четвер, 18 жовтня 2018 р.

КОСТЬ ЛАВРО – ПРЕТЕНДЕНТ НА МЕМОРІАЛЬНУ ПРЕМІЮ АСТРІД ЛІНДГРЕН 2019 РОКУ

Дитяча письменниця Зірка Мензатюк та ілюстратор, полтавець Кость Лавро, лауреат Національної премії імені Т. Шевченка (2010), заслужений художник України (2017), потрапили до списку кандидатів на Меморіальну премію імені Астрід Ліндгрен за 2019 рік. 
Претендентів оголосили 11 жовтня 2018 року на Франкфуртському книжковому ярмарку. 
Це – шведська премія за досягнення в літературі для дітей та юнацтва, яка вручається щороку. ЇЇ заснував шведський уряд 2002 року з метою посилення інтересу до дитячої літератури у світі. 
Лауреата оголосять 2 квітня 2019 року. 
Довідка: 
Кость Лавро – унікальний майстер сучасної української книжкової графіки народився 1961 року під Диканькою. Співпрацює з українськими видавництвами "А-ба-ба-га-ла-ма-га", "Розумна дитина", популярним французьким журналом "Pomme d'Api". 
Роботи К. Лавра входили до каталогів виставок дитячої книги у Болоньї, Братіславі та інших містах. Ілюстрації до книги "Ніч перед Різдвом" (надихнув таки на них земляк - Микола Гоголь!) здобули кілька найвищих книжкових нагород. 
Права на книги К. Лавра придбали знамениті світові видавництва з США, Швейцарії, Франції. 
Пане Костянтине Тихоновичу! 
Працівники Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені О. Гончара щиро вітають Вас з номінацією на престижну премію. Вашими ілюстраціями до дитячих книг захоплюються діти і їх батьки, вони виховують у них любов до всього рідного, українського, полтавського. 
Висловлюємо і ми свою гордість і повагу до Вашого таланту словами 
Івана Котляревського: "От такові-то наші полтавці!"

пʼятниця, 12 жовтня 2018 р.

КНИГИ ГАЛИНИ ПАГУТЯК

  • Пагутяк Г. В. Записки білого пташка : вибране : романи та повісті / Г. В. Пагутяк. – Львів : Піраміда. – 292 с.
  • Пагутяк Г. В. Зачаровані музиканти : роман-феєрія / Г. В. Пагутяк. – К. : Ярославів Вал, 2010. – 224 с.
Пагутяк Г. В. Книгоноші з королівства / Г. В. Пагутяк. [Вінниця] : Теза, [2016]. 286 с.
Анотація. Нікому не показуй цю книжку. І не розказуй, що читаєш її. Бо на неї, й на тих, хто її читає, полюють крутиголовці. Так-так, і в Серединному світі, і, звісно ж, в Імперії. Чи, може, не на неї, а на іншу - з такою ж назвою?.. У будь-якому разі, будь обережний. І ще одне: кажуть, королева Олімпія скликає всіх книгонош до Королівства. Що б це могло означати?
Пагутяк Г. В. Королівство / Г. В. Пагутяк. 2-ге вид., випр. [Вінниця] : Теза, [2010]. 376 с.
Анотація. Мама саме була у відрядженні, коли почались усі ті дива. Спершу з’явився хлопець, який перекидався лисом, а був Принцом. Тоді наш кіт Фелікс заговорив. Зрештою відьми і все товариство Книголюбів намагались викрасти книжку, яка виявилась чарівною. А далі… далі з'ясувалось, що це тільки початок пригод і що від мене залежить доля Королівства.
  • Пагутяк Г. В. Лялечка і Мацько / Г. В. Пагутяк. – К. : Грані-Т, 2008. – 96 с. Пагутяк Г. В. Господар : роман, повість / Г. В. Пагутяк. – К. : Радянський письменник, 1986. –199 с. 
  • Пагутяк Г. В. Лялечка і Мацько / Г. В. Пагутяк. – [К.] : Грані-Т, [2008]. – 96 с.
Пагутяк Г. В. Новий рік у Стамбулі : повість / Г. В. Пагутяк. – Львів : Піраміда, - 84 с.
Анотація. Українська письменниця потрапляє перед Новим роком у Стамбул, у якому п’ять днів поспіль ідуть такі холодні дощі, що мерзнуть не лише руки, а й душа. І в цьому суцільному тумані з дощем і вітром всі її рани раптом почали кривавити. Стамбул змусив авторку задуматися над межовими ситуаціями власного життя і боротися з чорною тінню смерті, яка нависла над нею і її рідною Україною.

четвер, 11 жовтня 2018 р.

КНИГИ ПРО ВІЙНУ

Зіненко Р. А. Іловайський щоденник / Р. А. Зіненко ; [пер. з рос. Т. В. Рассадкіної]. – Харків : Фоліо, 2017. – 282 с. 
"Іловайський щоденник" Романа Зіненка - чесна і відверта книжка, написана безпосереднім учасником подій, бійцем добровольчого батальйону "Дніпро-1", який пройшов "Іловайський котел" від початку до кінця. Розповідь про маловідомі події в оточеному Іловайську та вихід бійців "кривавим коридором" дозволяє читачеві пережити разом з українськими солдатами одну з найтрагічніших сторінок в історії сучасної України, відчути все те, чого зазнали бійці добровольчих батальйонів, а численні фотографії дають можливість краще уявити описані події.
Музика Максим. Савур-Могила : Військові щоденники / М. Музика, А. М. Пальваль, П. Потєхін ; [пер. з рос. С. А. Заяць]. – Харків : Фоліо, 2017. – 316 с. 
Савур-Могила... незвичайне місце. А ця книга не стільки про місця, скільки про людей і серпневі події 2014 року. Як промінь ліхтарика, кинутий у темряву, авторська свідомість вихопила обличчя, дії та враження. І, пропустивши крізь призму власного досвіду і світогляду, перетворила на текст. Багато суб’єктивного, мало пафосу, напевно, є неточності, пов’язані з особистим сприйняттям подій і властивостями пам’яті. Але це спроба передати все саме так, як запам’яталося. Спершу автори писали тексти для себе, щоб зрозуміти, щоб не забути, щоб перетравити отриманий досвід. Бо існують речі, які не можна довго тримати в собі. Спека, втома, обличчя побратимів. Розуміння того, що завтра може не настати. Пил і піт. Це і є війна. Вона завжди поруч.

вівторок, 9 жовтня 2018 р.

ВОЛОДИМИР ТАРАСЕНКО

Полтавщина щедра на талановитих людей. Одним із них є Володимир Олександрович Тарасенко – прозаїк і поет, член Національної спілки письменників України, творчий шлях якого пройшов на Полтавщині. 
Народився Володимир Тарасенко 23 жовтня 1948 року в селі Бориси Глобинського району на Полтавщині. 
Закінчив Полтавський педагогічний інститут імені В.Г.Короленка (1970). Працював літпрацівником в обласній газеті "Комсомолець Полтавщини", завіду­ючим відділом пропаганди обкому комсомолу, викладачем української літератури в Полтавському державному педагогічному інституті ім. В. Г. Короленка, інструктором обкому партії, заступником начальника відділу обласного управління внутрішніх справ, у апараті Полтавської обласної ради. Тривалий час працював і у прес-службі управління Національного банку України в Полтавській області, а останнім часом був головним редактором видавництва "Полтавський літератор".
Із 1964 року друкувався в обласних та всеукраїнських періодичних виданнях, видавався в колективних збірках, українською та болгарською мовами), в антології поезії полтавських літераторів XX століття "Калинове гроно". 
Автор поетичних збірок:

неділя, 7 жовтня 2018 р.

БЕРЕГИНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ

Раїса Кириченко свій талант і неповторний голос справді отримала від земліі від Бога. Народилася вона на Покрову 14 жовтня 1943 року в селі Корещина Глобинського району на Полтавщині, хоча в паспорті стоїть інша дата – 14 листопада. Але мама пекла коровай для доньки саме на Покрову і переконувала, що в сільраді помилилися, коли записували. Воно й не дивно – війна. 
У родині було іще четверо братів, пізніше приєднався батько, що повернувся з фронту. Дитинство Раїси проходило в сільських клопотах: як випасти худобу, допомогти мамі на колгоспному полі, принести батькові обід. 
Однак талант уже тоді почав пробиватися: дівчина сама освоїла батькову гармоніку і часто любила, залізши на вишню, виспівувати на все село. Вона співала скрізь: в шкільній самодіяльності, перед дітлахами, а згодом – і перед односельцями, які чекали, коли на сцену сільського клубу вийде Рая Корж, і вже тоді свято була переконана, що буде артисткою. 
Пісня стала для Раїси найбільшим випробуванням і найбільшою втіхою. Саме пісня в 1962 році, коли дівчина перейшла з хору до ансамблю «Веснянка» при Полтавській філармонії, звела її з молодим баяністом Миколою Кириченком, який став її долею і ангелом-охоронцем на все життя. 
Згодом її примітив Анатолій Пашкевич, натоді керівник ансамблю "Льонок" і запросив молоде подружжя до колективу. Коли ж у 19687 році Пашкевич очолив Черкаський народний хор, він знову згадав про Кириченків. Для Раїси ж він написав і один зі своїх шедеврів – "Мамину вишню". 
Раїса Кириченко прийшла у Черкаський народний хор одразу солісткою. 
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...