БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

вівторок, 29 серпня 2023 р.

МОСКАЛЕНКО ВІТАЛІЙ ФЕДОРОВИЧ

ЗНАЙ НАШИХ
Народився 25 січня 1949 року м. Кременчуці Полтавської області.
Навчався в Харківському медичному інституті (1972). Хоча В. Москаленко служив військовим лікарем на Далекому Сході, понад два десятки років віддав адміністративно-громадській роботі в Харкові та Києві, аде все одно повернувся до науково-педагогічної діяльності – очолював Національний медичний університет імені О. Богомольця. Саме тут у повній мірі розкрилися його таланти дослідника, педагога, організатора науки.
Основними напрямами наукової дільності вченого є соціальна медицина, організація та управління охороною здоров’я, терапія, кардіологія. Як міністр охорони здоров’я України (2000–2002) В. Москаленко був активним учасником розробки концепції розвитку цієї важливої галузі. Вчений – прихильник посилення профілактичного напряму в охороні здоров’я. Ці погляди він виклав у монографії «Концептуальні засади формування профілактичних стратегій в охороні здоров’я: від профілактики медичної до профілактики соціальної».
2001 року за дорученням Президента України В. Москаленко з трибуни спеціальної сесії Генеральної асамблеї ООН інформував міжнародну громадськість про стан боротьби з ВІЛ/СНІД у нашій державі.
2002 року вченого обрали віце-президентом Всесвітньої Асамблеї охорони здоров’я та членом Правління Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. На міжнародних форумах В. Москаленко знайомив учасників з результатами ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, заходами, здійсненими в нашій країні щодо боротьби з тютюнопалянням та зловживанням алкоголем.
Від 2009 науковець – член Комітету ВООЗ з політики і координації Спеціальної програми наукових досліджень, розробок і підготовки наукових кадрів у галузі відтворення населення.
Академік Національної академії медичних наук України В. Москаленко – автор понад 1000 наукових праць, у тому числі близько 40 монографій. Він має високий міжнародний авторитет: його запрошують для читання лекцій до провідних європейських наукових та освітніх установ, зокрема, Оксфордського університету (Великобританія), Федерації приватних лікарень Франції, Каролінського інституту (Швеція), Генерального директорату охорони здоров’я та Інституту громадського здоров’я Норвегії.
2005 – Велика Золота медаль Світової академії медицини Альберта Швейцара.
2007 – Золота Зірка Світової академії медицини Альберта Швейцера.
2008 – Орден імені М. Пирогова Європейської академії природничих наук. Науковець-медик.
Вказані статті престижні нагороди В. Москаленко отримав як фахівець, який зробив значний внесок у розвиток світової медицини, діяльність якого є зразком відданої служби людству.
ЛІТЕРАТУРА
  • Полякова І. М. Москаленко Віталій Федорович – лікар, доктор мед. наук, проф., академік НАМНУ (2010) / І. М. Полякова // Енциклопедія Сучасної України. –Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. – Т. 21. – С. 631.

вівторок, 22 серпня 2023 р.

АЛОІЗ ЄДЛІЧКА

Алоїз Єдлічка (14.12.1821 – 15.09.1894) – уродженець чеського села Куклени (зараз це територія міста Градець-Кралове), який майже півстоліття мешкав у Полтаві, де працював вчителем музики.

Чех за походженням, Алоіз Єдлічка залишив яскравий слід в історії музичної культури Полтави. Прибувши до міста в 40-х роках XIX століття услід за своїм старшим братом Вацлавом, Алоіз до останнього подиху віддавав себе справі поширення музичної освіти та збиранню музичного фольклору. Це був прекрасний музикант, котрий живучи в Полтаві, вивчав місцеві пісні, глибоко приникаючи в їх мелодійний лад. 1881 року побачив світ "Вибір улюблених малоросійських пісень", аранжованих Єдлічкою, для одного голосу з акомпанементом фортепьяно в 33-х роках.
Близько півстоліття А. Єдлічка працював викладачем Полтавського інституту шляхетних дівчат. І вчитиме він юних полтавок співати і грати на фортепіано 44 роки! Також Алоїc Єдлічка навчав грі на фортепіано вихованців Полтавської першої чоловічої гімназії (донедавна середня школа №3, нині – Науковий ліцей №3 Полтавської міської ради). Викладачами гімназії були композитор Федір Попадич, історик Павло Бодянський, поет, етнограф Левко Боровиковський, історик Олександр Стронін (заарештований 1862 року за "распространение малороссийской пропаганды"). Славними синами України стали учні гімназії Михайло Драгоманов, Патріарх Мстислав, корифей українського театру Михайло Старицький, математик Михайло Остроградський, етнограф Василь Горленко, письменник Леонід Глібов, скульптор Леонід Позен та інші... 
За свідченнями істориків, Тарас Шевченко переписувався із братом Венцеславом Єдлічкою під час роботи над своєю поемою "Єретик". З листування поета відомо, що "домовий навчатель музики" залишив у себе на опрацювання вірші Шевченка. До композиторської творчості Алоїс Єдлічка прийшов через захоплення українським фольклором. Алоїс Єдлічка записав, упорядкував і видав кілька збірок народних українських пісень, у яких загалом було вміщено понад 100 творів.
Алоїз Єдлічка поклав на музику вірш "У полі" Якова Щоголіва.
Гей, у мене був коняка,
Був коняка-розбишака,
Мав я шаблю і рушницю,
Ще й дівчину-чарівницю.
Гей, коняку турки вбили,
Ляхи шаблю пощербили,
І рушниця поламалась,
І дівчина відчуралась.
За буджацькими степами
Їдуть наші з бунчаками;
І я з плугом та з сохою
Понад нивою сухою
Гей, гей, гей, мій чорний воле!
Нива довга, в стернях поле…
Вітер віє-повіває,
Казаночек закипає.
Ой, хто в лісі - озовися,
Ой, хто в полі - одкликнися!
Скоро все засне під млою:
Йди вечеряти зо мною.
Зву… луна за лугом гине,
Із-за хмари місяць плине;
Вітер віє-повіває,
Казаночок простигає.

 
Віддано служив справі міжслов'янського культурного єднання. Відомим фактом історії Полтави є організація братами-педагогами змішаного чесько-польського хору, до репертуару якого входили не лише чеські та польські пісні, а й російські та українські, переважно в обробці А. Єдлічки.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...