити мови. Уявляєте, які цікаві уроки були в тій колегії, що на момент її закінчення Агатангел говорив сімома мовами?!
Прагнучи продовжувати вивчення незвичних для України східних традицій, Кримський їде на навчання до Москви, подорожує до східних країн.
Коли в Російській імперії стався політичний переворот 1917 року, Кримський повертається до України. А невдовзі отримує запрошення з Києва від великого вченого – Володимира Вернадського. Можна і чаю випити, і Києвом прогулятися, а ще створити Академію наук України – місце, де будуть збиратися найрозумніші люди нової країни, і обовʼязково заснувати величезну наукову бібліотеку.
Як виявилося, в Україні ніхто особливо не вивчав східні країни, а Кримський у цьому був профі. Він завзято пише наукові книжки, перекладає українською священну книгу мусульман – Коран. Він мав кримськотатарське коріння. «Хоч я родом не вкраїнець, але цілком проукраїнився», – писав він про себе. Кримський настільки любив і знав українську культуру, мову, що навіть був директором Інституту української наукової мови. Йому ой як не подобалася ідея про те, що українці нібито насправді є росіянами, і, щоб довести протилежне, він сприяв створенню і був головним редактором українсько-російського словника. Дуже скоро Кримський стає одним з найкрутіших вчених України тієї доби, обіймає посаду секретаря Академії Наук, має великі плани.
Проте доля перевернеться після захоплення України більшовиками. Влада ненавиділа все українське, і багато вчених, зокрема й пан Кримський, лишилося без роботи, житла, а деяких відправили на заслання чи вбили. У першу хвилю гоніння у влади «не дійшли руки» до Агатангела Кримського, а в 1939 році йому навіть дозволили повернутися до наукової роботи. Проте ненадовго. За два роки вченого звинуватили в антирадянській діяльності й відправили до вʼязниці. У 1942 році вчений помер у тюремній лікарні від хвороб і тортур. Ми досі не знаємо, де
похований письменник, проте маємо його літературну та наукову спадщину
Світова організація ЮНЕСКО, що опікується збереженням памʼяток історії та культури, внесла імʼя вченого до переліку видатних діячів світу.
Т. 1 : Поетичні твори : оповідання. – 1972. – 632 с.
Т. 2 : Художня проза : літературознавство і критика. – 1972. – 718 с.
Т. 3 : Мовознавство : фольклористика. – 1973. – 511 с.
Т. 4 : Сходознавство. – 1973. – 639 с.
Т. 5. Кн. 2 : Листи з Сірії та Лівану (1896-1898). – 1974. – 336 с.
Т. 5. Кн. 1 : Листи. – 1973. – 547 с.
Кримський А. Виривки з мемуарів одного старого гріховоди : вибране / А. Кримський. – [Київ] : Академія, 2017. – 320 с.
Кримський А. Пальмове гілля : екзотичні поезії / А. Кримський. – Київ : Дніпро, 1981. – 372 с.

.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар