НАНКЕВИЧ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ

23 липня 1941 року, с. Дружелюбівка, Солонянський район, Дніпропетровська область, УРСР – 21 вересня 1997 року, м. Полтава, Україна) – український письменник, журналіст. Член спілки журналістів СРСР (з 1968 року). Член спілки письменників СРСР (з квітня 1987 року). Лауреат Полтавської обласної комсомольської премії імені Петра Артеменка 1982 року в галузі літератури і журналістики за збірку оповідань "Червоний глід", серію нарисів і публіцистичних виступів. Заслужений журналіст України. 

БІОГРАФІЯ 

Народився у сім’ї сільських трударів (все життя був відданий своєму селянському родоводу!), був наймолодшою дитиною у родині. В дитинстві допомагав рідним у господарстві, бо батько був тяжко поранений на фронті, а мама доглядала інваліда війни цілих двадцять років. По дорозі до школи, а це 12 км від дому, спостерігав життя, побут і звичаї своїх земляків. 

Отримав середню освіту, потім закінчив училище механізації, служив в армії, де визріло бажання стати журналістом. 

1962 року став студентом факультету журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, який закінчив 1967 року. 

З цього часу став працювати у Полтаві, спершу у редакції молодіжної газети «Комсомолець Полтавщини» (кореспондентом, завідуючим відділом, відповідальним секретарем), а потім (з 1975 року) – у газеті «Зоря Полтавщини» (кореспондентом, завідуючим відділом, заступником головного редактора, першим заступником головного редактора (у 1993–1996 рр.). 

Друкуватися почав у студентські роки. Працюючи в обласних газетах, Андрій Андрійович об’їздив весь полтавський край, готуючи репортажі, нариси, публіцистичні статті, в яких проникливі рядки були присвячені трудівникам села. За тридцятирічну журналістську роботу у полтавських обласних газетах у нього була не одна сотня відряджень у різні райони області. 

І того разу, повертаючись із редакційного відрядження, він трагічно загинув у автомобільній катастрофі 21 вересня 1997 року. Похований на міському цвинтарі (с. Розсошенці). 

ТВОРЧІСТЬ

Журналістські зустрічі, некабінетне знання життя давали Нанкевичу теми для досліджень і узагальнень. З журналістики він і прийшов у літературу. Спочатку публікував свої оповідання та новели у полтавських газетах, а згодом – на сторінках всеукраїнських часописів і збірників. 

До своєї першої книги він ішов довго. Нарешті, заручившись підтримкою Григора Тютюнника, віддав у видавництво "Молодь" десять кращих оповідань і повість. 

1981 року збірка під назвою "Червоний глід" побачила світ. Критика була прихильною до неї. Полтавський літературознавець Олексій Кузьменко, опублікувавши рецензію на неї в декількох районних газетах Полтавської області, відзначав: 

"Для нас немаловажний той факт, що герої оповідань – люди з Полтави і Полтавщини. Їх долі пов’язані з Кременчуком і Зіньковом, Гадячем і Диканькою, Решетилівкою й Лохвицею... Дуже ріднить нас, читачів, з автором те, що він глибоко залюблений у Полтавщину…". 

35-річна полтавська журналістка Ганна Дениско, оцінюючи першу збірку автора «Червоний глід», писала: « Автор знає сучасне село таким, яким воно є, відтак і погляд на нього – не сентиментально-рожевий, а справді люблячий, бо любити – не означає закривати очі на людські вади, любити – це підносити людське, високе в людині…". 

І продовжила: 

"Оповідання молодого прозаїка – цілісні за настроєм, стилем, системою образних засобів. Читаєте твір – і перед Вами довірливо розкривається світ глибоких почуттів, світ людської душі – неспокійної, невпокореної, з її давніми болями і вистражданими радощами, з її внутрішньою чистотою…". 

Друга книга прозаїка… Це був складний момент у творчій біографії 

А. Нанкевича. Як не повторитися, як показати людське життя глибше? Через п’ять років (1985 року) видавництво "Молодь" випустило у світ другу книжку літератора "Три тополі на вітрі", зміст якої склали повість "Двоє для любові" і десять оповідань. 

У повісті йдеться про дружбу хліборобів Полтавщини і Болгарії (міста Велико Тирново і Полтава – міста-побратими). Край Великотирновський мальовничо ожив перед очима читачів під пером літератора. І горді, сильні люди, які не скорилися ні туркам, ні фашистам, тепер сіють хліб, вирощують виноград і дружать з українськими "братушками". 

Полтавський літературознавець, кандидат філологічних наук Анатолій Дяченко написав у рецензії: 

"Помітним творчим досягненням А. Нанкевича стали його оповідання. Не всі вони рівноцінні, але більшість викликає у читача серйозні роздуми і високі почуття". 

З А. Дяченком, перегукуються слова критика М. Миценка: "Одразу, з перших сторінок, безпомилково відчуваєш щиру, неприховану атмосферу добра, любові, й поетичності, які пронизують книжку…З щирою любов’ю до людей, землі, природи, до благословенного сільського життя-буття написані оповідання…". 

Головна тема, на якій базується третя книга А. Нанкевича (три повісті і сім оповідань), – Любов. Першорядне в ній, Любов до матері. Образ матері проходить через повісті й оповідання всієї збірки. Як зазначив письменник-полтавець Микола Малахута: "Цей образ у творах письменника завжди болючий". 

Оповідання зі збірки "На всесвіт єдина зоря" найбільш хвилюючий твір: це величальна пісня матері, запізніле каяття ліричного героя перед своєю ненькою, солдатською вдовою… Кого не зворушать оці слова: "Сю ніч зі мною розмовляла моя мама – рідна і єдина на всесвіт матуся, мій найперший і навічний зв’язок з усім сутнім…". 

Окремі твори письменника нагадують м’який поетичний стиль, гарну мову Григора Тютюнника, у якого А. Нанкевич вчився художньої майстерності. 

Микола Малахута у рецензії на вищеназвану книгу написав: "Це чиста, чесна, мужня, світла, мозоляста його сходинка до гори майстерності…". 

1991 року у бібліотечці газети "Зоря Полтавщини" вийшла повість "Іронія". 

ТВОРИ 

Збірки 

Нанкевич А. А. Червоний глід : оповідання / А. А. Нанкевич. – К. : Молодь, 1981. – 136 с. – (Перша книга прозаїка). 

Нанкевич А. А. Три тополі на вітрі : Повість, оповідання / А. А.Нанкевич. – К. : Молодь, 1985. – 184 с. 

Нанкевич А. А. Така тепла осінь : Повісті, оповідання / А. А. Нанкевич. – Харків : Прапор, 1989. – 196 с. 

Нанкевич А. А. Іронія : повість про перше кохання / А. А. Нанкевич. – Полтава : Полтава, 1991. – 48 с. – (Б-чка "Зорі Полтавщини"). 

Оповідання 

Нанкевич А. Заміноване поле / А. Нанкевич // Сонячні зажинки. – Харків, 1976. – С. 10–20; Прапор. – 1976. – № 6. – С. 66–69. 

Нанкевич А. Наряд поза чергою / А. Нанкевич // Прапор. – 1982. – № 11. – С. 76–82. 

ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ 

Ротач П. Андрій Нанкевич (23.07.1941 – 21.09.1997) : [нарис життя і творчості] / П. Ротач // Колоски з літературної ниви / П. Ротач. – Полтава, 1999. – С. 310–312. 

Дяченко А. Нанкевич Андрій Андрійович / А. Дяченко // Українська літературна енциклопедія. – К. , 1995. – Т. 3. – С. 454;

 Літератори Полтавщини : довідник / упорядник А. М. Дяченко. – Полтава, 1996. – Вип. 3. – С. 27; Письменники Полтавщини : довідник. – Полтава, 1990. – С. 19; Письменники Радянської України : 1917-1989 : біобібліографічний довідник / упорядник В. К. Коваль. – К., 1988. – С. 697. 

Письменницького полку прибуло! : [А. Нанкевич став членом Спілки письменників СРСР] // Зоря Полтавщини. – 1987. – 19 квіт. – С. 4. 

Нові члени Спілки письменників [в т. ч. А. Нанкевич] // Літературна Україна. – 1987. – 7 трав. 

Дяченко А. Андрієві Нанкевичу – 50 / А. Дяченко // Літературна Україна. – 1991. – 26 верес. 

У Полтаві у різні роки жили [в т. ч. письменник Нанкевич Андрій (1941–1997)] // Полтавщина : історичний нарис. – Полтава, 2005. – С. 449. 

Степаненко М. Артеменка Петра імені комсомольська премія [в т. ч. лауреат 1982 р. А. Нанкевич] / М. Степаненко // Літературно-мистецька Полтавщина : довідник / М. Степаненко. – Полтава, 2013. – С. 18. 

Дениско Т. Журналістика, споріднена з літературою / Т. Дениско // Зоря Полтавщини. – 2016. – 22 лип. – С. 4. 

Світлий спомин про колегу // Зоря Полтавщини. – 2017. –22 верес. – С. 13. 

Кравченко О. Український письменник А. Нанкевич : вікторина 33 / О. Кравченко // Силуети в інтер'єрі часу / О. Кравченко. – Полтава, 2011. – С. 60–61. 

* * *

Тютюнник Ф. Світлі порухи душі / Ф. Тютюнник // Нанкевич А. Червоний глід : оповідання. – К. , 1981. – С. 5–6. 

Славинський М. У пошуках свого голосу / М. Славинський // Вітрила–81 : альманах. – К., 1981. – С. 41–43. 

Малахута М. На малій території новели / М. Малахута // Молодь України. – 1981. – 24 листоп. 

Дениско Г. На своїй дорозі / Г. Дениско // Літературна Україна. – 1982. – 17 черв. 

Дениско Г. Обрії… глибини / Г. Дениско // Комсомолець Полтавщини. –1985. – 23 квіт. 

Михайлин І. Прагнути глибини / І. Михайлин // Прапор. – 1986. – № 12. – С.176–179.

Малахута М. Любов у теплу осінь / М. Малахута // Зоря Полтавщини. –1990. – 25 квіт. 

Кузьменко О. Про людей працелюбних і совісних / О. Кузьменко Комсомолець Полтавщини. – 1990. – 26 квіт. 

Дяченко А. Кричуща пересторога : [про повість "Іронія"] / А. Дяченко // Ворскла. – 1992. – № 24 (груд.). – С. 4.