БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

середа, 20 квітня 2016 р.

УКРАЇНСЬКИЙ СКУЛЬПТОР



Сухенко Віктор Васильович – український скульптор, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (1989). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1984). Професор Академії образотворчого мистецтва і архітектури (1994).

Народився Віктор Васильович 21 квітня 1941 році у селі Рибці Полтавської області. Закінчив Полтавську середню школу № 36. Закінчив Республіканську художню школу ім. Т. Шевченка (1955-1959). Потім навчався в Київському художньому інститут (у М. Г. Лисенка), де потім викладав у ньому на кафедрі скульптури – з 1966 року. Після захисту диплому був запрошений керівництвом монументальної майстерні академіком М. Г. Лисенко до співпраці.

Його роботи:

  • 1966 – "Нескорений",
  • 1967 – "Висотник",
  • 1971 – пам'ятник двічі Героєві Радянського Союзу С. А. Ковпаку в Путивлі Сумської області (у співавторстві – скульптори М. Г. Лисенко, В. В. Сухенко, архітектори П. Тутученко, А. Ф. Игнащенко ),
  • 1972 – Давид Бакрадзе,
  • 1972 – С. Руднев,
  • 1973 – С. Ковпак,
  • 1974 – академіку М. Г. Лисенку(сердечну дружбу Віктор Сухенко увічнив в портретному надгробку учителя на Байковому кладовищі),
  • 1975 – пам'ятник Героям форсування річки Південний Буг Миколаївська область (у співавторстві),
  • 1976 – пам'ятник в урочищі Бабин Яр у Києві,
  • 1979 – пам'ятник академікові Б. Грекову в Миргород,
  • 1981 – пам'ятник-бюст – лауреата Ленінської премії А. Коломийца,
  • 1982 – пам'ятник Т. Шевченку в Актау, Казахстан (нагороджений премією ім. Т. Г. Шевченка),
  • 1983 – олімпійського чемпіона А. Писаренка,
  • 1984 – погруддя В. В. Маяковського,
  • 1984 – В. Ремесла
  • 1985 – пам'ятник воїнам-лебединцям, які загинули під час Великої Вітчизняної війни в м. Лебедин,
  • 1987 – А. Суворова,
  • 1987 – композиція "Перемога",
  • 1988 – портрет Д. Яворницького,
  • 1989 – "На панщині" (за мотивами творів Т. Г. Шевченко),
  • 1990 – портрет П. Вірського,
  • 1992 – портрет О. Довженка,
  • 1993 – "Маруся Чурай".

Також портрети комсомольця-партизана Радика Руднева та генерал-майора П. Авдеенко. 

Пам'ятник "Нескорений" – височіє нині поблизу школи № 36. Коли митець побував у школі, то сказав, що все життя мріяв, аби його знали саме на малій батьківщині. Тоді ж подарував школі свою скульптурну композицію.
Покінчив життя самогубством в Києві 20 жовтня 1998 року.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...