МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДИТЯЧОЇ КНИГИ

Коли виникло свято книги

Щороку 2 квітня ми святкуємо Міжнародний день дитячої книги. Це свято було започатковане 1967 року рішенням Міжнародної ради з питань дитячої книги (IBBY-International Board on Books for Young People). А дата була обрана не випадково. Саме цього дня народився славетний данський казкар – Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875). Тож, відзначаючи цю подію, ми згадуємо всі чудові твори цього дивовижного митця й оцінюємо подальші старання його послідовників. А також розуміємо, яке місце сьогодні посідає книга у вихованні та розвитку дітей.

Традиції святкування Міжнародного дня дитячої книги

Щороку одна з національних секцій IBBY виступає спонсором чудового свята. Крім того, обрана секція запрошує популярного письменника для написання особливого послання для всіх дітей світу, а відомі художники на його основі створюють оригінальний плакат.

Також у цей день, раз на два роки, дитячим письменникам і художникам присуджується головна нагорода – Міжнародна премія імені Г. К. Андерсена із врученням золотої медалі. Цю найпрестижнішу міжнародну нагороду часто називають «Малою Нобелівською Премією». Золоту медаль із профілем великого казкаря лауреатам вручають на черговому з’їзді конгресу Міжнародної ради з дитячої книги.

А ще Міжнародна ради з дитячої книги має право нагородити особливою відзнакою – Почесним диплом за окремі книги для дітей: за найкращі переклади мовами світу та ілюстрування.

Зазвичай до 2 квітня у багатьох країнах приурочують проведення тижня дитячої та юнацької книги. Відбувається дуже багато цікавих та змістовних заходів, які неможливо забути: виставки і фестивалі, конкурси і конференції, на яких показують, читають та обговорюють найкращі видання світу. А театральні колективи готують вистави за сюжетами найцікавіших дитячих книг. І всюди, у всіх країнах, королем свята по праву вважається Андерсен, чий внесок у світову дитячу літературу був і залишається неперевершеним.

Трохи цікавого з історії дитячої книги

Дитяча література з'явилася порівняно нещодавно. До середини вісімнадцятого століття діти читали приблизно те саме, що і їхні батьки. Особливо популярними були «Робінзон Крузо» Д. Дефо та «Подорожі Гуллівера» Дж. Світа. А ще дорослі та малі читачі полюбляли східні казки. Тогочасні книголюби зачаровувалися фантастичними історіями із циклу «Цікаві арабські ночі» – про Аладдіна, Алі-Бабу і сорок розбійників та сім подорожей Синдбада-мореплавця.

Суто дитяча література народилася аж через сто років – у дев′ятнадцятому столітті з появою братів Грімм. Їхні твори відразу привернули до себе увагу малечі. І дотепер ми не уявляємо, як можна вирости і не знати таких чудових казок, як, наприклад, про Білосніжку і Сплячу Красуню.

Але саме Гансу Крістіану Андерсену вдалося змінити ставлення до дитячих книг та неймовірно розвинути і збагатити цей вид художньої літератури. Біографія Андерсена теж нагадує свого роду казку. Він народився в родині шевця і сам у ранньому дитинстві став підмайстром на фабриці. Але, коли йому виповнилося чотирнадцять, життя різко змінилося. Андерсен вирушив до Копенгагена, де став почесним учнем-танцівником у королівському балеті. Згодом, зрозумівши, що його справжнє покликання в іншому, почав писати твори для сцени і друкувати власні вірші у журналах того часу. Але прославився на весь світ завдяки своїм казкам. 1833 року він отримав Королівську стипендію за внесок до літератури. На згадку про великого казкаря на батьківщині Андерсена на набережній Копенгагена встановили статую героїні його казки – Русалоньки, що стала символом міста і нагадує всім відвідувачам про свого славного творця.

Не забуваємо і ми його. Щовечора, яким би втомливим не був день, сідаємо разом з дітьми у затишному куточку кімнати, розгортаємо «Снігову королеву» чи іншу книгу казок і поринаємо в розкішний вигаданий світ.